Рішення

від 22.02.2011 по справі 8/207-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/207-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2011 р.                                                                  Справа № 8/207-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі                  Панченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Радянська, 21, в інтересах держави в особі Дніпровського басейнового управління водних ресурсів Державного комітету України по водному господарству, ідентифікаційний код: 28376110, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Київська, 10в, Головного управління Держкомзему в Київській області, ідентифікаційний код: 25873761, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 13/14, та Київської обласної державної адміністрації, ідентифікаційний код: 27475109, місцезнаходження: 01196, м. Київ, пл. Л.Українки, 1,  

до відповідача - 1: Бориспільська районна державна адміністрація, ідентифікаційний код: 24209740, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74,

та відповідача –2: відкрите акціонерне товариство «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака», ідентифікаційний код: 04012738, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 6-а,  

про визнання недійсними розпоряджень, правочинів, скасування державного акту, витребування земельної ділянки та відновлення стану ділянки

за участю представників сторін

від прокурора: заступник Бориспільського міжрайонного прокурора Грабець І.Н., який діє на підставі посвідчення від 20.09.2010 року за № 115;

від позивача - 1: не з'явився;

від позивача - 2: не з'явився;

від позивача - 3: не з'явився;

від відповідача - 1: не з'явився;

від відповідача - 2: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Бориспільський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Дніпровського басейнового управління водних ресурсів Державного комітету України по водному господарству (далі за текстом: Позивач - 1), Головного управління Держкомзему в Київській області (далі за текстом: Позивач - 2) та Київської обласної державної адміністрації (далі за текстом: Позивач - 3) до Бориспільської районної державної адміністрації (далі за текстом: Відповідач - 1) та відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»(далі за текстом: Відповідач - 2) про визнання недійсними розпоряджень, правочинів, скасування державного акту, витребування земельної ділянки та відновлення стану ділянки.

Свої вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що Відповідач –1 протиправно видав розпорядження, на підставі якого відчужив шляхом укладення договору на користь Відповідача –2 земельну ділянку, внаслідок чого останній став незаконно володіти цією ділянкою.

Відповідно до ухвали суду від 31.12.2010 року порушено провадження у справі №8/207-10 та призначено її розгляд на 11.01.2011 року.

11.01.2011 року у судове засідання Прокурор, представники Позивачів -1, - 2, - 3 та Відповідачі –1, - 2, не з'явились та про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи. Прокурор, Позивачі -1, - 2, - 3 та Відповідачі –1, - 2, вимоги ухвали суду від 31.12.2010 року не виконали. У зв'язку з цим розгляд справи відкладено на 18.01.2011 року.

18.01.2011 року у судове засідання Прокурор, представники Позивачів -1, - 2, - 3 та Відповідачі –1, - 2, не з'явились та про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи. Прокурор, Позивачі -1, - 2, - 3 та Відповідачі –1, - 2, вимоги ухвал суду від 31.12.2010 року та від 11.01.2011 року не виконали. У зв'язку з цим розгляд справи відкладено на 01.02.2011 року.

21.01.2011 року через канцелярію суду надійшла заява Головного управління Держкомзему в Київській області, яка зареєстрована за вхідним номером суду 851, згідно якої Головне управління   позов Бориспільського міжрайонного прокурора підтримує та просить справу розглядати без представника управління.

01.02.2011 року у судове засідання Прокурор, представники Позивачів -1, - 3 та Відповідачі -1, - 2, не з'явились та про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи. Прокурор, Позивачі -1, - 3 та Відповідачі –1, - 2, вимоги ухвал суду від 31.12.2010 року, від 11.01.2011 року та від 18.01.2011 року не виконали. У зв'язку з цим розгляд справи відкладено на 15.02.2011 року.

04.02.2011 року через канцелярію суду надійшла заява Дніпровського басейнового управління водних ресурсів Державного комітету України по водному господарству, яка зареєстрована за вхідним номером суду 1644, згідно якої Дніпровське басейнове управління водних ресурсів позов Бориспільського міжрайонного прокурора підтримує та просить справу розглядати без представника управління.

