Постанова

від 14.04.2011 по справі 14/365

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/365

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.04.2011 р.           справа №14/365

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гези  Т.Д.

суддів

Будко Н.В., Зубченко І.В.

при секретарі: Казімір Л.Р.

за участю представників сторін:

від позивача:Сірий А.М. –по довір. №29-12/51-Д від 29.12.10р.

від відповідача:не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства  «Вугілля України»м. Київ

на рішеннягосподарського суду

Луганської області

від10.01.2011 року

по справі№14/365

за позовомДержавного підприємства  «Вугілля України»м. Київ

доДержавного підприємства "Луганськвугілля»м. Луганськ

предмет спорустягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №К86/2311/004 від 29.11.06р. в сумі 3 111 363грн., з якої: борг в сумі         2 000 000грн., інфляційні в сумі 931 199грн., 3% річних в сумі 180 164грн.                                     

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Вугілля України" м. Київ (далі по тексту –ДП "Вугілля України") звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства "Луганськвугілля" м. Луганськ (далі по тексту –ДП "Луганськвугілля) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №К86/2311/004 від 29.11.06р. в сумі 3 111 363грн., з якої: борг в сумі 2 000 000грн., інфляційні в сумі                       931 199грн., 3% річних в сумі 180 164грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.01.2011р. по справі №14/365 відмовлено у  задоволенні позовних  вимог.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказний та простий вексель до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів. Статті 11 та 13 Уніфікованого закону передбачають, що будь-який переказний вексель,  навіть  виданий   без  прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Індосамент повинен бути написаний на переказному векселі  або на  приєднаному  до  нього  аркуші  (алонжі).  Він  повинен  бути підписаний індосантом.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач надав суду лише власноруч завірену ксерокопію лицьової частини векселів, без індосаменту. Оригіналів векселів позивачем, або завірених копій векселів повністю, позивачем не надано, що, як зазначив суд, унеможливлює перевірку індосаменту.

Виходячи з цього, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено дотримання правил  ст. 11, 13 Уніфікованого закону про переказний та простий вексель щодо оформлення індосаменту, а відтак, позивачем не доведено факту переходу до нього права вимоги оплати за векселями.

ДП "Вугілля України" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 10.01.2011р. по справі №14/365 скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції не дана належна оцінка фактичних обставин справи, не досліджено в повній мірі норми матеріального права.

Позивач вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що векселі АА №0454136 та АА №0454137 були придбані ДП "Вугілля України" за договором купівлі-продажу цінних паперів №К86/2311/004 від 29.11.06р. у ЗАТ "Луганська вугільна компанія".

Позивач в апеляційній скарзі вважає, що передача простих векселів шляхом договору купівлі-продажу має наслідки цесії. Враховуючи відсутність індосаментного напису під час передачі векселів, вони втратили свою силу і набули статусу боргових документів, тому питання, пов'язані із стягненням заборгованості за даними цінними паперами регулюються нормами цивільного права, а не вексельним законодавством.

На думку скаржника, доказом того, що прості векселі АА №0454136 та АА №0454137 перейшли до ДП "Вугілля України" на законних підставах є договір купівлі-продажу цінних паперів №К86/2311/004 від 29.11.06р., право власності на дані цінні папери виникло згідно акту прийому-передачі цінних паперів від 30.11.06р.

Позивач в апеляційній скарзі вказав на те, що не передав суду першої інстанції оригінали векселів, оскільки відбувалась перевірка фінансового стану підприємства, яку без оригіналів векселів, як цінних паперів суворої звітності провести не являлось можливим.

Оригінали простих векселів АА №0454136 та АА №0454137 надані представником позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 11.04.11р., які долучені до матеріалів справи.

ДП "Луганськвугілля»відзиву на апеляційну скаргу суду не надало.

Представник відповідача у  судові  засідання 14.03.11р. та 11.04.11р. не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином. Про наявність поважних причин  неявки  у судові засідання апеляційної інстанції уповноваженого  представника відповідач суд не повідомив, своїми  правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.02.11р. про порушення апеляційного провадження та ухвалою від 14.03.11р. про відкладення розгляду справи  явка сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального  кодексу України, переглядає  справу за наявними  в  ній  доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ДП "Вугілля України" за відсутністю представника відповідача.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України  здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судових засіданнях 14.03.11р. та 11.04.11р. представника заявника апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції  дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Отже, вексельні правочини (зокрема, по видачі, акцептуванню, індосуванню, авалюванню векселя, його акцептуванню в порядку посередництва й оплаті векселя) регулюються нормами спеціального вексельного законодавства.

Разом з тим, в окремих випадках такі правочини можуть регулюватися і загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою позову є договір купівлі-продажу цінних паперів №К86/2311/004 від 29.11.06р., та акт прийому-передачі цінних паперів від 30.11.06р. до даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ "Луганська Вугільна Компанія" (продавець), від імені якого на підставі договору доручення №К86/2311/003 від 23.11.06р. діє його Повірений –ТОВ "Інвест-Маркет", та ДП "Вугілля України" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №К86/2311/004 від 29.11.06р.

Даний договір підписаний уповноваженими особами сторін за договором та підписи скріплені печатками підприємств.

Згідно п.1.1 розділу 1 "Предмет Договору" сторони визначили, що продавець зобов'язується продати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується оплатити й прийняти цінні папери, з наступними реквізитами, зокрема:

- простий вексель АА №0454136 від 21.11.06р. номінальною вартістю 1 000 000грн.; емітент –ДП "Луганськвугілля"; дата погашення 21.11.07р.;

- простий вексель АА №0454137 від 21.11.06р. номінальною вартістю 1 000 000грн.; емітент –ДП "Луганськвугілля"; дата погашення 21.11.07р

Відповідно до п.3.1 договору  купівлі-продажу цінних паперів №К86/2311/004 від 29.11.06р., передача цінних паперів проводиться Продавцем Покупцю протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання даного договору та оформлюється Актом прийому-передачі цінних паперів.

На виконання умов договору купівлі-продажу цінних паперів №К86/2311/004 від 29.11.06р., між ЗАТ "Луганська Вугільна Компанія" (Продавець) та ДП "Вугілля України" (Покупець) 30.11.06р. було підписано акт прийому-передачі цінних паперів, відповідно до якого Продавець передає, а Покупець приймає прості векселі,  в тому числі:  АА №0454136 та АА №0454137, емітентом за якими є ДП "Луганськвугілля".

Акт прийому-передачі цінних паперів від 30.11.06р. підписаний уповноваженими особами сторін та підписи скріплені печатками підприємств.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що ненадання позивачем оригіналу векселів, та завірених копій векселів повністю, унеможливило перевірку індосаменту, а відтак на думку суду, позивачем не доведено факту переходу до нього права вимоги за векселями.

Представником позивача, у судовому засіданні апеляційної інстанції 11.04.11р., було надано оригінали векселів АА №0454136 та АА №0454137, в яких відсутній напис у формі індосаменту.

Судова колегія звертає увагу на те, що у випадку відсутності на векселі напису у формі індосаменту про перехід прав не є підставою для відмови у задоволенні вимоги векселедержателя за умови наданні ним доказів того, що цей документ перейшов до нього на законних підставах.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Чинне законодавство України не забороняє торгівлю векселями і питання пов'язані  із стягненням заборговані, регулюються нормами цивільного права, а не вексельним законодавством, оскільки у таких випадках вексель втрачає свою силу і набуває статусу боргового документу у розумінні ст. 545 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами підписаний акт пред'явлення векселів до платежу, де встановлена дата погашення - 21.11.07р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та у встановлений строк.

Позивач у позові посилається на те, що прийняті відповідачем векселі, у строк визначений сторонами, оплачені не були, тому станом на день подачі позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 2 000 000грн.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, ДП "Луганськвугілля" визнає позовні вимоги в сумі 3 041 363грн., а саме не заперечує проти заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №К86/2311/004 від 29.11.06р. в сумі 2 000 000грн. та 3% річних в сумі 180 164грн.

Проте, заперечує щодо позовних вимог у частині нарахувань інфляційних за листопад 2007р. та за 2010р. на загальну суму 70 000грн. посилаючись на те, що розрахунок інфляційних здійснений ДП "Вугілля України" з порушенням Рекомендації Верховного суду України №62-97р. від 03.04.97р. "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи те, що наявність заборгованості підтверджується доказами матеріалів справи, визнана відповідачем, тому судова колегія дійшла до висновку, що позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №К86/2311/004 від 29.11.06р. в сумі 2 000 000грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, позивач у позові просив суд стягнути з відповідача інфляційні за період з 22.11.07р. по 31.10.10р. в сумі  931 199грн. та 3% річних за період з 22.11.07р. по 22.11.10р. в сумі 180 164грн., нарахованих відповідно до   ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, якою передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних здійснений позивачем з порушенням Методики розрахунків штрафних санкцій, відповідно до Рекомендації Верховного суду України №62-97р. від 03.04.97р. "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних підлягають задоволенню в сумі 861 199грн.

Розрахунок 3% річних відповідає вимогам законодавства, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 22.11.07р. по 22.11.10р. в сумі 180 164грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, судова колегія вважає вимоги  скаржника, викладені в апеляційній скарзі, обґрунтованими, тому вони підлягають частковому задоволенню.

Апеляційна скарга ДП "Вугілля України" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 10.01.11р. по справі №14/365 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання  позову, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та витрати за подання апеляційної скарги  покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, п.1 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

            П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну  скаргу Державного підприємства  «Вугілля України»м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 10.01.2011р. по справі №14/365 скасувати.

Позовні вимоги Державного підприємства "Вугілля України" м. Київ до Державного підприємства "Луганськвугілля" м. Луганськ про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №К86/2311/004 від 29.11.06р. в сумі 3 111 363грн., з якої: борг в сумі 2 000 000грн., інфляційні в сумі 931 199грн., 3% річних в сумі 180 164грн. –задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" (91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-В, код ЄДР 26410511, р/р 260013019180 у ФЛОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Луганськ) на користь  Державного підприємства  «Вугілля України»(01601, м. Київ, МФО 300465, код ЄДР  32709929, п/р 26008301862 у ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Київ) борг в сумі 2 000 000грн., інфляційні в сумі 861 199грн., 3% річних в сумі 180 164грн.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" (91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-В, код ЄДР 26410511, р/р 260013019180 у ФЛОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Луганськ) на користь  Державного підприємства  «Вугілля України»(01601, м. Київ, МФО 300465, код ЄДР  32709929, п/р 26008301862 у ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Київ) витрати по сплаті державного мита за подання  позову в сумі 24 926,30грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230,69грн., та витрати за подання апеляційної скарги в сумі                                  12 463,15грн.

Господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Головуючий          Т.Д.  Геза

Судді:                                                                                 Н.В.  Будко   

                        І.В.   Зубченко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          1. ДАГС

          1. ГСЛО