Рішення

від 30.03.2011 по справі 49/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  49/44

30.03.11

За позовом   Акціонерного товариства (приватне) «Страхова компанія «Рідна»

До                  Комунальне підприємство «Київпастранс»

Про                відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7 694,43 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача         Скоробагатько Д.П. –за дов. № б/н від 10.01.2011р.

Від відповідача    Бублик А.В. –за дов. № 06-5/14 від 04.01.2011р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 7 294,43, суму витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Акціонерним товариством (приватним) «Страхова компанія «Рідна»на підставі полісу добровільного комплексного страхування ризиків пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля ОСОБА_1  (марки «INFINITI M35», державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно –правова відповідальність транспортного засобу – трамваю Т- 3 борт НОМЕР_2, який належить Подільському трамвайному депо, під керуванням водія ОСОБА_2, яким скоєно ДТП не застрахована, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011 було порушено провадження у справі № 49/44 та призначено розгляд справи на 16.02.2011.

У зв`язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 16.02.2011 не відбулось.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 розгляд справи було призначено на 16.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 враховуючи положення ст. 24  ГПК України здійснено заміну неналежного відповідача –Комунального підприємства «Київпастранс» Подільське трамвайне ремонтно-експлуатаційне ДЕПО на належного відповідача - Комунальне підприємство «Київпастранс»та відкладено розгляд справи на 30.03.2011.

Представник позивача у судове засідання 30.03.2011 з’явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 30.03.2011 з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/44 від 31.01.2011р. не виконав, усно заперечував проти позову.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

24 червня 2009 року між Акціонерним товариством «Страхова компанія «Рідна»(яка замінила назву відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства»№514 - VI від 17.09.2008 на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Рідна») та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) було укладено договір страхування наземного транспорту  № АТР 150/09 (далі –Договір).

Об’єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «INFINITI M35», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема –пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо–транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 27.11.2009 в м. Києві по вулиці Глибочицька –Глибочицький проїзд, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «INFINITI M35», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Страхувальнику та знаходився під керуванням ОСОБА_1, та трамваєм Т-3 борт НОМЕР_2, який належить Подільському трамвайному депо, під керуванням ОСОБА_2.

В результаті ДТП автомобіль «INFINITI M35», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на ім’я Страхувальника у розмірі 7 294,43 грн. (копія довідки в справі).

У позовній заяві позивач вказав, що у зв’язку з тим, що Страхувальник- ОСОБА_1 не сплатив страхові платежі до 24.03.2010 і мав заборгованість перед Позивачем, між ними був укладений акт взаємозаліку зустрічних вимог від 03.03.2010, відповідно до якого сторони домовились про зарахування 4 262,50 грн. на рахунок сплати страхового платежу по Договору № АТР 150/09 від 24.06.2009.

Крім того, 03.03.2010 за наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника (на рахунок ОСОБА_1) страхове відшкодування в розмірі 3 031,93 грн., що підтверджується видатковим ордером №70 (копія видаткового ордеру №70 від 03.03.2010 у справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 226 від 03.03.2010 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо  захисту майнових  інтересів  громадян  та  юридичних  осіб у разі настання певних   подій   (страхових   випадків),   визначених    договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом  сплати  громадянами  та  юридичними  особами страхових   платежів  (страхових  внесків,  страхових  премій)  та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті  993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.  

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.01.2010р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу трамваю Т-3 борт НОМЕР_2 не застрахована відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Крім того, позивач зазначив, що ОСОБА_2 станом на дату вчинення ДТП працював у Подільському трамвайному депо, що не було заперечено відповідачем у судовому засіданні 28.03.2011.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2, трамваю Т-35 борт НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Так, відповідно до п. 4 статті 1172 Цивільного Кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхніми працівником під час виконання трудових (службових) обов’язків.

Згідно статті 9 Закону України «Про страхування»страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування

Як визначено у звіті № 442 від 11.12.2009р. (копія звіту в справі) вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику автомобіля «INFINITI M35», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 27.11.2009р., становить: 11 191,03 грн. Крім того, відповідно до страхового акту № 226 від 03.03.2010 враховуючи вираховану франшизу у розмірі 610,00 грн. страхове відшкодування, яке підлягає виплаті в порядку регресу становить 7 294,43 грн. (розрахунок суми страхового відшкодування вбачається зі змісту позовних матеріалів).

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 11.06.2010р. відповідачу була направлена претензія на виплату страхового відшкодування № 688 (копія вимоги в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем, що підтверджується відміткою останнього на зазначеній претензії за № вх. 200 від 11.06.2010. (копія якого міститься в матеріалах справи). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача не провів.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного Кодексу України передбачено, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На дату винесення рішення сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування»відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі –7 294,43 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 7 294,43 грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, крім того Відповідачем визнана, а тому підлягає задоволенню.

Позивач у позовній заяві також просив стягнути з відповідача 400,00 грн. за проведення експертизи.

У роз’ясненнях Вищого господарського суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»визначено відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підтвердження витрат на проведення автотоварознавчого дослідження (експертизи) представник позивача надав платіжне доручення  № 1506 від 18.01.2010, копію посвідчення виданого на ім’я Ковтуна Володимира Ігоревича про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 120-ПК від 15.09.2009, сертифікат суб’єкта оціночної діяльності № 6872/08 від 18.04.2008р. виданий Фондом державного майна України та свідоцтво Фонду державного майна України про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 6186 від 24.01.2008.

Отже, з наданих позивачем доказів, що знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що крім витрат по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового-процесу, позивач сплатив 400,00 грн. пов’язаних з оплатою на проведення автотоварознавчого дослідження (експертизи), що пов’язані з розглядом справи та які відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України мають відноситись до складу судових витрат.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

За таких обставин,  на підставі  викладеного,  керуючись ст.  33,  49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.            Позов задовольнити повністю.

2.            Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Акціонерного товариства (приватне) «Страхова компанія «Рідна»(04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А, п/р 265076048001 в АТ «Банк Богуслав»м. Київ, МФО 380322, код ЄДРПОУ 34809641) 7 294,43 грн. - шкоди в порядку регресу,  400,00 грн. - витрат на проведення автотоварознавчого дослідження (експертизи), крім того 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.            Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                          А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення  04.04.2011