Постанова

від 11.03.2008 по справі 10/581

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/581

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.03.2008  року                                                                      Справа № 10/581

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Бойченка К.І.

суддів                                            Журавльової Л.І.

                                                  Парамонової Т.Ф.

секретар судового засідання:            Антонова І.В.

від заявника апеляційної

скарги (третьої особи):                    -Касьяненко В.В., гол. спеціаліст-юрисконсульт юридичного

відділу Головного управління Державного казначейства

України у Луганській області, дов. №11-12/1-4 від 08.01.08;

від позивача:                              -Мальцев В.С., представник за дов. №19 від 08.02.08;

від відповідача:                              -Стельмах Е.Б., заступник начальника відділу реєстрації

актів цивільного стану Головного управління юстиції

у Луганській області, дов. №15-9-440 від 21.02.08;

від прокуратури

Луганської області:                              -представник не прибув;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Головного управління Державного казначейства

України у Луганській області, м. Луганськ

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  21.12.07

по справі                                        №10/581 (суддя –Мінська Т.М.)

за позовом:                                        Закритого акціонерного товариства „СУ №1

„Луганськстрой”, м. Луганськ

до відповідача:                              Головного управління юстиції у Луганській

області, м. Луганськ

третя особа на стороні

відповідача, яка не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору:                              Головне управління Державного казначейства

України у Луганській області, м. Луганськ

про                                                  стягнення 33768 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2007 року Закрите акціонерне товариство „СУ №1 „Луганськстрой”,                м. Луганськ (далі за текстом –ЗАТ „СУ №1 „Луганськстрой”, позивач), звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою №78 від 04.12.07 з вимогами про стягнення з Головного управління юстиції у Луганській області, м. Луганськ (далі за текстом –відповідач), заборгованості у сумі 33768 грн. 00 коп., яка виникла на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 02.04.07 №20.

Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заявою без дати та номеру (а.с. 41), що надана ним під час розгляду даної справи в господарському суді Луганської області 21.12.07, збільшив розмір позовних вимог на 4221 грн. 00 коп.

Таким чином, за остаточними позовними вимогами позивач наполягає на стягненні з відповідача заборгованості у сумі 37989 грн. 00 коп.

Позивач при збільшенні позовних вимог не подав до суду першої інстанції доказів сплати до державного бюджету державного мита на суму збільшення.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 21.12.07 по даній справі позов задоволений у повному обсязі, а саме:

          -з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за договором оренди №20 від 02.04.07 у сумі 37989 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі         379 грн. 89 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.;

-з позивача в дохід Державного бюджету України стягнуто державне мито у розмірі 38 грн. 27 коп. за збільшення позовних вимог.

Дане рішення суду першої інстанції мотивоване документальною доведеністю позовних вимог та відповідністю їх вимогам законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 21.12.07 по справі №10/581 Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, м. Луганськ, подало до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 24.01.08 №11-07/347, у якій, з урахуванням уточнень за запереченням від 09.02.08 №11-07/686, просить згадане рішення скасувати, визнати нікчемним договір оренди нежитлового приміщення від 02.04.07 №20 та закрити провадження у даній справі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що, на його думку: господарським судом Луганської області при винесенні оскаржуваного рішення були порушені вимоги ст. 65 Господарського процесуального кодексу України; суд першої інстанції не дотримався вимог Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.02 № 01-8/154; відповідач по справі є розпорядником бюджетних коштів; Державне казначейство веде контроль за відповідністю платежів прийнятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням (ст. 112 Бюджетного кодексу України);  виконання даного рішення може нанести значну матеріальну шкоду як бюджетній установі, так і Державному бюджету України в цілому та призвести до розбалансування видаткової частини Державного бюджету України наприкінці поточного бюджетного року.          Ухвалою від 12.02.08 Луганський апеляційний господарський суд залучив до участі у справі №10/581 в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Головне управління Державного казначейства України у Луганській області (вул. Луначарського, 93, м. Луганськ, 91055), який є заявником апеляційної скарги.

На підставі положень ст. 29 Господарського процесуального кодексу України  прокурор Луганської області на стадії апеляційного провадження вступив до участі у справі №10/581.

          Відзивом №17 від 07.02.08 позивач відхилив доводи апелянта, викладені у  апеляційній скарзі, у зв'язку з їх необґрунтованістю та просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №10/581 залишити без змін.

          Запереченням на апеляційну скаргу №15-9-1387 від 26.02.08 відповідач по справі просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що, на його думку:

          -виконання договору оренди нежитлового приміщення №20 від 02.04.07 –шляхом здійснення оплати з боку Головного управління юстиції у Луганській області здійснювалося після отримання висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель в грудні 2007 року, що відповідає вимогам Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” при застосуванні процедури закупівлі;

          -загальні принципи та вимоги до укладання договорів оренди передбачені Цивільним кодексом України, зокрема, ст. 795 Цивільного кодексу України. Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” є спеціальним законом і лише передбачає процедуру, якої необхідно дотримуватися Замовнику в ході укладання такого договору і не впливає на дійсність цього правочину та виконання зобов'язань за укладеним договором або у зв'язку з фактичними правовідносинами;

          -підстави для визнання договору оренди нежитлового приміщення №20 від 02.04.07 відсутні;

          -орендодавцем (позивачем у даній справі) у повній мірі виконано умови, передбачені договором оренди нежитлового приміщення №20 від 02.04.07, що свідчить про виникнення у орендаря (відповідача у даній справі) зобов'язань оплатити отримані послуги;

          -виходячи із змісту ст. 3-2 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, є незрозумілим той факт, яким чином Головним управлінням державного казначейства України у Луганській області здійснювався контроль за перерахуванням коштів Головного управління юстиції у Луганській області в рахунок щомісячної оплати наданих Ленінському відділу Державної виконавчої служби комунальних послуг в приміщенні за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 6.

          Прокурор Луганської області подав до Луганського апеляційного господарського суду відзив від 25.02.08 №05вих - 321 на апеляційну скаргу третьої особи, в якому зазначив, що підтримує вимоги апелянта (третьої особи) за апеляційною скаргою у повному обсязі та просить суд за результатами розгляду зазначеної скарги її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №10/581 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор у судове засідання, яке відбулося 11.03.08, не прибув, хоча усі сторони, третя особа (скаржник) та прокурор у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали справи №10/581.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 30.01.08 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Головного управління Державного казначейства України у Луганській області,        м. Луганськ, №11-07/347 від 24.01.08 на рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №10/581 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя –Єжова С.С., суддя –Журавльова Л.І.

У зв'язку з відсутністю судді Єжової С.С., розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 25.02.08, на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддю  Єжову С.С. виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №10/581 та призначено до складу судової колегії суддю Парамонову Т.Ф.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга третьої особи підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

          02.04.07 між Закритим акціонерним товариством „СУ №1 „Луганськстрой”,                   м. Луганськ, (орендодавцем) –позивачем у даній справі, та Головним управлінням юстиції у Луганській області, м. Луганськ, (орендарем) –відповідачем у даній справі, укладено договір оренди нежитлового приміщення №20 (далі за текстом - договір), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар –приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 211, 05 кв.м, що розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 6, для розміщення Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції.

          Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 згаданого договору, орендна плата сплачується із розрахунку 20 грн. за один квадратний метр в місяць і загальна суму договору складає 37989 грн. 00 коп. (в тому числі –ПДВ у сумі 6331 грн. 50 коп.).

          Згідно з п. 4.3 договору орендна плата перераховується у повному обсязі щомісячно відповідно до виставлених рахунків і актів виконаних робіт.

          При укладанні договору сторони не дотримались вимог актів цивільного законодавства та Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.00 №1490-ІІІ (залі за текстом –Закон №1490-ІІІ).

          Відповідач у справі –Головне управління юстиції у Луганській області, здійснює свою діяльність на підставі Положення про головні управління юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі за текстом - Положення).

          Згідно з п. 13 Положення управління юстиції утримується за рахунок Державного бюджету України. Відповідно до п. 26 ст. 2 Бюджетного кодексу України відповідач є розпорядником бюджетних коштів.

          Придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти здійснюється в порядку, встановленому Законом №1490-ІІІ.

          Як зазначено вище, відповідач –Головне управління юстиції України у Луганській області, є розпорядником бюджетних коштів, а залучене судом апеляційної інстанції у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, відповідно до ст. 112 Бюджетного кодексу України здійснює контроль за відповідністю платежів прийнятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням, а згідно зі ст. 3 2 Закону №1490-ІІІ перевіряє наявність та відповідність укладеного договору звіту про здійснення закупівлі та інших передбачених законодавством документів, перевіряє підстави для здійснення платежів, а саме: наявність та відповідність законодавству у сфері закупівель річного плану закупівель та документів, що підтверджують проведення процедур закупівлі, а також правильність оформлення розрахункових документів.    

          Відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Кошторис є основним документом, яким надає повноваження бюджетній установі щодо здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

          30.03.07 відповідачу був доведений кошторис на 2007 рік, за яким загальні видатки на оренду склали 287 600 грн. 00 коп.

          Згідно зі ст. 2 Закону №1490-ІІІ цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг,  що  повністю  або  частково  здійснюються  за  рахунок державних  коштів,  за  умови,  що вартість предмета закупівлі для товару  (товарів),  послуги  (послуг)  становить  або перевищує 20 тисяч гривень, а для робіт - 50 тисяч гривень.

