Постанова

від 21.04.2011 по справі 39/7

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/7

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.04.2011 р.           справа №39/7

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:  Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І.,  Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний інститут високих напруг" м.Слов`янськ

на рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. по справі № 39/7

( суддя –Морщагіна Н.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" м.Слов`янск

до відповідача Державного підприємства "Науково-дослідний інститут високих напруг" м.Слов`янськ

про стягнення 91 835,05грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Комарова О.М.-довіреність № 7 від 18.04.2011р.

від відповідача –Лауніконіс В.П.- довіреність №01-698 від 22.12.2010р.

                                                         В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" м.Слов`янск звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут високих напруг" м.Слов`янськ 91 835,05грн., з яких: основний борг в сумі 83 878,12грн., індекс інфляції  в сумі 4613,29грн., 3 % річних в сумі 3343,64грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. по справі № 39/7  позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут високих напруг" м.Слов`янськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" м.Слов`янськ основний борг в сумі 83 878,12грн., 3 % річних в сумі 1041,00грн., інфляційні нарахування в сумі 4613,29грн., витрати за державним митом в сумі 895,32грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230,08грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Дане рішення мотивовано наступним:

-копіями заявок на поставку товару, видатковими накладними на загальну суму 83878,12грн.;

-положеннями ч.1 ст.11, ст.712, ст.688, ст.664, ст.530, ч.1 ст.692, ст.526, ст.625 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.181, статей 264-271 Господарського кодексу України, ст.33, ст.34, ст.4-2, ст.4-3, ст.43 Господарського процесуального кодексу України;  

-частковою обгрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. у справі № 39/7 відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:

-рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права;

-господарський суд безпідставно визнав претензію в якості вимоги в розумінні ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України;

-передбачене ст.222 Господарського кодексу України, ст.6 Господарського процесуального кодексу України надсилання претензії є досудовим порядком врегулювання спору з порушником прав або інтересів позивача і не підпадає під ознаки вимоги щодо виконання боржником обов`язку, про яку йдеться в ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" м.Слов'янськ та Державним підприємством "Науково-дослідний інститут високих напруг" м.Слов'янськ була досягнута домовленість, відповідно до якої позивач зобов'язався поставити відповідачеві Товар, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити вартість поставленого Товару.

Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч. 1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов'язки, правове регулювання яких здійснюється відповідно до норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. Крім того, в силу п. 2 ст. 712 ЦК України до вказаних правовідносин також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Як зазначає позивач, відповідач на виконання умов досягнутої домовленості направив на його адресу заявки на поставку продукції, що підтверджується наданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями заявок на поставку товару. (а.с.14-33).

За доводами позивача ціна за товар, що постачається узгоджувалась у телефонному режимі, після чого здійснювалась поставка.

На виконання умов досягнутої домовленості позивач згідно видаткових накладних: № 74-1 від 01.12.2008р. на суму 468,00грн.; № 75-1 від 02.12.2008р. на суму 650,40грн.; № 76-1 від 02.12.2008р. на суму 4352,40грн., № 77-1 від 08.12.2008р. на суму 49.20грн., № 78-1 від 09.12.2008р. на суму 240,00грн.; № 79-1 від 10.12.2008р. на суму 2376,00грн.; № 80-1 від 16.12.2008р. на суму 2496,00грн.; № 82-1 від 18.12.2008р. на суму 3750,00грн.; № 83-1 від 22.12.2008р. на суму 8550,00грн.; № 85-1 від 25.12.2008р. на суму 960,00грн.; № 86-1 від 25.12.2008р. на суму 435,60грн.; № 73-3 від 28.11.2008р. на суму 1032,00грн.; № 73-2 від 28.11.2008р. на суму 4896,00грн.; № 73-1 від 24.11.2008р. на суму 4300,80грн.; № 72-1 від 24.11.2008р. на суму 1080,00грн.; № 71-1 від 24.11.2008р. на суму 912,00грн., № 70-1 від 18.11.2008р. на суму 480,00грн., № 69-1 від 11.11.2008р. на суму 6547,20грн., № 65-1 від 30.10.2008р. на суму 243,00грн., № 66-1 від 30.10.2008р. на суму 192,00грн., № 64-1 від 23.10.2008р. на суму 6371,70грн., № 67-1 від 30.10.2008р. на суму 2500,00грн., № 63-1 від 16.10.2008р. на суму 1152,00грн., № 62-1 від 16.10.2008р. на суму 25200,00грн., № 61-1 від 09.10.2008р. на суму 2400,00грн., № 60-1 від 08.10.2008р. на суму 2243,02грн. поставив відповідачеві товар на загальну суму 83 878,12грн. (далі-Товар).

Товар згідно представлених видаткових накладних прийнято відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується підписом представника останнього на вказаних видаткових накладних, скріплених печаткою Товариства, повноваження якого на отримання товару підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями довіреностей: №322 від 28.11.2008р., № 332 від 02.12.2008р., № 331 від 01.12.2008р., № 344 від 08.12.2008р., № 356 від 09.12.2008р., № 373 від 16.12.2008р., № 378 від 18.12.2008р., № 381 від 24.12.2008р., 3 309 від 18.11.2008р., № 294 від 10.11.2008р., № 282 від 30.10.2008р., № 267 від 23.10.2008р., № 244 від 16.10.2008р., № 243 від 14.10.20008р., № 208 від 06.10.2008р., на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Частиною 1 статті 688 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобовґязаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений , - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих зобов'язань з поставки Товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань, не надано доказів відмови від цих товарів та прийняття їх у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, про належне виконання позивачем своїх обов'язків з поставки товарів.

Відповідно до ст.664 Цивільного кодексу України, обовґязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1)вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обовґязок продавця доставити товар;

2)надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обовґязку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обовґязок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходження, обовґязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації звґязку для доставки покупцеві.

На підставі вищезазначеного, господарський суд дійшов вірного висновку, що позивачем доведено факт поставки на адресу відповідача Товару на загальну суму 83 878,12грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

На сплату вартості поставленого товару позивачем були виставлені рахунки-фактури на загальну суму 83 878,12грн., які відповідачем не були оплачені.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що сторонами чітко не визначено термін виконання Покупцем обов'язку щодо оплати вартості поставленого товару, такий термін слід обчислювати виходячи з положень ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Законом не визначена форма вимоги про яку йдеться у ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

02.08.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про сплату суми боргу, що підтверджується долученою до матеріалів справи поштовою квитанцією. (а.с.10-13).

Тому, право вимоги з оплати вартості поставленого товару виникло у позивача зі спливом 7-ми денного строку, визначеного ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідачем не надано доказів оплати Товару, отриманого за спірними видатковими накладними.

Посилання відповідача на той факт, що копія фіскального чеку № 1735 від 02.08.2010р., яку надано позивачем, не підтверджує направлення позивачем претензії № 115 від 02.08.2010р., так як чек не має відомостей про документ, який був направлений в рекомендованому листі, не має відомостей про відправника листа судом до уваги не приймається виходячи з наступного.

Відповідно до рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 19.07.2010 р. № 04-06/113 “Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України” розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Доданий до позовної заяви реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру. Якщо ж у господарського суду з тих чи інших причин виникнуть сумніви у достовірності копії поштового реєстру або витягу з нього, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи або у процесі її розгляду витребувати у позивача не подані ним раніше касовий чек (розрахункову квитанцію), оригінал реєстру поштових відправлень з відбитком поштового штемпеля, за необхідності - відповідну довідку підприємства зв'язку тощо. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки законодавством не передбачено обов'язкового оформлення відправником такого опису (за винятком випадків, зазначених у пункті 60 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270), у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.

Посилання відповідача на той факт, що в копії фіскального чеку № 1735 від 02.08.2010р. в якості отримувача листа зазначено "НИИВМ", що не відповідає найменуванню відповідача судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів (окрім усних пояснень) щодо неотримання ним претензії № 115 від 02.08.2010р., а назва відповідача зазначена в копії фіскального чеку є скороченою назвою (абревіатурою) відповідача на російській мові.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субґєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовґязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовґязання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовґязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовґязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі положень наведеної вище правової норми, позивачем за прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку з оплати вартості поставленого товару, заявлені вимоги щодо стягнення з останнього 3% річних в сумі 3343,64грн., нарахованих за період з 03.09.2010р. по 31.01.2011р. та інфляційні в сумі 4613,29грн. –за період з вересня 2010р. по січень 2011р.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення 3% річних, з огляду на прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості поставленої продукції, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 1041,00грн.

Представлений позивачем розрахунок 3% річних господарським судом правомірно не був прийнятий до уваги через арифметичну необґрунтованість.

Перевіривши вимогу позивача в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 4613,29грн., зважаючи, що заявлений до стягнення розмір не перевищує розміру інфляційних втрат розрахованого судом у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме, який за період з вересня 2010р. по січень 2011р. складає 4697,25грн., господарський суд правомірно розглянув та задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" в цій частині в межах заявлених позовних вимог у розмірі 4613,29грн.

          За таких обставин, доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою.

 Таким чином, рішення господарського суду про задоволення позову відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та не підлягає скасуванню.

          Керуючись ст. ст. 33, 43, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

           1) Апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний інститут високих напруг" м.Слов`янськ на рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. по справі №39/7 залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. по справі №39/7 залишити без змін.

  Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

  Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                     К.І.Бойченко

Судді                                                                                 Г.І.Діброва

                                                                                                      Т.А.Шевкова

                                                                                                                                                                                             Надіслано 5 примірників:

                                                                                                                                                                                             1-позивачу

                                                                                                                                                                                             1-відповідачу  

                                                                                                                                                                                             1-до справи

                                                                                                                                                                                             1-ДАГС

                                                                                                                                                          1-госп.суду