11/418
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 11/418
29.01.08
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністюАудиторська фірма «ОЛГА Аудит»
До Закритого акціонерного товариства «Старий Хрещатик»
провизнання недійсними рішень та положень статуту.
Суддя Євсіков О.О.
Представники сторін:
від позивача Кобилецький О.І. (представник за дов.);
від відповідача Теплюк В.С. (представник за дов.).
У судовому засіданні 29.01.2008 за згодою представників сторін на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та недійсними рішень, прийнятих на позачергових загальних зборах акціонерів закритого акціонерного товариства «Старий Хрещатик»18.07.2007 року, а саме: - рішення про затвердження змін до статуту ЗАТ «Старий Хрещатик», - рішення про відмову ЗАТ «Старий Хрещатик»від права оренди на користь ТОВ «Римфо»земельною ділянкою під будівлями № 50-В та 50-Б по вул. Хрещатик у м. Києві; - рішення про затвердження договору на передачу функцій замовника будівництва ТОВ «Сучасна будівельна мережа»; та визнати недійсним статут закритого акціонерного товариства «Старий Хрещатик»(нова редакція), затверджений на позачергових загальних зборах закритого акціонерного товариства «Старий Хрещатик»18.07.2007 року.
Ухвалою від 16.10.2007 порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 30.10.2007, яке відкладалось на 26.11.2007 у зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання 26.11.2007 представник відповідача з'явився, але вимог ухвал суду не виконав. Крім того в судовому засіданні розглянуто клопотання позивача про витребування додаткових доказів у справі шляхом направлення судового запиту до державного реєстратора на отримання копій спірних рішень та змін до статуту відповідача, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 12.12.2007.
В судовому засіданні 12.12.2007 року у зв'язку з неможливістю надати витребувані судом документи, відповідач подав письмове клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 12.12.2007 розгляд справи було відкладено на 26.12.2007.
Ухвалою від 26.12.2007 розгляд справи відкладався на 15.01.2008.
У судовому засіданні оголошувались перерви до 22.01.2008 та до 29.01.2008.
В процесі судового розгляду позивач декілька разів уточняв позовні вимоги, і відповідно до Заяви про уточнення позовних вимог від 29.01.2008 просить суд визнати незаконними та недійсними рішення, прийняті на позачергових загальних зборах акціонерів закритого акціонерного товариства «Старий Хрещатик»18.07.2007, а саме: - рішення про відмову від права оренди ЗАТ «Старий Хрещатик»земельної ділянки під нежилими будинками № 50-В та 50-Г по вул. Хрещатик у м. Києві на користь ТОВ «Рімфо»; рішення про відмову від права оренди ЗАТ «Старий Хрещатик»земельної ділянки під нежилим будинком № 50-Б по вул. Хрещатик у м. Києві на користь ВАТ «Світанок»; - рішення про укладення договору та передачу ТОВ «Сучасна будівельна мережа»виключного права організації та виконання функцій замовника з реставрації та реконструкції кварталу старої забудови, обмеженого будинками №; 40-54 на вулиці Хрещатик, №№ 2, 4 на бульварі Тараса Шевченка, №№ 1, 3 на вул. Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва, в тому числі на власний розсуд від свого імені та за рахунок ЗАТ «Старий Хрещатик»укладати будь-які правочини, пов'язані з реалізацією даного Договору, за ціною, передбаченою цими правочинами, незалежно від вартості робіт; визнати недійсними наступні положення статуту Закритого акціонерного товариства «Старий Хрещатик»(нова редакція), що зареєстрований Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 13 серпня 2007 року, номер запису 10741050007001182:
- Абзац другий підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання голови наглядової ради Товариства;
- Абзац третій підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання (прийняття на роботу) голови правління Товариства;
- Абзац четвертий підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання (прийняття на роботу) члена/членів Правління Товариства;
- Абзац п'ятий підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, звільнення) Голови Правління Товариства;
- Абзац шостий підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, звільнення) члена/членів Правління Товариства;
- Абзац сьомий підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання та/чи відкликання голови Ревізійної комісії;
- Абзац восьмий підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання та/чи відкликання члена/членів Ревізійної комісії;
- Абзац другий підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання голови наглядової ради Товариства;
- Абзац третій підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання повноважень наглядовій раді приймати рішення про обирання (прийняття на роботу) голови правління Товариства;
- Абзац четвертий підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання
повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання (прийняття на
