Постанова

від 24.03.2008 по справі 44/6

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

44/6

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.03.2008 р.                                                                         справа № 44/6

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Діброви  Г.І.

суддів Стойка  О.В. , Шевкової  Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Кузнецов Ю.С. (довіреність б/н від 16.01.08р.),

від відповідача:Абрамова З.Ю. (довіреність №1 від 30.01.08р.)Турянський М.І. (довіреність №1 від 30.01.08р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргиБлагодійного фонду «Рятівник Донбасу», м.Донецьк;Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м. Донецьк Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Міністерства Надзвичайних Сітуацій України в Донецькій області м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від22.01.2008 року

по справі№44/6 (Мєзєнцев Є.І.)

за позовомБлагодійного фонду «Рятівник Донбасу», м.Донецьк

доАварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м.Донецьк

проповернення автомобілю SKODA OKTAVIA TOUR, 2006 року випуску, кузов №ТМВDK41U57B007013, а також про стягнення неустойки (пені) у розмірі 42 232 грн. 32 коп.  

В С Т А Н О В И В:

У 2008 році позивач, Благодійний фонд «Рятівник Донбасу», м.Донецьк, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м.Донецьк про повернення автомобілю SKODA OKTAVIA TOUR, 2006 року випуску, кузов №ТМВDK41U57B007013, а також про стягнення неустойки (пені) у розмірі 42 232 грн. 32 коп.

Рішенням від 22.01.2008р. позовні вимоги Благодійного фонду «Рятівник Донбасу», м.Донецьк були задоволені частково. Зобов'язано відповідача повернути позивачу автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, 2006 року випуску, кузов №ТМВDK41U57B007013. У стягненні пені у розмірі 42 232 грн. 32 коп. відмовлено. Також господарським судом Донецької області визнано недійсним пункт 4.3 Договору відповідального зберігання (з правом користування) від 13.11.06р.

Рішення мотивовано тим, що на вимогу позивача повернути автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, відповідач відмовився, що є порушенням статей 936, 949, 953 Цивільного кодексу України та розділів 1-3 Договору відповідального зберігання. У стягненні пені відмовлено, оскільки згідно статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а підставою для застосування пені є лише прострочення виконання грошового зобов'язання. За цих підстав, суд в порядку пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України за власною ініціативою визнав недійсним пункт 4.3 Договору відповідального зберігання в частині того, що «...у випадку неповернення майна Власнику за першою вимогою, Зберігач повинен виплатити Власнику неустойку у розмірі 0,5% від вартості майна за кожен день затримки...».

Позивач, Благодійний фонд «Рятівник Донбасу», м.Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає рішення господарського суду Донецької області незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального права. Вважає, що висновки суду, викладені в рішенні, частково не відповідають обставинам справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 22.01.2008р. скасувати  в  частині  відмови  у   стягненні  неустойки  (пені) у розмірі 42 232 грн. 32 коп. та в частині визнання пункту 4.3 Договору недійсним та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на його користь неустойку в розмірі  42 232 грн. 32 коп.

Відповідач, Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м. Донецьк, також звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, оскільки вважає рішення від 22.01.08р. незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить суд частково скасувати рішення господарського суду Донецької області від 22.01.08р. та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання повернути SKODA OKTAVIA TOUR, 2006 року випуску, кузов № ТМВDK41U57B007013, в іншій частині рішення залишити без змін.

В судовому засіданні сторони усно підтримали вимоги своїх апеляційних скарг.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційні скарги, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи                    № 44/6, та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скаргах доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційних скарг і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до пунктів 2,3,4 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у  доведенні перед судом їх переконливості.                             

Згідно із статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду не в повному обсязі відповідає вищевказаним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.11.2006 року  між позивачем,  Благодійним фондом «Рятівник Донбасу», м.Донецьк, та відповідачем, Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м. Донецьк, був укладений Договір відповідального зберігання (з правом користування).

Відповідно до пункту 1.1.1 цього Договору відповідального зберігання позивач (Власник) передав, а відповідач (Зберігач) прийняв на відповідальне зберігання автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, 2006 року випуску, колір: «сірий», Шасі (рама) №ТМВDK41U57B007013 (далі –майно).

Вартість майна, переданого на зберігання становить 72 192 грн. Строк зберігання: до 13 листопада 2007 року (пункт 1.3, 1.4 Договору відповідального зберігання).

Пунктами 2.1.3, 3.2 Договору відповідального зберігання Власник має право у будь-який час вимагати у Зберігача повернути майно, а останній зобов'язався повернути майно за першою вимогою в триденний термін.

У випадку  неповернення майна Власнику за першою вимогою, Зберігач зобов'язався виплатити Власнику неустойку у розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затримки (пункт 4.3 Договору).

Позивач вимоги пунктів 2.1, 3.1.1 Договору відповідального зберігання виконав, передав відповідачу  автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, 2006 року випуску, колір: «сірий», Шасі (рама) №ТМВDK41U57B007013, що підтверджується Актом приймання-передачі від 13.11.06р.

У травні 2007 року позивач листом №5 звернувся до відповідача з вимогою повернути автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, 2006 року випуску, колір: «сірий», Шасі (рама) №ТМВDK41U57B007013 до 5 червня 2007 року.

Листом № 359 від 05.06.07р. відповідач відмовив у поверненні автомобілю. Також повідомив позивача, що автомобіль був придбаний Благодійним фондом «Рятівник Донбасу», м.Донецьк за цільовим призначенням для забезпечення спеціалізованими транспортними засобами підрозділів Міністерства надзвичайних ситуацій України, а не для власних потреб, тому враховуючи, що Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м. Донецьк використовує автомобіль у повсякденній роботі з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, повернути зазначений автомобіль не є можливим.

За цих підстав, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання відповідача повернути автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, 2006 року випуску, кузов №ТМВDK41U57B007013 та стягнути неустойку (пеню) за 117 днів прострочки у розмірі 42 232 грн. 32 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що:

Оскільки між сторонами по справі склалися специфічні господарські  правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України у випадках, коли правовідносини не врегульовані Господарським кодексом України.

Згідно частини 2 пункту 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2 статті 52 Господарського кодексу України, некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях  (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу  державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна   господарська  діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами  господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі   підприємництва забороняється законом.

Благодійна організація  здійснює   господарську   діяльність, спрямовану на виконання її статутних цілей та завдань. Благодійна організація користується самостійністю у питаннях прийняття господарських рішень,  визначення умов оплати праці працівників апарату благодійної організації,  використання власних фінансових та матеріальних ресурсів відповідно до  вимог  законодавства ( п.п. 1,2 ст.20 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»).

Норми статті 52 Господарського кодексу України розповсюджуються також на відповідача при здійсненні ним дій, направлених на забезпечення здійснення ним його діяльності у сфері цивільного захисту населення і  територій  від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру,   ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, поводження  з  радіоактивними  відходами та вибуховими матеріалами промислового   призначення,   рятувальної   справи,   техногенної, пожежної   і   промислової   безпеки,  охорони  праці,  державного гірничого нагляду,  створення та функціонування системи страхового фонду документації, а також гідрометеорологічної діяльності.

Нормами статей 525, 615 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

01.11.2006 року Закрите акціонерне товариство «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ»- металургійний завод», м.Донецьк за Договором дарування подарував Благодійному фонду «Рятівник Донбасу», м.Донецьк автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, Шасі (рама) №ТМВDK41U57B007013.

Між позивачем та відповідачем без заперечень та зауважень, в добровільному порядку, 13.11.2006 року був укладений Договір відповідального зберігання (з правом користування) автомобілю SKODA OKTAVIA TOUR, 2006 року випуску, колір: «сірий», Шасі (рама) №ТМВDK41U57B007013, який Актом приймання-передачі був переданий відповідачу, причому в тексті Договору відсутнє посилання на те, що він укладений сторонами на виконання будь-яких інших Договорів, або є продовженням дій щодо дарування автомобілю.

Відповідач відповідно до пункту 2.1.3 Договору відповідального зберігання зобов'язався повернути майно позивачу по першій вимозі в триденний термін.

30.05.2007 року позивач звернувся до відповідача з листом №5 з вимогою повернути автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, 2006 року випуску, колір: «сірий», Шасі (рама) №ТМВDK41U57B007013 до 5 червня 2007 року.

Відповідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Але відповідач в порушення умов Договору відповідального зберігання та норм Цивільного кодексу України у встановлений Договором триденний термін автомобіль позивачу не повернув.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м.Донецьк  повернути спірний автомобіль Благодійному фонду «Рятівник Донбасу», м.Донецьк, а апеляційні вимоги відповідача, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м.Донецьк, щодо скасування рішення господарського суду в цій частині задоволенню не підлягають.

          Згідно статті 638  Цивільного  кодексу  України,  договір  є  укладеним,  якщо  сторони  в  належній  формі  досягли  згоди  з  усіх  істотних  умов  договору.

 Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що  господарський  договір за загальними правилами викладається у формі  єдиного документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого  печатками.

 Докази у справі свідчать, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов Договору. Одночасно суд звертає увагу, що Договір відповідального зберігання (з правом користування) від 13.11.06р. був підписаний повноважними особами без заперечень, зауважень та протоколів розбіжностей.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір відповідального зберігання (з правом користування) від 13.11.06р.  в установленому законом порядку не визнан судом недійсним. Зустрічних позовних вимог щодо невідповідності Договору, що є підставою позову, вимогам чинного законодавства України (в тому числі приписам статті 16 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»та пунктам 2.2, 2.3 Статуту позивача), до моменту прийняття рішення господарським судом Донецької області, відповідачем заявлено не було.

Що стосується рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача у стягненні пені у розмірі 42 232 грн. 32 коп., то колегія суддів вважає, що рішення в цій частині підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача –задоволенню, з огляду на наступне:

Суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення неустойки (пені) у розмірі 42 232 грн. 32 коп. за невиконання негрошового зобов'язання з повернення автомобілю є такими, що суперечать закону, в зв'язку з чим визнав недійсним пункт 4.3 Договору відповідального зберігання, мотивуючи тим, що згідно статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а підставою для застосування пені є лише прострочення виконання грошового зобов'язання.

Цей висновок суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, а саме вимогам статей 6, 627 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України, що є підставою для скасування судового рішення у цій частині.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Посилання суду першої інстанції на необхідність в даному випадку застосування ч.2 п.3 ст.6 Цивільного кодексу України, а не ч.1 п.3 ст.6 Цивільного кодексу України, є помилковим, оскільки даний Договір відповідального зберігання (який насправді є фактичним договором користування майном), сторони укладали при здійсненні ними господарської діяльності, яка необхідна для питань  забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення і  територій  від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Тому посилання на імперативність вимог ст.549 Цивільного кодексу України, у даному спорі не може бути застосовано, тому що до правовідносин сторін повинні застосовуватися спеціальні норми Господарського кодексу України, а не загальні норми Цивільного кодексу України.

Пунктом 4.3 Договору відповідального зберігання сторони встановили, що у випадку неповернення майна Власнику (позивачу) за першою вимогою, Зберігач (відповідач) повинен виплатити Власнику неустойку у розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затримки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Тобто, у випадку, коли відносини між суб'єктами є господарськими, як в даному випадку, господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання.

Таким чином, господарським судом Донецької області при вирішенні даного питання, не враховано, що сторони в  Договорі не порушили в цій частині вимоги господарського законодавства України і були вправі встановити пеню за прострочення не тільки грошового, а й іншого - негрошового зобов'язання.

Тому рішення в цій частині прийнято господарським судом Донецької області з неправильним застосуванням норм матеріального права України, що призвело до прийняття неправильного рішення, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню в цій частині, враховуючи і позицію Верховного Суду України, Вищого господарського суду України з цього питання.

Виходячи з зазначеного, апеляційна інстанція вважає за можливе задовольнити вимоги апеляційної скарги Благодійного фонду «Рятівник Донбасу», м.Донецьк щодо скасування оскарженого рішення в частині відмови у стягненні неустойки (пені) з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м.Донецьк, і в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог позивача, але зменшивши  розмір пені, скориставшись своїм правом, з огляду на наступне:

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та аналогічної норми пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, якщо штрафні санкції, що підлягають сплаті дуже великі у порівнянні зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Так, з приписів названих статей вбачається, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого Указом Президента України від 10 жовтня 2005 року N 1430/2005 Міністерство  України  з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МНС України є головним (провідним) органом у системі центральних   органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення і  територій  від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків   Чорнобильської катастрофи, поводження з радіоактивними відходами та вибуховими матеріалами промислового   призначення,   рятувальної   справи,   техногенної, пожежної і промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, створення та функціонування системи страхового фонду документації, а також гідрометеорологічної діяльності.

