Постанова

від 23.03.2011 по справі 12/205/14/1/1/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/205/14/1/1/1

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру, 20                                        Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                    "23" березня 2011 р. 10 год 40 хв.                                        Справа № 12/205/14/1/1/1

Господарський суд Чернігівської області у складі:

головуючий суддя                         Л.М. Лавриненко

суддя                                                       Ю.М. Бобров

суддя                                                          І.В. Кушнір           

при секретарі                         Дудковій А.Ю.

за участю:

представника  позивача:  не з'явився     

представника відповідача: Нужняк С.М., довіреність б/н від 20.11.2009 року, представник

представника третьої особи (ДПІ у Голосіївському районі м. Києва): не з'явився     

представника третьої особи (ТОВ „Меркурій”): не з'явився     

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов

Ленінської МДПІ у м. Луганську, кв. Шевченка, 38а, м. Луганськ, 91033

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23

Відповідач: Публічне  акціонерне товариство  "Банк "Демарк",

вул. Комсомольська, 28, м. Чернігів, 14000

Третя  особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій"

вул. 26 Бакинських Комісарів, 170, м. Луганськ, 91033

(03127, м. Київ, Голосіївський район, проспект 40 річчя Жовтня, б. 120, корпус 1)

Предмет спору: про зобов"язання здійснити оплату податкових векселів в сумі 858438 грн. 39 коп.

                                                              С У Т Ь   С П О Р У:

Господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі № 12/205 за позовом Ленінської МДПІ у м. Луганську до Відкритого акціонерного товариства  "Банк "Демарк" про зобов"язання банку, як аваліста, здійснити оплату податкового векселя серії АА № 0313114 від 17.01.2007 року на суму податкового зобов”язання в розмірі 790 808 грн. 79 коп. та податкового векселя серії АА № 0313115 від 17.01.2007 року на суму податкового зобов”язання в розмірі 67 629 грн. 60 коп.

Ухвалою суду від 20.06.2007 року судом, відповідно  до ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, було залучено в якості третьої особи,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій" м. Луганськ.

Відповідач в поданому відзиві на позов зазначив, що господарський суд Луганської області постановою від 15.05.2007 року по справі № 9/64н-ад задовольнив позовні вимоги ТОВ „Меркурій” та визнав недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000022360/0 від 19.01.2007 року Ленінської МДПІ на суму 2248732 грн. Тобто, судом було визнано право за ТОВ „Меркурій” на отримання бюджетної заборгованості в сумі 2248732 грн., з яких в частині 1390293,62 грн. як бюджетну заборгованість стягнув з Державного бюджету на користь ТОВ „Меркурій”. Заявлена позивачем сума є складовою частиною податкового повідомлення-рішення № 0000022360/0, яке визнано недійсним повністю. В зв'язку з тим, що ця частина бюджетної заборгованості (858438,39 грн.) оформлена податковими векселями, що є предметом цього спору, то такі податкові векселі відповідач вважає погашеними. Також відповідач зазначив, що позивачем порушені приписи податкового законодавства. Позивач непогашену суму за податковими векселями називає податковим зобов'язанням, а відповідно до п. 1.16. Закону України „Про ПДВ” сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій" в поданих письмових запереченнях на адміністративний позов зазначає, що 16.02.2007 року товариством було подано позивачеві податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2007 року. Як наслідок, на 15.02.2007 року податкові векселі Серія АА № 0313114 та Серія АА № 0313115 вважаються вже погашеними.  На момент закінчення звітного періоду в якому була здійснена поставка та погашення посадкових векселів Серія АА № 0313114 та Серія АА № 0313115 (січень 2007 року) у Товариства на особовому рахунку з ПДВ була наявна переплата з податку на додану вартість в розмірі 2248732 грн., яка є більшою ніж сума зобов'язання та такими векселями. Проте, як зазначає третя особа, позивач невмотивовано відмовляється визнати факт погашення податкових векселів Серія АА № 0313114 та Серія АА № 0313115 відповідно до положень абзацу 7 п. 11.5. ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” та наполягає на його погашенні шляхом перерахування грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08.08.2007 року   провадження у справі № 12/205 було зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги позивача на постанову  господарського суду Луганської області від 15.05.2007 року по справі № 9/64н-ад та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2007 року № 22-а-1085/07.

Відповідно до повідомлень Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську № 55840/10 від 23.11.2010 року та Вищого адміністративного суду України № БП-2341 від 27.10.2010 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2010 року № К-15990/07, зазначену касаційну скаргу було задоволено частково, оскаржувані судові рішення скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до повідомлення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську № 2848/10 від 24.01.2011 року, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2010 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 28.02.2011 року провадження у справі № 12/205/14/1/1/1 було поновлено, розгляд справи призначено на  09.03.2011 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій", була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, але ухвали суду про поновлення розгляду справи № 12/205/14/1/1/1, направлені на адреси третьої особи,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій" (вул. 26 Бакинських Комісарів, 170, м. Луганськ, 91033, 03127, м. Київ, Голосіївський район, проспект 40 річчя Жовтня, б. 120, корпус 1), повернулись до суду з відміткою “за зазначеною адресою товариства не існує”.

Заяв та клопотань від Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" до суду не надходило.

До початку розгляду справи 09.03.2011 року від позивача надійшов лист № 9398/10 від 04.03.2011 року, в якому він повідомляє, що на теперішній час ВАТ Банк “Демарк” не здійснено оплату податкових векселів ТОВ “Меркурій”. Податкові векселі № 0313114 від 17.01.2007 року на суму 790 808,89 грн., № 0313115 від 17.01.2007 року на суму 67 629,60 грн., видані ТОВ “Меркурій”на загальну суму 858 438,39 грн. погашені за рахунок суми бюджетного відшкодування ТОВ “Меркурій”заявленого по декларації за серпень 2006 року (декл. № 91731 від 13.11.2006 року у сумі 2 248 732,00 грн). 29.10.2007 року ТОВ “Меркурій”відшкодовано на поточний рахунок по п/дорученню № 42393246 у сумі 1 390 293,61 грн. Позивачем 15.01.2008 року за № 12651/29-005 ТОВ “Меркурій” (податкова справа) було передано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. Знято з податкового обліку МДПІ у зв”язку з переходом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. З ЄДРПОУ до МДПІ 14.01.2008 року надійшли відомості про винесення ухвали господарським судом м. Києва про порушення провадження у справі № 43/780б про банкрутство ТОВ “Меркурій”,  але ухвала суду про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Меркурій” позивачу не надходила. Кредиторські вимоги щодо оплати податкових векселів ТОВ “Меркурій” МДПІ не заявляла. Всі кредиторські вимоги повинні бути заявлені ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, копії процесуальних документів по справі № 43/780б у позивача відсутні. Позивач повідомляє, що ним 04.03.2011 року було зроблено запит до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про надання копій процесуальних документів по справі № 43/780б, але на даний час вони не надійшли, тому позивач просить суд витребувати копії необхідних процесуальних документів у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по справі № 43/780б про банкрутство ТОВ “Меркурій”, а саме: докази пред'явлення кредиторських вимог у справі про банкрутство  ТОВ „Меркурій” щодо оплати податкових векселів на суму 858 438,39 грн.; документи, які підтверджують чи були визнані кредиторські вимоги позивача у справі про банкрутство ТОВ „Меркурій” щодо оплати податкових векселів на суму 858 438,39 грн. та чи внесені вони до реєстру кредиторів, чи було фактичне погашення кредиторської заборгованості в ході ліквідаційної процедури; копії процесуальних документів, які були винесені у справі про банкрутство ТОВ „Меркурій”.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.03.2011 року надав відзив на позовну заяву  в якому проти позовних вимог заперечує, та вказує на те, що  як вбачається із  наявних   в розпорядженні  банку копій документів, а саме податкових  векселів  № 0313114 від 17.01.2007 року на суму 790 808,89 грн., № 0313115 від 17.01.2007 року на суму 67 629,60 грн. з відмітками податкового органу  про погашення заборгованості  за векселями, а також  копії листа  Ленінської МДПІ в м. Луганську від 25.12.2007 року № 47384/16, зазначені векселі є погашеними, і зобов”язання  банку як аваліста припинені.

Також відповідач надав  витяг  із статуту  публічного акціонерного  товариства  “Банк “Демарк”,  із п. 1.2 якого вбачається, що  відкрите акціонерне товариство “Банк  Демарк” перейменовано в публічне акціонерне товариство “Банк “Демарк”, і є правонаступником відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк”. Зміна найменування зареєстровано в Єдиному державному реєстрі  юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.03.2011 року.

Ухвалою суду від 09.03.2011 року, відповідно  до ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, було залучено в якості третьої особи,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Сторони були належним чином повідомлені про  дату, час і місце судового засідання,  але позивач, представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ „Меркурій” своїм правом щодо направлення для участі в судовому засіданні повноважного представника  не скористалися. Про причини нез”явлення в судове засідання  треті особи не повідомили.

Ухвали суду від 09.03.2011 року про відкладення судового розгляду, направлені разом з повістками на адреси третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ „Меркурій” (вул. 26 Бакинських Комісарів, 170, м. Луганськ, 91033 та проспект 40 річчя Жовтня, б. 120, корпус 1, м. Київ, Голосіївський район, 03127) повернулись до суду з відмітками “за зазначеною адресою товариства не існує”.

До початку судового засідання 23.03.2011 року, від позивача надійшов лист № 11287/10 від 17.03.2011 року, в якому позивач повідомив, що податкова справа ТОВ „Меркурій” знята з податкового обліку у зв'язку з передачею податкової справи  до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. На теперішній час ВАТ „Банк „Демарк” не здійснено оплату податкових векселів ТОВ „Меркурій”. Податкові векселя № 0313114 від 17.01.2007 року на суму 790 808,79 грн., № 0313115 від 17.01.2007 року на суму 67 629,60 грн. видані ТОВ „Меркурій” на загальну суму 858 438,39 грн. погашені за рахунок суми бюджетного відшкодування ТОВ „Меркурій”, заявленого по декларації за серпень 2006 року (декларація № 91731 від 13.11.2006 року у сумі 2 248 732,00 грн.). 29.10.2007 року ТОВ „Меркурій” відшкодовано на поточний рахунок по платіжному дорученню № 42393246 у сумі 1 390 293,61 грн. Також позивач просить суд розглянути справу без повноважного представника, у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання.

На виконання ухвали суду від 09.03.2011 року, у відповідності до ч. 2 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, господарським судом м. Києва було надано справу  № 43/780б  про банкрутство  Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій” (ідентифікаційний код 32672318,03127, м. Київ, Голосіївський район, проспект 40 річчя Жовтня, б. 120, корпус 1), огляд якої було здійснено в судовому засіданні.

В судовому засіданні 23.03.2011 року представник відповідача виклав усні пояснення по справі, проти заявлених позовних вимог заперечував.

Проти клопотання позивача про розгляд справи без повноважного представника, у зв'язку з неможливістю його явки в судове засідання не заперечував.

Зважаючи на те, що  участь сторони  в судовому засіданні є правом, а не обов»язком згідно ст.ст. 49,51 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому клопотання  позивача щодо розгляду справи без його участі підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 128 КАСУ, передбачено, що неприбуття  в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення  ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

         Зважаючи на те, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та третя  особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій" були належним  чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду і ним не повідомлено про причини неприбуття їх представників та від них не надійшло заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами).  

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд  доходить висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав:

        Товариство з обмеженою відповідальністю „Меркурій” (третя  особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача)  було зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської Ради 25.11.2003 року за № 13821050002000653, адреса: м. Луганськ, вул. 26 Бакинських Комісарів, 170, код ЄДРПОУ 32672318.

        Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків № 1065 від 21.07.2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Меркурій” (третя  особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача) станом на 14.06.2007 року (день подання адміністративного позову) перебувало на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську з 05.12.2003 року за № 100.

         У відповідності до Закону України „Про додаток на додану вартість” Товариство з обмеженою відповідальністю „Меркурій”  було зареєстровано  як платник  податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом  платника податку на додану вартість  № 17322926 від 18.01.2005 року.

         Відповідно до підпункту 2.1. частини першої ст. 2 Закону України „Про додаток на додану вартість” платником податку є: будь-яка особа, яка:  а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за  своїм  добровільним  рішенням  як  платник  цього податку;  б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;  в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

        Пунктом 11.5. ст. 11 Прикінцевих положень  Закону України „Про додаток на додану вартість” визначено, що  з  моменту  набрання  чинності  цим  Законом  платники податку  при  імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення  митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати  органам  митного  контролю  податковий  вексель  на суму податкового   зобов'язання   зі  строком  погашення  на  тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник  якого  залишається  в  органі  митного контролю, другий надсилається  органом  митного контролю на адресу органу державної податкової  служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;

        податковий вексель   підлягає   обов'язковому   підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

       комерційні банки зобов'язані оплатити  податковий  вексель  у разі його непогашення платником у строк.

          Як вбачається з матеріалів справи платником податків - Товариством з обмеженою відповідальністю „Меркурій” при здійсненні імпорту товарів на митну територію України, у відповідності до п.п. 11.5. ст. 11 Прикінцевих положень  Закону України „Про додаток на додану вартість” були надані податкові векселя: серії АА № 0313114 від 17.01.2007 року на суму податкового зобов'язання в розмірі 790 808,79 грн., зі строком погашення –15.02.2007 року; серії АА № 0313115 від 17.01.2007 року на суму податкового зобов'язання в розмірі 67 629,60 грн., зі строком погашення –15.02.2007 року.

          Вищезазначені податкові векселя були  прийняті  та зареєстровані  у Ленінській МДПІ у м. Луганську: податковий вексель серії АА № 0313114 від 17.01.2007 року на суму податкового зобов'язання в розмірі 790 808,79 грн., зі строком погашення –15.02.2007 року зареєстрований за № 924 від 20.01.2007 року та взятий на облік  за № 53  від 20.01.07 року; податковий вексель серії АА № 0313115 від 17.01.2007 року на суму податкового зобов'язання в розмірі 67 629,60 грн., зі строком погашення –15.02.2007 року зареєстрований за № 924 від 20.01.2007 року та взятий на облік  за № 54  від 20.01.07 року, що підтверджується відмітками позивача на вказаних векселях.

Положеннями п.п. 11.5. ст. 11 Прикінцевих положень  Закону України „Про додаток на додану вартість” передбачено, що податковий вексель підлягає обов'язковому   підтвердженню комерційними банками шляхом авалю.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові векселя: серії АА № 0313114 від 17.01.2007 року на суму податкового зобов'язання в розмірі 790 808,79 грн., зі строком погашення –15.02.2007 року; серії АА № 0313115 від 17.01.2007 року на суму податкового зобов'язання в розмірі 67 629,60 грн., зі строком погашення –15.02.2007 року  були підтверджені комерційним банком Відкрите акціонерне товариство „Банк „Демарк”, шляхом авалю , про що  вчинені   на векселі відповідні  підписи посадовими особами банку та скріплені печатками.

Відкрите акціонерне товариство „Банк „Демарк” перейменовано  в Публічне акціонерне товариство  «Банк «Демарк», яке є його правонаступником, відповідно до п. 1.2. Статуту Публічного акціонерного  товариства  “Банк “Демарк” . Зміна найменування зареєстровано в Єдиному державному реєстрі  юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.03.2011 року.

Частиною 3,4 п .11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що  комерційні банки зобов'язані оплатити  податковий  вексель  у разі його непогашення платником у строк;  платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом;

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Меркурій” у строк, зазначений у податкових векселях серії АА № 0313114 від 17.01.2007 року на суму податкового зобов'язання в розмірі 790 808,79 грн. та серії АА № 0313115 від 17.01.2007 року на суму податкового зобов'язання в розмірі 67 629,60 грн.  – 15.02.2007 року  не здійснило погашення податкових зобов'язань у загальній сумі 848 438,39 грн. Крім того, відповідач в порушення норм ст. 12 Закону України „Про додаток на додану вартість” як банк аваліст, також, не здійснив оплату податкових векселів серії АА № 0313114 та серії АА № 0313115 від 17.01.2007 року, виданих на загальну суму податкових зобов'язань в розмірі 848 438,39 грн.

У відповідності до  п.1.2 ст.1 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Як вбачається із наданих відповідачем  копій  податкових векселів серії АА № 0313114 від 17.01.2007 року на суму 790 808,79 грн., зі строком погашення –15.02.2007 року , серії АА № 0313115 від 17.01.2007 року на суму 67 629,60 грн. зі строком погашення –15.02.2007 року , на їх зворотньому боці Ленінською МДПІ у м. Луганську ( позивачем по даній справі) зроблені  відмітки про те, що  вказані векселі  погашені 29.11.2007 року ( а.с. 9,10 т. 2).

Також, Ленінська МДПІ у м. Луганську , своїм листом  від 25.12.2007 року № 47384/16 ( а.с.11 т.2) , який адресований  директору  ТОВ «Меркурій», повідомила , що податкові векселі  ТОВ «Меркурій»серії АА № 0313114 від 17.01.2007 року на суму 790 808,79 грн , серії АА № 0313115 від 17.01.2007 року на суму 67 629,60 грн.  погашені  згідно  п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 167/97-ВР.

У наданих суду поясненнях по даній справі  ( а.с.1-2, а.с. 22, т.2) Ленінська МДПІ у м. Луганську також  підтвердила, що  податкові векселі ТОВ «Меркурій»серії АА № 0313114 від 17.01.2007 року на суму 790 808,79 грн. , серії АА № 0313115 від 17.01.2007 року на суму 67 629,60 грн.  погашені за рахунок  суми бюджетного відшкодування  ТОВ «Меркурій»заявленого  по декларації  за серпень 2006 року  ( декларація № 91731 від 13.11.06 року у сумі 2248732 грн.).

Як слідує із наданої позивачем  облікової карти  платника  податку на додану вартість –ТОВ «Меркурій» станом на 31.12.2007 року ( а.с. 27- 36 т.2)  , недоїмка  по податкових векселях серії АА № 0313114 від 17.01.2007 року на суму 790 808,79 грн. , серії АА № 0313115 від 17.01.2007 року на суму 67 629,60 грн.   станом на 31.12.2007 року відсутня .

Позивач  своїми листами    № 9398/10 від 09.03.2011 року та № 11287/10 від 17.03.2011 року  повідомив суд, що Ленінською МДІ 15.01.2008 року за № 12651/29-005  ТОВ «Меркурій «( податкова справа)  було передано  до ДПІ у Голосіївському  районі м. Києва. Знято з податкового обліку  МДПІ  у зв»язку з переходом до ДПІ  у Голосіївському  районі м. Києва.

У зв»язку з цим, суд ухвалою від 09.03.2011 року зобов»язував  ДПІ у Голосіївському  районі м. Києва надати  суду докази, які підтверджують чи був переданий позивачем ДПІ у Голосіївському районі м. Києва  податковий борг з оплати ТОВ “Меркурій”податкових векселів № 0313114 від 17.01.2007 року на суму 790 808,89 грн., № 0313115 від 17.01.2007 року на суму 67 629,60 грн.; документи, які підтверджують наявність заборгованості ТОВ „Меркурій” по податкових векселях на суму 858 438,39 грн. на час розгляду даної справи.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вимог суду не виконала, витребувані судом документи,  які підтверджують наявність заборгованості ТОВ „Меркурій” по податкових векселях на суму 858 438,39 грн.,  суду не надала.

24.12.2007 року ухвалою господарського суду м. Києва було порушено провадження у справі № 43/780 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій” за заявою Приватного підприємства „ОКТОПУС” .

Постановою господарського суду м. Києва від 26.12.2007 року по справі № 43/780 було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Меркурій” банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора –Приватне підприємство „ОКТОПУС”, зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання Товариства  з обмеженою відповідальністю “Меркурій” банкрутом усіх відомих йому кредиторів банкрута, підприємницьку діяльність банкрута припинено, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) вважати таким, що настав з 26.12.2007 року, а також зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 26.10.2008 року.

Відповідно до Звіту ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури проведеної щодо банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій”, оформленого відповідно до ст. 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника бо визнання його банкрутом”,  копія якого знаходиться в матеріалах справи господарського суду м. Києва № 43/780 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій” (абз.9,10), під час ліквідаційної процедури, на адресу господарського суду м. Києва та на адресу ліквідатора не надійшло заяв про наявність кредиторських вимог до банкрута від інших кредиторів. На зроблені письмові запити ліквідатора  було отримано письмову інформацію із ДПІ –про те, що боржник не має податкової заборгованості.

У справі № 43/780 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій” міститься довідка  Ленінської МДПІ у м. Луганську  від 08.01.2008 року №  125/19  про те, що ТОВ «Меркурій» станом на 08.01.2008 року не має  заборгованості  зі сплати  податків, зборів , обов»язкових платежів.

Ухвалою  господарського суду м. Києва від 10.04.2008 року по справі № 43/780 було затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс станом на 10.04.2008 року, ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю “Меркурій” (03127, м. Київ, проспект 40 річчя Жовтня, 120, корп. 1, ідентифікаційний код 32672318), як юридичну особу у зв'язку з банкрутством; провадження у справі № 43/780 припинено.

Відповідно до наданої  позивачем  копії   довідки з Єдиного державного  реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців  станом на 20.12.20100 року щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» , 14.05.2008 року  здійснена державна реєстрація  припинення  юридичної особи ТОВ « Меркурій»  у зв»язку з визнанням її банкрутом (запис № 12 ).

В силу ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України  доказами   в   адміністративному  судочинстві  є  будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до  п.37.2 та п.37.3.1  ст.37  Податкового кодексу  України, податковий  обов'язок  виникає  у  платника  податку  з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку. Підставою   для припинення податкового  обов'язку,  крім його виконання, є ліквідація юридичної особи.

З урахуванням вищевикладених обставин , суд доходить висновку, що на даний час  припинене податкове зобов»язання ТОВ «Меркурій»щодо сплати податкових векселів серії АА № 0313114 від 17.01.2007 року на суму 790 808,79 грн., зі строком погашення –15.02.2007 року , серії АА № 0313115 від 17.01.2007 року на суму 67 629,60 грн. зі строком погашення –15.02.2007 року.

У відповідності до ст.ст. 30,47 Уніфікованого закону  «Про переказні  векселі та прості векселі»аваліст несе з векселедавцем   солідарну відповідальність перед векселедержателем.

Оскільки  суд дійшов висновку, що на даний час припинене податкове зобов»язання ТОВ «Меркурій»щодо сплати податкових векселів серії АА № 0313114 від 17.01.2007 року на суму 790 808,79 грн., зі строком погашення –15.02.2007 року , серії АА № 0313115 від 17.01.2007 року на суму 67 629,60 грн. зі строком погашення –15.02.2007 року, а тому  і у аваліста ( відповідача по даній справі) припинилось  зобов»язання щодо  оплати  вказаних векселів.

За  таких обставин  позовні вимоги позивача до Публічного  акціонерного товариства  "Банк "Демарк" про зобов"язання банку, як аваліста, здійснити оплату податкового векселя серії АА № 0313114 від 17.01.2007 року на суму податкового зобов”язання в розмірі 790 808 грн. 79 коп. та податкового векселя серії АА № 0313115 від 17.01.2007 року на суму податкового зобов”язання в розмірі 67 629 грн. 60 коп. є безпідставні  і задоволенню не підлягають.

     Керуючись  ст.ст.1,  11  Прикінцевих положень  Закону України «Про податок на додану вартість», ст.1 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 30,47 Уніфікованого закону  «Про переказні  векселі та прості векселі», ст.37  Податкового кодексу  України, ст.ст. 69, 71,94, 158, 160, 161, 162, 163, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України,  п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку на  апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом.

Апеляційна  скарга  подається  до  адміністративного суду апеляційної  інстанції  через  суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення, якщо його   не   скасовано,  набирає  законної  сили  після  повернення апеляційної скарги,  відмови у відкритті апеляційного  провадження або  набрання  законної  сили  рішенням за наслідками апеляційного провадження.        

Апеляційна  скарга,  подана  після   закінчення   строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

                      Головуючий суддя                                             Л.М. Лавриненко

                                              Суддя                                                  Ю.М. Бобров

                                              Суддя                                                     І.В. Кушнір           

Повний текст постанови складено  24.03.2011 року.