39/132
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2006 № 39/132
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Данилової Т.Б.
Студенця В.І.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
від позивача -Петренко Ю.М. (дов. б/н. від 27.07.06р.);
від відповідача: Черненко Є.В. (дов. № 208 від 27.09.06р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ньютон"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.07.2006
у справі № 39/132 (Гумега О.В.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ньютон"
до ЗАТ "Страхова компанія "Провідна"
про стягнення 169965,61 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.07.2006р. у справі № 39/132 здійснено процесуальне правонаступництво, змінено відповідача у справі Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “ІФД КапіталЪ Страхування” його правонаступником Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Провідна”, в задоволенні позову про стягнення страхового відшкодування за збитки, спричинені майну позивача пожежею, та пені за несвоєчасне перерахування страхового відшкодування відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем, в порушенням вимог Закону України “Про пожежну безпеку”, Правил пожежної безпеки в Україні, не надано суду доказів одержання в органах державного пожежного нагляду дозволу на оренду приміщень або подання до органу державного пожежного нагляду Декларації відповідності об'єкта вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, та порушено п. 6.2.8 договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2004р.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ “Торгова компанія “Ньютон” не задоволені, оскільки умовами договору страхування майна № 215 від 01.02.2005. встановлено, що відповідач не здійснює виплату страхового відшкодування у разі, зокрема, настання страхового випадку, якщо його безпосередньою причиною стало порушення прямо встановлених законом правил пожежної безпеки.
Враховуючи те, що у відповідача не виникло перед позивачем зобов'язання по виплаті страхового відшкодування, отже відсутні підстави для стягнення пені.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2006р. у справі № 39/132 повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
В апеляційній скарзі ТОВ “Торгова компанія “Ньютон” посилається на те, що рішення Господарського суду м. Києва є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки суду не надано жодних доказів порушення саме позивачем правил пожежної безпеки, які могли бути безпосередньою причиною виникнення пожежі, а висновок суду про наявність причинного зв'язку між пожежею та неотриманням в органах пожежного нагляду дозволу на оренду не житлового приміщення - не відповідає обставинам справи, оскільки відсутність у позивача дозволу органів державного пожежного нагляду без встановлення фактів конкретних порушень вимог пожежної безпеки не є і не може бути причиною виникнення пожежі, що сталася 18.08.2005р.
Представники позивача та відповідача в судове засідання з'явились.
Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
01.02.2005р. між ТОВ “Торгова компанія Ньютон” та ЗАТ “Страхова компанія “ІФД КапіталЪ Страхування”, правонаступником якого є ЗАТ “Страхова компанія “Провідна” укладено договір страхування майна № 215 (надалі – Договір), предметом зазначеного договору є відшкодування відповідачем можливих збитків позивача у випадку пошкодження, знищення або крадіжки застрахованого майна, що перебуває у володінні, користуванні і розпорядженні позивача і є предметом застави в кредитній установі.
Згідно п. 1.2. Договору дані про майно, прийняте на страхування і його місцезнаходження зазначені в заяві на страхування і договорі застави товарів в обігу № 154 від 31.01.2005р. Заставодержателем є банк ВАТ АКБ “Антарес”.
Підпунктом 1.3 Договору встановлено, що вигодонабувачем по цьому договору страхування на період дії договору застави є заставодержатель, але лише в частині страхового відшкодування, що підлягає виплаті у відповідності з умовами цього договору та не перевищує розміру кредитних зобов'язань позивача на дату виплати страхового відшкодування.
28.01.2005р. між позивачем та ВАТ АКБ “Антарес” (яке в подальшому було перереєстровано у ВАТ ТФБ “Контракт”) було укладено кредитний договір № 20/05 та кредитний договір № 21/05. Для забезпечення виконання цих договорів було укладено договір застави товарів в обороті, що були в подальшому застраховані на підставі договору, укладеному з відповідачем.
Зобов'язання за кредитними договорами перед ВАТ ТФБ “Контракт” виконані позивачем в повному обсязі, а тому вигодонабувачем по договору страхування є саме позивач .
Об'єктом страхування по зазначеному договору є майнові інтереси, які не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням застрахованим майном по місцю його знаходження на момент страхування у відповідності з даними додатку № 1 до цього договору, а саме: товарно – матеріальні цінності в обороті (прилади виміру часу (годинники), які знаходяться на складі за адресою : м. Київ, вул. Верхній Вал, 2-а, 4-й поверх (пп. 2.1. Договору).
Пунктом 3.1.1, п. 3.1 Договору сторони визначили страхові випадки та страхові ризики, на випадок настання яких здійснюється страхування, а саме: в тому числі збитки, що виникли внаслідок пошкодження майна або знищення майна при безпосередній дії пожежі (крім підпалу), також, сторони визначили, що під “пожежою” в контексті цього договору розуміють виникнення і розповсюдження вогню в місцях, спеціально не передбачених для його розведення і підтримання.
Згідно ст. 8 Закону України “Про страхування”, страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У відповідності з додатковою угодою № 1 від 13.04.2005р. до договору страхування майна № 215 від 01.02.2005р., страхова сума складає 166761,85 грн., безумовна франшиза – 1500,00 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про страхування”, страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Як видно з матеріалів справи, між АТ “Реклама” та ТОВ “Торгова компанія “Ньютон” 01.11.2004р. було укладено договір оренди нежитлового приміщення, площею 21,6 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, б. 2, літера А, на 4 поверсі. Термін дії договору встановлено до 01.10.2005р.
18.08.2005р. в приміщенні, яке було орендоване ТОВ “Торгова компанія “Ньютон”, виникла пожежа, зазначене підтверджується Актом про пожежу від 18.08.2005р. та довідкою Подільського районного управління ГУ МНС України від 29.08.2005р.
Відповідно до умов пп. 3.2 Договору, наведене свідчить про настання страхового випадку.
Згідно пп. 10.2 Договору, виплата страхового відшкодування здійснюється в термін, що не перевищує 30 робочих днів з дати настання страхового випадку, за умови отримання відповідачем всіх необхідних, належним чином оформлених документів.
Позивач, 02.09.2005р. звернувся до відповідача з заявою про настання страхової події та про виплату страхового відшкодування.
Відповідач, листом від 03.10.2005р. відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки безпосередньою причиною настання страхового випадку стало порушення позивачем правил пожежної безпеки.
Відповідно до умов пп. 5.2 Договору, відповідач не виплачує страхове відшкодування за збитки заподіяні якій – небудь частині електричного обладнання або установки, яка постраждала внаслідок прямого витіку електроенергії або надмірного завантаження мережі, або через коротке замикання, перевантаження, за виключенням пошкодження або знищення внаслідок пожежі, що сталася внаслідок цих причин.
Згідно пп. 11.2 Договору, відповідач не виплачує страхове відшкодування за збитки в разі настання страхового випадку, якщо його безпосередньою причиною стало порушення позивачем прямо встановлених законом або іншими нормативними актами правил техніки безпеки, пожежної безпеки.
Таким чином, з наведеного вбачається, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, в даному випадку, може бути порушення саме позивачем прямо встановлених законом або іншими нормативними актами правил пожежної безпеки.
В довідці Подільського РУ ГУ МНС України в м. Києві від 29.08.2005р. зазначено, що згідно висновку ДВЛ ГУ МНС України в м. Києві від 19.08.2005р. № 312-Л причиною пожежі встановлено порушення ППБ, ПТЕ, ПТБ при влаштуванні та експлуатації електроустановок.
Статтею 5 Закону України “Про пожежну безпеку” визначені обов'язки підприємств, установ та організацій щодо забезпечення пожежної безпеки, так, зокрема, власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи, а також орендарі зобов'язані забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду.
Обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди.
Відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.1 договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2004р. на позивача покладено обов'язок здійснювати заходи протипожежної безпеки.
Статтею 10 Закону України “Про пожежну безпеку” передбачено, що виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після завершення будівництва або реконструкції, технічного переоснащення, технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативних актів з пожежної безпеки.
Введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, жилих та інших об'єктів, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняються.
Відповідач посилається на те, що пунктом 2.8 Правил пожежної безпеки в Україні встановлено, що початок роботи новоствореного підприємства, введення в експлуатацію нових, реконструйованих виробничих, житлових та інших об'єктів, упровадження нових технологій, передання у виробництво зразків нових пожежно небезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь – яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється.
Видача дозволу здійснюється відповідно до постанови КМУ від 14.02.2001р. № 150 “Про затвердження Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренди приміщень”.
Відповідач посилається на те, що відповідно до Закону України “Про пожежну безпеку” та Правил пожежної безпеки в Україні, оренда будь – яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється.
В рішенні суду першої інстанції зазначено, що п. 3 Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренди приміщень зазначено, що для одержання дозволу власник (орендар) подає до відповідного органу державного пожежного нагляду заяву, матеріали оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення, а для одержання дозволу на оренду приміщень – також копію договору оренди.
Згідно п. 8 зазначеного Порядку, за оренду будь – яких приміщень без дозволу органу державного пожежного нагляду власник (орендар) несе відповідальність згідно із законодавством.
Однак, пунктом 11-1 Порядку встановлено, що власник (орендар) може розпочати господарську діяльність за декларативним принципом у разі укладення договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди у випадках:
якщо не змінюється функціональне призначення об'єктів та орендованих приміщень і не проводиться їх перепланування (крім потенційно небезпечних об'єктів);
якщо об'єкти не належать до вибухопожежонебезпечних та об'єктів з масовим перебуванням людей і не розміщуються на території або всередині зазначених об'єктів.
Суд першої інстанції на цій підставі зробив висновок про те, що оскільки позивач не надав суду доказів одержання в органах державного пожежного нагляду дозволу на оренду приміщень або подання до органу державного пожежного нагляду Декларації відповідності об'єкта(об'єктів) вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, то тим самим позивач порушив Правила пожежної безпеки в Україні, що є підставою для відмови в задоволенні вимог про виплату страхового відшкодування.
Колегія апеляційного суду не погоджується с такими висновками суду першої інстанції.
Між позивачем та відповідачем, в результаті укладення договору № 215 страхування майна від 01.02.2005р., згідно ст.ст. 11, 14, 526 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З огляду на зазначене, 20.04.2006р. ТОВ “Торгова компанія “Ньютон” звернулась до Господарського суду м. Києва з позовними вимогами про стягнення з ЗАТ “Страхова компанія “Провідна” страхового відшкодування у розмірі 158107,54 грн. та пені за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 11858,00 грн.
Господарський суд першої інстанції, керуючись пп. 11.2, пп. 5.2 Договору, відповідно до якого відповідач не здійснює виплату страхового відшкодування у разі, зокрема, настання страхового випадку, якщо його безпосередньою причиною стало порушення прямо встановлених законом правил пожежної безпеки, відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог.
В обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог зроблено посилання на п.5.1 Правил пожежної безпеки в Україні, яким встановлено, що електроустановки ( можливість їх застосування, монтаж, наладка та експлуатація) повинні відповідати вимогам чинних Правил улаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів ( ПТЕ), Правил техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів (ПТБ), ДНАОП 0.00.-1.32-01 “Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок” та інших нормативних документів з будівництва.
Однак, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду, з огляду на зазначене:
Висновком спеціаліста Київського науково – дослідного інституту судових експертиз про причину пожежі № 7963/8120/8121 від 20.09.2005р. встановлено, що дві розетки, які були встановлені у сусідньому приміщенні ПП “Модена”, отримували живлення від розподільчих коробок складського приміщення ТОВ “Торгова компанія” Ньютон”, доказом цього служить той факт, що проводи живлення розеток, які встановлені у сусідньому приміщенні ПП “Модена”, проходять через гіпсокартонну стіну в напрямку до приміщення, в якому виникла дана пожежа. За наявності фрагментів, що залишились від проводки, яка живила подвійну розетку у приміщенні ПП “Модена” встановлено, що проводка була виконана проводом з двома алюмінієвими жилами з перерізом струмоведучих жил 2,5 мм2 і траса його прокладання проходила від розетки на північно-східній перегородці приміщення, де виникла пожежа до вказаної подвійної розетки. Оскільки інших відводів від подвійної розетки, яка розташована у приміщенні ПП “Модена” окрім вищезгаданого алюмінієвого проводу не виявлено, Київський науково – дослідний інститут судових експертиз прийшов до висновку, що напруга живлення подавалася до подвійної розетки, розташованої в приміщенні ПП “Модена” через розетку, закріплену на південно-західній перегородці в приміщенні ТОВ “Торгова компанія” Ньютон”.
Також цим висновком зазначено, що встановлення автоматичних вимикачів (25 А та 16 А) при розрахунковому струмі 10 А, призвело до загрублення захисту даного електричного кола, яке в свою чергу створювало сприятливі умови для утворення режиму перенавантаження ділянок мережі живлення розеток, які були розміщені в приміщенні ПП “Модена” і могло призвести до систематичного перегріву вище допустимих норм проводів живлення, які були прокладені до південно-західній перегородці приміщення, де виникла пожежа.
Під час огляду в приміщенні ТОВ “Торгова компанія” Ньютон” залишків електроприладів, які могли призвести до перевантаження електропроводки виявлено не було. В сусідньому приміщенні ПП “Модена” знаходились потужні електроприлади: віконний кондиціонер БК – 1550, номінальною потужністю 1500 Вт; переносний кондиціонер “Еlektrоluх”, ЕРМ 800, номінальною потужністю 2100 Вт; масляний радіатор “Sсаrlеt” SС – 1154; номінальною потужністю 2300 Вт; настінний нагрівач типу НЭБН – 0,7/220-01, номінальною потужністю 500 Вт. Вмиканням в розетку спеціально прокладеного подовжувача даних електроспоживачів встановлено, що всі вони знаходяться у робочому стані.
Згідно зазначеного висновку, безпосередньою технічною причиною пожежі став аварійний режим роботи електромереж і, ймовірно, у вигляді її перевантаження. Виникненню даного аварійного режиму сприяло недотримання вимог п.п. 2.1.36-2.1.41 Правил улаштування електроустановок та п. 5.1.15 Правил пожежної безпеки в Україні, а також ймовірно тривале використання потужних електроприладів, що знаходилися в приміщенні ПП “Модена”.
Також слід зазначити, що вказаний висновок Київського науково – дослідного інституту судових експертиз не містить жодних даних щодо порушень правил пожежної безпеки із сторони позивача. Більш того, висновок свідчить про наявність порушень правил пожежної безпеки, що призвели до виникнення пожежі, із сторони ПП “Модена” , яке використовувало потужні електроприлади.
З листа Подільського районного управління МНС України в місті Києві вбачається, що причиною пожежі є порушення ППБ, ПТЕ, ПТБ при влаштуванні та експлуатації електроустановок. Облаштування електричної проводки в орендованому приміщенні було здійснено власником будівлі – орендодавцем. Висновком спеціаліста Київського науково – дослідного інституту судових експертиз про причину пожежі № 7963/8120/8121 від 20.09.2005р. не встановлено самовільну зміну схеми електроживлення позивачем в орендованому приміщенні або експлуатацію будь-яких електроустановок в орендованому приміщенні.
Таким чином, суду не надано жодних доказів порушення саме позивачем правил пожежної безпеки, які могли бути безпосередньою причиною виникнення пожежі.
Відповідно до підпункту “ж” пункту 5.2. договору страхування № 215 від 01.02.2005р., страховик не здійснює виплату страхового відшкодування за страховим випадком, якщо безпосередньою причиною настання страхового випадку стало порушення страхувальником прямо встановлених законом або іншими нормативними актами правил пожежної безпеки.
Приймаючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції не дав належної оцінки тому, що відсутність у позивача дозволу органів державного пожежного нагляду, без встановлення фактів конкретних порушень вимог пожежної безпеки не може бути безпосередньою причиною виникнення пожежі, що сталася 18.08.2005р., а також не є доказом факту наявності порушень вимог пожежної безпеки з боку орендаря.