10.02.2011 року через канцелярію суду надійшла заява Бориспільської районної державної адміністрації, яка зареєстрована за вхідним номером суду 1919, згідно якої районна державна адміністрація визнала позовні вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора.

15.02.2011 року у судове засідання Прокурор, представники Позивача - 3 та Відповідачі –1, - 2, не з'явились та про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи. Прокурор, Позивач - 3 та Відповідачі –1, - 2, вимоги ухвал суду від 31.12.2010 року, від 11.01.2011 року, від 18.01.2011 року та від 01.02.2011 року не виконали. У зв'язку з цим розгляд справи відкладено на 22.02.2011 року.

22.02.2011 року у судове засідання з'явився Прокурор, який виконав вимог ухвал суду від 31.12.2010 року, від 11.01.2011 року, від 18.01.2011 року, від 01.02.2011 року та від 15.02.2011 року,  дав пояснення та просив позов задовольнити. Представники Позивача - 3 та Відповідачі –1, - 2, не з'явились та про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи. Позивач - 3 та Відповідачі –1, - 2, вимоги ухвал суду від 31.12.2010 року, від 11.01.2011 року, від 18.01.2011 року, від 01.02.2011 року та від 15.02.2011 року не виконали. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень Прокурора, заяв Позивачів –1, - 2 про підтримання позову прокурора та заяви Відповідача –1 про визнання позову прокурора, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 22.02.2011 року.   

Відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»від 15.03.2010 року № 01-08/140, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені у п.п. 3.6 п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 року № 02-5/289.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач - 2 належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача - 2, суд дійшов висновку, що Відповідач - 2 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач - 2 про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши Прокурора, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

          Бориспільською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку дотримання земельного та водного законодавства України під час укладення договору оренди земельної ділянки від 30.10.09 та договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.02.2010 року за № 834 між Бориспільською районною державною адміністрацією та відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»(далі –ВАТ «ДБК №1 ім. М.В. Співака») і отримання останнім на підставі вказаного договору державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК за №026709, за наслідками якої встановлено наступні обставини.

          07.09.2007 року Бориспільською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження «Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою ВАТ «Бориспільський домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»за №1737 на території Гнідинської сільської ради.

          Відповідно до наведеного розпорядження ВАТ «Бориспільський домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років), площею 3,5372 га, на території Гнідинської сільської ради.

          09.10.2009 року Бориспільською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження за №3167 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки (строком на 49 років) ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»на території Гнідинської сільської ради, урочище «Млиново»Бориспільського району Київської області.

          Відповідно до п.п. 1, 2 наведеного розпорядження затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки (строком на 49 років) на території Гнідинської сільської ради, урочище «Млиново»Бориспільського району та надано ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»земельну ділянку, площею 3,3580 га, на умовах оренди (строком на 49 років) на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

          На підставі зазначеного розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації  від 09.10.2009 року за №3167 між Бориспільською районною державною адміністрацією та відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат№1 ім. М.В. Співака»30.10.2009 року укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 3168.

          Відповідно п.1. вказаного договору орендодавець Бориспільська районна державна адміністрація передає, а орендар ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»приймає в довгострокове, платне, володіння і користування строком на 49 років земельну ділянку, кадастровий номер якої 0220882600:04:002:0843, площею 3,3580 га, що розташована на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

У відповідності до п.п. 1, 5 Договору зазначена земельна ділянка використовується для будівництва, обслуговування та використання для власних потреб бази відпочинку сімейного типу.

Наведені розпорядження від 07.09.2007 року за №1737, від 09.10.2009 року за №3167 Бориспільської районної державної адміністрації та укладений на їх підставі договір оренди земельної ділянки від 30.10.2009 року є незаконними з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельним кодексом України у ст.ст. 50, 51 встановлено, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До складу ,51 встановлено, що ораїни у ст.ст.імейного типу.тування строком на 49 років земельну  ділянки (строком на 49 років"земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначено повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, зокрема встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Згідно із ч. 7 ст.122 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Із змісту ст. 122 Земельного кодексу України вбачається, що  повноваження щодо надання у власність або у користування земель рекреації мають обласні державні адміністрації, а не районні державні адміністрації.

