Постанова

від 24.01.2008 по справі 30/442

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/442

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.01.2008                                                                                           № 30/442

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Юміс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.11.2007

 у справі № 30/442  

 за позовом                               Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом"янського р-ну м.Києва

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Юміс"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  виселення та повернення нежилого приміщення

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від 21.11.2007р. позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва до ТОВ „Юміс” про виселення та повернення не житлового приміщення, задоволено повністю.

Не погоджуючись  з рішенням суду першої інстанції,  відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, просить його скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити рішення суду без зміни, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши справу за правилами розділу XII Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, в зв'язку з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 16.09.2002 між сторонами укладено договір оренди не житлового приміщення № 4238, згідно умов якого позивач на підставі розпорядження № 1157 від 16.09.2002р. передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул.. Туполева,3, напівпідвал площею 376,8 кв.м та цоколь – 376,8 кв.м.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили строк дії договору з 16.09.2002р. по 16.09.2007р.

27.09.07. позивач направив на адресу відповідача лист № 4604/38, яким повідомив про те, що строк дії договору закінчився, та просив відповідача в десятиденний термін з дня отримання даного листа звільнити спірне приміщення та передати його по акту прийому-передачі позивачу, та оплатити орендну плату і плату за комунальні послуги по день фактичної здачі приміщення.

Однак,  відповідач  незважаючи на закінчення терміну дії Договору продовжує займати спірне приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального мана”, термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального мана” встановлено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ст. 27 ЗУ „Про оренду державного та комунального мана”).

Відповідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що строк дії договору може бути продовжений за розпорядженням (рішенням) районного орану виконавчої влади, якщо до закінчення строку дії договору Орендар звернеться з проханням про його продовження. Продовження терміну договору оформлюється письмовою угодою сторін, яка є додатком до договору оренди, або укладанням нового договору.

Як встановлено судом першої інстанції відповідач не звертався до органу виконавчої влади щодо продовження договору № 4238 від 16.09.07р., який припинив свою дію 16.09.07р. Тому твердження відповідача про те, що він має переважне право на продовження договору оренди на новий термін не відповідає дійсності.

Колегією суддів відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів, оскільки згідно ст. 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, а тому користування спірним нежилим приміщенням здійснюється відповідачем безпідставно.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку , що рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення господарського суду м. Києва від 21.11.2007р. у справі № 30/442 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Юміс”   - без задоволення.

2.          Матеріали справи 30/442 повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 29.01.08 (відправлено)