11/3-11
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.2011 року Справа № 11/3-11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. –доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.
За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 24.03.2011 року:
від позивача: Шульга М.О. представник, довіреність № 43-мр від 24.01.11;
від відповідача: Бєлоус Д.М. представник, довіреність № 9 від 04.01.11.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2011 року по справі № 11/3-11
за позовом: Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2010 року Дніпродзержинська міська рада, м. Дніпродзержинськ звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", м. Дніпродзержинськ про внесення змін до п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 30.08.2004 року № 01646, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", виклавши його в наступній редакції: "п.3.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні трикратного розміру земельного податку, який встановлюється Законом України "Про плату за землю". Орендна плата вноситься "орендарем" виключно у грошовій формі в розмірі 37 794,84 грн/рік, що становить 3149,57 грн./міс, і вноситься на рахунок місцевого бюджету".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2011 року по справі № 11/3-11 (суддя Мельниченко І.Ф.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Дніпродзержинська міська рада, м. Дніпродзержинськ подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2011 року по справі № 11/3-11 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Скаржник зазначає, що судом при винесенні оскаржуваного рішення, залишено поза увагою приписи Цивільного кодексу України стосовно правових підстав внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Вважає, що рішення винесено з порушенням матеріального та процесуального права, допущене неповне з'ясування судом обставин справи та недоведеність обставин, що мають значення по справі, які господарський суд вважає встановленими.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що викладені в апеляційній скарзі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення винесене у повній відповідності з нормами матеріального права, а також судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд було призначено у судовому засіданні на 24.03.2011 року.
У судовому засіданні 24.03.2011 року оголошувалася перерва до 29.03.2011 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Дніпродзержинської міської ради не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
25 серпня 2004 року між Дніпродзержинською міською радою –орендодавець та Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" –орендар був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 2, 6209 га, що знаходиться за адресою: вул. Дальня, 62.
Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради від 16.11.2001 року № 505 (п.1.2 договору).
Договір укладено на строк до 16.11.2026 року (п.2.1 договору).
Пунктом 3.1 договору оренди встановлено, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 15117,94 грн./рік, що становить 1259,83 грн./міс, і вноситься на рахунок місцевого бюджету.
Пунктом 3.3 договору визначено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- у тому числі внаслідок інфляційних процесів;
- збільшення розміру ставки земельного податку;
- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України і визначається в окремій угоді.
Договір зареєстровано в державному реєстрі 30.08.2004 року за № 01646.
Позивач, посилаючись на внесення змін до ч. ч. 4 та 5 ст.21 Закону України "Про оренду землі", просив внести зміни до п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 30.08.2004 року № 01646, виклавши його в наступній редакції: "п.3.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні трикратного розміру земельного податку, який встановлюється Законом України "Про плату за землю". Орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі в розмірі 37 794,84 грн/рік, що становить 3149,57 грн./міс, і вноситься на рахунок місцевого бюджету".
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).
Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 3 червня 2008 року №309-VI (309-17) внесено зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України “Про оренду землі”, відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорії земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України (постанова ВСУ від 27.12.2010 року у справі № 27/15-10).
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про незворотність поширення дії Закону України від 03.06.2008 року №309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" на орендні правовідносини сторін, що виникли у 2004 році. Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року положення ч.1 ст.58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина(фізичної особи).
Крім того, зміни до договору оренди землі вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє, тобто з моменту набрання чинності судовим рішенням.
Але, в зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI частини 4 та 5 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” виключені.
Відповідно до п.2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України Закон України “Про плату за землю” втратив чинність.
Таким чином, втратили чинність нормативні акти, на підставі яких позивач просив внести зміни в договір, в зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2011 року по справі № 11/3-11 залишити без змін.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О.С.Євстигнеєв
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2011 |
Оприлюднено | 01.04.2011 |
Номер документу | 14428787 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Лотоцька Лілія Олександрівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні