Постанова

від 17.04.2007 по справі 3/452

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/452

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.04.2007                                                                                           № 3/452

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                          Кошіля В.В.

                                        Вербицької О.В.

 при секретарі:                     О.В.Вінницька  

 За участю представників:

 від позивача -                    УдодВ.А.

від відповідача -                    ЮхманН.М., ЧекалюкВ.С.

від третьої особи                    Удод В.А.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Корпорація "Літа"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.12.2006

 у справі № 3/452 (Хілінська В.В.)

 за позовом                               ЗАТ "Корпорація "Літа"

 до                                                   Центр культури і мистецтв Міністерства внутрішніх справ України

 третя особа яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивач            Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче комерційне підприємство "Літа"

 про                                                  повернення майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

 ЗАТ “Корпорація “Літа” звернулося з позовом до Центру культури і мистецтв Міністерства внутрішніх справ України про повернення по акту здачі-прийому копіювально-розмножувальну апарати, що перебувають в упаковці заводу - виробника - GR-124C–1 шт., GR-3000–3 шт., GR-1610EР-1 шт. та знаходиться в іншому приміщенні Центру культури і мистецтв Міністерства внутрішніх справ України, про стягнення з Центру культури і мистецтв Міністерства внутрішніх справ України збитків в розмірі штрафних санкцій по договору купівлі-продажу № 7/28 від 28.07.2006 - 4080 грн.

28.11.2006 позивачем було подано заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, в якій просив повернути по акту здачі-прийому копіювально-розмножувальний апарат SELEX GR-124 C та стягнути з відповідача штрафні санкції по договору купівлі-продажу № 7/28 від 28.07.2006 у розмірі 11 328,00грн. та збитки в розмірі 87 060,00грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2006 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Позивач у апеляційній скарзі посилається на те, що в оскаржувальному рішенні неповно з'ясував суд першої інстанції обставини, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також у зв'язку з допущенням судом першої інстанції неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

02.01.2003 року між Центром культури та мистецтв МВС України та Закритим акціонерним товариством Корпорація “Літа” було укладено договір № 2 на організацію і проведення постійно діючої виставки розмножувальної техніки з 02.01.2003 року до 31.12.2003 року (п. 1.1.).

Як вбачається з протоколу від 19.03.2003 року з приміщення касового залу Центру культури та мистецтв МВС України посадовими особами відповідача було перенесено майно, яке належить позивачу у кількості 26 найменувань, в тому числі також розмножувальний апарат GR-124 С (1 шт.), розмножувальний апарат GR-3000 (2 шт.), ризограф GR-1610 ЕР (1 шт.).

Також в матеріалах справи наявні видаткові накладні № 0410-5 від 17.02.2003, РН-0000015 від 27.09.2002, 108-5/1 від 26.02.2003 та платіжні доручення про сплату коштів за вказані апарати. Підставою для сплати коштів за спірну копіювальну техніку вказано договір № 25 від 05.02.2003, № 129 від 03.10.2002. Таким чином, підтверджує факт перебування спірної техніки на праві власності у позивача.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про власність”, право власності в Україні охороняється законом.

Згідно до ст. 55 Закону України “Про власність” передбачено, що власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим законом та іншими законодавчими актами України. Вилучення майна у власника допускається при зверненні стягнення на це майно за зобов'язаннями власника у випадках і порядку, передбачених цим законом, а також Цивільним і Цивільно-процесуальним кодексами України.

Матеріали справи свідчать, що спірне майно: розмножувальний апарат GR-124 С (1 шт.), розмножувальний апарат GR-3000 (2 шт.), ризограф GR-1610 ЕР (1 шт.) протиправно, без згоди та відома власника було вилучено відповідачем і знаходилося у Центрі культури та мистецтв МВС України.

Відповідно до ст. 50 Закону України “Про власність” власник має вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

З посиланням суду першої інстанції погодиться, що позивачем було пропущено строк позовної давності апеляційний господарський не може виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, після 29.10.2003 року позивачем було направлено першу позовну заяву до господарського суду, керівництво відповідача було заборонено вхід представників позивача до складського приміщення місця загального користування (к. 108), а майно, яке знаходилось у к. 213, було перенесене до місця загального користування (к. 108) без згоди позивача.

Відповідності до ст. 76 УК УРСР та ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Отже суд першої інстанції прийшовши до висновку, який не відповідає матеріалам справи посилаючись на те, що лист позивача № 3/27-1 від 27.03.2003, адресований відповідачу, підтверджує ту обставину, що позивачу станом на 27.03.2003 року було відомо про порушення його права власності. З даними позовними вимогами позивач до суду звернувся 04.10.2006 року за таких обставин суд першої інстанції вважає, що позивач пропустив строк позовної давності.

Апеляційний господарський суд не може погодиться з таким висновком тому, що лист ЗАТ “Корпорація “Літа” від 27.03.2003 року підтверджує не ту обставину, що позивачу станом на 27.03.2003 року було відомо про порушення його права власності, а те, що майно, яке знаходилось в приміщенні касового залу відповідача було перенесене в інше приміщення.

Також акт від 29.12.2003 року підтверджує, що до 29.10.2003 року представники позивача мали доступ до майна підприємства та все майно було у цілісності, тобто до 29.10.2003 року право позивача користуватися своїм майном порушено не було.

Позовна заява про повернення майна була направлена до господарського суду 04.10.2006 року. Про відсутність свого майна позивач дізнався 20.11.2006 року, відповідно до акту який підтверджує, що від майна, яке перераховано в переліку майна від 19.03.2003 року, залишилось лише сім найменувань, а із спірних п'яти одиниць майна - лише GR-124C.

Отже апеляційний господарський суд вважає, позивачем не було пропущено строк позовної давності.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 28.07.2006 № 7/28 продав Товариству з обмеженою відповідальністю “Укрпромімпорт” копіювально-розмножувальні апарати: GR-124С (1 шт.), розмножувальний апарат GR-3000 (3 шт.), ризограф GR-1610 ЕР (1 шт.).

Пунктом 5.2 договору купівлі-продажу від 28.07.2006 передбачено, що позивач зобов'язався передати товар протягом серпня 2006 року.

Згідно п. 6.3. договору купівлі-продажу № 7/28, за затримку передачі товару, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 0,1 % в день від суми непоставленого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрпромімпорт” було направлено претензію Закритому акціонерному товариству “Корпорація “Літа” в зв'язку з невиконанням договору купівлі-продажу № 7/28 від 28.07.2006. Сума збитків яка виникла в зв'язку з невиконанням договору купівлі-продажу від 28.07.2006 № 7/28 складає 11 328грн.

Згідно до акту приймання-передачі від 20.12.2006 відповідач повернув позивачу копіювальну техніку: розмножувальний апарат GR-124 C (в упаковці заводу виробника)-1шт. та розмножувальний апарат GR-124 C (без упаковки заводу виробника)-1шт.

Відповідно до довідки від 16.04.2007 № 58 Центра культури і мистецтв Міністерства внутрішніх справ України, в приміщенні будівлі Центру культури та мистецтв МВС України: розмножувальний апарат GR-6000-1шт.; розмножувальний апарат MINOLTA-4230-1шт.; розмножувальний апарат CONICA-3142-1шт.; монітор – 1шт.; коробка з касетами CANON-1шт.; тумба залізна – 5шт. Також в довідки зазначено, що решта майна зазначеного в додатку до протоколу від 19.03.2003, винесено з приміщення ЦКМ МВС України працівниками Закритого акціонерного товариства “Корпорація “Літа”. Будь яких доказів на підтвердження даних тверджень відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно до ч. 2 ст. 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача відсутні три копіювально-розмножувальний апарат GR-3000 (вартість 1шт. - 24 600,00грн. ) і один GR-1610ЕР (вартість 1шт. – 13 260,00грн.) загальна вартість складає 87 060,00грн..

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2006 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Корпорація “Літа” задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 49, 101, п. 2 ст. 103, ч. 1 п. 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,  

ПОСТАНОВИВ:

  Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Корпорація Літа” задовольнити. Позов задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2006 у справі № 3/452 скасувати. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Центру культури і мистецтв Міністерства внутрішніх справ України (м. Київ, вул. Баггаутівська,8/10, код 33790303) на користь Закритого акціонерного товариства “Корпорація Літа” (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код 24594085) 98 388,00грн. збитків, 1 738,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 3/452 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Вербицька О.В.