21/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.03.11 р. Справа № 21/16
Позивач: Закрите акціонерне товариство “Київська Виробнича Компанія “Рапід” м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Транслайнс” м. Донецьк
про стягнення 30 545,67 грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Грановська Н.Л. - за довіреністю № 649/01 від 01.12.10р.
відповідача: Добряк С.М. – за дов.
Закрите акціонерне товариство “Київська Виробнича Компанія “Рапід” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Транслайнс” 30 545,67 грн., у тому числі:
- 27 145,95 грн. заборгованості за надані у серпні 2009р., листопаді 2009р. автопослуги;
- 2 613,43 грн. інфляційних за жовтень 2009р. – листопад 2010р.;
- 786,29 грн. - 3% річних за період з 27.09.09р. по 01.12.10р.
Також позивач просить віднести на відповідача судові витрати, у тому числі адвокатські послуги у сумі 3 500,00грн.
Поясненнями від 31.01.11р. позивач виправив допущені у позовній заяві помилки, зокрема належною датою заявки № 2 просить вважати 10.11.09р.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що:
· на виконання умов укладеного з відповідачем договору № 23/10/06 від 23.11.2006р. підприємство здійснило міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом за маршрутами: м. Кельн, Німеччина - м. Рубіжне, Україна, Франція-Україна;
· на оплату наданих автопослуг відповідачеві були направлені рахунки № РА5044 від 21.08.09р., № РА8784 від 30.11.09р.;
· оплата перевезення відповідачем до цього часу у повному обсязі не здійснена;
· сума основного боргу складає 27 145,95 грн.
Відповідач у засіданні факт наявності заборгованості не спростував і заявив, що зауважень щодо розрахунку інфляційних і 3% річних у нього не має. Вимогу позивача у частині покладення на нього витрат на правову допомогу вважає безпідставною.
Головне управління статистики у Донецькій області на запит господарському суду повідомило юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Транслайнс” (код ЄДРПОУ 33671362), а саме - 83086, м. Донецьк, вул. Постишева, 11/3.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
На виконання умов укладеного з відповідачем договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 23/10/06 від 23.11.2006р. і отриманих заявок № 13/08/TL від 13.08.09р., № б/н від 10.11.09р. Закрите акціонерне товариство “Київська виробнича компанія “РАПІД” у серпні та листопаді 2009р. здійснило міжнародне перевезення вантажів (кабельний пластикат в мішках, чавунні топки) автомобільним транспортом (за номерами 054-44КА 202-39КА, 164-17КА 177-27КА) за маршрутами м. Кельн, Німеччина - м. Рубіжне, Україна, Франція-Україна.
Факт надання автопослуг відповідачем не спростовується і підтверджений міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) № 017474 і № 025648.
Пунктом 6.1. укладеного між сторонами договору № 23/10/06 від 23.11.2006р. передбачено, що оплата за перевезення виконується Замовником платіжними дорученнями на поточний рахунок Перевізника згідно з досягнутими домовленостями.
Згідно п. 6.2 договору Замовник сплачує Перевізнику вартість наданих послуг протягом 10 днів з дня отримання рахунку від Перевізника з доданим оригіналом СMR, яка підтверджена печатками, штампами Отримувача.
Відповідно до п. 6.4 договору вартість кожного перевезення узгоджується сторонами додатково у кожному окремому випадку, та вказується у заявці на перевезення. Заявка на перевезення є невід'ємною частиною договору.
Для здійснення оплати наданих автопослуг Закрите акціонерне товариство “Київська виробнича компанія “РАПІД” направило Товариству з обмеженою відповідальністю “ТрансЛайнС”:
· рахунки № РА5044 від 21.08.09р., № РА8784 від 30.11.09р.;
· СМR № 017474 від 13.08.09р., № 025648 від 13.11.09р. з печатками одержувача вантажу.
Відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 27 145,95 грн.
Листами від 31.03.2010р. за № 31/03-10/1 та від 29.07.2010р. за № 236/10ТЛ Товариство з обмеженою відповідальністю “ТрансЛайнС” гарантувало оплату залишку суми заборгованості по мірі надходження коштів, але не пізніше 22.10.2010р.
В обумовлений в договорі № 23/10/06 від 23.11.2006р. строк оплата наданих автопослуг відповідачем у повному обсязі здійснена не була і погашення боргу у сумі 27 145,95 грн. в зазначений в листі від 29.07.2010р. № 236/10ТЛ термін здійснено не було.
Доказів погашення боргу у сумі 27 145,95 грн. відповідач суду не надав.
За таких обставин і зважаючи на те, що:
· відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;
· згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;
· ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
· після отримання від позивача документів відповідач мав оплатити надані автопослуги у повному обсязі протягом 10 днів, тобто за рахунком № РА5044 від 21.08.2009р. не пізніше 18.09.2009р. та за рахунком № РА8784 від 30.11.2009р. не пізніше 18.12.2009р., але не зробив цього;
· відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;
· боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом,
· інфляційні нарахування за жовтень 2009р. – листопад 2010р. від суми боргу складають 2 351,22 грн., позивачем заявлена більша сума – 2 613,43 грн.,
· 3% річних за період з 27.09.09р. по 01.12.10р. складають 788,52 грн., позивачем заявлена менша сума – 786,29 грн.,
господарський суд вважає, що:
- позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі;
- з огляду на помилковість розрахунків позовні вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають задоволенню частково у сумі 2 351,22 грн.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Вимога позивача про відшкодування за рахунок відповідача витрат на правову допомогу (суми, сплаченої за послуги адвоката) у сумі 3 500,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки згідно ст.44 Господарського кодексу України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, а не оплата послуг (правової допомоги) юридичних чи інших фірм, фізичних осіб-підприємців (позивачем договір про надання юридичних послуг від 01.12.2010р. укладений з фізичною особою-підприємцем Грановською Н.Л.).
Твердження представника позивача про те, що 02.12.2010р. між нею і позивачем була підписана додаткова угода, якою були змінені сторони у договорі про надання юридичних послуг від 01.12.2010р., судом до уваги не взято, оскільки Грановською Н.Л. рахунок позивачеві виставлявся як фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом і він позивачем був оплачений, тобто кошти перераховувались не адвокату, а фізичній особі-підприємцю. До того ж в укладеному договорі про надання юридичних послуг від 01.12.2010р. в переліку товариств, щодо стягнення з яких певних сум Грановська Н.Л. мала переставляти інтереси позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю ”Транслайнс” не зазначено.
Зайво сплачена позивачем при поданні позовної заяви сума державного мита підлягає поверненню з Державного бюджету.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 526, ч.1 ст.530, ч.1 ст.612, ст.625 Цивільного кодексу України, п.1 ст.193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити частково у сумі 30 283,46 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Транслайнс” (юр. адреса: 83086, м. Донецьк, вул. Постишева, б.11, кв.3; адреса для листування: 83052, м. Донецьк, бульвар Шевченка, б.84, кв.11, п/р 26005001978000 в ЗАТ “Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, п/р 260038905 у відділенні №4 ДФ ВАТ АБ „Укргазбанк” м. Донецьк, МФО 335894, код ЄДРПОУ 33671362) на користь Закритого акціонерного товариства “Київська виробнича компанія “РАПІД” (юр. адреса: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 7; адреса для листування: 83017, м. Донецьк, вул. Цусимська, 33/8, п/р 26002650024201 у Харківській філії АКБ “Київ” м. Києва, МФО 320810, ЗКПО 05475156) 27 145,95 грн. основної заборгованості, 2 351,22 грн. інфляційних, 786,29 грн. –3% річних, 302,84 грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 233,97 грн. на відшкодування витрат по сплаті послуг iнформацiйно-технiчного забезпечення судового процесу
В іншій частині позову відмовити.
Повернути позивачу з Державного бюджету України 13,00 грн. зайво сплаченого державного мита. Видати довідку.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Повний текст рішення складено 17.03.2011р.
Дата ухвалення рішення | 17.03.2011 |
Оприлюднено | 22.03.2011 |
Номер документу | 14288631 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні