Постанова

від 16.10.2006 по справі 16/388

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/388

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.10.2006                                                                                           № 16/388

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Данилової  Т.Б.

 суддів:                                          Капацин  Н.В.

                                        Бившевої  Л.І.

 при секретарі:                              Кулачок О.А.

 За участю представників:

 від позивача -не з'явився;

від.відповідача 1: Чернов С.В. (дов. № 412-НЮ від 04.04.2006р.);

від відповідача 2 : не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.08.2006

 у справі № 16/388 (Ярмак О.М.)

 за позовом                               Київське обласне державне торгівельне підприємство по заготівлі та реалізації твердого палива "Облпаливо"

 до                                                   Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

                                                  Державне підприємство "Ровенькиантрацит"

 про                                                  стягнення 3516,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2006р. усправі                             № 16/388 позов Київського обласного державного торгівельного підприємства по заготівлях та реалізації твердого палива “Облпаливо” до Державного територіального – галузевого об'єднання “Південно – Західна залізниця” та до Державного підприємства “Ровенькиантрацит” про стягнення 3516,48 грн. задоволено повністю, стягнуто з Державного територіального – галузевого об'єднання “Південно – Західна залізниця” на користь Київського обласного державного торгівельного підприємства по заготівлях та реалізації твердого палива “Облпаливо” 3516,48 грн. основного боргу, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

         В позовних вимогах до Державного підприємства “Ровенькиантрацит” відмовлено повністю.

         Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідно до                 ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі його одержувачу, таким чином підстав для покладення відповідальності на вантажовідправника немає, відповідальність за недостачу повинен нести перевізник, оскільки ним не доведено, що втрата вантажу виникла з незалежних від нього причин.

          Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне територіально – галузеве об'єднання “Південно – Західна залізниця” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 22.08.2006р. по справі                 № 16/388 та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

 В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що рішення Господарського суду м. Києва від 22.08.2006р., винесене із порушенням норм матеріального права, оскільки пунктом 3.19 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601 зазначено, що у вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту залізниць України звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.         

Київське обласне державне торгівельне підприємство по заготівлях та реалізації твердого палива “Облпаливо” надало заперечення на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 22.08.2006р. по справі № 16/388 без змін, а апеляційну скаргу Державного територіально – галузевого об'єднання “Південно – Західна залізниця” без задоволення, та розглянути зазначену апеляційну скаргу без участі їхнього представника.  

Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання не з'явились.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду Києва за наявними у справі матеріалами без зазначених представників.

          Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача 1, колегія суддів встановила наступне:

          На Рокитнянський паливний склад по накладній № 52648013 прибув вагон № 65227431 з вугіллям АМ, зазначений вагон було відправлено вантажовідправником – Державним підприємством “Ровенькиантрацит” зі станції Фащівка Донецької залізниці.

На попутній станції Знаменка Одеської залізниці було виявлено наявність заглиблень в вагоні, про що було складено Акти загальної форми № 169 від 21.01.2006р. та № 170 від 22.01.2006р.

            Комерційним актом БК 041367*45/1, складеним 22.01.2006р. на станції Знаменка при переважуванні вагону встановлена недостача 2400 кг. вугілля, навантаження нижче бортів, розмір відносної висоти бортів не вказаний. Фактично навантаження нижче бортів 150 мм. на поверхні вантажу наявні заглиблення над 1-2 люками справа довжиною 3000 мм., шириною 1500 мм., глибиною 500 мм. Витікання вантажу немає. Двері та люки зачинені щільно, захисне маркування відсутнє. Каток не застосовувався.   

           Розрахунком Київського обласного державного торгівельного підприємства по заготівлях та реалізації твердого палива “Облпаливо” від 22.02.2006р. встановлено, що після зняття норми природної втрати на шляху перевезення та норми розходження в масі нетто недостача вугілля в вагоні № 65227431 становить 1365 кг. вартістю 432,43 грн. (а.с. 8).

          Цей же розрахунок вартості недостачі наведено у відзиві ЦЗФ “Комендантська” Державного підприємства “Ровенькиантацит” на позов (а.с. 32 – 33).

          Таким чином, позивачем необґрунтовано визначено ціну позову в сумі 3516,48 грн., яка і була стягнута рішенням від 22.08.2006р., хоча належало стягнути 432,43 грн. вартості недостачі.  

          Відповідно до п. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

          Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України зазначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

          Згідно ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

          Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (надалі Статут) залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі його одержувачу.

Згідно ст.111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст. 113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Державним територіально – галузевим об'єднанням “Південно – Західна залізниця”, в порушення норм статей 111 та 113 Статуту не надано належних доказів відсутності своєї вини в нестачі вантажу при перевезенні вугілля вагоном                   № 65227431, оскільки наявність на поверхні вугілля виїмок та заглиблень не є свідченням відсутності ознак втрати вантажу під час перевезення.

Таким чином посилання Державного територіально – галузевого об'єднання “Південно – Західна залізниця” в апеляційній скарзі на те, що стаття 111 Статуту залізниць України звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, у даному конкретному випадку є безпідставним.

            За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 22.08.2006р. по справі № 16/388 частково не відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підлягає частковій зміні.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Державного територіально – галузевого об'єднання“Південно – Західна залізниця” на рішення Господарського суду м. Києва від 22.08.2006р. у справі № 16/388 частково задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.08.2006р. у справі                      № 16/388 частково змінити.

3. Викласти пункт 1 резолютивної частини рішення в редакції:

Стягнути з Державного Територіально – галузевого об'єднання “Південно – Західна залізниця” (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6 код 04713033) на користь Київського обласного державного торгівельного підприємства по заготівлях та реалізації твердого палива “Облпаливо” (м. Київ, пр. Бехтерєвський, 6                   код 01884768) 432 (чотириста тридцять дві) грн. 43 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.    

В позові до Державного підприємства “Ровенькиантрацит” відмовити.

4. Матеріали справи № 16/388 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Данилова  Т.Б. (переведена)

 Судді                                                                                          Капацин  Н.В.

                                                                                          Бившева  Л.І.

18.10.06 (відправлено)