Постанова

від 31.03.2009 по справі 2-а-866/09

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-866 /09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року м. Перечи н

Перечинський районний суд Закарпатської області у скл аді:

головуючого - судді Ганька І .І., при секретарі- Данилевич Н .І.,

розглянувши у порядку пис ьмового провадження адмініс тративну справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА _3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОС ОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА _11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, О СОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 , ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСО БА_19, ОСОБА_20 до управлінн я Пенсійного фонду України у Перечинському районі про по новлення пропущеного строку для звернення до суду та зобо в' язання нарахувати недопл ачену у 2006 та 2007 роках щомісячну державну соціальну допомогу як "Дитині війни" кожному в ро змірі 2733 грн. 30 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися з ад міністративними позовами до суду, в яких просять поновити їм пропущений строк для звер нення до суду за захистом пор ушених прав, свобод та інтере сів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року та зобов' язати управлі ння Пенсійного фонду України у Перечинському районі нара хувати щомісячну державну со ціальну допомогу, як дітям ві йни, за 2006 та 2007 роки у сумі 2733 грн. 30 коп. кожному. Свої позовні ви моги мотивують тим, що відпов ідно до статті 1 Закону Україн и "Про соціальний захист діте й війни" від 18 листопада 2004 року за № 2195-1V вони належать до соціа льної категорії "Дитина війн и". Згідно ст. 6 цього Закону вон и мають право на отримання що місячної державної соціальн ої допомоги в розмірі 30 відсот ків мінімальної пенсії за ві ком. У 2006-2007 роках така допомога їм не виплачувалася, при цьом у, що рішенням Конституційно го Суду України № 6-рп/2007 від 09 ли пня 2007 року були визнані таким и, що не відповідають Констит уції України окремі положенн я Закону України "Про державн ий бюджет України на 2007 рік", як ими було зупинено норми Зако ну України "Про соціальний за хист дітей війни", а тому така щомісячна державна соціальн а допомога мала їм виплачува тися.

Ухвалою судді Перечинсько го районного суд у від 19 берез ня 2009 року вказані адміністра тивні позови об' єднані в од не провадження.

Представник відповідача п одав до суду заперечення на п озови, в якому просить в задов оленні позовів відмовити, за значивши, що Рішенням Консти туційного Суду України № 6-рп/ від 09 липня 2007 року було визнан о неконституційними норми ли ше Закону України "Про Держав ний бюджет України на 2007 рік". Т акож Рішенням Конституційно го Суду України від 22.05.2008 року з а № 10-рп/2008 року, визнано таким, щ о не відповідає

Конституції України (є неко нституційним) положення п. 41 р озділу 2 Закону України "Про Де ржавний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України". Ці рі шення зворотної сили не мают ь. Про визнання неконституці йними норм Закону України "Пр о Державний бюджет України н а 2006 рік" Конституційним Судом України рішення не постанов лялось. Крім того, законодавс твом не визначено механізму нарахування підвищення до пе нсії в розмірі, встановленом у ст. 6 Закону України "Про соці альний захист дітей війни", а т ак дії управління Пенсійного фонду України були правомір ними й підстав для нарахуван ня підвищення до пенсії у заз наченому позивачами розмірі немає. Також представник від повідача вказав про пропуск позивачами річного строку, н аданого для звернення до суд у з адміністративним позовом та зазначив, що вказані позив ачами причини пропуску строк у не є поважними.

У судове засідання позивач і та представник відповідача не з' явилися, однак з подани х ними заяв вбачається, що так і просять згідно ч. 3 ст. 122 КАС Ук раїни справу розглянути без їх участі у порядку письмово го провадження.

Дослідивши матеріали спра ви, суд приходить до висновку , що позови підлягають частко вому задоволенню виходячи з таких підстав.

У судовому засіданні встан овлено, що ОСОБА_1 народил ася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОС ОБА_2 народилася ІНФОРМАЦ ІЯ_2 року, ОСОБА_3 народив ся ІНФОРМАЦІЯ_3 року, ОСО БА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ _15 року, ОСОБА_5. народилас я ІНФОРМАЦІЯ_9 року, ОСОБ А_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ _4 року, ОСОБА_7. народилас я ІНФОРМАЦІЯ_16 року, ОСО БА_8 народилася ІНФОРМАЦІ Я_10 року, ОСОБА_9 народила ся ІНФОРМАЦІЯ_5 року, ОСО БА_10 народилася ІНФОРМАЦІ Я_17 року, ОСОБА_11 народивс я ІНФОРМАЦІЯ_11 року, ОСО БА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ _6 року, ОСОБА_13 народилас я ІНФОРМАЦІЯ_18 року, ОСО БА_14 народилася ІНФОРМАЦІ Я_12 року, ОСОБА_15 народила ся ІНФОРМАЦІЯ_7 року, ОСО БА_16 народилася ІНФОРМАЦІ Я_19 року, ОСОБА_17 народивс я ІНФОРМАЦІЯ_13 року, ОСО БА_18 народився ІНФОРМАЦІЯ _8 року, ОСОБА_19 народилас я ІНФОРМАЦІЯ_20 року, ОСО БА_20 народився ІНФОРМАЦІЯ _14 року, а отже на час закінче ння Другої світової війни їм було менше 18 років.

