Постанова

від 17.12.2007 по справі 48/335

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

48/335

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.12.2007                                                                                           № 48/335

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Коваленка В.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 позивача - Моляк О.І. (дов. від 10.12.2007 р. № 1-Р);

 відповідача - не з'явились;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.09.2007

 у справі № 48/335  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордіс-плюс"

 до                                                   Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 про                                                  спонукання до виконання умов договору № 97-06 від 28.03.2006

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.09.2007 року у справі № 48/335 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кордіс-плюс” (далі – позивач, ТОВ “Кордіс-плюс”) до Дочірнього підприємства “Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі – відповідач, ДП “Укрнафтогазкомплект”) про спонукання до виконання умов договору № 97-06 від 28.03.2006 року позов задоволено повністю. Так, зобов'язано відповідача – Дочірнє підприємство “Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” виконати умови п. 4.12 Договору № 97-06 від 28.03.2006 року шляхом підписання акта приймання-передачі продукції по договору від 28.03.2006 року № 97-06.

Не погоджуючись з рішенням суду, Дочірнє підприємство “Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті спірного рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, ст..ст. 16, 526, 538 Цивільного кодексу України та ст.. 4-7 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2007 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 29.10.2007 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2007 року, відповідно до п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 26.11.2007 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кордіс-плюс” надало письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому спростовує наведені в ній доводи та просить залишити апеляційну скаргу ДП “Укрнафтогазкомплект” без задоволення, а спірне рішення від 03.09.2007 року – без змін.

26.11.2007 року судове засідання не відбулось у зв'язку із хворобою головуючого судді Коваленка В.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2007 року апеляційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну “УФПК” було призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 17.12.2007 року.

17.12.2007 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

28.03.2006 року ДП “Укрнафтогазкомплект” (Покупець) уклало договір № 97-06 з ТОВ “Кордіс-плюс” (Постачальник), згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець прийняти і оплатити її на умовах, викладених в договорі. При цьому, найменування, кількість та асортимент продукції зазначаються в специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною договору.

Як зазначено в статті 2 договору, ціни на продукцію та загальна сума договору зазначаються в специфікаціях до договору.

Відповідно до ст.. 3 договору, оплата продукції здійснюється шляхом попередньої оплати або оплати після поставки продукції, про що зазначається в кожній специфікації. Остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються Покупцем після поставки продукції та підписання акту прийому-передачі продукції на протязі 3-ьох банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції (ДК “Укргазвидобування”, ДК “Укртрансгаз”, ВАТ “Укртранснафта”).

Згідно п. 4.2 та п. 4.3 договору, відвантажся продукції здійснюється Постачальником за рознарядкою, яка підписується уповноваженою особою Покупця. У рознарядках вказуються реквізити вантажоодержувача та обсяг узгодженої до поставки партії продукції. Поставка узгодженої партії продукції здійснюється Постачальником протягом 20 днів з моменту здійснення передплати або надання рознарядки (в разі оплати по факту поставки), якщо інший строк поставки не буде зазначений в специфікаціях.

Як зазначено у п. 4.8 та п. 4.9 договору, разом з партією продукції Постачальник надає вантажоодержувачу товарно-супровідні документи та сертифікат якості чи інші документи, які підтверджують якість продукції. Не пізніше 3-ьох днів з моменту поставки продукції вантажоодержувачу, Постачальник надає Покупцю акт прийому-передачі продукції, рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну (надається в триденний термін з моменту виникнення податкових зобов'язань), акт про одержання продукції вантажоодержувачем (при поставці автотранспортом), копії товарно-супровідних документів, сертифіката якості чи інших документів, що підтверджують якість продукції. При цьому. По кожному вантажоодержувачі зазначені документи оформлюються окремо.

Відповідно до п. 4.12 договору, протягом 3-ьох днів з моменту надання Постачальником повного комплекту документів, визначених у п. 4.8 та п. 4.9 договору, між ним і Покупцем підписується акт прийому-передачі продукції. Перехід права власності відбувається в момент підписання акту прийому-передачі продукції.

На виконання умов договору від 28.03.2007 року № 97-06 на поставку МТЦ для ДП “Укрнафтогазкомплект” сторонами було підписано специфікацію № 3, в якій було обумовлено поставку продукції на загальну суму 7 216 000,79 грн., в т. ч. ПДВ 1 202 666,80 грн.

На підставі договору від 28.03.2006 року № 97-06, відповідно до рахунків-фактур від 06.12.2006 року № 0612-06/1 та № 0612-06/2 ТОВ “Кордіс-плюс” поставило ДП “Укрнафтогазкомплект”, лопатки робочі ТВТ 1ст. Б-735128 на загальну суму 1 888 000,24 грн., в т ч. ПДВ 314 666,71 грн., та лопатки робочі ТНТ Б-736657 на загальну суму 2 272 000,28 грн., в т. ч. ПДВ 378 666,71 грн., всього на суму 4 160 000,52 грн.

Згідно актів приймання продукції по кількості та якості від 04.12.2006 року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи – а. с. 10,11), запасні частини - лопатки робочі ТВТ 1ст. Б-735128 та лопатки робочі ТНТ Б-736657, поставлені позивачем, є придатними до використання за призначенням.

На виконання вимог п. 4.8 та п 4.9 договору, ТОВ “Кордіс-плюс” листом від 06.12.2006 року вих. № 0612-06 передало ДП “Укрнафтогазкомплект” рахунок - фактуру; видаткову накладну; акти приймання продукції за кількістю та якістю від 04.12.2006 року, сертифікати якості та для підписання ДП “Укрнафтогазкомплект” примірник акту прийому-передачі, підписаний ТОВ “Кордіс-плюс”, які були одержані відповідачем 07.12.2006 року, що підтверджуються відміткою про вхідну кореспонденцію № 4922.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ “Кордіс-плюс” вимоги п.4.8 та 4.9 договору виконало, а ДП “Укрнафтогазкомплект” в порушення п. 4. 12 договору, акт приймання-передачі продукції не підписало.

Відповідно до ст.. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Оскільки матеріалами справи повністю підтверджується виконання зазначених в позовній заяві умов договору від 28.03.2006 року № 97-06 ТОВ “Кордіс-плюс” в повному обсязі та невиконання зазначених умов договору ДП “Укрнафтогазкомплект”, то позовні вимоги, а саме, щодо зобов'язання відповідача підписати акт приймання-передачі продукції по договору № 97-06 від 28.03.2006 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції ТОВ “Кордіс-плюс” доведено свої позовні вимоги в повному обсязі, а тому вони підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду м. Києва від 03.09.2007 року по справі № 48/335 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кордіс-плюс” до Дочірнього підприємства “Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про спонукання до виконання умов договору № 97-06 від 28.03.2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” –  без задоволення.

2.          Справу № 48/335 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 18.12.07 (відправлено)