Постанова

від 27.04.2011 по справі 21/272-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/272-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2011 року                                    Справа №  21/272-10

Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого судді: Антонік С.Г.–доповідач,

суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.

при секретарі судового засідання: Деббіш Г.В.

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Муха С.С., представник, дов. № 27 від 26.04.11р.

від ВДВС: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області про на  ухвалу  господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2001р. у справі № 21/272-10

За скаргою: Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на дії підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровської області

У справі:

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", м. Запоріжжя

до Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 394 104 грн. 47 коп. за договором купівлі-продажу  

ВСТАНОВИВ:

          

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2011р. року (суддя Назаренко Н.Г..) припинено провадження у справі щодо розгляду скарги Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в частині визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Сивокозова О.М., про арешт коштів боржника від 01.02.2011р.

В іншій частині - скаргу  задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровської області Сивокоза О.М. про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.01.2011р.

Ухвала суду мотивована п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України. Оскільки чинність арешту майна боржника припинено та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, то і  відсутній предмету спору. Щодо частини задоволення скарга, то в цій частині суд виходив з того, що грошові кошти відповідачем перераховані були добровільно і виконавчою службою не здійснювались примусові заходи для виконання рішення.

Не погодившись з рішенням, підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду від 02.03.2011р.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що боржник не виконав добровільно рішення у встановлений державним виконавцем строк, а тому на підставі  Закону України «Про виконавче провадження»була винесена постанова про стягнення виконавчого збору. Для примусового виконання рішення виконавчою службою приймалися примусові заходи, а саме: направлені запити щодо майна боржника до ДПІ у Дніпропетровської області, Територіального управління Держгірпромнагляду, МБТІ, ДАІ, накладався арешт на майно, підготовлено та проведено банком одержувача (ДВС) вимоги на стягнення коштів з рахунку КП «Коменергосервіс», але до банку боржника не направлено у зв'язку з частковим погашення заборгованості.  

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав, що грошові кошти ним були перераховані добровільно на розрахункові рахунки стягувача. Виконавчою службою не було здійснено дій по примусовому стягненню заборгованості, а тому й відсутні підстави  для стягнення виконавчого збору. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:

Рішенням господарського суду від 02.11.2010р. по справі № 21/272-10, позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Коменергосервіс" (далі - відповідач, скаржник) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" (позивач) основного боргу у сумі 7 133 815 грн. 50 коп., пені у сумі 197 779 грн. 83 коп., інфляційних втрат у сумі 26 315 грн. 89 коп., 3% річних у сумі 35 845 грн. 46 коп., державного мита у сумі 25 498 грн. 80 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 грн. 99 коп.

18.11.2010р. на виконання рішення господарського суду від 02.11.2010р., яке набрало законної сили 18.11.2010р. видано наказ про примусове виконання.

13.01.2011р. старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (далі  -  відділ ДВС, суб'єкт оскарження) Сивокозовим Олександром Миколайовичем, відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу № 21/272-10 від 18.11.2010р. та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення до 19.01.2011р.

У зв'язку з отриманням постанови 20.01.2011р., після закінчення строку встановленого для добровільного виконання рішення, що підтверджується актом державного виконавця від 20.01.2011р. на підставі листа боржника від 21.01.2011р. державним виконавцем винесено 20.01.2011р. постанову про відкладення провадження виконавчих дій. Даною постановою виконавчі дії з примусового виконання відкладені до 26.01.2011р.

26.01.2011р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла спільна заява Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" та Комунального підприємства "Коменергосервіс" про затвердження мирової угоди  на стадії виконання рішення суду, після розгляду якої, ухвалою господарського суду від 02.02.2011р. винесено ухвалу про затвердження мирової угоди.

На виконання умов мирової угоди боржником добровільно сплачено суму боргу у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями .

26.01.2011р. боржником надано до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС заяву № 166 з повідомленням про те, що 26.01.2011р. між Відкритим акціонерним товариством "Дніпроенерго" та Комунальним підприємством "Коменергосервіс" укладено мирову угоду та передано її на затвердження до господарського суду. До заяви додано копію двосторонньої мирової угоди  по справі та копію заяви про затвердження мирової угоди з відміткою суду про її прийняття. У вказаній заяві боржник просить відділ ДВС зупинити виконавче провадження до розгляду по суті спільної заяви боржника та стягувача та затвердження мирової угоди господарським судом.

