Постанова

від 29.01.2009 по справі 48/335

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

48/335

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 січня 2009 р.                                                                                    № 48/335  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:М.Остапенка,

Є.Борденюк, В.Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДочірнього підприємства (ДП) "Укрнафтогазкомплект" НАК "Нафтогаз України"

на постановувід 17.12.2007

Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 48/335

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Кордіс-плюс"

доДП "Укрнафтогазкомплект" НАК "Нафтогаз України"

проспонукання до виконання умов договору №97-06 від 28.03.2006

В судове засідання прибули представники сторін:

відповідачаЧереповський Є.В. (дов. від 19.08.2008)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2007 року ТОВ "Кордіс-Плюс" звернулося до суду з позовною заявою про спонукання ДП "Укрнафтогазкомплект" підписати акт прийому-передачі продукції за договором № 97-06 від 28.03.2006, укладеним між сторонами у справі про поставку продукції за кількістю, асортиментом та ціною, визначеними специфікацією. Поставка продукції здійснюється за рознарядкою покупця. Оплата продукції уточнюється специфікацією за умовою попередньої оплати або після поставки продукції. Одержувачем є особа, визначена рознарядкою.

За рознарядками відповідача, визначена специфікацією продукція поставлена підприємству "Укргазенергосервіс" ДП "Укртрасгаз", що підтверджується актами приймання-передачі продукції за кількістю та якістю від 04.12.2006, та є вимогою договору.

05.12.2006 на виконання п.4.8, п.4.9 договору, позивач передав відповідачу документи:

- рахунок фактуру;

- видаткову накладну;

- акти приймання-передачі продукції по кількості та якості;

- сертифікати якості.

Відповідно до пункту 4.12 договору протягом 3-х днів з моменту надання постачальником повного комплекту документів, між ним та покупцем підписується акт прийому-передачі продукції. Перехід права власності на продукцію відбувається в момент підписання акту прийому-передачі продукції.

Відповідач ухиляється від підписання актів прийому-передачі продукції, що стало підставою для заявлення позову.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2007 (суддя В.Сулім), яке залишене без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2007 (колегія суддів: В.Коваленко, О.Вербицька, Л.Зубець) позовні вимоги задоволені.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані обґрунтованістю заявлених вимог. Так, надіслані відповідачу разом з актами прийому-передачі для їх підписання, рахунок-фактура, видаткова накладна, акти приймання-передачі продукції вантажоодержувачем, сертифікати якості, є доказами належного виконання постачальником зобов'язань з поставки продукції, ухилення від прийняття яких відповідачем забезпечується примусовим виконанням судового рішення.

Непогоджуючись з рішенням та постановою у справі, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин справи та неправильне застосування норм права, зокрема, поставка продукції не підтверджена документами, визначеними договором, направлення яких у визначений договором строк є обов'язком постачальника.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Вимога про спонукання відповідача про підписання актів приймання-передачі продукції, поставленої вантажоодержувачу за рознарядкою покупця, є вимогою про визнання виконання постачальником зобов'язань з поставки продукції відповідно до умов договору.

Однак, відповідно до пункту 3.2 договору, умовами оплати продукції є попередня оплата або оплата після поставки продукції, про що зазначається у специфікації. Сторонами узгоджені специфікації, які є невід'ємною частиною договору, умовами яких є поставка DDР; термін поставки –протягом 20 днів з моменту отримання попередньої оплати у розмірі 50% вартості продукції, що поставляється. Зазначена умова специфікації кореспондується з пунктом 4.3 договору, крім того, зазначеним пунктом визначено, що поставка продукції здійснюється постачальником протягом 20 днів з моменту надання рознарядки у разі оплати по факту поставки. Так як за рознарядкою покупця вантажоодержувачем продукції є третя особа з визначеною сторонами обов'язковою умовою про поставку продукції після попередньої оплати, то необхідною умовою настання строку поставки продукції, є проведення попередньої оплати, що судовими рішеннями попередніх інстанцій не встановлено.

Відповідно до пункту 4.9 договору, постачальник надає покупцю, зокрема, податкову накладну (у 3-х денний термін, з моменту виникнення податкових зобов'язань); копії товарно-супровідних документів. Надання товарно-транспортних документів як доказ поставки є також вимогою умови поставки DDР за Міжнародними правилами ІНКОТЕРМС (п.А.8.). Відповідно до п.А.7. цих Правил продавець має обов'язок завчасно повідомити покупця про відправлення товару, а також надати будь-яке інше повідомлення, необхідне для того, щоб дати можливість покупцю вжити заходів, що звичайно потрібні для прийняття товару.

Судами попередніх інстанцій не встановлено надання покупцю оригіналу або копії товарно-супровідних документів та податкової накладної як доказу поставки.

Акти приймання продукції по кількості та якості від 04.12.2006, направлені постачальником покупцю, не є тотожними актам прийому-передачі продукції вантажоодержувачем, обов'язковість підписання яких та направлення покупцю вимагає пункт 4.9 договору.

Приймання вантажоодержувачем продукції по кількості та якості у відповідності до Інструкцій П-6 та П-7 є вимогою пункту 4.10 договору. Однак, складені акти (а.с. 10,11) не відповідають вимогам зазначених інструкцій, складені не в момент одержання продукції, а на складі підприємства, не містять посилань на товарно-супровідні документи і т.д.

Відповідно до пункту 7.4 договору у разі несвоєчасного надання постачальником документів, зазначених пп. 4.8, 4.9 цього договору, датою поставки вважається дата підписання акту прийому-передачі продукції. Неподання вказаних документів, вважається не поставкою.

Отже, наслідком не встановлення судами попередніх інстанцій факту поставки за товарно-супровідними документами, є помилковий висновок про виконання постачальником зобов'язань з поставки продукції як підстава вимоги про підписання актів прийому-передачі.

Крім того, позовна вимога про спонукання відповідача підписати акти приймання-передачі не може бути способом захисту цивільного права та інтересу (стаття 16 Цивільного кодексу України), оскільки примусове виконання якого не може бути виконаним.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 -  11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомлект" НАК "Нафтогаз України" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2007 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2007 у справі №48/335 скасувати.

У позові відмовити.

Головуючий, суддя                                                                 М. Остапенко

Судді :                                                                                        Є. Борденюк

                                                                                                           В. Харченко