Рішення

від 11.03.2008 по справі 33/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/9

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.03.08 р.                                                                               Справа № 33/9                               

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк

до Державного комунального підприємства „Магазин “Ландиш” м. Донецьк

про

-          стягнення заборгованості за період з 01.03.2007р. по 01.11.2007р. перед місцевим бюджетом в розмірі 53973грн.50коп. та 54797грн.64коп. перед Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк;

-          розірвання договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. та звільнення Державним комунальним підприємством „Магазин “Ландиш” м. Донецьк орендованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Донецьк-18, вул. Артема, 284

за участю представників:

від позивача: Мішіна Н.Г. – за дов. від 11.01.2008р.

від відповідача: не з'явився

Суть справи: Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк звернулося до Державного комунального підприємства „Магазин “Ландиш” м. Донецьк з позовною заявою про стягнення заборгованості 108771грн.14коп.; розірвання договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. та звільнення Державним комунальним підприємством „Магазин “Ландиш” м. Донецьк орендованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Донецьк-18, вул. Артема, 284

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01.01.2004р. та змін від 01.03.2005р.) щодо оплати орендної плати; лист №01/4-1399, норми статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу.

Позивач наполягає на тому, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором за період з 01.03.2007р. по 01.11.2007р. утворилась заборгованість перед місцевим бюджетом в розмірі 53973грн.50коп. та 54797грн.64коп. перед Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк.

Під час судового провадження відповідач надав платіжні доручення за березень, квітень, червень, серпень 2007р., якими сплачувались суми з орендної плати на користь позивача та місцевого бюджету по справі №24/299.

Також до суду надано платіжне доручення №141 від 25.02.2008р., яким відповідач перерахував на користь місцевого бюджету 5000грн. для сплати орендної плати за спірний період.

Ухвалами від 09.01.2008р., від 22.01.2008р., від 06.02.2008р., від 26.02.2008р. суд зобов'язував відповідача надати відзив та і всі документи, що підтверджують викладену правову позицію, але вказані документи суду надані не були.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Строки, визначені вказаним кодексом для вирішення спору закінчились.

За приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив наступне.

Згідно розпорядження Донецького міського голови №344 від 14.03.2001р. Державному комунальному підприємству „Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецьк” був переданий від Донецької дистанції цивільних споруд управління Донецької залізниці житловий будинок по вул.. Артема, 284.

Між Державним комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецьк” (далі – орендодавець) та Державним комунальним підприємством „Ландиш” (далі – орендар) був підписаний договір оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р., згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення площею 153,3м2 за адресою вул. Артема, 284 для використання під магазин.

Договір укладено без протоколу розбіжностей, з додатковою угодою від 01.01.2004р., підписаною обома сторонами. Згідно п. 4.1 договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. він діє з 01.01.2003р. по 31.12.2003р.

В подальшому, на підставі розпорядження Донецького міського голови №774 від 04.07.2003р. було створено Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк, яке згідно положень Статуту є правонаступником Державного комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецьк”.

Листом №01/4-2514 від 31.12.2003р. позивач повідомив відповідача про те, що договір оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. пролонгований до 31.12.2004р.

Рішеннями господарського суду Донецької області у справі №24/299 від 02.04.2007р. і №6/142 від 11.06.2007р. було присуджено до стягнення з Державного комунального підприємства „Магазин “Ландиш” м. Донецьк суми заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р., за період з 01.06.2006р. по 01.11.2006р. та з 01.11.2006р. по 01.03.2007р. відповідно.

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи майно, передане відповідачу в оренду за вищезазначеним договором приміщення, позивачу не повернуто. Тим самим сторони своїми фактичними діями продовжили строк оренди приміщень. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що на момент виникнення зобов'язань сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем у судовому засіданні.

Згідно п.1.3 договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. орендна плата в місяць становить 2606 грн.71коп. з ПДВ.

Згідно пунктів 1, 2, 5 додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р., яка набрала чинності з 01.01.2004р., за користуванням об'єкту оренди орендатор сплачує орендодавцю орендну плату, яка складає 9308грн.38коп.

Орендна плата вноситься одноразово авансовим платежем (який враховується в оплаті за останній місяць оренди) протягом 10 днів, після укладення договору оренди в розмірі місячної орендної плати, в подальшому орендна плата вноситься орендатором щомісячно не пізніше 15 числа, місяця наступного за розрахунковим.

Згідно рішення виконавчого комітету міської ради від 26.11.2003р. №534 орендатор вносить 40% орендної плати на рахунок орендодавця, в розмірі 3723грн.35коп. з ПДВ та 60% орендної плати орендатор сплачує до міського бюджету в розмірі 5585грн.03коп. з ПДВ.

Відповідно до пункту 1.4 договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. окрім орендної плати орендар повинен брати участь в загальних для орендодавця витратах з управління, експлуатації та поточного ремонту житлового фонду. Участь орендаря у витратах пропорційно зайнятої ним площі по відношенню до всієї (житлової і нежитлової) площі. Перерахунок експлуатаційних зборів здійснюється щоквартально згідно фактичних витрат орендодавця (згідно Додатку).

В додатку до договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. сторони визначили, що розмір експлуатаційних витрат дорівнює 62грн.85коп. з розрахунку 41коп. за 1м2.

В подальшому, сторонами був збільшений розмір експлуатаційних витрат (зміни від 01.03.2005р. до договору оренди №6/40 від 31.01.2003р.) до 56коп. за 1м2.

Пунктом 3.1 договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. передбачено, що суму, нараховану за договором, відповідач зобов'язав перераховувати на рахунок позивача щомісячно, не пізніше 30-го числа поточного місяця.

Зі змісту договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. (із змінами та доповненнями) вбачається, що він містить ознаки договору на користь третьої особи.

Відповідно до статті 636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

При цьому, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

За приписами додаткової угоди до договору від 01.01.2004р. орендар повен був вносити 40% на рахунок орендодавця, а 60% на рахунок місцевого бюджету. При цьому, сторони визначили, що орендодавець здійснює контроль за надходженням грошових коштів до місцевого бюджету.

Згідно наданого позивачем розрахунку суми боргу відповідача в розмірі 54797грн.64коп. за період з 01.03.2007р. по 01.11.2007р. перед Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк складається з заборгованості з оплати орендної плати та заборгованості з оплати експлуатаційних витрат.

В свою чергу, борг відповідача перед місцевим бюджетом в розмірі 53973грн.50коп. за період з 01.03.2007р. по 01.11.2007р. складається лише з заборгованості з орендної плати.

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи майно, передане відповідачу в оренду за вищезазначеним договором приміщення, позивачу не повернуто. Тим самим сторони своїми фактичними діями продовжили строк оренди приміщень. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що на момент виникнення зобов'язань сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. (з урахуванням змін та доповнень) за період з 01.03.2007р. по 01.11.2007р. в розмірі 54797грн.64коп. та на користь місцевого бюджету за період з 01.03.2007р. по 01.11.2007р. в розмірі 53973грн.50коп.

Під час судового провадження відповідачем платіжним дорученням №141 від 25.02.2008р. перераховано на користь місцевого бюджету 5000грн. для погашення заборгованості за спірний період. Таким чином, в цій частині провадження у справі підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Позивач також наполягає на розірванні договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. (з урахуванням змін та доповнень) посилаючись в якості доказу дотримання порядку, встановленого статтею 188 Господарського кодексу України, на лист №01/4-1399 від 11.06.2007р.

В цьому листі позивач повідомляв Державне комунальне підприємство „Ландиш” з посиланням на норми статі 782 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. про відмову від договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. через невиконання останнім обов'язку з оплати орендної плати.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

При цьому, статтею 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) до істотних умовами договору оренди віднесено орендну плату з урахуванням її індексації. Таким чином, нарахування орендної плати пов'язане із дією договору оренди.

Слід також зазначити, що незважаючи на направлення листа №01/4-1399 від 11.06.2007р., орендодавець не здійснював інших заходів про звільнення орендованого приміщення та продовжував нараховувати оренду плату та експлуатаційні витрати. А відповідач, в свою чергу, користувався майном весь цей час та не повернув його позивачеві.

Таким чином, суд дійшов висновку про згоду сторін на продовження договірних відносин між Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк та Державним комунальним підприємством „Магазин “Ландиш” м. Донецьк.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З аналізу наведених норм статті 188 Господарського кодексу України та змісту листа №01/4-1399 від 11.06.2007р. вбачається що, відмова від договору не є тотожною пропозиції про розірвання договору.

Докази того, що інші листи з пропозицією про розірвання чи зміну договору направлялись на адресу відповідача, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. та звільнення Державним комунальним підприємством „Магазин “Ландиш” м. Донецьк орендованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Донецьк-18, вул. Артема, 284.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк до Державного комунального підприємства „Магазин “Ландиш” м. Донецьк про стягнення заборгованості за період з 01.03.2007р. по 01.11.2007р. перед місцевим бюджетом в розмірі 53973грн.50коп. та 54797грн.64коп. перед Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк; розірвання договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. та звільнення Державним комунальним підприємством „Магазин “Ландиш” м. Донецьк орендованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Донецьк-18, вул. Артема, 284 – задовольнити частково.

Стягнути з Державного комунального підприємства „Магазин “Ландиш” м. Донецьк (83018, м. Донецьк, вул.. Артема, буд. 284, ЗКПО 25603627) на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька” м. Донецьк (83121, м. Донецьк, вул.. Челюскінців, буд. 299, ЗКПО 05514241) суму заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. (з урахуванням змін та доповнень) за період з 01.03.2007р. по 01.11.2007р. в розмірі 54797грн.64коп.

Стягнути з Державного комунального підприємства „Магазин “Ландиш” м. Донецьк (83018, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 284, ЗКПО 25603627) на користь місцевого бюджету (Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, МФО 834016, ЗКПО 23977045, р/р 33218871700002, код платежу 22080401)суму заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. (з урахуванням змін та доповнень) за період з 01.03.2007р. по 01.11.2007р. в розмірі 48973грн.50коп.

Провадження у справі в частині стягнення на користь місцевого бюджету суми заборгованості з орендної плати в розмірі 5000грн. припинити.

Стягнути з Державного комунального підприємства „Магазин “Ландиш” м. Донецьк (83018, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 284, ЗКПО 25603627) на користь Державного бюджету України суму державного мита в розмірі 1087грн.71коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

У задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №6/40 від 31.01.2003р. та звільнення Державним комунальним підприємством „Магазин “Ландиш” м. Донецьк орендованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Донецьк-18, вул. Артема, 284 відмовити.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 11.03.2008р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                         Новікова Р.Г.