32/592
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2008 № 32/592
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача - Христенко О.О.
від відповідача 2 - Щеглов Є.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Буд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.12.2007
у справі № 32/592
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична будівельно-інвестиційна компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕКО"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Буд"
Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"
про переведення прав і обов"язків покупця
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» звернулось до суду з позовом про:
- переведення на ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 14-б, від 17.10.2006 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зеко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд»;
- зобов'язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності на нежиле приміщення площею 213,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 14-б, за ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія».
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.12.2007 р. позовні вимоги задоволені повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.
Зокрема заявник посилається на те, що у ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» не виникло переважного права на придбання орендованого ним нерухомого майна, оскільки він неналежним чином виконував свої обов'язки за договором оренди від 01.03.2006 р. в частині орендної плати. Крім того на думу апелянта, при зверненні до суду з відповідним позовом, ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» був пропущений встановлений ст. 258 ЦК України річний строк для реалізації права на переведення прав та обов'язків покупця. Також скаржник посилається на те, що позивачем в порушення вимог ст. 362 ЦК України не було перераховано на депозитний рахунок суду вартість майна по спірному договору купівлі-продажу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти апеляційної скарги та просив суд рішення залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
01.03.2006 року між ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕКО» було укладено договір оренди № Лю-19 нежилого будинку, згідно з яким ТОВ «ЗЕКО» передав ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» в строкове платне користування нерухоме майно – нежилу будівлю площею 213,2 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 14, літера Б.
Відповідно з умовами цього договору строк оренди встановлювався до 01.02.2007 року.
17.10.2006 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено додаткову угоду до договору оренди № Лю-19 від 01.03.06 року.
Відповідно до умов договору оренди № Лю-19 від 01.03.06 року в редакції додаткової угоди від 17.10.06 року у зв'язку з продажем нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 14, літера Б, орендне користування нежилим будинком було продовжено сторонами до 30.05.07 року.
Отже, з додаткової угоди від 17.10.06 року до договору оренди № Лю-19 від 01.03.06 року позивачу стало відомо, що орендоване ним приміщення було продано шляхом укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕКО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд» договору купівлі-продажу нерухомого майна - будівлі, розташованої за адресою; м. Київ, вул. Лютеранська, 14, літера Б.
17.10.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕКО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд» був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна – нежилого будинку площею 213,2 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 14, літера Б. Відповідно з умовами цього договору ТОВ «ЗЕКО» виступило продавцем, а ТОВ «Гранд Буд» покупцем вищевказаного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Частина 2 цієї статті зазначає, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.
Судова колегія не погоджується з твердженням позивача про наявність у нього переважного права на придбання об'єкту оренди за договором оренди № Лю-19 від 01.03.06 року з огляду на наступне.
Відповідно до п.3.1 договору № Лю-19 від 01.03.06 року орендна плата за перші два місяці оренди (березень, квітень) становить 7800 гривень разом із ПДВ, за кожен місяць окремо. Починаючи з третього місяця оренди (із травня), орендна плата становить 12000 гривень разом із ПДВ і до кінця оренди по договору.
Згідно п.3.5 договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно: на початку місяця кожного першого числа місяця, але не пізніше сьомого числа.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Недотримання умови щодо строку виконання зобов'язання є його порушенням, що називається простроченням.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором. У даному разі порушується хоча б одна з належних умов належного виконання, тому виконання визнається неналежним, хоча й виконується в натурі.
Згідно банківських виписок по руху коштів на банківському рахунку позивача та відповідача-1 доданих до справи, заборгованість по сплаті орендної плати ТОВ «Столична будівельно-інвестиційна компанія», відповідно до п.п. 3.1, 3.5 договору № Лю-19 від 01.03.06 року, складала:
- станом на 08.03.2006 року - 7800,00 гривень;
- станом на 08.04.2006 року - 15600,00 гривень, яка була погашена 28.04.2006 року в розмірі 15600,00 гривень;
- станом на 08.05.2006 року - 12000,00 гривень, яка була погашена 12.05.2006 року в розмірі 12000,00 гривень;
- станом на 08.07.2006 року - 12000,00 гривень, яка була погашена 10.07.2006 року в розмірі 12000,00 гривень;
- станом на 08.09.2006 року - 12000,00 гривень, яка була погашена 12.09.2006 року в розмірі 12000,00 гривень;
- станом на 08.10.2006 року - 12000,00 гривень, яка була погашена 09.10.2006 року в розмірі 12000,00 гривень;
- станом на 08.1 1.2006 року -12000,00 гривень, яка була погашена 21.1 1.2006 року в розмірі 12000,00 гривень;
- станом на 08.01.2007 року - 08.04.2007 року - 48000,00 гривень, яка була погашена 16.04.2007 року в розмірі 7800,00 гривень, 20.04.2007 року в розмірі 4200,00 гривень, 18.05.2007 року в розмірі 6000,00 гривень, 06.07.2007 року в розмірі 18000,00 гривень.
Пояснення позивача щодо прострочення оплати з підстав відсутності користування орендованим майном не можуть бути підставою для невиконання умов договору та не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Позовна вимога про переведення на ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу від 17.10.2006 р., заявлена за аналогією на підставі ст. 362 ЦК України.
Так, відповідно до п. 4 вказаної статті у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.
В силу ст. 258 ЦК України до вимог про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу) застосовується позовна давність в один рік.
Згідно п. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, враховуючи, що про укладення договору купівлі-продажу від 17.10.2006 р. ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» стало відомо з додаткової угоди до договору оренди № Лю-19 від 01.03.06 року, яка була укладена між ним та ТОВ «ЗЕКО» 17.10.2006 р., строк позовної давності за вимогою, заявленою на підставі ст. 362 ЦК України, закінчився 17.10.2007 р. Позовна заява ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» про переведення на ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 14-б, від 17.10.2006 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зеко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд», була подана до Господарського суду м. Києва лише 06.11.2007 р., тобто з пропуском річного строку позовної давності, визначеним ст. 258 ЦК України. Клопотання про відновлення пропущеного строку позивач до суду не подавав. Відповідачам у відзивах на позов заявлено про застосування судом строку позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскілки чинним законодавством не визначено обов'язкової форми цієї заяви, якої має придержуватись сторона у спорі, судова колегія вважає, що відповідачами належним чином заявлено про застосування позовної давності.
В силу п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Крім того колегією суддів береться до уваги те, що при зверненні до суду із відповідним позовом ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» було порушено вимоги ст. 362 ЦК України в частині перерахування на депозитний рахунок суду вартості майна по договору купівлі-продажу будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 14, літера Б.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» про переведення на ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 14-б, від 17.10.2006 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зеко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд», належить відмовити.
Зважаючи на те, що позовна вимога про зобов'язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності на нежиле приміщення площею 213,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 14-б, за ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія», є похідною від вимоги про переведення на ТОВ «Столична будівельно–інвестиційна компанія» прав та обов'язків покупця, правові підстави для її задоволення відсутні.
З урахуванням викладеного рішення Господарського суду м. Києва від 21.12.2007 року у справі № 32/592 підлягає скасуванню повністю, в позові належить відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2007 року у справі № 32/592 скасувати повністю та прийняти нове рішення.
2. В позові відмовити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична будівельно–інвестиційна компанія» (м. Київ, вул. Кайсарова, 7/9, код 33098891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд» (м. Київ, вул. Білоруська, 2-а, код 32254485) 42,5 грн. державного мита за перегляд рішення в апеляційному порядку.
4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови.
Головуючий суддя
Судді
03.03.08 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2008 |
Оприлюднено | 12.03.2008 |
Номер документу | 1422483 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні