9/258
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 9/258
09.08.06
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК - Сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Атлант-С"
про стягнення 22 618,19 грн.
Суддя Жирнов С.М.
Представники:
Від позивача: Петрученко Т.І. –дов. № 298 від 08.08.2006 р.,
Конечний О.А. –директор.
Від відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП-Сервіс»заявлено вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атлант-С»про стягнення 19 777,89 грн. основного боргу, 1 898,95 грн. пені за період з 01.01.2006 р. по 30.06.2006 р., 441,35 грн. збитків від упущеної вигоди відповідно до Договору № б/н від 01.11.2005 р. та 500,00 грн. відшкодування наданих позивачу юридичних послуг.
Ухвалою від 17.07.2006 р. порушено провадження у справі № 9/258 та призначено її до розгляду на 09.08.2006 р.
В судовому засіданні 09.08.2006 р. позивач позов підтримав повністю та надав додаткові пояснення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов з підтверджуючим документами на виконання ухвали суду від 17.07.2006 р. не подав і не надіслав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Ухвалою Господарського суду від 17.07.2006 р. відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване) № 022552263 від 20.07.2006 р.
Керуючись ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач по справі був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи та відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України повинен добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача і без відзиву на позов за наявними матеріалами.
На підставі укладеного між сторонами Договору № б/н від 01.11.2005р. (надалі за текстом «Договір»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП-Сервіс»(позивач), визначений як Продавець, зобов'язався продати відповідачеві товар діючого асортименту Продавця, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атлант-С»(відповідач), визначений як Покупець, зобов'язався прийняти товар та вчасно здійснити його оплату на умовах договору. Таким чином, між сторонами був укладений Договір поставки.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного з відповідачем Договору № б/н від 01.11.2005 р. відповідно до видаткових накладних (п. 2.1 Договору) № РНВ-005190 від 07.12.2005 р. на суму 18 071,88 грн. та № РНВ-5329 від 14.12.2005 р. на суму 4 906,01 грн. та на підставі довіреності на ім'я Назіменка О.В. (серія ЯЛН, № 043896 від 05.12.2005 р.) відповідачем було отримано товар на загальну суму 22 977,89 грн.
Згідно з п. 3.2 Договору покупець (відповідач) здійснює повну оплату придбаної продукції протягом 30 днів з моменту її відвантаження.
На твердження позивача, відповідач виконав свої зобов'язання за Договором лише частково, а саме: здійснив оплату за поставлений товар в сумі 3 200,00 грн. На підтвердження зазначеного факту позивачем надані банківські виписки, за якими та відповідно до наступних платіжних доручень сплачені відповідачем суми:
- № 6225629 від 28.12.2005 р. –1 600,00 грн.;
- № 177 від 16.03.2006 р. – 500,00 грн.;
- № 183 від 17.03.2006 р. – 300,00 грн.;
- № 6225717 від 28.03.2006 р. – 300,00 грн.;
- № 234 від 04.04.2006 р. – 500,00 грн.
За Актом звірки сальдо Покупця (відповідача по справі) за період
01.01.05-23.03.06 встановлена наявність заборгованості відповідача станом на 23.03.2006 р. у сумі 20 577,89 грн. (надалі за текстом «Акт»).
Позивач вважає, що основна заборгованість відповідача за поставлений товар на підставі Договору станом на день розгляду справи в суді становить 19 777,89 грн. (20 577,89 грн. як заборгованість по Акту на 23.03.2006 р. –800,00 грн. перерахувань відповідача відповідно до вищевказаних платіжних доручень № 6225717 від 28.03.2006 р. та № 234 від 04.04.2006 р. = 19 777,89 грн.).
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем відповідно до умов Договору здійснено поставку товару, а отже, виконано договірне зобов'язання, що підтверджується вищевказаними видатковими накладними та оформленим належним чином, підписаним уповноваженими представниками сторін за договором Актом звірки сальдо Покупця (відповідача по справі) за період 01.01.05-23.03.06.
Відповідач, в порушення умов п. 3.2 Договору, не оплатив вартості товару на протязі 30 днів з моменту відвантаження товару (відвантаження товару здійснювалось за видатковими накладними № РНВ-005190 від 07.12.2005 р. та № РНВ-5329 від 14.12.2005 р.) та до теперішнього часу заборгованість не погашена.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення 19 777,89 грн. суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному розмірі.
Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Цивільним кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 624 ЦК України боржник, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. За ч.3 ст. 232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушені.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем (відповідачем) строків оплати за поставлену продукцію, передбачених у п. 3.2 Договору, Покупець сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка обчислюється від суми несплати за кожний день прострочки платежу.
Враховуючи наведене, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення 1 898,95 грн. пені за період 01.01.2006 р. по 30.06.2006 р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному розмірі.
Позивач також заявляє до відповідача вимоги про відшкодування суми упущеної вигоди (441,35 грн.), згідно наданого розрахунку, та усно в судовому засіданні 09.08.2006 р. обґрунтував свої вимоги тим, що на підставі неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за спірним договором, позивачу завдано збитків від упущеної вигоди на вказану суму.
Відповідно до ч.2. ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 3 ст. 22 ЦК України, передбачено відшкодування збитків у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків входить неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Таким чином, неодержаний прибуток –це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум. Розрахунку очікуваного приросту в майні з врахуванням постійних та перемінних витрат, відповідно до п. 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затверджено наказом Мінфіну України від 31.12.1999р., відповідачем не подано. Визнання такого збитку позивачем носить суто теоретичний та виключно можливо-припустимий характер, тому суд не вважає розмір збитків від упущеної вигоди, заявленого позивачем в розмірі 10 400,00 грн. обґрунтованим та доведеним.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини позову які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними способами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині збитків від упущеної вигоди в розмірі 441,35 грн. такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
В задоволенні позовних вимог щодо відшкодування відповідачем наданих позивачу Суб'єктом підприємницької діяльності Войстриковою К.М. юридичних послуг на суму 500,00 грн. згідно Акту виконаних робіт від 29.05.2006 р. також належить відмовити на підставі ст.44 ГПК України, оскільки останні (послуги) здійснені не адвокатом та не входять до складу судових витрат.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 525, 526, 530, 549, 624, 629, 655, 692, 712 ЦК України,
ст. ст. 193, 225, 232 ГК України,
ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атлант-С»(04128, м. Київ, вул. Щербакові 61г; код ЄДРПОУ 23541388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП-Сервіс»(14021, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 73; код ЄДРПОУ 24558623) 19777 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 89 коп. основного боргу, 1898 (одну тисячу вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 95 коп. пені, 216 (двісті шістнадцять) грн. 77 коп. державного мита, 113 (сто тринадцять) грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
3. Провадження у справі на суму 941,35 грн. припинити.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяС.М. ЖирновДата підписання рішення 11.08.2006 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 142529 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Подобєд Ігор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні