Рішення

від 15.03.2011 по справі 13/178-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/178-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 березня 2011 р.           

Справа 13/178-10

за позовом:Приватне підприємство "Бонус-Агро"  (вул.Зодчих,131, м.Вінниця, 21100; пл.Жовтнева, готель "Південний Буг", кімн.№ 812,819, м.Вінниця, 21050)   

до:Зовнішньоторгової фірми "MARIMPEX"  (ul.Slowicza 20, Lublin, Republik of Poland, 20-336)  

про стягнення 36652,00 грн.

Головуючий суддя     Тісецький С.С.     

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

          позивача :   Кудельський А.А., довіреність

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 23.09.2010 р. порушено провадження у справі за позовом  Приватне підприємство "Бонус-Агро" до Зовнішньоторгової фірми "MARIMPEX" про стягнення 36652,00 грн. боргу, з призначенням до слухання на 07.12.2010 р., однак в зв'язку з неявкою представника відповідача та ненадання витребуваних судом доказів провадження по справі було відкладено на 08.02.2011 р.

Ухвалою суду від 07.12.2010 р. на підставі ч.1 ст.79 ГПК України  провадження по справі №13/178-10 зупинено, в зв'язку з необхідністю забезпечення належного повідомлення про час та місце судового засідання відповідача-нерезидента, що потребує за собою звернення господарського суду із відповідним судовим дорученням (про вручення ухвали про призначення судового засідання відповідачу) до компетентного органу іноземної держави.

Ухвалою суду від 08.02.2011 р., в зв'язку з усуненням обставин які призвели до зупинення провадження у справі, провадження по справі  №13/178-10 поновлено, проте на визначену дату з'явився лише представник позивача, відповідач повторно правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався з невідомих суду причин, доказів витребуваних ухвалою суду не надав, в зв'язку з чим судове засідання відкладено на 15.03.2011 р.

Одночасно, ухвалою суду від 08.02.2011 р. провадження по справі №13/178-10 зупинено, з метою забезпечення належного повідомлення про час та місце судового засідання відповідача-нерезидента, що потребує за собою звернення господарського суду із відповідним судовим дорученням (про вручення ухвали про призначення судового засідання відповідачу) до компетентного органу іноземної держави.

Ухвалою суду від 15.03.2011 р., в зв'язку з усуненням обставин які призвели до зупинення провадження у справі, провадження у справі поновлено.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу,  оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або кримінальних справах  від 15.11.1965 р., про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 11.02.2011 р. №850р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, ратифікованої Законом України від 19.10.2000р. № 2052-ІІІ, додатків до цієї Конвенції, п. 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджених спільним наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008р. № 1092/5/54, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2008р. за № 573/15264, листа Міністерства юстиції України № 26а-388-08 від 24.12.2008р. та з метою повідомлення в установленому законом порядку, про час та місце розгляду судової справи за участю відповідача, який знаходиться в Республіці Польща, останньому направлялись документи, перекладені польською мовою із проханням (дорученням) про вручення ухвал суду по справі № 13/178-10.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист  своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши відзив відповідача, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

29 вересня 2009 року між; Приватним підприємством «Бонус-Агро» в особі директора Шуригіна П.А. та компанією « МАКІМРЕХ » (Республіка Польща) в особі президента Януса Василевського був укладений контракт № W-021/060454071/2009-РL.

Відповідно до умов п. 1.1. контракту продавець зобов'язувався поставити та продати, а покупець прийняти та оплатити «Паливні гранули з соняшника» ГНГ 1404 (2306).

Відповідно до пункту 3.1. контракту - ціна одної метричної тони товару включає в себе вартість тари, упакування, маркування, транспортування, на умовах поставки, тобто FCА Вінниця та складає 60 євро за тону.

Згідно п. 4.1 договору оплата проводиться на протязі 1 (одного) дня з дати перетинання товару кордону з Польщею або отримання товару у призначеному місці призначення, при пред'явленні наступних документів відповідно до умов контакту.

Відповідно до банківської виписки по особовому рахунку ПП «Бонус-Агро» 20.04.2010 року відповідач частково розрахувався на поставлений товар шляхом перерахування 3500,60 (Євро) та 22.04.2010 року перерахувавши 316 (Євро).

Відповідно до рахунку - фактури № 5 від 05.11.2009 року на адресу відповідача був відправлений товар на загальну суму 1747,20 (Євро), що підтверджується митною декларацією ( форми МД-2) за № 401000007/9/006155, міжнародною товарно-транспортною накладною -СМК № 102098.

Відповідно до рахунку - фактури № 6 від 05.11.2009 року на адресу відповідача був відправлений товар на загальну суму 1819,44 (Євро), що підтверджується митною декларацією ( форми МД-2) за № 401000007/9/006156, міжнародною товарно-транспортною накладною -СМК № 10448684.

Відповідно до рахунку - фактури № 8 від 10.11.2009 року на адресу відповідача був відправлений товар на загальну суму 1245,00 (Євро), що підтверджується митною декларацією ( форми МД-2) за № 401000007/9/006255, міжнародною товарно-транспортною накладною -СМК № 073698.

Відповідно до рахунку - фактури № 9 від 10.11.2009 року на адресу відповідача був відправлений товар на загальну суму 1238,40 (Євро), що підтверджується митною декларацією ( форми МД-2) за № 401000007/9/006257, міжнародною товарно-транспортною накладною -СМК № 073697.

Відповідно до рахунку - фактури № 8 від 13.11.2009 року на адресу відповідача був відправлений товар на загальну суму 1769,88 (Євро), що підтверджується митною декларацією ( форми МД-2) за № 401000007/9/006368, міжнародною товарно-транспортною накладною -СМК № 025918.

Таким чином, вищевказаними документами стверджується передача відповідачу товару на суму 7819,92 Євро. У зв'язку з чим, борг відповідача перед позивачем на день звернення до суду складає з урахуванням часткової оплати та з урахуванням послуг банку по перерахуванню іноземної валюти у розмірі 3631,62 (Євро), що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача.

В зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався за поставлений товар позивач звернувся до нього з листом про проведення розрахунків, а саме 22.02.2010 року, що підтверджується фіскальним чеком та повідомлення про вручення поштового відправлення.   Даний лист отриманий відповідачем 25.02.2010 року.

Відповідач на адресу позивача направив відповідь в якій повідомляв про погашення боргу після отримання оплати за товар від третьої сторони, якій відповідачем було його реалізовано.

Відповідач у відзиві на позовну заяву свої заперечення обґрунтував тим, що позивачем було порушено умови договору, шляхом поставки лише частини товару, якість якого була неналежна, в зв'язку з чим відповідачем були понесені збитки. Як підтвердження неналежної якості товару, відповідач вказує, оцінку польських екологічних служб.  

Також відповідач у відзиві зазначив, що в зв'язку з понесеними збитками вони звернулись до прокуратури в Катовіцах та на підтвердження цього факту надано повідомлення Прокуратури Схід в Катовіцах.

Суд дослідивши надані відповідачем заперечення та надане повідомлення Прокуратури, прийшов до висновку що вказані останнім обставини є недоведеними, безпідставними та не підтверджуються наданими доказами.

Як вбачається з отриманого Повідомлення Прокуратури від 31.12.2009 р. підставою звернення до прокуратури Зовнішньоторгової фірми "MARIMPEX" є заява про вчинення протиправних дій іншою особою, яка не має відношення до Приватного підприємства "Бонус Агро" і не є стороною по справі яка розглядається господарським судом Вінницької області №13/178-10, а саме громадянином Марек Пишка, уповноваженого П.Х.У. "МРМ" Малгожата Пишка.  

Щодо інших заперечень відповідача, то вони сприймаються судом критично, так як не підтверджені та спростовуються наявними в матеріалах в справи доказами.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином, судом встановлено, що основний борг відповідача за отриманий товар на день розгляду справи складає 36652,00 грн. боргу, що станом  на день складання позовної заяви  16.08.2010 р. відповідно до офіційного курсу НБУ (10,09 грн. до одного Євро) складає 3631,62 основного боргу.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.124 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Стаття 7 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно пункту 9.2. контракту сторони передбачили, що - «Спори, які виникають із даного контакту або у зв'язку з ним, котрі не можуть бути вирішені шляхом переговорів, розглядаються в суді сторони, яка обвинувачує».

Відповідно до роз'яснення Вищого господарського суду України від 31.05.2002 року за № 04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» зазначено у пункті 1, що - «Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) спори, що виникають    між;    суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також; за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України. Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 04-06/159 від 09.11.2009 р.

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" ( 2709-15 ) суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону ( 2709-15 ). Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 04-06/159  від 09.11.2009р.

Стаття 123 ГПК України, передбачає, що іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Дії позивача по продажу товару та дії  відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується наявними в матеріалах справи митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними та виставленими рахунками (а.с.24-43), свідчить  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриману продукцію.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому  підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 36652,00 грн. боргу, що станом  на день складання позовної заяви  16.08.2010 р. відповідно до офіційного курсу НБУ (10,09 грн. до одного Євро) складає 3631,62 основного боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

          Керуючись  ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84,  115, 116, 123, 124  ГПК України, -   

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити .

2.Стягнути з Зовнішньоторгової фірми "MARIMPEX" (ul.Slowicza 20, Lublin, Republik of Poland, 20-336, реєстраційний №060454071, НДС №9462575202, номер Уставу 00325861) на користь Приватного підприємства "Бонус-Агро" (вул.Зодчих,36, кв.131, м.Вінниця, 21100; пл.Жовтнева, готель "Південний Буг", кімн.№ 812,819, м.Вінниця, 21050  код ЄДРПОУ 36547964)  36652,00 грн. боргу, що станом  на день складання позовної заяви  16.08.2010 р. відповідно до офіційного курсу НБУ (10,09 грн. до одного Євро) складає 3631,62 основного боргу; 366,52- витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Тісецький С.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  17 березня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу  (вул.Зодчих,36, кв.131, м.Вінниця, 21100; пл.Жовтнева, готель "Південний Буг", кімн.№ 812,819, м.Вінниця, 21050)

4 - відповідачу  (ul.Slowicza 20, Lublin, Republik of Poland, 20-336)