Крім того, Договір оренди нежитлового приміщення укладено 01.11.2004 , а Договір страхування майна, яке знаходиться в орендованому приміщенні, укладено позивачем з відповідачем через три місяці – 01.02.2005. У відповідності із статтею 18 Закону України “Про страхування” при укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку при фінансовий стан, підтверджені аудитом, та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику. Відповідач не запросив у позивача необхідні, на його думку, дозволи органів державного пожежного нагляду, уклав договір страхування ризиків, в тому числі і від пожежі, без цих дозволів. Більш того, додатковою угодою № 1 від 13.04.2005 відповідач погодився на збільшення розміру страхової суми за договором страхування, також без перевірки наявності дозволів органів державного пожежного нагляду.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції і вважає, що рішення не відповідає в повній мірі обставинам справи і було винесено з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Розмір збитку підтверджується випискою з рахунку 28 “товари на складі” станом на 18.08.2005, які зберігаються за адресою м.Київ, вул..Верхній вал, 2а, ; поверх, Актом від 01.08.2005 про проведення інвентаризації наручних годинників на складі, Актами від 01.08.2005 про проведення інвентаризації інтер”єрних годинників на складі, Актами від 19.08.2005 про пошкодження продукції ( годинників) під час пожежі 18.08.2005 на складі та Актом від 21.09.2005 про непридатність продукції для використання, що знаходилась на складі ТОВ “Торгова компанія “Ньютон” ( а.с. 55 – 66 ), якими встановлено непридатність продукції на суму 162082,54 грн.
Згідно з Додатком № 1 до Договору страхування майна № 215 від 01.02.2005 страхова сума визначена сторонами 166761,85 грн. , сума збитку 162082,54 не перевищує страхову суму. Сторонами визначено розмір безумовної франшизи 1500 грн. та з урахуванням вартості знищених товарів, які не були застраховані ( ремінці для годинників) збиток, що підлягає відшкодуванню, складає 158107,54 грн. Відповідач не надав заперечень щодо розрахунку суми збитку.
Умовами пункту 10.2 Договору страхування передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється в строк, який не перевищує 30 робочих днів з дати настання страхового випадку, за умови отримання страхувальником всіх необхідних, належним чином оформлених документів, перелік яких зазначено в п.9.1 цього Договору. Заяву про виплату страхового відшкодування позивач направив відповідачу 02.09.2005. В листі № 2203 від 03.10.2005 відповідач повідомляє позивача про отримання повідомлення про настання страхової події та наданих документів, передбачених Договором страхування № 215 від 01.02.2005, не витребовує додаткових документів. Таким чином, позивач правильно рахує обов'язок виплатити страхове відшкодування та пеню з 01.10.2005.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія” Ньютон” підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2006р. по справі № 39/132 – скасуванню з прийняттям нового рішення по справі.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України належить покласти на Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Провідна”.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Ньютон” на рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2006р. у справі № 39/132 задовольнити.
2..Рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2006р. у справі № 39/132 скасувати. Прийняти нове рішення.
3..Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Ньютон” задовольнити повністю.
4..Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Провідна” (інд.04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, поточний рахунок № 265083613901 в ЗАТ “Банк Петрокомерц-Україна”, м. Київ, МФО 300120, код ЄДРПОУ 23510137), а у випадку відсутності коштів з будь – якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія ”Ньютон” (інд. 04071, м. Київ, вул. Іллінська, 12, оф.217, поточний рахунок 260042927 в ВАТ АКБ “Контракт”, МФО 322465, код ЄДРПОУ 33153543) – 169965 (сто шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 61 коп. матеріальної шкоди, 1699 (тисяча шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 849 (вісімсот сорок дев'ять) грн. 83 коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
5. Доручити Господарському суду м. Києва видачу наказів.
6. Матеріали справи № 39/132 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Данилова Т.Б. (переведена)
Студенець В.І.
05.10.06 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2006 |
Оприлюднено | 09.04.2008 |
Номер документу | 1504439 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні