Ухвала

від 11.02.2011 по справі 2-а-776/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 лютого 2011 р.

Справа № 2-а-776/09

Категорія:10.3.1

Головуючий в 1 інстанції: Сивоконь Т.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Косцової І.П.

                   суддів : Стас Л.В., Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області на постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 2 вересня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування недоплаченої допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2009 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив зобов`язати відповідача нарахувати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період за 2007 - 2008 роки.

В обґрунтування позову зазначив, що він є пенсіонером та має статус дитини війни. Відповідно до діючого законодавства дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем не здійснено перерахунку пенсії за вказані роки.

Постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 2 вересня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано відповідача провести нарахування та виплату позивачу вказаної щомісячної доплати за статусом «Діти війни» в періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням.  

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний  захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно з ст.6 вказаного Закону, в редакції від 19.12.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до статті  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року ст. 111 вказаного Закону визнано такою, що  не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Частиною 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Колегія суддів приходить до висновку, що правові положення, які передбачають виплату підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком є чинними з  09.07.2007 року.

Таким чином з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач мав право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до підпункту 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін  до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»змінено та викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної  допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008  року вище вказані зміни  визнано такими, що  не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

Таким чином, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року позивач мав право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком і органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на положення частини третьої 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку надбавки дітям війни, крім передбаченого частиною першою вказаної статті.

При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин і норм матеріального права.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись: ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.ст. 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області –залишити без задоволення.

Постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 2 вересня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги –залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України, протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

             Судді: