Рішення

від 24.02.2011 по справі 40/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/34 24.02.11

За позовом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «СТС Лабрадорит»

до «Фіделіті фо мешінері енд еквіпмент са л (холдинг)»

Третя особа Приватний н отаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБ А_1

про визнання н едійсним договору в частині

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Литвинен ко В.О.- представник за довірен істю б/н від 17.12.10 р.;

від відповідача: Буд ник К.С., Сандул Г.О. - представни ки за довіреністю б/н від 21.12.10 р.

третя особа: не з' я вився

В судовому засіданні 24.02.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, б уло оголошено вступну та рез олютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарськ ого суду м. Києва передані поз овні вимоги Товариства з обм еженою відповідальністю "СТС Лабрадорит" до "Фіделіті фо ме шінері енд еквіпмент сал (хол динг)" про визнання недійсним договору позики від 11.02.10 в част ині.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначає, що 11.02.10 м іж позивачем та відповідачем було укладено договір позик и на суму 1504100 грн. З метою захист у майнових інтересів позичал ьника від недобросовісного п озикодавця ст. 1051 ЦК України на дає позичальнику право оспор ювати договір позики на тій п ідставі, що грошові кошти нас правді не були одержані ним в ід позикодавця (безвалютніст ь позики). Враховуючи те, що за договором позики позивач гр ошові кошти насправді від ві дповідача не одержував, абза ц 2 пункту 1 („передачу грошей б уло здійснено до підписання цього договору”) підлягає ви знанню недійсним.

Ухвалою суду від 29.12.10 порушен о провадження у справі № 40/34 та призначено до розгляду на 25.01.11 .

20.01.11 позивач через загальний відділ діловодства подав за яву про зміну предмету позов у шляхом уточнення позовних вимог, відповідно до якої про сить:

- визнати недійсним абзац 2 п .1 („передачу грошей було здійс нено до підписання цього дог овору”) договору позики від 11. 02.2010, посвідченого приватним но таріусом Київського міськог о нотаріального округу ОС ОБА_1 і зареєстрованого в ре єстрі № 307;

- визнати виданий приватним нотаріусом Київського міськ ого нотаріального округу О СОБА_2 та зареєстрований в р еєстрі № 21308 від 16.12.10 виконавчий н апис про стягнення 1 383 031,26 грн. з Т ОВ „СТС Лабрадорит” на корис ть "Фіделіті фо мешінері енд е квіпмент сал (холдинг)" таким , що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 21.01.2001р. відмо влено Товариству з обмеженою відповідальністю “СТС Лабра дорит” в задоволенні заяви п ро зміну предмету позову у сп раві № 40/34.

20.01.11 позивач через загальний відділ діловодства подав за яву про забезпечення позову, відповідно до якої просить з упинити стягнення на підстав і виконавчого документа, що в ідкрите згідно постанови від ділу державної виконавчої сл ужби Дарницького РУЮ у м. Києв і про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2010 ВП № 23557835.

Ухвалою суду від 21.01.11 відмов лено Товариству з обмеженою відповідальністю “СТС Лабра дорит” в задоволенні заяви п ро забезпечення позову у спр аві №40/34.

21.01.11 представник Відповідач а через службу діловодства с уду подав відзив на позовну з аяву, відповідно до якого про ти задоволення позову запере чує. Відповідач зазначає, що в самому договорі позики міст иться підтвердження передач і грошей, тобто абз. 2 п.1 договор у позики відповідає вимогам п.2 ст. 1047 ЦК України та повинен п рийматись як документальне п ідтвердження передачі гроше й позивальнику.

17.01.11 представник відповідач а через службу діловодства с уду подав клопотання про при пинення провадження у справі 40/34 у зв'язку з тим, що спір не пі длягає вирішенню в господарс ьких судах України.

У судове засідання, признач ене на 25.01.11, представники сторі н з'явилися, вимоги ухвали суд у виконали.

За результатами розгляду к лопотання відповідача та дос лідження доказів наявних у м атеріалах справи суд відмови в у їх задоволені з огляду на п риписи ст. 76 Закону України "Мі жнародне приватне право".

У судовому засіданні 25.01.11, у в ідповідності до ст.77 ГПК Украї ни, оголошено перерву до 03.02.11

У судове засідання, признач ене на 03.02.11, представники сторі н з'явилися.

Представник позивача пода в клопотання про передачу сп рави за підсудністю у зв'язку з тим, що відбулася зміна місц езнаходження позивача.

Суд відмовив в задоволені к лопотання представника пози вача у зв' язку з його необґр унтованістю.

У судовому засіданні 03.02.11 суд ом заслухані пояснення сторі н та вирішено залучити до уча сті у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостій них вимог на предмет спору на стороні відповідача - приват ного нотаріуса Київського мі ського нотаріального округу ОСОБА_1, яким посвідчено с пірний договір

Ухвалою від 03.02.11 суд, керуючис ь ст. 27, 77, 86 ГПК України, суд відкл ав розгляд справи на 17.02.11.

Через загальний відділ діл оводства 16.02.11 від третьої особ и надійшли пояснення по спра ві, в яких нотаріус зазначив, щ о позикодавець повідомив йог о про те, що передачу грошей ни м було здійснено до підписан ня даного договору, а позичал ьник підтвердив, що зазначен у у договорі суму він отримав до підписання договору в пов ному обсязі. Обов' язку витр ебовувати у сторін договору позики документ, що буде підт верджувати факт передачі поз икодавцем позичальнику грош ових коштів законодавством н е встановлено. Крім того, трет я особа просить розглядати с прави без її участі.

У судовому засіданні 17.02.11 бул о оголошено перерву до 24.02.11.

В судове засідання 24.02.11 предс тавники сторін з' явились, п редставник позивача позовні вимоги підтримав, представн ик відповідача проти позову заперечував.

Судом заслухані пояснення представників сторін, дослі джені надані суду докази та м атеріали. В результаті дослі дження наданих суду доказів та матеріалів, суд встанов ив:

11.02.2010 між "Фіделіті фо мешіне рі енд еквіпмент сал (холдинг )" (позикодавець) та Товариство м з обмеженою відповідальніс тю "СТС Лабрадорит" (позичальн ик) було укладено договір поз ики, який був посвідчений О СОБА_1, приватним нотаріусо м Київського міського нотарі ального округу, та зареєстро ваний в реєстрі за № 307 (далі - д оговір).

Відповідно до п.1 договору п озики позичальник отримав ві д позикодавця, а позикодавец ь передав у власність позича льникові гроші в сумі 1 504 100,00 грн ., що є еквівалентом по курсу Н БУ в сумі 130 000,00 євро на день підп исання цього договору. Пер едачу грошей було здійснено до підписання цього договору .

Згідно з п.2 договору сторо ни за цим договором домовили сь про те, що:

А) договір позики є безпроце нтним;

Б) загальна сума позики має бути повернена не пізніше 10.06.20 10 року;

В) позичальник зобов' язан ий повернути позикодавцю сум у позики в національній валю ті України, яка відповідає ек віваленту в сумі 130000,00 євро по ку рсу НБУ, який діятиме на день п овернення платежу.

Пунктом 3 договору передбач ено право позичальника достр оково повернути позику або ї ї частину.

Відповідно до п.5 договору п ісля повернення позики позик одавцем буде видано позичаль нику власноручну заяву про о держання грошей, справжність підпису на якій має бути засв ідчена нотаріально. Без цієї заяви борг вважається таким , що не повернутий.

З позовної заяви вбачаєтьс я, що позивач просить визнати абзац 2 пункту 1, а саме: „Переда чу грошей було здійснено до п ідписання цього договору” до говору позики від 11.02.10, посилаю чись на норми ст. ст. 1046, 1051 ЦК Укра їни, ст.ст. 1, 9 Закону України „П ро бухгалтерський облік та ф інансову звітність”, оскільк и насправді грошові кошти не були отримані позивачем (без валютність позики).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, та врахо вуючи, що кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд вважає, що вимоги позива ча є такими, що задоволенню не підлягають з наступних підс тав.

Згідно статті 1046 ЦК Україн и за договором позики одна с торона (позикодавець) переда є у власність другій стороні (позичальникові) грошові кош ти або інші речі, визначені ро довими ознаками, а позичальн ик зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму гр ошових коштів (суму позики) аб о таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей а бо інших речей, визначених ро довими ознаками.

Відповідно до ст. 628 ЦК Україн и зміст договору становлять умови, визначені на розсуд ст орін і погоджені ними.

