Постанова

від 01.04.2011 по справі 37/46пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/46пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.03.2011 р.           справа №37/46пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів Дучал Н.М. Запорощенка  М.Д., Новікової Р.Г.

За участю представників сторін:від позивача –     від відповідача –від третіх осіб –                                                          

розглянувши апеляційну скаргу

Чеснокова К.І., за  довіреністюне з"явився1. Юрова Н.Б., за довіреністю2. Петров Г.В., за довіреністю3. не з"явився

Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3", м.Вугледар Донецької області

на рішення господарського судуДонецької області

від08.02.2011р. (підписане 14.02.2011р.)

У справі№ 37/46пд (суддя Попков Д.О.)

за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3" м.Вугледар Донецької області

до

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк1.Міністерства вугільної промисловості України м.Київ2.Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк3.Кабінету Міністрів України м.Київ

Провизнання укладеним договору оренди цілісного майнового комплексу

ВСТАНОВИВ:

        03.03.2010р. Товариство з додатковою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3", м. Вугледар Донецької області (далі по тексту - ТДВ "Шахта "Південнодонбаська             № 3") звернулося з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк про  спонукання укласти договір оренди цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Шахта "Південнодонбаська №3", в редакції, що запропонована ТДВ "Шахта "Південнодонбаська № 3".

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на прийняття рішення більшістю відповідного трудового колективу структурного підрозділу про оренду його цілісного майнового комплексу, створення колективом господарського товариства з метою взяття в оренду цілісного майнового комплексу, ініціювання ним процедури укладання договору оренди та наявність переважного права на таке укладання, надсилання Відповідачем у зв'язку із отриманням відповідного проекту договору листа про погодження до Міністерства вугільної промисловості України (органу управління), не укладання Відповідачем як орендодавцем спірного договору попри неотримання відмови чи пропозицій від органу управління протягом встановленого строку. На думку позивача  відповідач фактично вімовляється укласти з позивачем договір оренди ЦМК ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3»ДП «ДВЕК», що порушує законні права позивача на укладення договору оренди.

Ухвалою від 04.03.2010р. судом  у порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено: Міністерство вугільної промисловості України, м. Київ (Третя особа 1), яке є органом управління державним майном –об'єктом оренди за спірним договором,  та Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” (Третя особа 2) –балансоутримувач цього майна.

Заявою, поданою 25.05.2010р. (а.с.87 т.8), Позивач змінив позовні вимоги,   остаточно вимагаючи визнання укладеним договір оренди цілісного майнового комплексу Відокремленого структурного підрозділу „Шахта „Південнодонбаська №3” Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”  між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Товариством з додатковою відповідальністю „Шахта „Південнодонбаська №3” в редакції, що запропонована позивачем (орендарем).

Ухвалою від 02.06.2010р. судом, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача (Третя особа 3) залучено Кабінет Міністрів України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.02.2011р. (підписано 14.02.2011р.) у справі № 37/46пд  відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Південнодонбаська №3”, м. Вугледар до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк про визнання укладеним договору оренди цілісного майнового комплексу Відокремленого структурного підрозділу „Шахта „Південнодонбаська №3” Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”  між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Товариством з додатковою відповідальністю „Шахта „Південнодонбаська №3” в редакції, що запропонована позивачем (орендарем).

Приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції, аналізуючи чинне законодавство та матеріали справи,  посилаючись на положення ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 638 Цивільного кодексу України, зазначив, що існування факту укладання договору законодавцем покладено у залежність виключно від наявності між сторонами цього договору досягнутої у встановленій формі згоди по всіх істотних умовах, але жодних доказів означеної обставини, а саме –підписаного сторонами договору або у інший спосіб акцептованої оферти  -  сторонами до справи не надано. Судом враховано, що в межах провадження у справі № 48/262 було встановлено відсутність належним чином визначених істотних умов договору та належних підстав для його укладання, і означені обставини мають преюдиціальне значення для розгляду цієї справи у розумінні    ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, ТДВ "Шахта "Південнодонбаська №3", не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що судом були порушені норми  матеріального та процесуального права, рішення прийнято з недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

        В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції, відмовляючи в позові, послався на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2010р. у справі № 48/262, якою  відмовлено у задоволенні позову ТДВ "Шахта "Південнодонбаська №3" щодо зобов"язання Міністерства вугільної промисловості України та Фонду державного майна України по Донецькій області укласти договір оренди цілісного майнового комплексу ВП "Шахта "Південнодонбаська № 3" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія". На думку скаржника, місцевий господарський суд допустив грубу помилку, вважаючи обставини, які були встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2010р. у справі                № 48/262, такими, що мають преюдиціальне значення при вирішенні справи № 37/46пд. Також посилається, що 22.01.2011р. позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до моменту отримання Регіональним відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від Кабінету Міністрів України висновків про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди ЦМК ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3»ДП «ДВЕК», але господарським судом Донецької області клопотання позивача було залишено без задоволення.

Відповідач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, у відзиві № 10-14-03430 від 29.03.2011р. на апеляційну скаргу проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує, оскільки вважає їх необґрунтованими, а рішення суду законним. Наполягає, що чинне законодавство не передбачає в якості самостійного способу судового захисту –визнання договору укладеним, оскільки за своєю сутністю він уявляє собою встановлення певного юридичного факту. Окрім того посилається, що відповідно до положень ст. 638 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України, існування факту укладання договору покладено у залежність виключно від наявності між сторонами цього договору досягнутої у встановленій формі згоди по всіх істотних умовах, однак в межах розгляду справи  №48/262 навпаки було встановлено відсутність належним чином визначених сторонами істотних умов договору та належних підстав для його укладання, які за приписами ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиціальне значення.

          Третя особа 1, Міністерство вугільної промисловості України, у відзиві б/н від 29.03.2011р. просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області без змін. Наполягає, що власником майна, закріпленого за ДП "ДВЕК" на праві повного господарського відання, у тому числі майна, яким ВП "Шахта "Південнодонбаська №3" ДП "ДВЕК" був наділений безпосередньо самим підприємством, є саме Держава Україна. Саме Кабінет Міністрів України є представником власника державного майна, який наділений повноваженнями визначати порядок розпорядження активами державних підприємств, зокрема, шляхом здачі майна таких об"єктів в оренду. Отже, Міністерство вугільної промисловості України, реалізуючи положення ч.3 ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", мало право прийняти рішення щодо укладення договору оренди майнового комплексу, яким ВП "Шахта "Південнодонбаська № 3" ДП "ДВЕК"був наділений за рішенням ДП "ДВЕК" тільки після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення щодо передачі в оренду такого майна. Відповідне рішення Кабінетом Міністрів України не приймалося.

           Третя особа, Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія", у відзиві б/н від 28.03.2011р. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області без змін.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області,            м. Донецьк та Кабінет Міністрів України, м. Київ не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України  про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Оскільки суд не зобов"язував забезпечити участь повноважних представників в судовому засіданні, згідно зі ст. 75,99  ГПК України, апеляційну скаргу розглянуто за наявними матеріалами.

Товариством з додатковою відповідальністю „Шахта „Південнодонбаська №3” заявлено клопотання б/н від 29.03.2011р., яким просить зобов"язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області направити на адресу Кабінету Міністрів України заяву ТДВ "Шахта "Південнодонбаська №3" з доданими матеріалами щодо оренди ЦМК ВП "Південнодонбаська №3" ДП "ДВЕК"; зупинення провадження у справі № 37/46пд до моменту отримання орендодавцем від Кабінету Міністрів України висновків про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди ЦМК ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3»ДП «ДВЕК».

Судом апеляційної інстанції не задоволено клопотання позивача, як необґрунтоване та таке, що не стосується правовідносин сторін, що склалися між сторонами, та є предметом розгляду у цій справі.

     Згідно з положеннями ст.ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень та ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.

 У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

 Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судових засіданнях пояснення повноважених представників, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

25.06.2009р. відбулися збори членів трудового колективу відокремленого структурного підрозділу „Шахта „Південнодонбаська №3” ДП підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, у яких взяли участь 2228 осіб з 3670 осіб загальної кількості членів трудового колективу відокремленого структурного підрозділу, тобто –майже 60,71%.

Результати означених зборів оформлені протоколом (а.с.а.с.150-152 т.3), з якого вбачається одноголосне прийняття присутніми на зборах членами колективу наступних рішень:

- створити господарське товариство у формі товариства з обмеженою відповідальністю, засновниками якого виступатимуть члени трудового колективу Відокремленого структурного підрозділу „Шахта „Південнодонбаська №3” Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” з метою оренди цілісного майнового комплексу означеного відокремленого структурного підрозділу;

- обрати ініціативну робочу групу зі створення товариства з додатковою відповідальністю членами трудового колективу відокремленого  структурного підрозділу з 3-ьох визначених осіб;

-  доручити ініціативній робочій групі здійснити всі необхідні дії для створення товариства з додатковою відповідальністю членами трудового колективу відокремленого підрозділу, а саме: організувати скликання та проведення установчих зборів засновників, підготувати проект статуту, відкрити тимчасовий рахунок у банківський установі, а також будь-які інші потрібні для виконання цього доручення дії;

- діяльність ініціативної групи здійснюється на добровільній безоплатній основі у вільній від роботи час. Всі кошти, необхідні для створення господарського товариства (крім вкладу кожного засновника до статутного фонду) сплачуються за власний рахунок ініціативної робочої групи, а після створення ТДВ будуть їм повернуті за його рахунок.

Факт особистого погодження кожного члена трудового колективу –учасника вказаних зборів –на взяття в оренду цілісного майнового комплексу відокремленого структурного підрозділу (далі –ЦМК ВП)  підтверджується переліком із особистими підписами (а.с.а.с.94-204 т.1), а співвідношення кількості членів трудового колективу, що погодилися, і з загальною кількістю членів трудового колективу відокремленого структурного підрозділу визначено з урахуванням довідок (а.с.ас.26, 27) та штатних  розкладів (а.с.а.с.28-63 т.4).

05.11.2009р. відбулися установчі збори засновників ТДВ „Шахта „Південнодонбаська №3”, результат яких оформлений  відповідним протоколом (а.с.а.с.1-149 т.3). Зі змісту означеного протоколу вбачається, що членами трудового колективу відокремленого структурного підрозділу Шахта „Південнодонбаська №3” ДП „Донецька вугільна енергетична компанія”, як тими, що брали участь у вказаних вище зборах від 25.06.2009р., так і іншими працівниками –загальною кількістю 2258 осіб одноголосно, серед іншого, вирішено створити Товариство з додатковою відповідальністю „Шахта „Південнодонбаська №3”, основною метою створення якого є взяття в оренду цілісного майнового комплексу відокремленого структурного підрозділу Шахта „Південнодонбаська №3” ДП „Донецька вугільна енергетична компанія”, визначивши засновниками означеного товариства конкретних  фізичних осіб  - членів трудового колективу  цього Відокремленого структурного підрозділу, а також –затверджено статут цього Товариства.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.9 т.1) утворене більшістю членів трудового відокремленого структурного підрозділу ТДВ „Шахта „Південнодонбаська №3” (Позивач) набуло статусу  юридичної особи 18.12.2009р.

29.01.2010р. Позивач звернувся до Відповідача з заявою №1 (а.с.11 т.1), в якій містилося прохання надати в оренду цілісний майновий комплекс Відокремленого підрозділу „Шахта „Південнодонбаська №3” Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, посилаючись на те, що створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне право на укладання договору оренди  майна перед іншими фізичними та юридичними особами. До вказаної заяви були додані документи, необхідні для її розгляду та подальшого укладання відповідного договору оренди, у тому числі –проект договору (а.с.а.с.85-90 т.1), відомості про фінансову звітність Відокремленого структурного підрозділу, наявність майна, площу земельних ділянок та заборгованість перед бюджетом (а.с.а.с.26-84 т.1).

Листом від 03.02.2010р. №07-06-02-01060 (а.с.а.с.91, 92 т.1) Відповідач направив відповідні матеріали до Міністерства вугільної промисловості України, яке згідно статуту ДП "ДВЕК" (а.с.а.с. 13-25 т.1) є органом управління майном, визначеним у якості об'єкту оренди,  для отримання висновків щодо укладення  такого договору оренди із Позивачем. Вказаний лист згідно вхідної відмітки  був отриманий Міністерством 05.02.2010р.

Не отримавши від Відповідача протягом терміну, встановленого ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, відповіді щодо надання згоди на укладання або відмови в укладанні запропонованого договору оренди та зважаючи на фактичне укладання означеного договору, Позивач звернуся до суду з позовом.

В подальшому, у відповіді №414/06/02-02 від 26.02.2010р. (а.с.9 т.4) Міністерством вугільної промисловості України  Відповідача було повідомлено про  відмову в укладенні договору оренди, у зв'язку з тим, що за результатами розгляду фахівцями матеріалів виникли сумніви щодо спроможності орендаря в подальшому забезпечувати стале функціонування та розвиток шахти Південнодонбаська №3” без отримання державної підтримки, що згодом призведе до накопичення орендарем заборгованості, зокрема, із заробітної плати та інших обов'язкових платежів.

На підставі вказаного листа Міністерства вугільної промисловості, Відповідач листом №11-06-02-02606 від 10.03.2010р. (а.с.8) повідомив позивача про відмову в укладенні договору оренди на державне майно зважаючи на позицію Органу управління.

В період провадження у справі судом першої інстанції, Антимонопольним комітетом України прийнято рішення №194-р від 06.05.2010р. (а.с.а.с.78, 79 т.8) про надання дозволу Позивачу на оренду цілісного майнового комплексу Відокремленого підрозділу „Шахта „Південнодонбаська №3” Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2010р. у справі №48/262 (а.с.а.с.4-19 т.9) відмовлено у задоволенні позову ТДВ „Шахта „Південнодонбаська №3” щодо зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області укласти договір оренди цілісного майнового комплексу Відокремленого підрозділу „Шахта „Південнодонбаська №3” Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” у редакції, що запропонована Товариством з додатковою відповідальністю „Шахта „Південнодонбаська №3”. При цьому апеляційною інстанцією, серед іншого, було встановлено: що Міністерство вугільної промисловості України за відсутності згоди Кабінету Міністрів України не мало законних підстав щодо надання згоди на укладання договору оренди цілісного майнового комплексу; не були визначені у встановленому порядку такі істотні умови договору, як склад і вартість майна з урахуванням її індексації та орендна плата;           об'єкт оренди не є самостійним цілісним майновим комплексом у розумінні ч. 1 ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а є частиною цілісного майнового комплексу Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”.

Судом першої інстанції зроблений вірний висновок, що співставлення змісту позовної заяви ( а.с.73-74 т.8) та судових актів по справі №48/262, змісту матеріалів по справі №37/46пд дає підстави для висновку, що предметом оцінки Київського апеляційного господарського суду був саме той договір оренди, на визнанні  якого укладеним наполягав Позивач в межах цієї справи.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість прийняття та виконання усіма суб'єктами судового рішення (постанови) у справі № 48/262. Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою                          № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, тому апеляційний суд вважає безсумнівними факти, встановлені судом при апеляційному розгляді справи № 48/262.  Виходячи з зазначеного, ці факти не можуть ставитися судом під сумнів та є такими, які знімають необхідність додаткового доведення зазначених обставин.

Крім того, згідно інформації, що включена до Єдиного державного реєстру судових рішень, Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2011 р. у справі                № 48/262, касаційну скаргу ТДВ "Шахта "Південнодонбаська №3" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2010 р. у справі № 48/262 без змін.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України.

За змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту передбачає обов'язкову наявність наступної сукупності умов, яка і є предметом доказування для Позивача:          наявність певного суб'єктивного права або інтересу у заявника Позову; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права або інтересу з боку Відповідача;          належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності наявному порушенню та можливості до застосування згідно норм діючого законодавства), і відсутність будь-якої з них унеможливлює задоволення позову.

Суд, здійснюючи функцію правосуддя, за змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений законами. Означений принцип у повній мірі стосується із застосування певних способів судового захисту, які, згідно ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, визначаються законом або договором.

Чинне законодавство не передбачає в якості самостійного способу судового захисту визнання договору укладеним. Означений спосіб захисту за своєю сутністю опосередковує встановлення відповідного юридичного факту як складової частини предмету доказування при висуванні інших вимог, пов'язаних із таким договором.

При цьому, судом також приймається до уваги, що за змістом ст. 181 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України існування факту укладання договору законодавцем покладено у залежність виключно від наявності між сторонами цього договору досягнутої у встановленій формі згоди по всіх істотних умовах. Між тим, жодних доказів означеної обставини, а саме –підписаного сторонами договору або у інший спосіб акцептованої оферти  - до справи не надано, а в межах справи                     № 48/262 взагалі було встановлено відсутність належним чином визначених сторонами істотних умов договору та належних підстав для його укладання.

Отже, враховуючи неналежність позивачем обраного способу судового захисту у світлі правової позиції Верховного Суду України, згаданій в п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” від 13.08.2008 р. N 01-8/482, господарським судом, виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, господарським судом правомірно відмовлено позивачеві у задоволенні позову про визнання договору укладеним.

          Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання заявника апеляційної скарги на приписи ст.ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, стосовно права суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, з огляду на те, що  цей спосіб має бути встановлений законом, про що зазначено в цих же статтях. Позивач не навів норми закону, яким би було врегульовано право на захист права шляхом визнання договору укладеним.

          Помилковим є посилання заявника на відмову суду першої інстанції від розгляду справи № 37/46пд по суті, та застосуванні фактів встановлених постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2010 р. у справі № 48/262, вважаючи їх преюдиціальними.

          Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням  третейського  суду,  під  час розгляду однієї справи, не доводяться  знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Враховуючи, що при вирішенні справ № 37/46пд  № 48/262, приймали участь одні і ті самі сторони, розгляд стосувався укладення одного і того ж договору стосовно одного і того ж майна, застосування судом ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є правомірним.

Залишення судом першої інстанції без задоволення  клопотання ТДВ „Шахта „Південнодонбаська №3”  про зобов"язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області направити на адресу Кабінету Міністрів України заяву ТДВ "Шахта "Південнодонбаська №3" з доданими матеріалами щодо оренди ЦМК ВП "Південнодонбаська №3" ДП "ДВЕК"; зупинення провадження у справі № 37/46пд до моменту отримання орендодавцем від Кабінету Міністрів України висновків про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди ЦМК ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3»ДП «ДВЕК», не порушує прав позивача у цьому спорі, тому що факти, які можуть виникнути в майбутньому, не можуть бути підставою для спору що розглядається по справі № 37/46пд.

          Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 05.07.2010 р. провадження у справі № 37/46пд зупинялося до завершення розгляду справи № 48/262 та набрання судовим актом законної сили.

          З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

          Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення від 08.02.2011р. (підписане 14.02.2011р.) по справі 37/46пд, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-                                       

                                                П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Південнодонбаська №3", м.Вугледар Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2011р. (підписане 14.02.2011р.) по справі 37/46пд - залишити без задоволення.          

Рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2011р. (підписане 14.02.2011р.) по справі 37/46пд  -  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                    Н.М.Дучал

Судді:                                                                                              М.Д.Запорощенко

                                                                                                                     Р.Г.Новікова

Надруковано 7екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 3 –третім особам, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО