Рішення

від 05.04.2011 по справі 15/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/53

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.04.11 р.                                                                                 Справа № 15/53                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру “Промислові технології” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31842726)

до відповідача Донецького колективного спеціалізованого управління “Укренергочормет” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 00192459)

про стягнення заборгованості в сумі 5600,00 грн., інфляції в сумі 1631,00 грн., штрафних санкцій у розмірі 1330,88 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Черкашина А.В. за довіреністю від 27.01.2011 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру “Промислові технології” м. Донецьк до Донецького колективного спеціалізованого управління “Укренергочормет” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 5600,00 грн., інфляції в сумі 1631,00 грн., штрафних санкцій у розмірі 1330,88 грн.

Ухвалою суду від 04.03.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/53, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 04.03.2011 р., 22.03.2011 р. відповідач в судові засідання не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–17/1655 від 28.03.2011 р., витяг з ЄДР серії АЕ № 729524 станом на 04.04.2011 р., з яких вбачається, що Донецьке колективне спеціалізоване управління “Укренергочормет”, ідентифікаційний код 00192459, має місцезнаходження за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 273 А. Саме така адреса відповідача вказана позивачем в позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Факт отримання ухвал суду відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2008 р. сторони уклали договір № УЭЧ–1/09–08, згідно якого виконавець (позивач) зобов'язався поставити необхідні матеріали та виконати роботи по теплоізоляції кришок стендів нагріву сталерозливочного ковшу, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти, оплатити теплоізоляційні матеріали, комплектуючі та оплатити прийняті роботи. Кількість кришок становить 2 штуки. Кількість матеріалів та їх вартість визначається сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплату за поставлені матеріали та виконані роботи замовник здійснює на підставі актів виконаних робіт з урахуванням фактично виконаних робіт. Вартість матеріалів, які поставляються виконавцем, визначається на підставі погоджених замовником в специфікаціях цін.

Згідно п. 3.2 договору оплата здійснюється в наступному порядку: вартість матеріалів та комплектуючих – 100% попередня оплата; оплата вартості робіт – 50% передоплата; залишкові 50% вартості робіт – протягом 3 днів після підписання акту прийому–передачі.

Відповідно до п. 10.3 договору він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

До спірного договору сторони підписали специфікацію № 1/ УЭЧМ від 09.09.2008 р., якою передбачили найменування товару, його кількість, ціну за одиницю та загальну вартість, а також строк поставки протягом 10 днів після передоплати. Загальна сума матеріалів за специфікацією склала 24530,00 грн. Крім того, до спірного договору сторони уклали протокол погодження договірної ціни на виконання робіт по футерівці кришок стенду нагріву сталерозливочного ковшу, згідно якого вартість вказаних робіт складає 10400,00 грн.

Спірний договір, специфікація та протокол до нього підписані представниками обох сторін та скріплені печатками, завірені копії додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № УЭЧ–1/09–08 від 09.09.2008 р. з урахуванням специфікації та протоколу до нього відповідач на підставі рахунку на оплату № 144 від 10.09.2008 р. здійснив передоплату матеріалів на суму 24530,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 11.09.2008 р. з відміткою банку про проведення платежу. Сторони підписали акт прийому–передачі виконаних робіт від 29.09.2008 р., згідно якого загальна сума поставки матеріалів та виконаних робіт складає 34930,00 грн., з яких: 24530,00 грн. – вартість матеріалів, 10400,00 грн. – вартість робіт. Акт прийому–передачі виконаних робіт від 29.09.2008 р. підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками печаток. Відповідач на підставі рахунків № 159 від 26.09.2008 р., № 160 від 29.09.2008 р. здійснив часткову оплату робіт по теплоізоляції на суму 4800,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 01.10.2008 р. з відміткою банку про проведення платежу. В обґрунтування фактів попередньої оплати, поставки матеріалів та виконання робіт позивач надав до суду податкові накладні № 158 від 11.09.2008 р. на суму 24530,00 грн., № 171 від 29.09.2008 р. на суму 10400,00 грн. Завірені копії рахунків на оплату, банківських виписок, акту прийому–передачі та податкових накладних містяться в матеріалах справи.  

Висновок стосовно того, що товар був поставлений та роботи виконані за актом прийому–передачі від 29.09.2008 р. саме на виконання договору № УЭЧ–1/09–08 від 09.09.2008 р. суд робить виходячи з того, що вказаний акт містить посилання на спірний договір. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

За вищевказаних обставин за розрахунком позивача неоплаченими залишилися виконані роботи по теплоізоляції кришок стендів нагріву сталерозливочного ковшу на суму 5600,00 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив виконані роботи), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № УЭЧ–1/09–08 від 09.09.2008 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним, та за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору підряду та елементи договору поставки.

Відповідно до ст. 628 ч. 2 ЦК України сторони  мають  право  укласти договір,  в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів  цивільного  законодавства  про  договори,   елементи   яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № УЭЧ–1/09–08 від 09.09.2008 р. передбачили здійснення остаточної оплати виконаних робіт протягом 3 днів після підписання акту прийому–передачі.

Виходячи з того, що акт прийому–передачі виконаних робіт був підписаний 29.09.2008 р., строк оплати для відповідача наступив у період з 30.09.2008 р. по 02.10.2008 р. включно, а вже з 03.10.2008 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.  

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити в установлений договором строк вартість виконаних позивачем робіт на суму 5600,00 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням оплати позивач на підставі п. 7.3 договору нарахував відповідачу штрафні санкції за період з 03.10.2008 р. по 26.01.2011 р. в сумі 1330,88 грн., а також керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував інфляцію за період з жовтня 2008 р. по січень 2011 р. в сумі 1631,00 грн. (розрахунки додані до позову).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіркою розрахунку суми інфляції судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляції в розмірі 1631,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у випадку порушення строку розрахунків за виконані роботи, замовник зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, в пункті 7.3 договору по суті сторони передбачили настання відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у формі сплати пені, прописавши в договорі сплату неустойки.

Фактично позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., в частині того, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом або договором не встановлено іншого строку для нарахування пені. Пункт 7.3 договору не передбачає вказівки на незастосування норми ст. 232 ч. 6 ГК України або умови нарахування пені до дати фактичного виконання зобов'язання за договором. Нарахування пені за кожний день прострочення означає встановлений порядок такого нарахування, а не період нарахування.

Позивач нараховує пеню за період з 03.10.2008 р. по 26.01.2011 р. Вказаний період нарахування пені суд вважає необґрунтованим. Таким чином розрахунок позивача є невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума пені нараховується за період з 03.10.2008 р. по 03.04.2009 р. та складає: (5600,00 грн. х 12% х 90 днів : 366 днів) + (5600,00 грн. х 12% х 93 дні : 365 днів) = 336,47 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій (неустойки) в розмірі 1330,88 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 336,47 грн. В частині стягнення штрафних санкцій (неустойки) на суму 994,41 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Донецького колективного спеціалізованого управління “Укренергочормет” (юридична адреса: 83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 273 А; код ЄДРПОУ 00192459; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру “Промислові технології” (юридична адреса: 83017, м. Донецьк, б. Шевченка, 26, будова 2; код ЄДРПОУ 31842726; інші відомості в матеріалах справи відсутні) суму 7567,47 грн. (а саме: основний борг на суму 5600,00 грн., штрафні санкції (неустойку) в сумі 336,47 грн., інфляцію в розмірі 1631,00 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 90,15 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 208,59  грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені на суму 994,41 грн.

У судовому засіданні 05.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 07.04.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Богатир К.В.