Згідно зі ст. 627 ЦК України ст орони є вільними в укладенні договору, виборі контрагент а та визначенні умов договор у, з урахуванням вимог Цивіль ного кодексу, інших актів цив ільного законодавства, звича їв, розумності та справедлив ості.

Стаття 638 Цивільного кодекс у України встановила, що дого вір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли зго ди з усіх істотних умов догов ору. Істотними умовами догов ору є умови про предмет догов ору, умови, що визначені закон ом як істотні або є необхідни ми для договорів даного виду , а також усі ті умови, щодо яки х за заявою хоча б однієї із ст орін має бути досягнуто згод и.

Пункт 7 статті 179 Господарськ ого кодексу України передбач ає, що господарські договори (тобто, договори між суб' єкт ами господарювання як у спір них правовідносинах) укладаю ться за правилами, встановле ними Цивільним кодексом Укра їни з урахуванням особливост ей, передбачених цим Кодексо м, іншими нормативно-правови ми актами щодо окремих видів договорів.

Статтями 180 та 181 ГК України вс тановлено істотні умови та з агальний порядок укладення г осподарських договорів.

Зокрема встановлено (ч. 2 ст. 1 80 ГК України), що господарськи й договір вважається укладен им, якщо між сторонами у перед бачених законом порядку та ф ормі досягнуто згоди щодо ус іх його істотних умов. Істотн ими є умови, визнані такими за законом чи необхідні для дог оворів даного виду, а також ум ови, щодо яких на вимогу одніє ї із сторін повинна бути дося гнута згода.

При цьому встановлено прав ило (ч. 8 ст. 181 ГК України), що у раз і якщо сторони, діючи у встано вленому порядку (ч. ч. 1-7 ст. 181 ГК У країни), не досягли згоди з усі х істотних умов господарсько го договору, такий договір вв ажається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до статті 215 Циві льного кодексу України підст авою недійсності правочину є недодержання в момент вчине ння правочину стороною (стор онами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п' ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 цього Код ексу передбачено, що зміст пр авочину не може суперечити ц ьому Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства. Особа, яка вчиняє правоч ин, повинна мати необхідний о бсяг цивільної дієздатності Волевиявлення учасника прав очину має бути вільним і відп овідати його внутрішній волі . Правочин має бути спрямован ий на реальне настання право вих наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 207 Господарського к одексу України встановлено, що господарське зобов'язання , що не відповідає вимогам зак ону, або вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, або у кладено учасниками господар ських відносин з порушенням хоча б одним з них господарсь кої компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, аб о відповідного органу держав ної влади визнано судом неді йсним повністю або в частині .

Як свідчать матеріали спра ви, сторони, укладаючи догові р позики від 11.02.10 не лише дотрим ались встановленої законом п исьмової форми договору, а й з дійснили його нотаріальне по свідчення, на момент укладан ня договору мали необхідний для його укладання встановле ний обсяг дієздатності, непр авомірних дій при укладанні договору не допустили, будь-я ких інших правових підстав т а обставин для визнання абз. 2 пункту 1 договору недійсними судом не встановлено.

Крім того, п. 4 договору позик и встановлено, що позичальни к з однієї сторони та позикод авець - з другої сторони, ств ерджують один одному та пові домляють усім зацікавленим у тому особам, що: у момент укла дання цього договору вони ус відомлювали (і усвідомлюють) значення своїх дій і могли (мо жуть) керувати ними; розуміют ь природу цього правочину, св ої права та обов' язки за дог овором; при укладенні догово ру відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів , які б мали істотне значення т а були свідомо приховані ним и; правочин вчиняється з намі ром створення відповідних пр авових наслідків ( не є фіктив ним) та не приховує інший прав очин.

Відповідно до п.6 договору п ро умови позики, чинність пра вочину, порядок укладання до говору позики та його правов і наслідки, у т.ч. (але не обмежу ючись) - зміст ст.ст. 533, 625, 1046-1052 ЦК У країни, ст.ст. 87, 88 Закону Україн и „Про нотаріат” учасникам ц ієї угоди, нотаріусом роз' я снено.

Згідно з п. 7.6 договору позики сторони засвідчують, що між н ими досягнуто згоди щодо всі х істотних умов цього догово ру.

Договір містить весь обсяг домовленостей між сторонами щодо предмета цього договор у, всі його умови без виключен ь є особисто сторонами прочи таними, осмисленими, зрозумі лими, прийнятними в повному о бсязі в підтвердження чого д аний договір скріплюється пі дписами сторін (п. 7.7 договору).

Крім того в матеріалах спра ви наявні письмові пояснення приватного нотаріуса КМНО Ш аповаленка А.І., з яких вбачаєт ься що, здійснюючи посвідчен ня договору позики, третя осо ба встановила дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, відсутність у сто рін заперечень щодо кожної з умов правочину, зокрема, було встановлено, що сторони одна ково розуміють значення умов правочину. Згідно пояснень н отаріуса позикодавець повід омив його про те, що передачу г рошей ним було здійснено до п ідписання даного договору, а позичальник підтвердив, що з азначену у договорі суму він отримав до підписання догов ору в повному обсязі. Обов' я зку витребовувати у сторін д оговору позики документ, що б уде підтверджувати факт пере дачі позикодавцем позичальн ику грошових коштів законода вством не встановлено.

Матеріали справи свідчать , що станом на момент укладенн я спірного договору позики, й ого умови повністю відповіда ли вимогам чинного на той час цивільного законодавства, а сторони, мали необхідний обс яг повноважень (господарсько ї компетенції). За своїм зміс том та формою договір позики від 11.02.2010р. відповідає вимогам ст.203 ЦКУ.

Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК Укра їни на підтвердження укладен ня договору позики та його ум ов може бути представлена ро зписка позичальника або інши й документ, який посвідчує пе редання йому позикодавцем ви значеної грошової суми або в изначеної кількості речей.

Норми ч. 2 ст. 1047 ЦК України є ди спозитивними, тому суд заува жує, що хоча в судових засіда ннях факт передачі грошових коштів жодними первинними бу хгалтерськими документами н е підтверджено, ненадання до казів передачі грошей від по зикодавця до позичальника не є підставою для визнання дог овору позики недійсним повні стю або в частині, оскільки оп осередковано факт передачі г рошових коштів підтверджуєт ься умовами самого нотаріаль но посвідченого договору поз ики.

Відповідно до ч.1 ст. 1051 ЦК Укра їни позичальник має право ос порити договір позики на тій підставі, що грошові кошти аб о речі насправді не були одер жані ним від позикодавця або були одержані у меншій кільк ості, ніж встановлено догово ром.

Слід зазначити, що відповід но до ст.1051 ЦКУ позичальнику на дано право оспорити договір позики з підстав неодержання коштів від позикодавця або о держання їх у меншій кількос ті ніж встановлено договором .

За загальним правилом у раз і невиконання чи неналежного виконання угоди заінтересов ана сторона має право вимага ти розірвання договору або з астосування інших передбач ених законом чи договором на слідків, а не визнання догово ру недійсним. Така позиція ви кладена в Роз'ясненнях ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.99р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, п ов'язаних з визнанням угод не дійсними."

Статтею 15 ЦК України встано влено, що кожна особа має прав о на захист свого цивільного права у разі його порушення, с користавшись при цьому належ ним способом захисту, зокрем а, наведеними статтею 16 ЦК Укр аїни: визнання права, визнанн я правочину недійсним, припи нення дії, яка порушує право т а ін.

Відповідно до ст. 1 та ст. 2 ГПК України правом на звернення до господарського суду за за хистом порушеного права або охоронюваного законом інтер есу наділені підприємства та організації, права та інтере си яких дійсно порушені.

Відповідно до ст. 43 ГПК Украї ни судочинство у господарськ их судах здійснюється на зас адах змагальності. Сторони т а інші особи, які беруть участ ь у справі, обґрунтовують сво ї вимоги поданими суду доказ ами. Обов' язок доказування згідно зі ст. 33 ГПК України пок ладено на сторони, кожна з яки х повинна довести ті обстави ни на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Матеріали справи не містят ь посилань на фактичне поруш ення прав та законних інтере сів позивача внаслідок уклад ення абз. 2 пункту 1 договору по зики від 11.02.10 та доказів на підт вердження фактів порушення п рава.

На підставі ст. 49 Господарсь кого процесуального кодексу України витрати по сплаті де ржмита та витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу покладають ся на позивача.

Враховуючи наведене, керую чись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повн істю.

Рішення набирає законно ї сили після закінчення деся тиденного строку з дня його п рийняття.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 28.0 2.2011р.