Рішення

від 24.03.2011 по справі 38/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/9

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.03.11 р.                                                                                    Справа № 38/9                               

Господарський суд Донецької області у складі  судді Лейби М.О.

  при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

         розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Маргаз” м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Володарськавто” смт. Володарське, Донецької області

про стягнення суми заборгованості у розмірі 2 889,81грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Шевцов І.В. - за дов.

від відповідача: Савченко М.Г. – за дов.   

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Маргаз” м.Маріуполь, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Володарськавто” смт. Володарське, Донецької області про стягнення суми заборгованості у розмірі 2 889,81грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір на поставку (відпуск) газу стиснутого природного №0пр.-0000001  від 01.01.2009р., видаткову накладну №О-00000024 від 31.03.2009р., рахунок-фактуру №О-5068 від 12.02.2009р., претензію №229 від 24.06.2009р., претензію №220 від 15.07.2009р., претензію №108 від 25.03.2010р., лист №70.1 від 12.02.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

17.02.2011р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 10.02.2011р. № 14/4-17/750, відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю „Володарськавто” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 25329681) як юридична особа та знаходиться за адресою: 87000, Донецька область, Володарський район, смт.Володарське, вул.Пушкіна,1, який судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечив, про що 17.02.2011р. надав суду письмовий відзив на позов №7, в якому зазначив, що договір на поставку (відпуск) газу стиснутого природного №0пр.-0000001  від 01.01.2009р., на який посилається позивач датований 01.01.2009р., однак згідно Постанови кабінету міністрів підприємство відповідача з 01.01.2009р. по 10.01.2009р. не працювало. Крім того, відповідач зазначив, що за придбаний метан у січні 2009р. оплата здійснювалась  готівковим розрахунком у касу позивача, заборгованість за придбаний метан відповідач станом на 01.02.2009р. не мало.

У відзиві відповідач  просить суд урахувати відсутність акту звірки заборгованості в сумі 2889,81грн. за січень 2009р. та зазначає, що договір на поставку (відпуск) газу стиснутого природного №0пр.-0000001  від 01.01.2009р. не відповідає дійсності.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

10.03.2011р. відповідач надав супровідний лист, яким просить суд залучити до матеріалів справи рахунки-фактури № О-00000005 від 12.01.2009, №О-4978 від 15.01.2009р., №О-4981 від 19.01.2009р., квитанції касового ордеру №№23,70,98, фіскальні чеки та ксерокопію журналу видачі довіреностей. Супровідний лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

        Розгляд справи відкладався у зв'язку з необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

 Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Маргаз” (за договором-продавець, далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Володарськавто” (за договором – покупець, далі-відповідач), був укладений договір  на поставку (відпуск) газу стиснутого природного №0пр.-0000001.

Відповідно до пункту 1.1. договору продавець зобов'язався поставити (відпустити) газ стиснутий природний в кількості 40 000м3 на суму орієнтовно 144 800,00грн., в т.ч.  ПДВ 24 133,00грн.

Розділом 2 договору сторони визначили порядок розрахунків.

Так, у випадку зміни ціни на газ, нова ціна є обов'язковою для сторін за даним договором з моменту введення її в дію на підприємстві (п.2.1).

Покупець здійснює 100% передплату грошовими коштами продавцю за газ стиснутий природний за ціною на день оформлення документів (накладної) з наступним перерахунком за фактично складеною ціною на день відвантаження (отримання) газу стиснутого природного (п.2.2).

Третім розділом договору сторони визначили порядок відпуску.

Пунктом 3.1 договору, встановлено, що відпуск газу стиснутого природного здійснюється на АГНКС шляхом заправки автотранспорту покупця згідно правил безпечної експлуатації і обслуговування обладнання АГНКС.

Згідно п.5.1 Договору, строк його дії встановлюється з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відпустив відповідачу природний газ у загальній кількості 4589,93 м3 на суму 16 615,55грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №О-00000024 від 31.01.2009р.

Вказана накладна підписана з боку відповідача Папакица В.А., який діяв на підставі довіреності №1 від 10.01.2009р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково в сумі 13 725,74грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій та фіскальних чеків.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений природний газ складає 2 889,81грн.

Листом від 12.02.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити наявну заборгованість в розмірі 2 889,81грн.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 16.02.2009р., що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні (протокол с/з від 24.03.2011р.) та відміткою про отримання, що міститься на зазначеному листі.

Відповідач заборгованість за поставлений газ не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 889,81грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до п.4 ст.538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до п.2.2 Договору, покупець здійснює 100% передплату грошовими коштами продавцю за газ стиснутий природний за ціною на день оформлення документів (накладної) з наступним перерахунком за фактично складеною ціною на день відвантаження (отримання) газу стиснутого природного.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що поставка товару здійснювалась позивачем без отримання від відповідача попередньої оплати за товар в повному обсязі.

Враховуючи те, що здійснивши поставку товару без внесеної в повному обсязі попередньої оплати , позивачем порушено встановлений договором порядок оплати, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, відповідно до вимог якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що листом від 12.02.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити наявну заборгованість в розмірі 2 889,81грн., але  відповідач заборгованість за поставлений газ не сплатив.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 16.02.2009р., що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні (протокол с/з від 24.03.2011р.) та відміткою про отримання, що міститься на зазначеному листі.

Таким чином, з урахуванням приписів ч.2 ст.530 ЦК України, суд приходить до висновку, що у відповідача виникло зобов'язання з повної оплати отриманого газу в розмірі 2 889,81грн. з 24.02.2009р.

Враховуючи, що відповідач до теперішнього часу в повному обсязі не розрахувався за поставлений газ на суму 2 889,81грн., суд вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 2 889,81грн. доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне:

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи та представлені суду докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду жодного доказу в підтвердження викладених у відзиві заперечень.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Маргаз” м.Маріуполь, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Володарськавто” смт.Володарське, Донецької області про стягнення суми заборгованості у розмірі 2 889,81грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Володарськавто” смт.Володарське, Донецької області (87000, Донецька область, смт.Володарське, вул.Пушкіна, 1, ЄДРПОУ 25329681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Маргаз” м.Маріуполь (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Миколаївська, б.16) заборгованість в розмірі 2 889,81грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.  

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 24.03.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 24.03.2011р.

Суддя                                                               Лейба М.О.