          Зазначена стаття також передбачає випадки, у яких дія Закону №1490-ІІІ не застосовується (ч. 2 п. 1, п. 3). Оскільки перелічені у ст. 3 випадки незастосування Закону №1490-ІІІ до послуг з оренди не відносяться і вартість предмету закупівлі перевищує 20 тис. грн., відповідач повинен був здійснити процедуру закупівлі у відповідності з вимогами Закону №1490-ІІІ.

          Пунктом 4 ст. 2 Закону №1490-ІІІ передбачено, що забороняється  укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення   процедур, передбачених цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.

          Договір оренди нежитлового приміщення №20 від 02.04.07 укладений сторонами без проведення процедур закупівлі, тобто на момент укладання договору №20 відповідач всю процедуру закупівлі, передбачену Законом №1490-ІІІ, не провів.

          Відповідач вважає, що він дотримався процедур закупівлі, які передбачені Законом №1490-ІІІ, оскільки:

          -02.04.07 відбулось засідання тендерного комітету Головного управління юстиції України у Луганській області (протокол від 02.04.07), на якому розглянуто питання про обрання тендерної процедури для закупівлі послуг із здавання під найм власної нерухомості (оренда приміщення для Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції та Луганського обласного державного нотаріального архіву);

          -згідно вказаного протоколу тендерний комітет постановив обрати для закупівлі послуг зі здавання під найм власної нерухомості (оренди приміщення для Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції та Луганського обласного державного нотаріального архіву) за адресою: м. Луганськ,            вул. Оборонна, 6, процедуру закупівлі в одного учасника, доручити Бурко О.О., Тищенко Т.І. та Полегаєвій Л.В. підготовку необхідних документів та направлення їх для погодження Міжвідомчій комісії з питань державних закупівель.

          Умови застосування процедури закупівлі в одного учасника передбачені ст. ст. 14, 33 Закону №1490-ІІІ.

          Згідно з ч. 2 п. 2 ст. 14 Закону №1490-ІІІ застосування процедури закупівлі в одного учасника потребує отримання  відповідного  висновку  Комісії  згідно  із статтею 33 цього Закону, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує 30 тисяч гривень  для  товарів  та  послуг  та 300 тисяч гривень для робіт.

          Пунктами 1 та 2 ч. 3 ст. 33 Закону №1490-ІІІ передбачено, що закупівля в одного учасника - це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про  закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів; що процедура закупівлі в одного учасника  застосовується замовником  відповідно  до вимог статті 14 цього Закону у разі: потреби у здійсненні додаткових поставок первинним учасником, призначених для часткової заміни або розширення поставок, коли зміна учасника  може призвести до закупівлі товарів  або  послуг,  які  не відповідають вимогам взаємозаміни з наявними  товарами або послугами.

          Тендерний комітет відповідача обґрунтував необхідність проведення процедур закупівель в одного учасника ч. 4 п. 2 ст. 33 Закону №1490-ІІІ, яким передбачено, що процедура  закупівлі в одного учасника застосовується замовником  відповідно до вимог статті 14 цього Закону у разі необхідності проведення  додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які стали через не передбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови,  що  договір буде укладено з учасником цих робіт, якщо такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним договором. При  цьому  загальна вартість договору  на  додаткові  роботи  не  повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного договору.

          Надання позивачем відповідачу у користування нежитлового приміщення площею 211,05 кв.м, за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 6, на умовах оренди не є додатковою поставкою первинних послуг, оскільки це ж саме приміщення відповідач орендував раніш відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №11 від 09.01.07 (строк дії договору встановлено з 09.01.07 по 31.03.07).

          У вказаному договорі відсутні посилання на те, що він був укладений за результатами проведення процедури закупівель за державні кошти.

          Відповідач вважає, що він дотримався всіх процедур закупівлі в одного учасника, оскільки висновок Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель №0005048-вс від 18.10.07 він отримав 23.10.07 до моменту застосування результатів проведеної процедури.

          Викладене суперечить нормам Закону №1490-ІІІ.

          За приписами Закону №1490-ІІІ договори про закупівлю укладаються за результатами процедур закупівлі (ч. 1 ст. 2 ст. 34, абз. 4 ч. 2).

          У  пункті 3 ст. 34 Закону №1490-ІІІ визначено перелік випадків, які дають підстави вважати, що укладений договір вважається недійсним (нікчемним), якщо:              

          -замовник не дотримався вимог частини сьомої статті 12 або частини другої статті  29 цього Закону;  

-договір було укладено у період оскарження згідно із статями 37 і 37-1 цього Закону;  

-договір було укладено всупереч вимогам тендерної документації та визначеним у ній основним умовам, які повинні були бути обов'язково включені до договору про закупівлю;  

-договір було укладено за результатами процедури закупівлі, проведеної з  порушенням вимог статей 41, 42, 8, 17, 181, 19, 26,  29,  291 цього Закону;   

          -договір за результатами торгів з обмеженою участю або процедури закупівлі в одного учасника було укладено з порушенням вимог частини другої статті 14 цього Закону.  

          У відповідності з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його  недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим  Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.  

          Згідно з частиною 2 статті 2 Закону №1490-ІІІ умови здійснення  процедур  закупівель товарів,  робіт  і послуг  за  рахунок  державних  коштів  можуть встановлюватися або змінюватися  виключно  цим  Законом  та   виключно   у   випадках, передбачених цим Законом.

          З урахуванням зазначеного договір оренди нежитлового приміщення №20 від 02.04.07, на підставі якого заявлені позовні вимоги, є нікчемним.

          Статтею 3 2 Закону №1490-ІІІ третій особі як органу Державного казначейства України надано право здійснювати державний нагляд та контроль у сфері закупівель, а саме: перевіряти підстави для здійснення платежів, тобто наявність та відповідність законодавству у сфері закупівель річного плану закупівель та документів, що підтверджують проведення процедур закупівлі, а також правильність оформлення розрахункових документів.    

          Таким чином, є правомірною участь у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, яке здійснює державний нагляд та контроль за проведенням державних закупівель розпорядниками державних коштів Луганської області, в тому числі відповідачем, та відповідних підстав для здійснення платежів. Вказана третя особа обґрунтовано порушила питання про невідповідність укладеного договору оренди нежитлового приміщення №20 від 02.04.07 вимогам Закону №1490-ІІІ, що робить його нікчемним.  

Оскільки договір оренди нежитлового приміщення №20 від 02.04.07 є нікчемним, нарахована позивачем заборгованість з орендної плати не підлягає стягненню за відсутністю підстав позовних вимог.

Таким чином, висновок господарського суду Луганської області про обґрунтованість позовних вимог Закритого акціонерного товариства „СУ №1 „Луганськстрой”, м. Луганськ, до Головного управління юстиції у Луганській області, м. Луганськ, про стягнення заборгованості в сумі 37989 грн. 00 коп., що виникла на підставі договору оренди нежитлового приміщення №20 від 02.04.07, є таким, що суперечить діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

          З урахуванням викладеного, у позовних вимогах про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 37989 грн. 00 коп. (у урахуванням заяви б/н та б/д про збільшення розміру позову) слід відмовити.

          На підставі вищевикладеного, судова колегія задовольняє частково апеляційну скаргу апелянта (третьої особи), скасовує частково рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі 10/581 та приймає нове рішення, а саме:

-пункт перший резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №10/581 викладає в наступній редакції: „1. У задоволенні позову відмовити.”;

-пункт другий резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №10/581 виключає;

-зазначає, що пункт третій резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №10/581 слід вважати пунктом другим.

           Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за позовом та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача - Закрите акціонерне товариство „СУ №1 „Луганськстрой”,          м. Луганськ.

          Враховуючи те, що заявник апеляційної скарги - Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.93 звільнений від сплати державного мита, державне мито за апеляційною скаргою підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України з позивача - Закритого акціонерного товариства „СУ №1 „Луганськстрой”,               м. Луганськ, виходячи з приписів ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. У даному випадку у задоволенні позову відмовлено і позивач не звільнений від сплати державного мита.   

          За таких обставин, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача -  Закрите акціонерне товариство „СУ №1 „Луганськстрой”,              м. Луганськ, покладаються витрати по державному миту у сумі 189 грн. 95 коп. за апеляційною скаргою.

          У судовому засіданні за згодою представників сторін та третьої особи оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, м. Луганськ,  від 24.01.08 №11-07/347 на рішення  господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №10/581 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №10/581 скасувати частково.

3.Прийняти нове рішення.

4.Пункт перший резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №10/581 викласти в наступній редакції: „1. У задоволенні позову відмовити.”.

5.Пункт другий резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №10/581 виключити.

6.Пункт третій резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №10/581 вважати пунктом другим.

7.Стягнути з Закритого акціонерного товариства „СУ №1 „Луганськстрой”,                вул. Оборонна, 6, м. Луганськ, 91031, ідентифікаційний код №24182276, в дохід Державного бюджету України: рахунок №31118095700006, банк - ГУ ДКУ у Луганській області, МФО  804013, отримувач  - УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, код ЄДРПОУ  - 24046582, код бюджетної класифікацій –22090200, символ звітності банку –095, державне мито у сумі 189 грн. 95 коп. за апеляційною скаргою.

Доручити місцевому господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            К.І. Бойченко

Суддя                                                                                         Л.І. Журавльова

Суддя                                                                                Т.Ф. Парамонова