Рішення

від 14.03.2011 по справі 21/272-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/272-10

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                      тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" березня 2011 р.                                                                          Справа № 21/272-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм», Київська обл.,                м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Кварц», Київська обл., смт. Гребінки

про стягнення 29 957,55 гривень

за участю представників:

від позивача: Давидов М.О. (довіреність від 04.01.2011р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галафарм»(далі-ТОВ «Галафарм»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Кварц»(далі-ТОВ ВКФ «Кварц»/відповідач) про стягнення 72 910,85 грн., з яких: 31 667,18 грн. заборгованості за договором поставки №36-71 від 11.01.2010р., 2 937,72 грн. пені, 4 750,07 грн. збитків та 33 555,88 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2010р. порушено провадження у справі №21/272-10 та призначено її до розгляду на 12.01.2011р.

11.01.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалами господарського суду Київської області від 12.01.2011р. та 24.01.2011р. розгляд даної справи відкладався на 24.01.2011р. та 21.02.2011р. відповідно.

В судовому засіданні 21.02.2011р. представником позивача подано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 39 409,94 грн., з яких: 30 194,22 грн. заборгованості за договором поставки №36-71 від 11.01.2010р., 412,62 грн. пені, 4 529,13 грн. збитків та 4 273,07 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2011р. розгляд даної справи відкладався на 14.03.2011р.

В судовому засіданні 14.03.2011р. представником позивача подано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 29 957,55 грн., з яких: 20 667,18 грн. заборгованості за договором поставки №36-71 від 11.01.2010р., 483,00 грн. пені, 3 100,00 грн. збитків та 5 707,37 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судові засідання 12.01.2011р., 24.01.2011р., 21.02.2011р. та 14.03.2011р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини ненадання витребуваних документів суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2010р. між ТОВ «Галафарм»(далі-постачальник) та ТОВ ВКФ «Кварц»(далі-покупець) укладено договір поставки №36-71 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 4.1 та 9.2 Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний здійснити покупцеві поставку, а покупець зобов'язаний прийняти у власність та оплатити відповідно до умов даного договору лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп, асортимент, кількість та ціна яких зазначені у видаткових накладних постачальника, які є невід'ємними частинами даного договору.

Покупець зобов'язаний у повному обсязі оплатити кожну партію поставленого товару в строк, що визначається у відповідній видатковій накладній постачальника.

Договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту його підписання сторонами або з моменту отримання постачальником повідомлення покупця про прийняття пропозиції щодо його укладення, і діє протягом 2 років, включаючи строки виконання сторонами невиконаних зобов'язань.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині поставки товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 60 927,16 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних:

- №Рнк-665855 від 04.01.2010р. на суму 6 802,89 грн.;

- №Рнк-666557 від 05.01.2010р. на суму 254,60 грн.;

- №Рнк-671296 від 18.01.2010р. на суму 5 218,68 грн.;

- №Рнк-671739 від 18.01.2010р. на суму 382,71 грн.;

- №Рнк-671777 від 18.01.2010р. на суму 203,28 грн.;

- №Рнк-673003 від 20.01.2010р. на суму 2 105,77 грн.;

- №Рнк-678828 від 01.02.2010р. на суму 1 629,66 грн.;

- №Рнк-678942 від 01.02.2010р. на суму 1 113,43 грн.;

- №Рнк-679591 від 02.02.2010р. на суму 2 460,30 грн.;

- №Рнк-680981 від 04.02.2010р. на суму 1 582,05 грн.;

- №Рнк-725664 від 11.05.2010р. на суму 4 492,21 грн.;

- №Рнк-727055 від 13.05.2010р. на суму 3 087,01 грн.;

- №Рнк-723992 від 06.05.2010р. на суму 7 672,06 грн.;

- №Рнк-724155 від 06.05.2010р. на суму 252,78 грн.;

- №Рнк-728471 від 17.05.2010р. на суму 7 192,85 грн.;

- №Рнк-723553 від 05.05.2010р. на суму 1 068,64 грн.;

- №Рнк-728470 від 17.05.2010р. на суму 417,29 грн.;

- №Рнк-728442 від 17.05.2010р. на суму 4 636,54 грн.;

- №Рнк-729254 від 18.05.2010р. на суму 3 343,79 грн.;

- №Рнк-731912 від 25.05.2010р. на суму 1 048,80 грн.;

- №Рнк-737821 від 07.06.2010р. на суму 445,20 грн.;

- №Рнк-741005 від 14.06.2010р. на суму 896,06 грн.;

- №Рнк-741029 від 14.06.2010р. на суму 97,15 грн.;

- №Рнк-741050 від 14.06.2010р. на суму 20,56 грн.;

- №Рнк-741052 від 14.06.2010р. на суму 26,00 грн.;

- №Рнк-742989 від 17.06.2010р. на суму 1 189,46 грн.;

- №Рнк-742993 від 17.06.2010р. на суму 39,73 грн.;

- №Рнк-742997 від 17.06.2010р. на суму 39,30 грн.;

- №Рнк-746384 від 24.06.2010р. на суму 842,35 грн.;

- №Рнк-750219 від 05.07.2010р. на суму 1 380,06 грн.;

- №Рнк-751537 від 07.07.2010р. на суму 927,10 грн.;

- №Рнк-755922 від 16.07.2010р. на суму 58,85 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару належним чином не виконав сплативши 40 260,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 20 667,18 грн. заборгованості.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку накладні №Рнк-665855 від 04.01.2010р., №Рнк-666557 від 05.01.2010р., №Рнк-671296 від 18.01.2010р., №Рнк-671739 від 18.01.2010р., №Рнк-671777 від 18.01.2010р., №Рнк-673003 від 20.01.2010р., №Рнк-678828 від 01.02.2010р., №Рнк-678942 від 01.02.2010р., №Рнк-679591 від 02.02.2010р., №Рнк-680981 від 04.02.2010р., №Рнк-725664 від 11.05.2010р., №Рнк-727055 від 13.05.2010р., №Рнк-723992 від 06.05.2010р., №Рнк-724155 від 06.05.2010р., №Рнк-737821 від 07.06.2010р., №Рнк-741029 від 14.06.2010р., №Рнк-741050 від 14.06.2010р., №Рнк-741052 від 14.06.2010р., №Рнк-742993 від 17.06.2010р., №Рнк-742997 від 17.06.2010р., №Рнк-755922 від 16.07.2010р. відповідачем оплачені повністю, накладна №Рнк-728471 від 17.05.2010р. –частково, у розмірі 2 275,76 грн., а накладні №Рнк-723553 від 05.05.2010р., №Рнк-728470 від 17.05.2010р., №Рнк-728442 від 17.05.2010р., №Рнк-729254 від 18.05.2010р., №Рнк-731912 від 25.05.2010р., №Рнк-741005 від 14.06.2010р., №Рнк-742989 від 17.06.2010р., №Рнк-746384 від 24.06.2010р., №Рнк-750219 від 05.07.2010р., №Рнк-751537 від 07.07.2010р. неоплачені повністю.

Факт сплати відповідачем 40 260,00 грн. за Договором підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку позивача за період з 07.04.2010р. по 24.01.2011р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Наявність заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №188-01-11-Гс від 24.01.2011р., яка підписана директором і головним бухгалтером ТОВ «Галафарм»та скріплена відбитком печатки Товариства.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 20 667,18 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладними №Рнк-728471 від 17.05.2010р., №Рнк-723553 від 05.05.2010р., №Рнк-728470 від 17.05.2010р., №Рнк-728442 від 17.05.2010р., №Рнк-729254 від 18.05.2010р., №Рнк-731912 від 25.05.2010р., №Рнк-741005 від 14.06.2010р., №Рнк-742989 від 17.06.2010р., №Рнк-746384 від 24.06.2010р., №Рнк-750219 від 05.07.2010р., №Рнк-751537 від 07.07.2010р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України,  здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язаний здійснити покупцеві поставку, а покупець зобов'язаний прийняти у власність та оплатити відповідно до умов даного договору лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп, асортимент, кількість та ціна яких зазначені у видаткових накладних постачальника, які є невід'ємними частинами даного договору.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1 Договору покупець зобов'язаний у повному обсязі оплатити кожну партію поставленого товару в строк, що визначається у відповідній видатковій накладній постачальника.

За таких обставин, підписання відповідачем спірних накладних без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості поставленого товару свідчить про прийняття ним поставленого товару та породжує у відповідача обов'язок по його сплаті у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого товару, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 20 667,18 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладними №Рнк-728471 від 17.05.2010р., №Рнк-723553 від 05.05.2010р., №Рнк-728470 від 17.05.2010р., №Рнк-728442 від 17.05.2010р., №Рнк-729254 від 18.05.2010р., №Рнк-731912 від 25.05.2010р., №Рнк-741005 від 14.06.2010р., №Рнк-742989 від 17.06.2010р., №Рнк-746384 від 24.06.2010р., №Рнк-750219 від 05.07.2010р., №Рнк-751537 від 07.07.2010р. згідно Договору підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 483,00 грн. пені, нарахованої за періоди: з 01.01.2011р. по 14.03.2011р. на 14 654,56 грн. заборгованості за накладними №Рнк-723553 від 05.05.2010р., №Рнк-728470 від 17.05.2010р., №Рнк-728442 від 17.05.2010р., №Рнк-729254 від 18.05.2010р., №Рнк-731912 від 25.05.2010р., №Рнк-728471 від 17.05.2010р., №Рнк-746384 від 24.06.2010р., №Рнк-750219 від 05.07.2010р.; з 01.01.2011р. по 14.02.2011р. на 927,10 грн. заборгованості за накладною №Рнк-751537 від 07.07.2010р.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до п. 5.1 Договору за несвоєчасну або неповну оплату отриманого товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати поставленого товару, до моменту остаточного розрахунку.

Як вбачається зі змісту спірних накладних, вони мали бути повністю оплачені у 2010 році.

Відповідно до статей 251, 254 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Таким чином, право на нарахування пені за несвоєчасно оплату відповідачем вартості поставленого товару за спірними накладеними у відповідності до п. 4.1 Договору та ст. 254 ЦК України, у позивача виникло з 01.01.2011р.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 472,01 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 483,00 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 472,01 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх обов'язків за Договором, позивач просить стягнути з відповідача 3 100,00 грн. збитків в порядку п. 5.1 Договору, нарахованих на 20 667,18 грн. заборгованості за Договором.

Пунктом 5.1 Договору в разі порушення покупцем терміну повної оплати поставленого товару більше ніж на 10 календарних днів, він зобов'язаний сплатити постачальнику, окрім пені, збитки у розмірі 15% від загальної вартості товару з простроченою оплатою.

У відповідності до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.11.2006р. у справі №47/628-05, при винесенні рішень суд має встановити правову природу відповідальності, яка передбачена сторонами у договорах.

Приписами ст. 549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою у п. 5.1 Договору сторони за порушення строків оплати поставленого товару за ним, фактично передбачили стягнення штрафу у розмірі 15% від загальної вартості товару з простроченою оплатою.

Враховуючи викладене, а також те, що арифметично вірний розмір збитків, заявлених позивачем до стягнення, які за своєю правовою природою фактично є штрафом, обрахованого судом на вказану позивачем суму заборгованості з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 3 100,08 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3 100,00 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 707,37 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами з підстав п. 9.6 Договору та ст. 536 ЦК України слід зазначити наступне.

Пунктом 9.6 Договору передбачено, що в разі порушення покупцем повної оплати товару, отриманого від постачальника, більше ніж на 15 календарних днів, постачальник має право стягнути з покупця 0,5% від загальної вартості партії товару з простроченої повною оплатою на вищевказаний термін, за кожен день користування покупцем грошовими коштами постачальника.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Виходячи з наведених законодавчих положень, слід дійти висновку, що сплата процентів визначених статтею 536 ЦК України передбачається за умови правомірного користування чужими грошовими коштами, тобто не є відповідальністю.

Відповідно до положень п. 1.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" процентами визначений доход, який сплачується позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включається: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку.

Пунктом 1.11.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачена сплата процентів як різновид оплати товарного кредиту, обумовленого угодою сторін.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ст. 13 ЦК України).

Отже сплата процентів за користування чужими грошовими коштами, обумовлена положеннями ст. 536 ЦК України, яка є загальною нормою права, обмежена спеціальними нормами Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зважаючи на те, що укладений між сторонами договір поставки, містить відповідальність за прострочку виконання грошового зобов'язання у формі сплати пені, слід дійти висновку, що умовами цього договору не врегульовані правовідносини сторін з товарного кредиту, які могли б бути підставою для вимоги про сплату процентів.

Крім того, проценти за користування чужими грошовими коштами як різновид оплати фінансових послуг може обумовлюватися сторонами як відсотки річних і не перевищувати рівня, визначеного НБУ фінансовим установам.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5 707,37 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами з підстав п. 9.6 Договору та ст. 536 ЦК України є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.12.2010р. у справі №6/146 (5020-1/038).

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 536, 549, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Кварц»(08662, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Гребінки, вул. Леніна, 42, кв.9, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23569599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 6, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30886474) 20 667 (двадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 18 коп. заборгованості, 472 (чотириста сімдесят дві) грн. 01 коп. пені, 3 100 (три тисячі сто) грн. 00 коп. штрафу, 242 (двісті сорок дві) грн. 40 коп. державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                                     В.А. Ярема

Повне рішення складено 16.03.2011р.