28.01.2011р. старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Сивокозовим О.М. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (т. 1, а.с. 146), відповідно до п. 1 якої постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 389 939 грн. 32 коп. Винесена постанова мотивована тим, що боржником рішення суду у встановлений виконавцем строк для його добровільного виконання виконано частково, не у повному обсязі, відповідно до повідомлення стягувача, боржником у встановлений добровільний строк сплачено за рішенням суду суму 3 520 098 грн. 27 коп., залишок нестягнутої суми за рішенням суду складає 3 899 393 грн. 20 коп., у зв'язку з чим державний виконавець вбачає підстави для виконання рішення суду у примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору.

01.02.2011р. старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Сивокозовим О.М. винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до п.1 якої на підставі рішення суду накладено арешт на кошти у межах суми 4 289 332 грн. 52 коп. Вищевказані постанови отримані боржником 07 лютого 2011 року.

11.02.2011р. на прохання боржника та після одержання повідомлення стягувача про відсутність заборгованості за рішенням суду, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення. Також 11.02.2011р. державним виконавцем винесено постанову про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження та постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 389 939 грн. 32 коп.

У зв'язку з добровільним погашення заборгованості КП «Коменергосервіс»звернулось до суду зі скаргою на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в якій просило суд визнати незаконними та скасувати постанови від 28.01.2011р. про стягнення виконавчого збору та від 01.02.2011р. про арешт коштів боржника.

Колегія суддів частково погоджується з ухвалою суду у зв'язку з наступним.

Згідно ч.1 ст..46 Закону України «Про виконавче провадження»(далі Закон), у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми.

А частина 1 ст.44-1 Закону встановлює, що грошові суми, стягнені з боржника, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби.

З цих норм закону випливає , що стягненими є грошові суми тоді, коли вони примусово стягнені з боржника державним виконавцем на депозитний рахунок органу ДВС. І саме з цих сум повинен розраховуватися виконавчий збір.

Оскільки грошові кошти боржником в повному обсязі, відповідно до умов мирової угоди, добровільно перераховані саме на рахунок стягувача –позивача по справі, примусово кошти з боржника виконавчою службою не стягувалися то господарський суд правильно задовольнив скаргу в частині визнання незаконною постанови  від 28.01.2011р. про стягнення виконавчого збору та скасував її.

Рішення суду в цій частині відповідає п. 20 Постанови Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»згідно якого,виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово.

Разом з тим колегія не погоджується з ухвалою суду щодо припинення провадження в частині визнання незаконною та скасування постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про арешт коштів боржника від 01.02.2011р.

Пунктом 3 Постанови Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 дійсно передбачено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано відповідні питання.

Однак колегія суддів зазначає, що норми ГПК застосовуються при вирішенні певних питань саме при розгляді скарг, а не при прийнятті рішення за скаргою. Скарга не позовна заява, а тому не може по ній припинятися провадження, не може залишатися без розгляду та інш. Скарга повинна бути вирішена –або задоволена або в задоволенні відмовляється.

Відповідно до ч.7 п.8 Роз'яснень Президії Вищого Господарського Суду від 28.03.2002 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Укладання мирової угоди на стадії виконання рішення і затвердження її судом не є підставою для зупинення виконавчого провадження або відкладення провадження виконавчих дій, оскільки така підстава не передбачена Законом України «Про виконавче провадження». А тому, за наявності заборгованості державним виконавцем обґрунтовано, у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», була винесена постанова про арешт коштів боржника.  

Враховуючи обґрунтованість та законність постанови про арешт коштів боржника від 01.02.2011р.. а також те, що на час розгляду справи постановою державного виконавця від 11.02.2011р. знятий арешт з коштів боржника, в задоволенні скарги щодо визнання незаконною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 01.02.2011р. слід відхилити.

У зв'язку з вищенаведеним апеляційна скарга підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області підлягає частковому скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

На підставі викладеного керуючись ст..ст.101 –106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області на  ухвалу  господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2001р. у справі № 21/272-10 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2001р. у справі № 21/272-10 частково скасувати. Прийняти нову.

Визнати незаконною та скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровської області від 28.01.2011р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

Скаргу КП «Коменергосервіс»Дніпропетровської міської ради в частині визнання незаконною та скасування постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровської області від 01.02.2011р.  про арешт коштів боржника відхилити.

               Головуючий:           

---

            С.Г. Антонік

      

               Судді:                        

---

            І.Л. Кузнецова

      

                                                               

---

            І.А. Сизько