Рішення

від 11.04.2011 по справі 53/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/105

11.04.11

За позовом Київського реєстраційно-ремонтного виробничого підприємства "Сучасник"

до  Відкритого акціонерного товариства  Трест "Київміськбуд - 6"  

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Благодійний фонд “Гетьманська столиця”

про стягнення 3 321 842,55 грн.

Суддя    Грєхова О.А.

Представники:

від позивача:  Бичек В.А. дов. № б/н від 01.06.10, Сабодаш Р.Б. дов. б/н від 01.03.11

від відповідача: Саченок В.О. дов. б/н від 17.03.11.

від третьої особи   не з’явились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства  Трест "Київміськбуд - 6"   про стягнення заборгованості за невиконання грошових зобов’язань за договором № 47 від 24.07.2008 на виконання відновлювально-ремонтних робіт фасадів флігелів палацу К.Г. Розумовського - пам'ятника архітектури 1799-1803 рр. НІКЗ «Гетьманська столиця»в селищі Батурині Бахмацького району Чернігівської області  в розмірі 3 321 842,55 грн., в тому числі 2 991 616,67 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 159 938,94 грн. 3% річних та 170 686,94 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 28.02.2011 порушено провадження у справі № 53/105,   залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Благодійний фонд “Гетьманська столиця ”, розгляд справи призначено на 21.03.2011.

В судовому засіданні 21.03.2011 представником позивача надано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що позивачем в порушення п. 4.3. та п. 5.1.4. Договору не погоджено із замовником актів приймання виконаних робіт; позивач не повідомляв відповідача про готовність до передачі робіт за договором; позивач не надавав відповідачу акти приймання виконаних підрядних робіт за вересень і жовтень 2008 року та довідки  про вартість виконаних підрядних робіт за вересень і жовтень 2008 року; у відповідача відсутній обов’язок оплати виконаних робіт оскільки не настав момент, з якого можна вважати простроченим зобов’язання відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011, розгляд справи було відкладено на 11.04.2011.

11.04.2011 в судове засідання з’явились представники позивача і відповідача та надали пояснення по суті спору.

Представник від третьої особи в судові засідання не з’явився, пояснень по суті спору не надав.  

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

  24.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством  Трест "Київміськбуд - 6" (далі –відповідача, генпідрядник за договором) та Київським реєстраційно-ремонтним виробничим підприємством "Сучасник"  (далі –позивач, субпідрядник за договором) було укладено  договір № 47 на виконання відновлювально-ремонтних робіт фасадів флігелів палацу К.Г. Розумовського - пам'ятника архітектури 1799-1803 рр. НІКЗ «Гетьманська столиця»в селищі Батурині Бахмацького району Чернігівської області (далі - договір).

Відповідно до п 1.1 договору, субпідрядник за дорученням генпідрядника зобов'язався виконати відновлювально-ремонтні роботи фасадів флігелів палацу К.Г. Розумовського - пам’ятка архітектури 1799-1803 рр. НІКЗ «Гетьманська столиця», згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та умов даного договору, з використанням своїх матеріалів, конструкцій та виробів, а генпідрядник, в свою чергу, зобов'язався передати затверджену проектно-кошторисну документацію та своєчасно оплатити виконані роботи.

Орієнтовна вартість робіт, передбачених цим Договором, згідно з п. 2.1 договору, складає 2833,33333 тис. грн., крім того ПДВ 20% - 566,66667 тис. грн., всього: 3 400,0 тис. грн. Фінансування робіт –інвесторські кошти (Замовника).  

Умовами розділу 4 договору сторони погодили, що генпідрядник перераховує субпідряднику аванс у розмірі 30 % від вартості запланованих на поточний місяць робіт.

Згідно п. 4.3 договору субпідрядник щомісяця на підставі виконаних робіт складає довідку про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) та акти приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) та передає їх генпідряднику не пізніше 25 числа звітного місяця.

Розрахунки за фактично виконані роботи здійснюються генпідрядником щомісячно протягом п’ятнадцяти банківських днів на підставі оформлених актів за формою № КБ-2в і довідки за формою № КБ-3 з усіма підтверджуючими документами та з урахуванням перерахованого авансу, при умові надходження коштів від замовника (п. 4.4. договору).

Згідно п. 5.1.4. договору сторони зобов’язались щомісяця на підставі виконаних робіт складати і погоджувати акти виконаних робіт та надавати Головному підряднику на підпис акти за формою № КБ-2в та довідку за формою № КБ-3 з усіма підтверджуючими документами не пізніше 25- числа звітного місяця.

Судом  встановлено, що на виконання умов договору, позивачем були виконані підрядні роботи, що підтверджується належним чином оформленим актами приймання виконаних робіт № 1, 2 за вересень 2008 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року,  та актами приймання виконаних робіт № 1, 2 за жовтень 2008 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року.

При дослідженні вказаних вище довідок та актів судом встановлено, що вони підписані лише з боку позивача.

У своєму відзиві відповідач заперечує факт отримання вищезазначених актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) за вересень-жовтень 2008р.

Але таке твердження відповідача не відповідає фактичним обставинам справи та спростовуються доказами які містяться в матеріалах справи.

Зокрема, акти виконаних робіт за вересень-жовтень 2008р. містять підписи представника технічного нагляду замовника ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2

В усному порядку в судовому засіданні представник відповідача заперечував, що ОСОБА_2 в період вересня-жовтня 2008р. був представником ВАТ «Трест «Київмісьбуд-6».

Позивачем надано суду акт огляду прихованих робіт від 25 серпня 2008р., як доказ того, що ОСОБА_1 в період складання та погодження актів виконаних робіт позивачем був представником технічного нагляду замовника, а ОСОБА_2 був представником відповідача. В цьому акті огляду прихованих робіт в графі «представник технічного нагляду замовника»зазначено  -  ОСОБА_1,   а в  графі  «представник генпідрядної організації»зазначено - ОСОБА_2 Копія акту огляду прихованих робіт від 25.08.2008р. містяться в матеріалах справи.

До того ж, на підтвердження того, що ОСОБА_1 був представником технічного нагляду Благодійного фонду «Гетьманська столиця»в період вересень-жовтень 2008р. позивачем надано суду копію наказу № 7 від 21.07.2008р. по особовому складу третьої особи. Зі змісту зазначеного наказу вбачається, що ОСОБА_1 в період вересня-жовтеня 2008р. був призначений на посаду головного спеціаліста з технічного супроводу і технічного нагляду. Копія наказу містяться в матеріалах справи.

Також, відповідно до наказу відповідача № 160 від 21.07.2008р. ОСОБА_2 - виконроб був призначений відповідальним за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства на будівельному майданчику «історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»в м. Батурин Бахмацького району Чернігівської області. Копія наказу містяться в матеріалах справи.

Відповідно до посадової інструкції (виконавець робіт) затвердженої в.о. голови правління ВАТ «Трест «Київміськбуд-6», а саме в графі «ознайомлений з посадовою інструкцією»зазначено ОСОБА_2 Копія посадової інструкції містяться в матеріалах справи. Відповідно до п. 1.1 цієї інструкції виконавець робіт - первинний інженерно-технічний керівник на будівельній дільниці.

Отже, зазначене вище дає змогу визначити, що ОСОБА_2 в період вересня-жовтня 2008р. був виконробом на будівельному майданчику на якому позивач виконував роботи та був представником відповідача.

Зазначені вище факти спростовують твердження відповідача стосовно того, що акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за вересень-жовтень 2008 року йому не передавались. До того ж, факт передачі актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) за вересень-жовтень 2008 року підтверджується листом № 153 від 10.11.2008 року до якого була додано зазначені акти та довідки та який був отриманий відповідачем 11.11.2008 року за вх. № 03/1292. Копія листа міститься в матеріалах справи.

Порядок передання та прийняття робіт, врегульований статтею 882 ЦК України, пунктами 1, 4, 6 якої передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для  вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Отже, згідно статті 882 ЦК України у разі виникнення спору з приводу приймання виконаних робіт належним доказом у розумінні статті 34 ГПК України є повідомлення підрядника про готовність до передання робіт (пункт 1 ст. 882 ЦК України) та засвідчення в акті по відмову від його підпису другою стороною.

Позивач вжив всіх передбачених умовами Договору та нормами чинного законодавства України заходів щодо повідомлення відповідача про приймання виконаних робіт, а також щодо складання та передачі актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) за вересень-жовтень 2008 року.

В супереч вимогам законодавства відповідач ухилився від підписання довідок ф. КБ-3 та актів ф. КБ-2в за вересень-жовтень 2008 року, про причини не підписання не повідомив. Позивач на підставі ч. 4 ст. 882 ЦК України самостійно підписав довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-3) за вересень-жовтень 2008 року та акти приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в) за вересень-жовтень 2008 року.

В силу положень ч. 4 ст. 882 ЦК України відповідач необґрунтовано ухилився від підписання актів прийому робіт за вересень-жовтень 2008 р., а відсутність підпису представника відповідача на вказаному акті не є підставою несплати зазначеної в актах сум.

Таким чином, станом на 01.02.2011 року основний борг відповідача перед позивачем становить 2 310 001,20 грн.

Зазначене відповідачем у відзиві про нездійснення замовником оплати генпідряднику за роботи, що зазначені в актах субпідрядника до уваги судом не приймаються, оскільки позивач надав довідку № 1-04 від 14.07.2010р., що підтверджує виконання Благодійним фондом “Гетьманська столиця” взятих на себе зобов’язань перед Відкритим акціонерним товариством  Трест "Київміськбуд - 6", шляхом перерахування, впродовж липня-грудня 2008р., грошових коштів в розмірі 2 292 153,60 грн.  у вигляді авансу та оплати вартості виконаних робіт.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).   

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Умовами статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що  за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно п.п. 1 та 2 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 2 310 001,20 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 310 001,20 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором,  позивач просить суд стягнути з відповідача  пеню в сумі 170 686,94 грн. за період  вказаний в розрахунку.

Згідно п. 16.5. договору передбачено, що  за порушення строків перерахування авансу та платежів за виконані роботи генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який стягується пеня, від суми боргу за кожний день простроченого платежу.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Суд дійшов висновку, що дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п. 16.5) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 170 686,94 грн.

Також, за неналежне виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договорами позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 159 938,94 грн. та витрати пов’язані з інфляційними процесами в сумі   681 615,47 грн.

В положеннях  ст. 610 Цивільного кодексу України зазначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, 3 проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових  зобов’язань.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 2 310 001,20 грн. та перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних збитків за допомогою програми калькулятор Інформаційно-аналітичного центру «ЛІГА»вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків підлягає задоволенню частково  у розмірі 151 320,90 грн. 3% річних та 607 530,32 грн. інфляційних збитків за розрахунком суду.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.  

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  Трест "Київміськбуд - 6"    (01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9; код ЄДРПОУ 04012885)  з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Київського реєстраційно-ремонтного виробничого підприємства "Сучасник" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4;  код ЄДРПОУ 14289464) 2 310 001 (два мільйона триста десять тисяч одна) грн. 20 коп. основного боргу,  170 686 (сто сімдесят тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 55 коп. пені, 607 530 (шістсот сім тисяч п’ятсот тридцять 00) грн. 32 коп. збитків від інфляції,  151 (сто п’ятдесят одна тисяча триста двадцять) грн. 90 коп. 3% річних та судові витрати: 25 500  (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп.  витрат по сплаті державного мита та 230 (двісті тридцять) 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В решті позовних вимог відмовити.

 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                              Грєхова О.А.

Повне рішення складено 13.04.11