Рішення

від 27.05.2009 по справі 2-416/2009

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-416

2009 рік

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2009 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Коваленка К.В.

при секретарі Старенькій CM.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папа-Карло" до ОСОБА_1 про відшкодування вартості матеріалу та визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Папа-Карло», звернувся до суду з вищезазначеним позовом вказуючи, що маючи намір провести ремонт будівель та споруд деревообробного цеху, які знаходяться за адресою: Київська обл., смт. Баришівка, вул. Чапаєва.З, що належать на праві власності ТОВ «Папа-Карло» згідно договору купівлі-продажу від 30.05.2005 року посвідченого Баришівським приватним нотаріусом ОСОБА_2 за № 1752, було укладено договір підряду від 01.02.2009 року за № 57 з ОСОБА_1, що проживає АДРЕСА_1, на проведення поточного ремонту будівель та споруд.

Умовами договору встановлювався об’єм проведених робіт, що складається з проведення поточного ремонту будівель та споруд всередині приміщень та утеплення зовнішніх стін фасадів.

Згідно п.3.1.1 умов договору ТОВ «Папа-Карло» надало відповідні документи, будівельні матеріали для проведення зазначених робіт та сплатити зазначену в п.5.1 договору передоплату за послуги.

Після проведення робіт було виявлено, що ОСОБА_1 окрім визначених в договорі робіт, без дозволу ТОВ «Папа-Карло», . скориставшись матеріалами підприємства, які знаходились на території, провів переобладнання приміщень та змінив їх площу.

01.05.2009 року ОСОБА_1 надав ТОВ «Папа-Карло» акт виконаних робіт згідно якого ТОВ «Папа-Карло» повинно було сплатити додаткові кошти за непередбачені договором роботи по переобладнанню приміщень. ТОВ «Папа-Карло» було відмовлено в підписанні даного акту так, як він не відповідає п.11.1 договору, який зазначає, що непередбачені роботи і витрати оформлюються доповненням до договору з переглядом термінів виконання робіт при згоді замовника.

05.05.2009 року ОСОБА_1 замінив замки та перешкоджає вільному доступу на виробництво стверджуючи, що він, як особа яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно п.1 договору ОСОБА_1 зобов’язувався провести лише роботи по поточному ремонту будівель та споруд.

Згідно п.3.1.1 договору будівельні матеріали на проведення робіт були надані ТОВ «Папа-Карло» у кількості відповідно до розрахунків ОСОБА_1 та умов договору.

Відповідач в добровільному порядку відмовляється від відшкодування вартості матеріалу, який використаний ним без дозволу та відмовляється звільнити займані приміщення.

В попередньому судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав.

Оскільки у виниклих правовідносинах між даними сторонами визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та враховуючи позицію сторін, суд вирішив продовжити слухання справи по суті та вважає за можливе, відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, ухвалити судове рішення в попередньому судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому статтями 174 і 175 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки з матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що маючи намір провести ремонт будівель та споруд столярного цеху, які знаходяться за адресою: Київська обл., смт. Баришівка, вул. Чапаева, 3, що належать на праві власності ТОВ «Папа-Карло» згідно договору купівлі-продажу від 30.05.2005 року посвідченого Баришівським приватним нотаріусом ОСОБА_2 за № 1752, було укладено договір підряду від 01.02.2009 року за № 57 з ОСОБА_1, що проживає АДРЕСА_1, на проведення поточного ремонту будівель та споруд.

Умовами договору встановлювався об’єм проведених робіт, що складається з проведення поточного ремонту будівель та споруд всередині приміщень та утеплення зовнішніх стін фасадів.

Згідно п.3.1.1 умов договору ТОВ «Папа-Карло» надало відповідні документи, будівельні матеріали для проведення зазначених робіт та сплатити зазначену в п.5.1 договору передоплату за послуги.

Після проведення робіт було виявлено, що ОСОБА_1 окрім визначених в договорі робіт, без дозволу ТОВ «Папа-Карло», скориставшись матеріалами підприємства, які знаходились на території, провів переобладнання приміщень та змінив їх площу.

01.05.2009 року ОСОБА_1 надав ТОВ «Папа-Карло» акт виконаних робіт згідно якого ТОВ «Папа-Карло» повинно було сплатити додаткові кошти за непередбачені договором роботи по переобладнанню приміщень. ТОВ «Папа-Карло» було відмовлено в підписанні даного акту так, як він не відповідає п. 11.1 договору, який зазначає, що непередбачені роботи і витрати оформлюються доповненням до договору з переглядом термінів виконання робіт при згоді замовника.

05.05.2009 року ОСОБА_1 замінив замки та перешкоджає вільному доступу на виробництво стверджуючи, що він, як особа яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно п. 1 договору ОСОБА_1 зобов’язувався провести лише роботи по поточному ремонту будівель та споруд.

Згідно п.3.1.1 договору будівельні матеріали на проведення робіт були надані ТОВ «Папа-Карло» у кількості відповідно до розрахунків ОСОБА_1 та умов договору.

Відповідач в добровільному порядку відмовляється від відшкодування вартості матеріалу, який використаний ним без дозволу та відмовляється звільнити займані приміщення.

Суд вважає, що відповідач не являється власником майна так, як згідно ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває права власності на нову річ і зобов ‘язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.

На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підстав вищевикладеного та керуючись ст. ст. 331, 332, 392 ЦК України, ст. ст. 15, 107, 114, 118, 119, 120 ЦПК У країни суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Папа-Карло" ідентифікаційний код 32445741 задовольнити в повному обсязі.

Зобов’язати ОСОБА_1 відшкодувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Папа-Карло» ідентифікаційний код 32445741, вартість матеріалу у розмірі 164, 25 грн.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Папа-Карло», ідентифікаційний код 32445741, право власності на комплекс будівель та споруд деревообробного цеху, який знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Баришівка, вул. Чапаева, буд. 3:

А-Адміністративно-виробнича будівля площею 1185, 80 кв. м., Б-будівля прохідної та диспетчерської з навісом площею 107, 60 кв. м., В-будівля вбиральні площею 10, 50 кв. м., Г- будівля трансформаторної підстанції площею 32.00 кв. м., Д - будівля автозаправочної станції площею 16.90 кв. м., Є-будівля котельні з навісом та димовою трубою площею 214, 50 кв. м., Е-будівля ангару з прибудовами площею 603, 90 кв. м., Ж-будівля складу з навісом площею 49, 60 кв. м., 3-підсобне приміщення площею 3, 60 кв. м., К-навіс площею 91, 00 кв. м., № 1-ворота, № 2-огорожа, № 3 артезіанська скважина, № 4 асфальтоване покриття.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20(двадцяти) днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.