Постанова

від 20.04.2011 по справі 6/214-09-6397

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 квітня 2011 р.                                                                                    

№ 6/214-09-6397  

               Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

               Головуючого судді                                    Прокопанич Г.К.

               суддів                                                          Малетича М.М.

                                                                                    Мамонтової О.М.     

за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: Мішина О.В. дов. від 16.02.2011 року;

Третьої особи: Кривошеєв І.В. дов. №02-14/433 від 22.03.2011 року;

Прокурор: Попенко О.С. посвід. №203.

розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” на  ухвалу Одеського  апеляційного господарського суду  від 26.01.2011 року

у справі № 6/214-09-6397

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Трейн Укрейн”

до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор”

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна акціонерна компанія “Хліб України”         

за участю прокурора Одеської області

про стягнення 92 538  296, 77 грн.,

                                                 В С Т А Н О В И В:          

У грудні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю “Трейн Укрейн” звернулося до господарського суду  Одеської області з позовом до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор”, просило стягнути з відповідача 11 006 364,43 грн. безпідставно набутих  грошових коштів, 81 531 932,24 грн. забезпечувального  способу  виконання зобов'язання, судові витрати, а також накласти арешт на майно, що належить відповідачу на суму 92 538 296,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 27.04.2009 року  в розпорядженні відповідача залишилися  зайво  перераховані  позивачем  в рамках  договору №29-06/Пр  грошові кошти  в сумі 1 719 407,07 грн. та в рамках договору №1313 -  4 409 954,78 грн.

Крім того,  у порушення  вимог  договору №1313  від 27.04.2009 року відповідачем не врахована  знижка  в сумі 4 877 002,68 грн.

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно  набуто 11 006 364,43 грн.  грошових коштів, які підлягають  стягненню.

Одночасно позивач наполягає, що також  у порушення  вимог договору №1313 щодо належного виконання обов’язків своєчасного внесення  відомостей  про погоджений графік навантаження оперативного планування  відповідач повинен сплатити грошову суму у розмірі 81 531 932,24 грн., посилаючись на статтю 546 Цивільного кодексу України.

Відповідач, заперечуючи проти позову, просив відмовити у його задоволенні, оскільки позивач необґрунтовано  об’єднав в одній позовній заяві вимоги щодо стягнення 11 006 364,43 грн. безпідставно набутих грошових коштів та 81 531 932,24 грн. забезпечувального способу виконання зобов’язання. Крім того, зайво перераховані кошти за договором №29-05/Пр від 23.04.2008 р. в сумі 1 719 407,07 грн. відповідач не визнає частково, оскільки ці кошти отримані відповідачем правомірно на підставі зазначеного договору. Щодо стягнення зайво перерахованих коштів за договором №1313 від 27.04.2009 р. в сумі 4 409 954,78 грн. відповідач даний борг не визнає, оскільки ці кошти отримані відповідачем правомірно на підставі договору №1313. Знижку за договором №1313 на суму 4 877 002,68 грн. відповідач також не визнає, оскільки вимоги про стягнення такої знижки є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, при стягненні з відповідача 81 531 932,24 грн. забезпечувального засобу виконання договору позивач не обґрунтував та не надав доказів наявності у відповідача за період, який  враховує відповідні заявки позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.03.2010 р. (суддя Демешин О.А.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача: 6 129 361 грн. 85 коп. безпідставно набутого майна зайво одержаних коштів, 4 877 002 грн. 68 коп. суми знижки із вартості наданих послуг, а також 25 500 грн. державного мита та 28 грн. 06 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено (а.с. 97-100, том 5).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду  від 01.04.2010 року апеляційне подання заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” та апеляційну скаргу дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” прийнято до провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду  від 27.04.2010 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну  акціонерну компанію  “Хліб України”  (а.с. 47-48, том 6).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду  від  01.07.2010 року провадження у справі зупинено  до закінчення  проведення судово-економічної експертизи (а.с. 83-85, том 10).     

19 січня 2011 року до Одеського апеляційного господарського суду  надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю “Трейн Укрейн” про забезпечення позову  шляхом   заборони ліквідаційній комісії ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” здійснювати дії щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” та заборони  відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради  вносити запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” (а.с. 48-49, том 14), посилаючись на те, що 25.10.2010 року Державна акціонерна компанія “Хліб України”  видала наказ №140 "Про утворення  ліквідаційної комісії  та здійснення  заходів  з ліквідації  дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор”.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду  від  26.01.2011 року провадження у справі поновлено у зв’язку з надходженням висновку  судово-економічної експертизи разом зі справою, заяву товариства з обмеженою відповідальністю   “Трейн Укрейн” про забезпечення позову задоволено. Заборонено  ліквідаційній комісії ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” здійснювати дії щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”. Заборонено  відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради  вносити запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” (а.с. 40-42, том 14).

Оскаржена ухвала мотивована тим, що  рішенням  господарського суду від 16.03.2010 року по справі № 6/214-09-6397 позов позивача задоволено частково та стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю  “Трейн Укрейн” 6 129 361 грн. 85 коп. безпідставно набутого майна зайво одержаних коштів, 4 877 002 грн. 68 коп. суми знижки з вартості наданих послуг, а також 25 500 грн. держмита  та 28,06 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Із наданої копії наказу ДАК „Хліб Україна” від 25.10.2010 №14 вбачається, що ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” припиняє свою діяльність шляхом ліквідації. На виконання наказу створена комісія.

Не погодившись з ухвалою  апеляційної інстанції, голова комісії з ліквідації дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” звернувся   з касаційною  скаргою, просив скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду  від  26.01.2011 року в частині застосування  заходів  забезпечення позову.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України  від 18.04.2011 року № 03.07-05/255  сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Прокопанич Г.К., судді   Мамонтова О.М., Малетич М.М.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  голови комісії з ліквідації дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор”  підлягає    задоволенню  виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів.

Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму  Верховного Суду України  від 22.12.2006 року  № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Касаційна інстанція  згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Застосовуючи заходи  до забезпечення позову, суд апеляційної інстанції  не врахував, що Кабінет Міністрів України 11.08.2010 року  прийняв постанову № 764 Про заходи з утворення  державного підприємства "Державна  продовольчо-зернова  корпорація України", якою передбачив  наступне:

1. Установити, що повноваження з управління корпоративними правами держави щодо Державної акціонерної компанії "Хліб України" (далі - Компанія) здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства.

2. Ліквідувати дочірні підприємства Компанії згідно з додатком.

3. Компанії у шестимісячний строк:

утворити комісію з ліквідації дочірніх підприємств Компанії та затвердити її склад;

здійснити заходи з ліквідації зазначених підприємств та подати на затвердження Міністерству аграрної політики та продовольства їх ліквідаційний баланс та акти приймання-передачі цілісних майнових комплексів відповідних підприємств.

4. Утворити державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - підприємство) з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства.

5. Установити, що статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Компанії, що ліквідуються, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів підприємства.

Відповідно до частини 3 статті 105 Цивільного кодексу України  з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, заходи, вжиті  апеляційною інстанцією щодо заборони  ліквідаційній комісії ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” здійснювати дії щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” та заборони відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради  вносити запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” суперечать  вищенаведеному нормативному акту.

Згідно статті 52 Закону України   від 15.05.2003  року  № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"   підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"  не передбачають можливості заборони  ліквідаційній комісії здійснювати дії щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та заборони відділу державних реєстраторів вносити запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Таким чином, заборона ліквідаційній комісії здійснювати дії щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та заборони відділу державних реєстраторів вносити запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи порушує норми  вищенаведеного матеріального закону.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” задовольнити.

Ухвалу Одеського  апеляційного господарського суду  від 26.01.2011 року у справі № 6/214-09-6397 в частині заборони  ліквідаційній комісії дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” здійснювати дії щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” та в частині заборони відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради  вносити запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор”  скасувати.

    Головуючий суддя                                                          Г.К. Прокопанич

    Судді:                                                                                 М.М. Малетич

                                                                                                 О.М. Мамонтова