          Таким чином, на підставі незаконних розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації № 1737 від 07.09.07 та №3167 від 09.10.09, виданих з порушеннями вимог ст. 122 Земельного Кодексу України, між Бориспільською районною державною адміністрацією та ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. В.М. Співака»30.10.09 укладено незаконний договір оренди земельної ділянки, який в силу вимог ст.ст. 202, 203, 215 є недійсним.

Відповідно до довідки управління земельних ресурсів у Бориспільському районі від 13.10.2009 року за №118п земельна ділянка, площею 3,5372 га, яка передбачена до передачі в користування на умовах довгострокової оренди ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»є землями державної власності та відноситься до категорії земель –рекреаційного призначення.

Аналогічні дані містяться також у Висновку управління земельних ресурсів у Бориспільському районі «Про наявні обмеження у використанні земельної ділянки, яка знаходиться користуванні на умовах довгострокової оренди»від 17.12.2009 року за №4618б.

З наведеного вбачається, що Бориспільською районною державною адміністрацією в порушення вимог ст. 122 Земельного Кодексу України ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. В.М. Співака»передано в оренду землі рекреаційного призначення.

В подальшому, 24.12.2009 року Бориспільською районною державною адміністрацією видано розпорядження за №3819 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. В.М. Співака»на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до якого –продати у власність за плату ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. В.М. Співака»земельну ділянку, площею  3,3580 га, призначену для будівництва, обслуговування та використання для власних потреб бази відпочинку сімейного типу на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.  

          На підставі зазначеного вище розпорядження від 24.12.2009 року за № 3819, між Бориспільською районною державною адміністрацією та відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.02.2010 року за № 834, відповідно до п.п. 1.1, 1.4 якого Продавець –Бориспільська державна районна адміністрація продав, а покупець в особі ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. В.М. Співака»купив земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 3,3580 га, розташовану за адресою: Київська обл., Бориспільський район, Гнідинська сільська рада.

В пунктах 1.2., 1.6. вказаного договору зазначено, що цільове призначення (використання) земельної ділянки –є землі рекреаційного призначення, внаслідок чого вона повинна використовуватись відповідно до вимог ст. 91 Водного Кодексу України.

Відповідно до п.1.7 договору, ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. В.М. Співака»набуває земельну ділянку у власність для будівництва, обслуговування та використання для власних потреб бази відпочинку сімейного типу.

Відповідно п.2 Договору, продаж земельної ділянки провадиться за 1 540 927,0 грн. 1 540 927,00 грн. (один мільйон п'ятсот сорок тисяч дев'ятсот двадцять сім гривень 00 коп.). Ціна договору встановлена на підставі витягу із звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

На замовлення ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»ТОВ «Регіон Консалтинг», що діє на підставі відповідної ліцензії на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»на території Гнідинської сільської ради, урочище «Млиново», за межами населеного пункту Бориспільського району Київської області.

Відповідно до експлікації земельних угідь, що міститься в технічній документації із землеустрою, всі землі, отримані у власність ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака», призначенні для відпочинку, в тому числі для розміщення кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток.

          На підставі зазначеного договору купівлі–продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення ВАТ «ДБК №1 ім. В.М. Співака»отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК за №026709, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 021093100009.

          Розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 24.12.2009 року за №3819, укладений на його підставі договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.02.2010 року за № 834 та державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ВАТ «ДБК ім. В.М. Співака»серії ЯК за №026709 є незаконними з наступних підстав.

Згідно із ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; (Пункт “б” частини третьої статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV (3404-15) від 08.02.2006)

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 127 Земельного кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 128 Земельного кодексу України встановлено, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об»єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

          Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що Бориспільською районною державною адміністрацією грубо порушено вимоги ст. 122, 127, 128 Земельного кодексу України, а саме не дотримано зазначені вище вимоги чинного законодавства щодо порядку продажу земельних ділянок та перевищено свої повноваження внаслідок продажу спірної земельної ділянки.

