Рішення

від 13.02.2008 по справі 5020-11/020

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/020

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"13" лютого 2008 р. справа № 5020-11/020

за позовом   Севастопольської міської Ради

до Малого приватного підприємства «Ажур»

третя особа Управління з контролю за використанням та охороною земель в м. Севастополі

за участю Прокуратури м. Севастополя

про визнання договору оренди земельної ділянки не дійсним.

Суддя Дмитрієв В. Є.

представники сторін:  

прокуратури міста Севастополя – Шаблін Є. І., посвідчення № 490 від 21.03.2007;

позивача  –   Богданов А. А., довіреність № 03-15/5 від 08.01.2008;

відповідача –Ларін В. Ю., довіреність № 51 від 11.02.2008;

                        Шопоренко О. В., довіреність № 106 від 05.07.2007;

                        Бебнєв В. Д. –директор, паспорт серії АР № 028474 від 10.06.1997;

третьої особи –Янчук А. П., довіреність № 291 від 01.03.2007.

Суть спору: Севастопольська міська Рада звернулася до господарського суду м. Севастополя з позовом до Малого приватного підприємства «Ажур», третя особа Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі.

        Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що договір укладений на підставі рішення міської Ради, яке у зв'язку з невідповідністю вимогам чинного законодавства було Радою скасовано. Позивач вважає, що скасування рішення, як такого, що порушує вимоги закону, є підставою для визнання договору недійсним на підставі частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

        Відповідач позовні вимоги не визнає, у відзиві на позов вказує, що договір укладено з дотриманням вимог статті 203 Цивільного кодексу України,  крім того він нотаріально посвідчений, що в свою чергу, відповідно до приписів статті 209 Цивільного кодексу України,  виключає його невідповідність вимогам статті 203 Цивільного кодексу України.

        Третя особа письмову думку щодо позовних вимог суду не надала, в судовому засіданні залишила розгляд питання на розсуд суду.

В процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимоги, прокурор в порядку передбаченому статтею 29 Господарського процесуального кодексу України повідомив про вступ в процес.

Прокурор позовні вимоги підтримав.

В процесі розгляду спору по суті заявлених вимог від ЖБК № 108/31 надійшла заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, яку ухвалою від 12.02.2008 було повернено без розгляду на підставі статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 12.02.2008 по 13.02.2008.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши прокурора,  представників сторін суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Севастопольської міської ради від 30.10.2002 № 267 «Про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки МПП «Ажур», останньому було надано згоду на розроблення проекту відведення земельних ділянок орієнтовною площею 1,9 га по вул. Шевченко та вул. Марінеску для будівництва громадсько-торгівельного центру, автозупинки та об'єктів торгівлі.

04.06.2003  міською Радою було прийнято рішення № 1112 «Про передачу в оренду земельних ділянок МПП «Ажур», згідно якого останньому передані в оренду земельні ділянки, в тому числі  загальною площею 1,1256 га по вул. Косарєва для будівництва та обслуговування громадсько-торгівельного центру з автопарковкою  та автозупинкою (а.с. 40-42).

03.10.2003 на підставі зазначеного рішення між Севастопольською міською Радою та МПП «Ажур»був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки, який був засвідчений нотаріально та зареєстрований Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів 05.11.2003 під № 101 (а.с. 10-15).

13.11.2007 Севастопольською міською Радою було прийнято рішення № 3197 «Про скасування рішень міської Ради від 30.10.2002 № 267 та від 04.06.2003 № 1112 відносно земельної ділянки по вул. Косарєва»з тих підстав, що  в процесі підготування матеріалів вибору, проекту відведення земельної ділянки та при прийнятті рішень були порушені норми чинного законодавства, а саме ст. 10, 16 Закону України «Про планування та забудову території», ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», а також у зв'язку з тим, що МПП «Ажур»впродовж значного часу (понад три роки) не розпочав освоєння території для будівництва об'єкту.  

Прийняття зазначеного рішення і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду з вимогою про визнання договору оренди недійсним.

Суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.203, 215, 391 Цивільного кодексу України, зміст угоди не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Особа, яка укладає угоду, має мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності угоди є невиконання в момент укладення угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

        Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, в редакції яка діяла на момент укладення договору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

         Суд встановив, що на момент укладення оскаржуваного договору оренди рішення міської Ради, щодо передачі земельної ділянки в оренду не були оскаржені чи скасовані у встановленому законом порядку, тому договір оренди був укладений правомірно.

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не приймає доводи позивача, що скасування  рішень, на підставі яких був укладений договір оренди, і є доказом, який підтверджує невідповідність договору оренди, на момент його укладення, вимогам законодавства. Будь яких інших доводів, щодо обґрунтування недійсності оскаржуваного  договору оренди позивачем суду не надано.

Суд вважає, що скасування Радою своїх рішень, щодо передачі земельної ділянки в оренду, може бути підставою для звернення позивача з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки.

На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями  82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позову відмовити.

          Суддя                                                                                                             В. Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 18.02.2008    

РОЗСИЛКА:

Севастопольська міська рада   - 99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3

Приватне підприємство “Ажур” –м. Севастополя, пр-т Ген. Сталінграду, 36, кв. 31

Управління з контролю за використанням  та охороною земель в м. Севастополі –99045 м. Севастополь, вул. Д.У`янова,16