Оскільки Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м. Донецьк є державним органом, який здійснює свою діяльність в інтересах держави та фінансування якого здійснюється за рахунок державного бюджету, враховуючи специфіку діяльності Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м. Донецьк, як такого що здійснює діяльність по запобіганню та ліквідації надзвичайних ситуацій в Донецькій області, що є дуже актуальним на теперішній час в зв'язку з підвищенням ризиків можливих техногенних та екологічних катастроф на території Донецької області, Донецький апеляційний господарський суд вважає в даному випадку за можливе зменшити розмір неустойки (пені).

Крім того, з пункту 1.3 Договору відповідального зберігання вбачається, що вартість спірного автомобілю, переданого на зберігання становить 72 192 грн., а позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача неустойки (пені) за 117 днів у розмірі 42 232 грн. 32 коп.

Оскільки, пеня є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), як правового наслідку його порушення (ст. 611 Цивільного кодексу України), вона має компенсаційний характер та її розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

В даному випадку, оскільки сторони, відповідно до вимог чинного законодавства України, мають специфічний характер своєї діяльності, в тому числі і господарської, враховуючи заборону даним організаціям отримувати прибуток при проведенні будь-яких господарських операцій (наприклад, укладанні договорів та їх виконанні), розмір пені, на думку судової колегії, не відповідає наслідкам здійсненого відповідачем правопорушення.   

З огляду на вищезазначене, апеляційна інстанція приймає рішення задовольнити частково позовні вимоги позивача про стягнення з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м.Донецьк на користь Благодійного фонду «Рятівник Донбасу», м.Донецьк неустойки (пені) в розмірі 4 223 грн. 23 коп. відповідно до вимог пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду частково не відповідають обставинам справи та судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга відповідача –залишенню без задоволення,  а рішення господарського суду Донецької області від 22.01.2008 року у справі № 44/6 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині.

Одночасно Донецький апеляційний господарський суд при розгляді справи виявив недоліки в діяльності відповідача, який своїми діями по укладанню договору, що є підставою позову, без заперечень та зауважень і в наступному по невиконанню умов укладеного договору, сприяв спричиненню збитків державі, оскільки фінансування організації провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.

В зв'язку з цим, судова колегія вважає необхідним винести на адресу Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м. Донецьк окрему ухвалу, відповідно до вимог статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки неправильні дії відповідача призвели до виникнення господарського спору.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 83, 90, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

            П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Благодійного фонду «Рятівник Донбасу», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 22.01.2008 року у справі № 44/6 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 22.01.2008 року у справі № 44/6 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.01.2008 року у справі № 44/6  скасувати частково в частині повної відмови у стягненні пені в розмірі 42 232 грн. 32 коп. та визнання недійсним пункту 4.3 Договору відповідального зберігання (з правом користування) від 13.11.06р.

Позовні вимоги Благодійного фонду «Рятівник Донбасу», м.Донецьк до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м. Донецьк про стягнення неустойки (пені) задовольнити частково в розмірі 4 223 грн. 23 коп.

Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м. Донецьк, 83096, вул. Гурільових, 13-А, ЗКПО 08588642 на   користь  Благодійного   фонду   «Рятівник Донбасу»,   м.  Донецьк,  83004, вул.Університетська,  112,  ЗКПО 33792709    неустойку  в розмірі 4 223 грн. 23 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви в розмірі 1 144 грн. 24 коп., витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 211 грн. 16 коп.

Зобов'язати господарський суд Донецької області видати наказ.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 22.01.2008р. у справі № 44/6 залишити без змін.

Винести на адресу Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, м. Донецьк окрему ухвалу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          Г.І.  Діброва

Судді:          О.В.  Стойка

          Т.А.  Шевкова

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5 –ГС Дон. обл.;

Ширіна Ю.М.