          Крім цього, судом встановлено, що до складу земель, стосовно яких укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.02.2010 року за №834, та ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. В.М. Співака»отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК за № 026709, входять також землі водного фонду та землі загального користування.

Згідно ст. 58 Земельного кодексу України, ст. 4 Водного кодексу України, землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них, береговими смугами водних шляхів, належать до земель водного фонду.

Згідно із вимогами ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України та ст.ст. 60, 61 Земельного кодексу України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги для великих річок –100 метрів, з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення та збереження їх водності, які є природоохоронними територіями з режимом обмеженої господарської діяльності, в яких забороняється будівництво будь-яких споруд, розорювання земель, садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив, влаштування літніх таборів для худоби, миття та обслуговування транспортних засобів і техніки, влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Пунктом д. ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України встановлено, що землі водного фонду належать до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до схеми розміщення земельної ділянки, наявної у технічній документації із землеустрою, земельна ділянка, площею 3, 3580 га, стосовно якої укладено договір купівлі- продажу від 11.02.2010 року за №834, прилягає до земель державної власності та до урізу води Канівського водосховища, є прибережною захисною смугою, тому відноситься до земель водного фонду.

З наведеного вбачається, що внаслідок укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.02.2010 року за №834 та виготовлення на його підставі відповідного державного акту на право власності на землю, спірна земельна ділянка фактично вилучена із державної власності.

За таких обставин суд приходить до висновку, що при розробленні технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю ВАТ «Домобудівний комбінат ім. М.В. Співака», в порушення вимог ч.3 ст. 186-1 Земельного кодексу України, із відповідним територіальним органом водного господарства –Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів –не погоджувалась.

          Також, в ході розгляду справи встановлено, що до складу земель, стосовно яких укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.02.2010 року за №834, та ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. В.М. Співака»отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК за № 026709, входять землі загального користування.

Так, Земельним кодексом України у ч.ч. 1-3 ст. 83 визначено обсяги та об'єкти права власності на землю територіальних громад та встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.  

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

Відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ВАТ «Домомбудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»на ториторії Гнідинської сільської ради та наявної в ній схеми розміщення вказаної земельної ділянки, до земель товариства, належних йому на підставі зазначеного вище договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, включено також частину земель загального користування, а саме частину по вул. Лебединській.

Вказана обставина також підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління держкомзему у Бориспільскому районі від 30.07.2010 року, відповідно до якого земельна ділянка товариства огороджена парканом, а підїздна дорога до неї перегороджена дерев»яними воротами.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»спірну земельну ділянку отримано з допущенням грубих порушень вимог ст.ст. 22, 58, 59, 60, 61, 83 Земельного кодексу України, ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, оскільки частина останньої є прибережною захисною смугою Канівського водосховища, внаслідок чого відноситься до земель водного фонду, а інша її частина відноситься до земель загального користування, внаслідок чого не може бути передана у приватну власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Крім того, Цивільний кодекс України у ст. 6 передбачає, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Також, Цивільний кодекс України у ст. 628 передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою —третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Вказаний Кодекс у ст.216 передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Цей же Кодекс у п.5 ст.216 передбачає, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Статтею ст.228 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок. Так, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З наведеного вище вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 30.10.2009 року та договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.02.2010 року за № 834 між Бориспільською районною державною адміністрацією та відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»і виготовлений на його підставі державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК за №026709, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №021093800009, є незаконними та підлягають скасуванню.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладений обов'язок представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999 року, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

          Положенням про головне управління Держкомзему в області, затвердженого наказом Держкомзему від 17.06.2008 року за №123,  в пункті першому встановлено, що Головне управління Держкомзему в області є територіальним органом Держкомзему, йому підзвітне і підконтрольне.

          Відповідно до п.5) п.4 вказаного положення, Головне управління Держкомзему в області координує підготовку і здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу, а також на відтворення і підвищення родючості, продуктивності та корисних властивостей ґрунтів, дотримання режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення інших територій і об'єктів екомережі, організовує здійснення заходів щодо відтворення корисних властивостей земельних ділянок.

Згідно ч. 1 ст. 13 Водного кодексу України, державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом на основі державних, цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.   

Відповідно до вимог Положення про Дніпровське басейнове управління водних ресурсів, затвердженого наказом Державного комітету України по водному господарству від 15.09.2008 року за №194, державне управління в галузі водного господарства на водних об'єктах загальнодержавного значення в басейні річки Дніпро покладено на Дніпровське басейнове управління водних ресурсів.

          Із змісту ст. 122 Земельного кодексу України вбачається, що повноваження щодо надання у власність або у користування земель рекреації мають обласні державні адміністрації.

Інтереси держави порушуються через те, що незаконне зайняття земельної ділянки грубо суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України і ст. 5 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Прокурором суду в якості доказів підтверджуючих  викладенні в його позові обставини і вимоги, є належними та допустимими письмовими доказами.

У судовому засіданні, надані Прокурором докази, спростовані не були та по суду Відповідачем - 2 не заперечувались.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі вищевказаних норм Цивільного, Земельного, Водного та Господарського кодексів України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові в позові - на позивача.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у вигляді державного мита у сумі 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на Відповідачів –1, - 2.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Дніпровського басейнового управління водних ресурсів Державного комітету України по водному господарству, Головного управління Держкомзему в Київській області та Київської обласної державної адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації та відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»про визнання недійсними розпоряджень, правочинів, скасування державного акту, витребування земельної ділянки та відновлення стану ділянки, - задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним з моменту винесення Бориспільською районною державною адміністрацією, ідентифікаційний код: 24209740, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, розпорядження від 09.10.2009 року за №3167 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки (строком на 49 років) ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака»на території Гнідинської сільської ради, урочище «Млиново»Бориспільського району Київської області».

3.          Визнати недійсним з моменту укладення та скасувати договір оренди земельної ділянки від 30.10.2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 3168, який укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією, ідентифікаційний код: 24209740, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, та відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат№1 ім. М.В. Співака», ідентифікаційний код: 04012738, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 6-а.

4.          Визнати недійсним з моменту винесення Бориспільською районною державною адміністрацією, ідентифікаційний код: 24209740, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, розпорядження від 24.12.2009 року за №3819 «Про продаж Земельної ділянки несільськогосподарського призначення ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. В.М. Співака»на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.  

5.          Визнати недійсним з моменту укладення та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.02.2010 року за № 834, який зареєстрований в реєстрі за №834, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією, ідентифікаційний код: 24209740, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, та відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака», ідентифікаційний код: 04012738, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 6-а.

6.          Визнати недійсним з моменту державної реєстрації та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК за №026709, виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.02.2010 року за № 834, який зареєстрований в реєстрі за №834, відкритому акціонерному товариству «ДБК №1 ім. В.М. Співака», ідентифікаційний код: 04012738, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 6-а, та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №021093800009.

7.          Зобов'язати відкрите акціонерне товариство «ДБК №1 ім. М.В. Співака», ідентифікаційний код: 04012738, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 6-а, повернути земельну ділянку, площею 3,3580 га , кадастровий № 3220882600:04:002:0843, вартістю 1 540 927,00 грн. (один мільйон п'ятсот сорок тисяч дев'ятсот двадцять сім гривень 00 коп.), у власність держави та привести її у стан, який існував до порушення прав щодо неї, шляхом знесення за власний рахунок усього збудованого на ній майна та його вивезення із земельної ділянки.

8.          Стягнути в доход державного бюджету України з Бориспільської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код: 24209740, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, державне мито у сумі 12500,00 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9.          Стягнути в доход державного бюджету України з відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака», ідентифікаційний код: 04012738, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 6-а, державне мито у сумі 12500,00 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                                        П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 22.02.2011 року