Постанова

від 12.11.2007 по справі 46/1

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

46/1

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.11.2007                                                                                           № 46/1

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Коваленка В.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 позивача - Коваленко Т.В. (дов. від 25.04.2007 р. № 436/32);

 відповідача - Махніч С.В. (дов. від 09.01.2007 р. № 6);

Клімова Л.І.(дов. від 16.10.2007 р. № 1830);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України  

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.08.2007

 у справі № 46/1  

 за позовом                               Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний"

 до                                                   Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України  

 про                                                  стягнення 100088,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.08.2007 року у справі № 46/1 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Ізумрудний” (далі – позивач, СВК “Ізумрудний”) до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (далі – відповідач, Департамент) про стягнення 100 088,50 грн. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті спірного рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Суд не вірно дав кваліфікацію встановлених фактів, не взяв до уваги заперечення та клопотання відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2007 року апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 20 хв. 22.10.2007 року.

Сільськогосподарський виробничий кооператив “Ізумрудний” надав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому спростовує наведені в ній доводи та просить залишити апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України без задоволення, а спірне рішення від 22.08.2007 року – без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2007 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, та у зв'язку з задоволенням його письмового клопотання, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 16 год. 20 хв. 12.11.2007 року.

12.11.2007 року в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача. В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених в ній підстав та просив скасувати оскаржуване рішення і відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник позивача доводи апеляційної скарги заперечив та просив апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України  без задоволення, а спірне рішення від 14.08.2007 року – без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Сільськогосподарський виробничий кооператив “Ізумрудний” зареєстрований як юридична особа Джанкойською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим 26.12.1991 року. 24.04.2001 року СВК “Ізумрудний” отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв № 595 терміном дії з 20.04.2001 р. по 20.04.2006 р. Згідно довідки Державного комітету статистики України від 10.02.2005 року, в якій зазначено, що видами діяльності позивача є вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів, у тому числі вирощування винограду і переробка його на вино в межах господарства, СВК “Ізумрудний” є підприємством первинного виноробства.

21.04.2005 р. Департаментом прийнято розпорядження № 555-р про призупинення дії ліцензії позивача. Відповідно до вказаного розпорядження СВК “Ізумрудний”' зобов'язано тимчасово припинити діяльність з виробництва алкогольних напоїв (виноробна продукція та коньяки) у зв'язку з призупиненням дії ліцензії № 595 від 20.04.2001 р. 05.05.2005 р. Департамент видав наказ № 172 про поновлення дії ліцензії № 595 СВК “Ізумрудний”.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.06.2005 р. у справі № 11/163, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2005 року, розпорядження Департаменту від 21.04.2005 року № 555-р визнано недійсним.

На виконання рішення господарського суду м. Києва наказом від 16.12.2005 року № 541 Департамент анулював розпорядження від 21.04.2005 року № 555-р.

Як зазначає позивач, в результаті видачі зазначеного розпорядження від 21.04.2005 року № 555-р СВК “Ізумрудний” за час простою з 21.04.2005 року по 05.05.2005 року спричинено матеріальної шкоди на суму 100 088,50 грн.

Як визначено ст. 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст.. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст.. 173 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З аналізу наведених норм вбачається, що необхідними елементами позадоговірної відповідальності є: шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.06.2005 року у справі № 11/163 встановлено, що відповідач неправомірно призупинив дію ліцензії № 595, необґрунтовано заявив вимогу про доплату за неї і прийняв немотивоване розпорядження № 555-р.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В силу дії розпорядження від 21.4.2005 року № 555-р про зупинення дії ліцензії № 595 з 24.01.2005 р. по 05.05.2005 р. СВК “Ізумрудний” зобов'язано було на 11 днів зупинити виробництво, яке складає основний вид його діяльності, що призвело до недоотримання доходів, які позивач реально одержував у звичайних умовах діяльності, спрямованої на досягнення прибутку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою Департаменту та понесеною СВК “Ізумрудний” майновою шкодою.

Відповідно до ст.. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до наданого СВК “Ізумрудний” розрахунку матеріальної шкоди, сума упущеної вигоди становить 100 088,50 грн.

Розмір завданої шкоди був визначений позивачем, виходячи з звичайних умов діяльності підприємства у спірний період, а саме, шляхом визначення фактичного прибутку, отриманого підприємством за один робочий день з початку року, помноженого на кількість днів простою, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Департамент свого розрахунку не надав, належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача, в розумінні ст.. 34 ГПК України, відповідач також не надав, отже судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суджу м. Києва, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

СВК “Ізумрудний” в своїй позовній заяві зазначає, що внаслідок неправомірних дій Департаменту, йому було завдано шкоди, посилаючись на ст.. ст.. 1166, 1173, 1174 ЦК України.

Однак, в мотивувальній частині спірного рішення від 22.08.2007 року, господарський суд м. Києва дійшовши вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, невірно зазначив, що позивачу заподіяно збитки, тим самими підмінивши поняття “шкоди” поняттям “збитки”. При цьому, дане визначення не призвело до прийняття судом невірного рішення у справі і, на думку колегії суду, не є підставою для його зміни чи скасування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції, СВК “Ізумрудний” позовні вимоги доведено в повному обсязі, а тому вони підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду м. Києва від 22.08.2007 року по справі № 46/1 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Ізумрудний” до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про стягнення 100 088,50 грн. залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України  –  без задоволення.

2.          Справу № 46/1 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 15.11.07 (відправлено)