роботу) члена/членів Правління Товариства;
- Абзац п'ятий підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання повноважень наглядовій раді приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, Звільнення) Голови Правління Товариства;
- Абзац шостий підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання повноважень наглядовій раді приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, звільнення) члена/членів Правління Товариства;
- Абзац десятий підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання та/чи відкликання Голови Ревізійної комісії;
- Абзац одинадцятий підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання та/чи відкликання члена/членів Ревізійної комісії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що питання про делегування повноважень не було включено до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, при цьому делегування таких повноважень суперечить ст. 159 ЦК України. Позивач також зазначає, що надання згоди на вилучення земельної ділянки та затвердження договору на передачу функцій замовника суперечить меті діяльності ЗАТ «Старий Хрещатик», а також ущемлює та порушує права акціонерів – власників будівель № 50-В та № 50-Б по вул. Хрещатик у м. Києві на пільгове проведення будівельних робіт по ремонту власних приміщень.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що рішення були прийняті виключно згідно з оголошеним порядком денним, відповідно до вимог чинного законодавства та не порушують прав позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з рішенням від 7 липня 2005 року N 674/3249 „Про передачу закритому акціонерному товариству "Старий Хрещатик" земельної ділянки для реставрації та реконструкції кварталу, обмеженого будинками N N 40 - 54 на вулиці Хрещатик, NN 2, 4 на бульв. Тараса Шевченка, NN 1, 3 на вул. Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва”, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до статей 93, 123, 124, пункту "в" статті 141 Земельного кодексу України, статті 19 Закону України "Про планування і забудову територій", рішення Київради від 26.12.2002 N 218/378 "Про реставрацію та реконструкцію кварталу, обмеженого будинками N 40 - 54 на вулиці Хрещатик, N 2, 4 на бульварі Тараса Шевченка, N 1, 3 на вулиці Богдана Хмельницького" Київська міська рада вирішила:
1. Припинити Головкиївбуду право користування земельною ділянкою площею 0,18 га, відведеною відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 24.03.59 N 370 "Про відвод земельної ділянки Головкиївбуду під житлове будівництво", у зв'язку з припиненням діяльності підприємства (лист Київського міського управління статистики від 02.02.2005 N 15-594) та зарахувати її до земель запасу житлової та громадської забудови.
2. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки закритому акціонерному товариству "Старий Хрещатик" для реставрації та реконструкції кварталу, обмеженого будинками NN 40 - 54 на вул. Хрещатик, NN 2, 4 на бульв. Тараса Шевченка, NN 1, 3 на вул. Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва.
3. У порядку та на умовах, визначених цим рішенням та рішенням Київради від 26.12.2002 N 218/378 "Про реставрацію та реконструкцію кварталу, обмеженого будинками N 40 - 54 на вулиці Хрещатик, N 2, 4 на бульварі Тараса Шевченка, N 1, 3 на вулиці Богдана Хмельницького", передати ЗАТ "Старий Хрещатик" в короткострокову оренду, за умови виконання пункту 8 цього рішення, терміном на 5 років земельну ділянку площею 1,85 га для реставрації, реконструкції та забезпечення належної експлуатації внутрішніх інженерних мереж, транспортної та іншої інфраструктури кварталу, обмеженого будинками NN 40 - 54 на вулиці Хрещатик, NN 2, 4 на бульварі Тараса Шевченка, NN 1, 3 на вулиці Богдана Хмельницького (надалі - квартал) у Шевченківському районі м. Києва, за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 1,78 га), та земель запасу житлової та громадської забудови (площею 0,07 га).
4. Врахувати, що зазначена земельна ділянка надається ЗАТ "Старий Хрещатик", до складу акціонерів якого входять Київська міська рада (з частиною в статутному фонді 50,001 %) та інші власники приміщень, розташованих в цьому кварталі (зазначені в Установчому договорі про створення та діяльність ЗАТ "Старий Хрещатик", затвердженому установчими зборами від 22.08.2003).
5. Керуючись статтею 19 Закону України "Про планування і забудову територій", встановити особливий режим забудови та іншого використання території кварталу, обмеженого будинками NN 40 - 54 на вулиці Хрещатик, NN 2, 4 на бульварі Тараса Шевченка, NN 1, 3 на вулиці Богдана Хмельницького.
6. Взяти до відома, що викладені нижче положення щодо режиму забудови та іншого використання території кварталу для містобудівних потреб не тягнуть за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками до часу вилучення (викупу), надання цих ділянок для здійснення запланованої містобудівної діяльності у встановленому порядку.
7. Земельна ділянка кварталу передається в користування ЗАТ "Старий Хрещатик" на умовах, визначених рішенням Київради від 26.12.2002 N 218/378 "Про реставрацію та реконструкцію кварталу, обмеженого будинками N 40 - 54 на вулиці Хрещатик, N 2, 4 на бульварі Тараса Шевченка, N 1, 3 на вулиці Богдана Хмельницького", з дотриманням наступних вимог:
7.1. ЗАТ "Старий Хрещатик" надаються повноваження замовника щодо виконання проектних, ремонтних та будівельних робіт по реставрації та реконструкції кварталу.
7.2. Після завершення реконструкції кварталу ЗАТ "Старий Хрещатик" забезпечує належну експлуатацію внутрішньоквартальних інженерних мереж, транспортної та іншої інфраструктури кварталу.
7.3. Керуючись тим, що згідно з підпунктом 4.2 пункту 4 рішення Київради від 26.12.2002 N 218/378 "Про реставрацію та реконструкцію кварталу, обмеженого будинками N 40 - 54 на вулиці Хрещатик, N 2, 4 на бульварі Тараса Шевченка, N 1, 3 на вулиці Богдана Хмельницького" територіальною громадою міста Києва внесено до статутного фонду ЗАТ "Старий Хрещатик" право користування земельною ділянкою кварталу, до завершення реконструкції кварталу ЗАТ "Старий Хрещатик" сплачує орендну плату в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
7.4. Надання земельної ділянки для зазначених цілей не тягне за собою обмеження прав власників щодо володіння, користування та розпорядження належними їм приміщеннями, будівлями, спорудами та земельними ділянками на території кварталу відповідно до законодавства.
7.5. Власники приміщень, будівель та споруд кварталу реалізують своє право щодо реставрації та реконструкції кварталу шляхом участі в ЗАТ "Старий Хрещатик" як акціонери або на підставі окремих договорів із ЗАТ "Старий Хрещатик".
7.6. У випадку відмови власників приміщень, будівель та споруд кварталу брати участь у реконструкції та реставрації кварталу, ЗАТ "Старий Хрещатик" викуповує у власників відповідне приміщення, будівлю або споруду за ринковою (справедливою) вартістю, що визначається експертною оцінкою в установленому порядку.
7.7. Якщо власник приміщення, будівлі або споруди, розташованої в кварталі, відмовляється брати участь у реконструкції і не погоджується на викуп у нього приміщення, будівлі або споруди, а згідно з затвердженим проектом здійснити реконструкцію без виконання ремонтно-будівельних робіт на відповідному об'єкті неможливо, то ЗАТ "Старий Хрещатик", керуючись частиною п'ятою статті 41 Конституції України, може ініціювати застосування в судовому порядку примусового відчуження конкретного об'єкта нерухомості з мотивів суспільної необхідності.
7.8. До затвердження проекту реконструкції кварталу власникам, орендарям та іншим балансоутримувачам приміщень, будівель та споруд кварталу за погодженням із ЗАТ "Старий Хрещатик" можуть надаватися дозволи на будівельні та ремонтні роботи за умови дотримання загальної концепції реставрації та реконструкції кварталу.
7.9. Власники окремо розташованих будівель та споруд кварталу укладають окремі договори оренди земельних ділянок під відповідними будівлями та спорудами при врахуванні наступних обставин:
- якщо будівлю або споруду кварталу згідно з концепцією реставрації та реконструкції кварталу планується зносити, то земельна ділянка надається в оренду до початку реконструкції кварталу, але не більше, ніж на п'ять років;
- якщо будівлю або споруду кварталу згідно з концепцією реконструкції кварталу не планується зносити, то земельна ділянка надається в довгострокову оренду за умови участі в реставрації та реконструкції кварталу в установленому порядку.
7.10. При проведенні реставрації та реконструкції кварталу право користування окремими частинами земельної ділянки може змінюватися в залежності від зміни права власності на будівлі та споруди кварталу.
7.11. За умови, коли реконструйована або новозбудована будівля або споруда має декілька власників, ЗАТ "Старий Хрещатик" має право укладати договори суборенди земельної ділянки.
8. Закритому акціонерному товариству "Старий Хрещатик":
8.1. Виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.
8.2. У місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
8.3. Питання відшкодування відновлюючої вартості зелених насаджень вирішити в установленому порядку.
8.4. Виконати вимоги, викладені у листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 10.01.2005 N 19-16, головного державного санітарного лікаря м. Києва від 25.06.2004 N 4655, управління охорони навколишнього природного середовища від 12.04.2005 N 071/04-4-19/1436, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 18.04.2005 N 001-09/2084.
8.5. Питання пайової участі вирішити до початку будівництва відповідно до рішення Київської міської ради від 27.02.2003 N 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від 12.02.2004 N 14/1223 та від 28.12.2004 N 1051/2461).
9. Визнати таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 24.03.59 N 370 "Про відвод земельної ділянки Головкиївбуду під житлове будівництво".
10. Попередити землекористувача, що використання землі не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог ст. ст. 141, 143 Земельного кодексу України.
Статутом Закритого акціонерного товариства „Старий Хрещатик”, затвердженого загальними зборами акціонерів 25.11.2006 протоколом № 6, (нова редакція), передбачено зокрема таке (відповідно до преамбули та пунктів Статуту):
Цей статут визначає порядок діяльності, реорганізації та ліквідації Закритого акціонерного товариства „Старий Хрещатик", зареєстрованого Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією 03 грудня 2003 року, реєстраційний № 20235, ідентифікаційний код 32776288 (надалі - Товариство).
1.1. Товариство у своїй діяльності керується Конституцією України, Цивільним та Господарським Кодексами України, Законом України "Про господарські товариства" та іншими нормативно-правовими актами України.
1.2. Місцезнаходження Товариства: Україна, м. Київ, вул. Хрещатик, 44.
2.1. Акціонерами Товариства є юридичні та фізичні особи, в тому числі іноземні, які придбали акції Товариства в порядку, передбаченому чинним законодавством України, цим Статутом, Установчим договором.
3.1. Товариство створюється для практичного здійснення заходів щодо будівництва, реставрації та реконструкції будинків у кварталі, обмеженому будинками:
№ 40-54 на вулиці Хрещатик;
№ 2, 4 на бульварі Тараса Шевченка;
№ 1, 3 на вулиці Богдана Хмельницького (надалі - квартал).
3.2. Основними напрямками діяльності Товариства є:
виконання функцій замовника щодо всього обсягу робіт з будівництва, реставрації та реконструкції будинків у кварталі;
обслуговування будинків кварталу протягом виконання робіт з будівництва, реставрації та реконструкції та після їх завершення;
залучення додаткових інвестицій для здійснення робіт з будівництва, реставрації та реконструкції будинків у кварталі.
3.3. Предметом діяльності Товариства є:
замовлення та організація виконання предпроектних та проектних робіт щодо будівництва, реставрації та реконструкції будинків у кварталі;
визначення проектних, будівельних та інших організацій, що виконуватимуть роботи з будівництва, реставрації та реконструкції будинків у кварталі;
фінансове та організаційне забезпечення виконання проектних та будівельних робіт з будівництва, реставрації та реконструкції будинків у кварталі;
3.3.4. укладання договорів з виконавцями робіт (послуг) та постачальниками продукції для здійснення будівництва, реставрації та реконструкції будинків у кварталі, а також для наступного їх обслуговування після завершення зазначених робіт;
3.3.5. контроль за якістю та термінами виконання робіт з будівництва, реконструкції та реставрації будинків у кварталі;
3.3.6 укладання договорів з власниками приватизованих приміщень на виконання ними на умовах собівартості без додаткових стягнень та нарахувань будівельних робіт щодо власних площ та додаткових площ, на які їм необхідно відселитися у зв'язку з проведенням будівництва, реставрації та реконструкції, відповідно до п. 7 Рішення Київської міської ради від 26.12.02 р. № 218/378 "Про реставрацію та реконструкцію кварталу, обмеженого будинками № 40-54 на вулиці Хрещатик, № 2, 4 на бульварі Тараса Шевченка, № 1, 3 на вулиці Богдана Хмельницького";
3.3.7 обслуговування та облаштування будинків кварталу після будівництва, реставрації та реконструкції будинків у кварталі;
3.3.8 залучення інвесторів для здійснення робіт з будівництва, реставрації та реконструкції будинків у кварталі;
3.3.9 укладання договорів на обслуговування приміщень в будинках кварталу та прилеглої території з власниками, які набули права власності на ці приміщення внаслідок проведення конкурсу інвесторів виконавчим органом Київської міської ради —Київською міською державною адміністрацією у порядку, передбаченому Рішенням Київської міської ради від 26.12.02 р. № 218/378 та умовами конкурсу інвесторів;
3.3.10 участь в конкурсі інвесторів, що проводиться виконавчим органом Київської міської ради - Київською міською державною адміністрацією;
3.3.11 залучення та надання на договірних засадах фінансових коштів, майна і окремих майнових прав, інших об'єктів власності громадян та юридичних осіб;
3.3.12 здійснення іншої діяльності не забороненої чинним законодавством відповідно до поставленої мети створення Товариства.
3.4. У випадках, передбачених законодавством, Товариство отримує ліцензії (дозволи) на здійснення окремих видів діяльності.
4.3 Товариство від свого імені здійснює господарську діяльність в інтересах акціонерів, на основі та у відповідності до чинного законодавства, цього Статуту, на засадах повного госпрозрахунку.
4.4 Товариство має право від свого імені вчиняти правочини, не заборонені законодавством, набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському суді.
Як підтверджено матеріалами справи, 24.11.2005 було проведено загальні збори акціонерів Закритого акціонерного товариства «Старий Хрещатик»за наступним порядком денним: Про збільшення статутного капіталу ЗАТ «Старий Хрещатик»; Про розгляд заяв, які надійшли до ЗАТ «Старий Хрещатик»з приводу вступу до товариства; Про затвердження нової редакції статуту ЗАТ «Старий Хрещатик».
Відповідно до Протоколу № 6 Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Старий Хрещатик»від 24.11.2005 було вирішено затвердити нову редакцію статут ЗАТ «Старий Хрещатик», доручено Голові правління підписати нову редакцію статуту та виконувати всі необхідні дії по його державній реєстрації.
В протоколі № 6 від 24.11.2005 зазначено, що на загальних зборах присутні 11 акціонерів, які в сукупності володіють 46.521 акціями, що складає 98% Статутного фонду. При цьому рішення про затвердження нової редакції Статуту було прийнято голосами 84,2 % акціонерів, які взяли участь у зборах.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.
Стаття 42 вказаного Закону встановлює, що рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:
а) зміна статуту товариства;
б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства;
в) створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства.
З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
Таким чином, рішення загальних зборів від 24.11.2005 про затвердження нової редакції Статуту було прийнято відповідно до положень Закону України «Про господарські товариства».
Державну реєстрацію нової редакції статуту ЗАТ «Старий Хрещатик», затвердженої на загальних зборах акціонерів 24.11.2005, було проведено державним реєстратором 13.08.2007 за номером 10741050007001182.
В позовні заяві позивач зазначає, що положення вказаного Статут щодо делегування певних повноважень наглядовій раді суперечать ст. 159 ЦК України.
Стаття 159 Цивільного кодексу України встановлює, що до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.
Як вбачається зі статуту ЗАТ «Старий Хрещатик»(п. 10.1.3), затвердженого на загальних зборах акціонерів 24.11.2005, наглядовій раді акціонерів було делеговано повноваження приймати рішення про обрання голови наглядової ради Товариства; приймати рішення про обрання (прийняття на роботу) голови правління Товариства; приймати рішення про обрання (прийняття на роботу) члена/членів Правління Товариства; приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, звільнення) Голови Правління Товариства; приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, звільнення) члена/членів Правління Товариства; приймати рішення про обрання та/чи відкликання голови Ревізійної комісії; приймати рішення про обрання та/чи відкликання члена/членів Ревізійної комісії.
Відповідно до пункту 10.2.5 Статуту до компетенції Наглядової ради належить: приймати рішення про обрання голови наглядової ради Товариства; приймати рішення про обирання (прийняття на роботу) голови правління Товариства; приймати рішення про обрання (прийняття на роботу) члена/членів Правління Товариства; приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, Звільнення) Голови Правління Товариства; приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, звільнення) члена/членів Правління Товариства; приймати рішення про обрання та/чи відкликання Голови Ревізійної комісії; приймати рішення про обрання та/чи відкликання члена/членів Ревізійної комісії.
При цьому, відповідно до п. 10.2.2 вказаного Статуту, наглядова рада формується у складі 5 осіб. Голова і члени наглядової ради обираються на термін три роки. Пунктом 10.3.3 Статут визначено, що голова правління товариства обирається (приймається на роботу) наглядовою радою товариства терміном на три роки. Члени правління є заступниками голови правління з відповідних напрямків діяльності товариства і обираються (приймаються на роботу) наглядовою радою терміном на три роки. Правління складається з 3 членів. Головою та членами правління товариства можуть бути особи, що перебувають із Товариством у трудових відносинах.
Згідно п. 10.4.2 ревізійна комісія обирається наглядовою радою товариства з числа його акціонерів в кількості 3-х осіб строком на 1 рік.
Відповідно до ст. 159 Цивільного кодексу України вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.
Акціонери (їхні представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.
До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить:
1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;
2) обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;
3) затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства;
4) рішення про ліквідацію товариства.
До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань.
Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.
Відповідно до ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.
Реєстрація акціонерів - власників акцій на пред'явника здійснюється на підставі пред'явлення ними цих акцій (сертифікатів акцій) або виписок з рахунку у цінних паперах. Право участі у загальних зборах акціонерів мають особи, які є власниками акцій на день проведення загальних зборів (крім випадку проведення установчих зборів).
Передача акціонером своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути посвідчена реєстратором або правлінням акціонерного товариства.
Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, та/або Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах, про що вони до початку реєстрації письмово повідомляють виконавчий орган акціонерного товариства.
До компетенції загальних зборів належить:
а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;
в) обрання і відкликання членів наглядової ради;
г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;
д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;
е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;
є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;
ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;
з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;
и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;
і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;
ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;
й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.
Повноваження, передбачені пунктами б", "в", "г", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.
Таким чином, питання щодо утворення і відкликання виконавчого та інших органів відповідача, викладені:
- у пункті у пункті 10.1.3 Статуту: приймати рішення про обрання (прийняття на роботу) голови правління Товариства; приймати рішення про обрання (прийняття на роботу) члена/членів Правління Товариства; приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, звільнення) Голови Правління Товариства; приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, звільнення) члена/членів Правління Товариства; приймати рішення про обрання та/чи відкликання голови Ревізійної комісії; приймати рішення про обрання та/чи відкликання члена/членів Ревізійної комісії;
- у пункті 10.2.5 Статуту: приймати рішення про обирання (прийняття на роботу) голови правління Товариства; приймати рішення про обрання (прийняття на роботу) члена/членів Правління Товариства; приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, звільнення) Голови Правління Товариства; приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, звільнення) члена/членів Правління Товариства; приймати рішення про обрання та/чи відкликання Голови Ревізійної комісії; приймати рішення про обрання та/чи відкликання члена/членів Ревізійної комісії;
належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів відповідача та не можуть не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства з урахуванням наведених норм чинного законодавства.
Відтак, вищевказані положення статуту Закритого акціонерного товариства „Старий Хрещатик" (нова редакція), що зареєстрований Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 13 серпня 2007 року, номер запису 10741050007001182, підлягають визнанню недійсними як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства.
Розглядаючи спір по суті, суд відзначає, що в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що відповідно до ч. 5 ст. 98 Цивільного кодексу України учасником може бути оскаржене товариства до суду лише рішення загальних зборів, а не положення Статуту, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України „Про господарські товариства” до установчих документів можуть бути включені умови, що не суперечать законодавству України.
Що стосується позовних вимог про визнання недійсними положень пп. 10.1.3 та 10.2.5 Статуту відповідача про надання наглядовій раді права приймати рішення про обрання голови наглядової ради, то суд відзначає таке.
Відповідно до ст. 46 Закону України „Про господарські товариства” в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.
У роботі наглядової ради акціонерного товариства з правом дорадчого голосу беруть участь представники профспілкового органу або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу.
В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення наглядової ради акціонерного товариства обов'язкове.
Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на наглядову раду акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.
Питання, віднесені статутом акціонерного товариства до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства.
Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами виконавчого органу та ревізійної комісії.
Положення, викладені у пункті 10.1.3 та 10.2.5 Статуту відповідача щодо делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання голови наглядової ради Товариства (з членів наглядової ради) не суперечить ст. 159 Цивільного кодексу України, ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” та іншим положенням законодавства України, оскільки перелічені норми не встановлюють будь-яких обмежень з цього питання, вирішення якого також не віднесено і до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Тому підстави для визнання цих положень Статуту недійсними відсутні.
Судом також встановлено, що в газеті «Голос України»№ 93 (4093) від 31.05.2007 було опубліковано повідомлення про скликання позачергових загальних зборів акціонерів на 18.07.2007, визначено порядок денний позачергових Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Старий Хрещатик». Також порядок денний було визначено у надісланому повідомленні ТОВ Аудиторська фірма «ОЛГА Аудит»вих. №44 від 31.05.2007 року, що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що порядок денний позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «Старий Хрещатик», проведених 18.07.2007, містив наступні питання: Затвердження рішень, прийнятих виконавчими органами Товариства; Звіт правління про результати фінансово-господарської діяльності товариства за 2006 року; Затвердження річних результатів діяльності, фінансової звітності товариства за 2006 року; Затвердження результатів розподілу акцій додаткової емісії на підставі протоколу № 6 від 24.11.2005 року загальних зборів акціонерів ЗАТ „Старий Хрещатик”; затвердження витрат, пов'язаних з підготовкою проектно-кошторисної документації; Питання землекористування та будівництва; Різне.