Згідно ст. 1 Закону України "П ро соціальний захист дітей в ійни" від 18 листопада 2004 року № 21 95-IV, дитиною війни визнається о соба, яка є громадянином Укра їни та якій на час закінчення Другої світової війни (2 верес ня 1945 року) було менше 18 років. У відповідності до ст. ст. 6, 7 вказ аного Закону дітям війни пен сії підвищуються на 30 відсотк ів мінімальної пенсії за вік ом. Фінансове забезпечення д ержавних соціальних гаранті й, передбачених цим законом з дійснюється за рахунок кошті в Державного бюджету України .

Враховуючи викладене суд в важає, що позивачі є дітьми ві йни, а тому мають право на піль ги, передбачені Законом Укра їни "Про соціальний захист ді тей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1V.

Разом з цим, дію ст. 6 Закону У країни "Про соціальний захис т дітей війни" було зупинено н а 2006 рік згідно п.17 ст. 77 Закону Ук раїни "Про Державний бюджет У країни на 2006 рік" від 20 грудня 2005 р оку, який набув чинності з 01.01.2006 року. Однак, Законом України " Про внесення змін до Закону У країни "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року, який набрав чинності з 01.04.2006 рок у, п.17 ст. 77 було виключено, тобто відновлено дію ст. 6 Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни". Статтю ПО Закону України "Про Державний бюдже т України на 2006 рік" було виклад ено в новій редакції, відпові дно до якої пільги дітям війн и, що передбачені ст. 6 Закону У країни "Про соціальний захис т дітей війни", запроваджують ся в 2006 році поетапно, за резуль татами виконання бюджету у п ершому півріччі, у порядку, ви значеному Кабінетом Міністр ів України за погодженням з к омітетом Верховної Ради Укра їни з питань бюджету. Отже, з м оменту набрання чинності Зак оном України "Про Державний б юджет України на 2006 рік", тобто з 01.04.2006 року право позивача на о тримання підвищення до пенсі ї було пов"язане з виконанням Закону України "Про бюджет Ук раїни на 2006 рік". Однак, Кабінет Міністрів України у 2006 році, за результатами виконання бюдж ету України на 2006 рік не визнач ив відповідний порядок за по годженням з комітетом Верхов ної Ради України з питань бюд жету.

Таким чином, у суду немає пі дстав для задоволення позовн их вимог позивачів у частині підвищення до пенсії за 2006 рік .

Також, пунктом 12 статті 71 Зак ону України "Про державний бю джет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р оку № 489-V, дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195 - IV на 2007 рі к було зупинено.

Однак, рішенням Конституці йного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідають Конституції України (неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 с татті 71 Закону України "Про Де ржавний бюджет на 2007 рік", яким було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захи ст дітей війни". Рішення Конст итуційного Суду України є об ов' язковим для виконання.

Згідно ч.2 та ч.3 ст. 152 Конститу ції України закони, інші прав ові акти або їх окремі положе ння, що визнані неконституці йними, втрачають чинність з д ня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріа льна чи моральна шкода, завда на фізичним або юридичним ос обам актами і діями, що визнан і неконституційними, відшкод овується державою у встановл еному законом порядку.

Враховуючи те, що рішення Ко нституційного Суду України з воротної дії в часі не має, а о тже відповідач в строк з 01 січ ня 2007 року по 08 липня 2007 року не зо бов' язаний був виплачувати позивачам пільги, передбаче ні ст. 6 Закону України "Про соц іальний захист дітей війни", т ому у задоволенні позовних в имог в цій частині суд відмов ляє.

Разом з цим, з 09 липня 2007 року п о 31 грудня 2007 року (включно) пози вачі мали правові підстави д ля нарахування підвищеної пе нсії на 30 відсотків мінімальн ої пенсії за віком, передбаче ної ст. 6 Закону України "Про со ціальний захист дітей війни" , а тому в цій частині позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню.

Доводи представника відпо відача щодо відсутності зако нодавчого регламентування м еханізму нарахування вищевк азаного підвищення до пенсії суд не бере до уваги, оскільки це не може бути підставою для невиконання державою взятих на себе зобов' язань згідно ст. 6 Закону України "Про соціа льний захист дітей війни".

Як зазначено в рішенні Євро пейського суду у справі Yvonne van Duyn v.Home office (Case 41/74), принцип юридичної ви значеності означає, що зацік авлені особи повинні мати зм огу покладатися на зобов' яз ання, взяті державою, навіть я кщо такі зобов' язання містя ться у законодавчому акті, як ий загалом не має автоматичн ої прямої дії. Така дія зазнач еного принципу пов' язана з принципом відповідальності держави.

Вирішуючи питання про те, як у норму закону, що визначає ро змір мінімальної пенсії за в іком слід застосувати для ви значення підвищення до пенсі ї Дітям війни суд виходить з н аступного.

Так, ч. 1 ст. 28 Закону України «П ро загальнообов' язкове дер жавне пенсійне страхування» передбачено мінімальний роз мір пенсії за віком за наявно сті у чоловіків 25, а у жінок - 20 ро ків страхового стажу, який вс тановлено в розмірі прожитко вого мінімуму для осіб, які вт ратили працездатність. При ц ьому, ч.3 ст. 28 цього ж Закону пер едбачено, що мінімальний роз мір пенсії за віком, встановл ений частиною першою цієї ст атті, застосовується виключн о для визначення розмірів пе нсій, призначених згідно з ци м Законом.

Разом з цим, ч.2 ст. 5 Закону Укр аїни «Про загальнообов' язк ове державне пенсійне страху вання» встановлено, що виклю чно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії з а віком.

Отже, з урахуванням того, що Закон України «Про загально обов' язкове державне пенсі йне страхування» є єдиним за конодавчим актом, що визнача є розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що саме ц ю норму слід застосувати для визначення підвищення до пе нсії Дітям війни.

Посилання відповідача на т е, що позивачами пропущено рі чний строк, передбачений ст. 99 КАС України для звернення до суду, суд не бере до уваги вих одячи з такого.

Так, ч. 1 статті 99 КАС України п ередбачено, що адміністратив ний позов може бути подано в м ежах строку звернення до суд у, встановленого цим Кодексо м або іншими законами. Згідно ч.2 цієї ж норми Закону передб ачено, що для звернення до адм іністративного суду за захис том прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановле но інше, обчислюється з дня, ко ли особа дізналася або повин на була дізнатися про поруше ння своїх прав, свобод чи інте ресів. Для захисту прав свобо д та інтересів особи цим Коде ксом та іншими законами можу ть встановлюватися інші стро ки для звернення до адмініст ративного суду, які, якщо не вс тановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася аб о повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У Рішенні в Справі "Кечко пр оти України" (Заява N 63134/00) від 8 ли стопада 2005 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "власності", яке місти ться в першій частині статті 1 Протоколу N 1, має автономне зн ачення, яке не обмежене власн істю на фізичні речі і не зале жить від формальної класифік ації в національному законод австві: деякі інші права та ін тереси, наприклад, борги, що ст ановлять майно, можуть також розглядатись як "майнові пра ва", і, таким чином, як "власніст ь" в цілях вказаного положенн я. Питання, що потребує визнач ення, полягає в тому, чи мав ві дповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник прав о на матеріальний інтерес, за хищений статтею 1 Протоколу N 1 (рішення у справі Broniowski v.Poland, N 31443/96, па р. 98).

У преамбулі Закону України від 18.11.2004 року № 2195-ІУ "Про соціаль ний захист дітей війни" зазна чено, що цей Закон визначає ос нови соціального захисту ціє ї категорії громадян та гара нтує їх соціальну захищеніст ь шляхом надання пільг і держ авної соціальної підтримки.

Статтею 1 цього Закону встан овлено, що державна соціальн а гарантія -встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомо ги, а також пільги з метою нада ння соціальної підтримки діт ям війни. Згідно ст. 6 цього Зак ону держава взяла на себе зоб ов' язання підвищити дітям в ійни пенсії або щомісячне до вічне грошове утримання чи д ержавна соціальну допомогу, що виплачується замість пенс ії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як зазначено в п. 3.2. Рішення Конституційного Суду Україн и від 09.07.2007 року, № 6-рп/2007, утверджу ючи і забезпечуючи права і св ободи громадян, держава окре мими законами України встано вила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є с кладовою Конституційного пр ава на соціальний захист, а то му відповідно до ч.2 ст. 6, ч.2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України во ни є загальнообов' язковими , однакою мірою мають додержу ватися органами державної вл ади, місцевого самоврядуванн я, їх посадовими особами.

Отже, громадянин у відпов ідності до чинного законодав ства очікує на отримання від держави гарантованого матер іального забезпечення, склад овою якого є встановлене ст. 6 Закону України "Про соціальн ий захист дітей війни" підвищ ення пенсії, тобто має "законн і сподівання" на отримання ма йна.

Таким чином, оскільки позив ачі мають право на матеріаль ний інтерес, невиплата перед баченого Законом підвищення пенсії становить порушення їх майнових прав відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Кон венції про захист і основних свобод людини, яка передбача є, що кожна фізична особа має п раво мирно володіти своїм ма йном. Ніхто не може бути позба влений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених Законо м, або загальними принципами міжнародного права.

Крім цього, згідно ч.2 ст. 87 Зак ону України "Про пенсійне заб езпечення" від 05 листопада 1991 р оку суми пенсії, не одержані с воєчасно з вини органу, що при значає або виплачує пенсію, в иплачуються за минулий час б ез обмеження строком. Частин ою 2 статті 46 "Про загальнообов ' язкове державне пенсійне с трахування" передбачено, що н араховані суми пенсії, не отр имані з вини органу, що призна чає і виплачує пенсію, виплач уються за минулий час без обм еження будь-яким строком з на рахуванням компенсації втра ти частини доходів.

Враховуючи те, що законом н е передбачено подання заяви пенсіонером або іншої форми його волевиявлення для отрим ання підвищення до пенсії, то му обов' язок виплати поклад ається на органи Пенсійного фонду України.

Разом з цим, суд беручи до ув аги те, що порушення права поз ивачів тривало з 09 липня по 31 гр удня 2007 року, та те, що вік позив ачів є похилим, такі відносят ься до вразливих верств насе лення, які обмежені у засобах користування офіційними уря довими виданнями засобів мас ової інформації, що перешкод жає своєчасній правовій їх о бізнаності, з огляду на обмеж ені фінансові можливості дос тупу до правової допомоги, пр иходить до висновку, що позив ачами не пропущено строк зве рнення до суду.

За таких обставин, враховую чи вищевикладене, суд вважає , що з управління Пенсійного ф онду України в Перечинському районі Закарпатської област і слід стягнути на користь по зивачів недоплачену їм, як ді тям війни, щомісячну державн у соціальну допомогу за пері од з 09 липня 2007 року (з дня ухвале ння відповідного рішення Кон ституційним Судом України) д о 31 грудня 2007 року (до кінця бюдж етного періоду) з підвищення м пенсії на 30 відсотків з розм іру мінімальної пенсії за ві ком, встановленого ч. 1 ст. 28 Зак ону України "Про загальнообо в' язкове державне пенсійне страхування".

Вирішуючи питання про нара хування сум допомоги, які під лягають стягненню, суд виход ить з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працез датність, і який становить зг ідно Закону України "Про держ авний бюджет України на 2007 рік " з липня 2007 року - 406 грн. 00 коп., а з 01 жовтня 2007 року - 411 грн. 00 коп. От же, від загальної суми нарахо ваної за період з 09 липня 2007 рок у до 31 грудня 2007 року 30 відсотків складають 699 грн. 93 коп., які підл ягають стягненню з відповіда ча.

Разом з цим, згідно ч.2 ст. 11 КАС України передбачено право с уду вийти за межі позовних ви мог в разі, якщо це необхідно д ля повного захисту прав, своб од та інтересів сторін чи тре тіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, оскільки позив ачі посилаються на неправомі рність ненарахування та неви плати відповідачем передбач еної законом соціальної допо моги, суд вважає необхідним, з метою повного захисту прав т а інтересів позивача вийти з а межі позовних вимог, визнав ши бездіяльність управління Пенсійного фонду України у П еречинському районі протипр авною.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС Укр аїни судові витрати присуджу ються позивачам відповідно д о задоволених вимог.

Керуючись ч.2 ст. 152 Конституц ії України, рішенням Констит уційного Суду України від 09.07.20 07 року, ст. ст. 1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, ст. 58, п. 12 ст. 71 Закону України "Про державни й бюджет України" на 2007 рік" від 19.12.2006 року, ст. ст. 11, 17, 71. 94, 122, 160, 163 КАС Ук раїни, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позови задовольнити час тково.

Визнати бездіяльність Упр авління Пенсійного фонду Укр аїни у Перечинському районі протиправною.

Стягнути з Управління Пенс ійного фонду України у Переч инському районі на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСО БА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1 1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОС ОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 , ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБ А_19, ОСОБА_20 кожному по 699 (ш істсот дев' яносто дев' ять ) грн. 93 коп.

В решті позовних вимог - ві дмовити.

Стягнути з Державного бюд жету України на користь ОСО БА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСО БА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_ 14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, О СОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 судовий збір кожн ому у розмірі 1 (одної) грн. 70 коп .

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає зако нної сили після закінчення с троку подання заяви про апел яційне оскарження, встановле ного цим Кодексом, якщо таку з аяву не було подано.

На постанову суду може бути подана апеляція до Львівськ ого апеляційного адміністра тивного суду протягом 20 днів п ісля подачі заяви про апеляц ійне оскарження, яка подаєть ся в строк до 10 днів.