В протоколі № 8 від 18.07.2007 зазначено, що на загальних зборах присутні акціонери, які в сукупності володіють 43.315 акціями, що складає 91,97 % голосів від загальної кількості голосів акціонерів ЗАТ «Старий Хрещатик».
Відповідно до Протоколу № 8 від 18.07.2007 на позачергових загальних зборах акціонерів ЗАТ «Старий Хрещатик»по шостому питанню порядку денного було прийнято рішення надати лист від імені ЗАТ «Старий Хрещатик»на ім'я Київського міського голови про відмову від права оренди Закритим акціонерним товариством «Старий Хрещатик»земельної ділянки орієнтовним розміром 0,1 га на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімфо», яке є власником нежилих будинків по вул. Хрещатик № № 50, літ. «В»та 50 літ. «Г»; надати лист від імені ЗАТ «Старий Хрещатик»на ім'я Київського міського голови про відмову від права оренди Закритим акціонерним товариством «Старий Хрещатик» земельної ділянки орієнтовним розміром 0,1 га на користь Відкритого акціонерного товариства «Світанок», яке є власником нежилого будинку по вул.. Хрещатик № 46, літ. «Б».
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства.
Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Відповідно до ст. 4 Земельного кодексу України земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.
Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Згідно з ч. 1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 193 Земельного кодексу України процедуру визначення факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками встановлює державний земельний кадастр.
Як встановлено ст. 2 Закону України "Про плату за землю", використання землі в Україні є платним.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.
Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:
а) самостійно господарювати на землі;
б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
2. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані:
а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням;
б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів.
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Як встановлено ч. ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Стаття 98 Цивільного кодексу України встановлює, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Таким чином, загальні збори вправі приймати рішення з будь-яких питань, що стосуються діяльності Товариства.
Позивач не надав доказів того, що вказане рішення порушує його права, оскільки позивач не є власником нежилих приміщень у будинках №№ 50, літ. «В», 50 літ. «Г»та 46 літ «Б». В позовній заяві позивач посилається на те, що він є власником приміщення в будинку № 50 літ. Б.
Проте до матеріалів справи позивачем не надано доказів того, що він є власником нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 50, літ. Б, адже наданий Позивачем витяг з рішення Київської міської ради № 668/828 від 10.07.2003 свідчить лише про включення даного нежилого приміщення до Переліку об‘єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва та підлягають приватизації, а не про набуття права власності на дане нежиле приміщення Позивачем.
Приватизація нерухомого майна, що належить територіальній громаді м. Києва, є відчуженням такого нерухомого майна на користь інших осіб. Згідно зі ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а згідно п. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», перелік таких правовстановлюючих документів не містить рішень органів місцевого самоврядування про приватизацію комунального майна. Таким чином, позивачем не надано документів, які б підтверджують право власності на нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 50, літ. Б.
Позивачем також не доведено, що прийняте загальними зборами рішення призведе не неможливості досягнення мети діяльності товариства або порушення прав позивача. В протоколі загальних зборів зазначено, що відмова від права оренди здійснюється у зв'язку з тим, що ЗАТ «Старий Хрещатик»здійснює сплату орендної плати та земельного податку за ділянки, якими фактично користується ТОВ «Рімфо»та ВАТ «Світанок». Зважаючи на наведені вище положення чинного земельного законодавства, а також на визначені рішенням Київради від 07.07.2005 N 674/3249 умови надання відповідачеві в оренду земельної ділянки (зокрема, п. п. 6, 7.4, 7.9 рішення), суд дійшов висновку. Що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.
Загальні збори акціонерів ЗАТ «Старий Хрещатик»18.07.2007 прийняли рішення про зобов'язання голови правління ЗАТ «Старий Хрещатик»підписати Договір з ТОВ «Сучасна будівельна мережа»про надання послуг з організації та виконання функцій замовника. Таким чином, посилання позивача на те, що загальними зборами акціонерів прийнято рішення про підписання договору на передачу функцій замовника є безпідставним та не підтверджується матеріалами справи.
Згідно зі ст. 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.
Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.
Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.
Згідно зі ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі:
- вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
- самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
- вільного найму підприємцем працівників;
- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
- вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;
- самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Позивач не надав доказів того, що вказане рішення суперечить Статуту Товариства та рішенню Київської міської ради, оскільки ЗАТ «Старий Хрещатик»зобов‘язане підписати договір про надання послуг з організації та виконання функцій замовника, а безпосередньо замовником будівництва відповідно до чинного законодавства України у будь-якому випадку вправі виступати ЗАТ «Старий Хрещатик».
Загальні збори акціонерів ЗАТ «Старий Хрещатик»дійшли висновку, що таке рішення, навпаки, сприятиме якомога швидшій реалізації проекту, реставрації та реконструкції будинків у кварталі, оскільки створення служби замовника безпосередньо у структурі ЗАТ «Старий Хрещатик»відніме багато часу і вимагатиме значних фінансових і трудомістких вкладень.
Питання доцільності укладення відповідних договорів та здійснення господарської діяльності розглядається та вирішується саме загальними зборами акціонерів і не може бути підставою для визнання недійсними відповідних рішень загальних зборів, тим більше, що таке рішення прийняте 73,71 відсотками голосів від загальної кількості голосів акціонерів, що були присутніми на зборах 18.07.2007 (за присутності загалом акціонерів, що володіють 91,97 % голосів).
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Акт державного або іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
В рішенні Конституційного суду України від 01.12.2004 року у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають як необґрунтовані і недоведені.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів суду всіх обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог в частині визнання незаконними та недійсними рішень, прийнятих на позачергових загальних зборах акціонерів Закритого акціонерного товариства «Старий Хрещатик»18.07.2007 року, а саме: - рішення про відмову від права оренди ЗАТ «Старий Хрещатик»земельною ділянкою під нежилими будинками № 50-В та 50-Г по вул. Хрещатик у м. Києві на користь ТОВ «Рімфо»; рішення про відмову від права оренди ЗАТ «Старий Хрещатик»земельною ділянкою під нежилим будинком № 50-Б по вул. Хрещатик у м. Києві на користь ВАТ «Світанок»; - рішення про укладення договору та передачу ТОВ «Сучасна будівельна мережа»виключного права організації та виконання функцій замовника з реставрації та реконструкції кварталу старої забудови, обмеженого будинками №; 40-54 на вулиці Хрещатик, №№ 2, 4 на бульварі Тараса Шевченка, №№ 1, 3 на вул. Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва, в тому числі на власний розсуд від свого імені та за рахунок ЗАТ «Старий Хрещатик»укладати будь-які право чини, пов'язані з реалізацією даного Договору, за ціною, передбаченою цими право чинами, незалежно від вартості робіт; визнання недійсними наступні положення статуту Закритого акціонерного товариства «Старий Хрещатик»(нова редакція), що зареєстрований Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 13 серпня 2007 року, номер запису 10741050007001182: абзац другий підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання голови наглядової ради Товариства; Абзац другий підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання голови наглядової ради Товариства.
Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.
У зв'язку із частковим задоволенням позову немайнового характеру судові витрати в сумі 203,00 грн. (85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на позивача та відповідача у рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсними наступні положення статуту Закритого акціонерного товариства «Старий Хрещатик»(нова редакція), що зареєстрований Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 13 серпня 2007 року, номер запису 10741050007001182:
- Абзац третій підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання (прийняття на роботу) голови правління Товариства;
- Абзац четвертий підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання (прийняття на роботу) члена/членів Правління Товариства;
- Абзац п'ятий підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, звільнення) Голови Правління Товариства;
- Абзац шостий підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, звільнення) члена/членів Правління Товариства;
- Абзац сьомий підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання та/чи відкликання голови Ревізійної комісії;
- Абзац восьмий підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 –про делегування повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання та/чи відкликання члена/членів Ревізійної комісії;
- Абзац третій підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання повноважень наглядовій раді приймати рішення про обирання (прийняття на роботу) голови правління Товариства;
- Абзац четвертий підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання
повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання (прийняття на
роботу) члена/членів Правління Товариства;
- Абзац п'ятий підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання повноважень наглядовій раді приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, Звільнення) Голови Правління Товариства;
- Абзац шостий підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання повноважень наглядовій раді приймати рішення про дострокове (у будь-який час) відкликання (припинення повноважень, звільнення) члена/членів Правління Товариства;
- Абзац десятий підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання та/чи відкликання Голови Ревізійної комісії;
- Абзац одинадцятий підпункту 10.2.5 пункту 10.2 статті 10 –про надання повноважень наглядовій раді приймати рішення про обрання та/чи відкликання члена/членів Ревізійної комісії.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Старий Хрещатик»(код ЄДРПОУ 32776288, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44-а, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «ОЛГА Аудит»(код ЄДРПОУ 24924074, 04071, м. Київ, вул. Хорива, 39-41) 42,50 грн. витрат за сплату державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку від дати його підписання як такого, що оформлене згідно зі ст. 84 ГПК України.
Суддя О.О. Євсіков
Дата підписання рішення –06.02.2008.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2008 |
Оприлюднено | 02.04.2008 |
Номер документу | 1485019 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні