Рішення

від 20.04.2011 по справі 40/151-22/156-51/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/151-22/156-51/10

20.04.11

За позовом Першого заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі 1) Міністерства освіти та науки України,

         2) Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації           

до 1) Фонду державного майна України

    2) Відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Херсонський професійний машинобудівний ліцей

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибій»

про              визнання недійсними наказів

                                                                                                                    Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від прокуратури: Некрасов О.М.

від позивача 1: не з’явились

від позивача 2: не з’явились

від відповідача 1: Пархацька Т.М.

від відповідача 2: Долгополов О.В.

від третьої особи 1: не з’явились

від третьої особи 2: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Херсонської області звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України та Управління освіти та науки Херсонської обласної державної адміністрації до Фонду державного майна України, Відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни»про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України № 8-РПП від 11.03.1994 р. в частині включення в план приватизації навчального корпусу, побутового комплексу, гуртожитку, у яких розміщувалось ПТУ №1 міста Херсона, визнання недійсним наказу Фонду державного майна України № 13 –АТ від 11.03.1994 р. в частині включення до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни»навчального корпусу, побутового комплексу, гуртожитку, у яких розміщувалось ПТУ № 1 міста Херсона, визнання недійсним наказу Фонду державного майна України від 09.11.1993 р. про затвердження акту оцінки майна Виробничого об’єднання «Херсонські комбайни»в частині включення навчального корпусу, побутового комплексу, гуртожитку, у яких розміщувалось ПТУ № 1 міста Херсона.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевіркою, яка проведена прокуратурою Херсонської області в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законодавства, встановлено грубі порушення чинного законодавства в ході приватизації державного підприємства Виробниче об’єднання «Херсонські комбайни», які були допущені посадовими особами комісії з приватизації об’єкту та виробничого об’єднання, а саме: до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни»під час акціонування включено майно ПТУ № 1 міста Херсона, яке в 1988 році на виконання розпорядження Ради Міністрів Української радянської соціалістичної республіки від 15.06.1988 р. № 6819/96 було передано на баланс Виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Петровського».

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.07.2008 р. порушено провадження у справі № 15/330-О-08, призначено її до розгляду у судовому у засіданні на 21.08.2008 р. за участю представників прокуратури, сторін та третьої особи, яких зобов?язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.08.2008 р. справу № 15/330-О-08 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2008 р. суддею Пукшин Л.Г. прийнято до свого провадження, присвоєно їй № 40/151 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.09.2008 р. за участю представників прокуратури, сторін та третьої особи.

У процесі провадження у справі прокуратура уточнила позовні вимоги та просила суд визнати недійсними - розпорядження Фонду державного майна України від 09.11.1993 р. № 234-РОМ в частині включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 міста Херсона до акту оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського»; розпорядження Фонду державного майна України від 11.03.1994 р. № 8 РПП в частині включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 міста Херсона до плану приватизації державного майна виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського», наказ Фонду державного майна України від 11.03.1994 р. № 13-АТ в частині включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 міста Херсона до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2009 р. позовні вимоги задоволено, визнано недійсним розпорядження Фонду державного майна України від 09.11.1993 р. № 234 РОМ в частині включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 міста Херсона до акту оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського», визнано недійсним розпорядження Фонду державного майна України від 11.03.1994 р. № 8-РПП в частині включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 міста Херсона до плану приватизації державного майна виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського», визнано недійсним наказ Фонду державного майна України від 11.03.1994 р. № 13-АТ в частині включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 міста Херсона до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського», присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни»на користь державного бюджету 85,00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2009 р. рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2009 р. у справі № 40/151 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2009 р. у справі № 40/151 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2010 р. суддею Самсіним Р.І. справу № 40/151 прийнято до свого провадження, присвоєно їй № 40/151-22/156 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.06.2010 р. за участю представників прокуратури, сторін та третьої особи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2010 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2010 р. у справі № 40/151-22/156 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2010 р. у справі № 40/151-22/156 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

11.01.2010 р. матеріали справи № 40/151-22/156 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 р. суддею Пригуновою А.Б. справу № 40/151-22/156 прийнято до свого провадження, присвоєно їй № 40/151-22/156-51/10, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибій», призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю представників прокуратури, сторін та третьої особи, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представники відповідача 2 та третьої особи 2 надали письмові пояснення по справі, у яких зазначають, що об’єкти, перелічені в Статуті Херсонського професійного машинобудівного ліцею, розташовані за іншою адресою і не мають жодного відношення до учбово-виробничого корпусу та цеху по вул. Тираспольській, 1 у місті Херсоні.

Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що вартість спірних об’єктів не була врахована при формування статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни»та, відповідно, перебувають у державній власності.

Відповідач 2 подав пояснення на відзив Фонду державного майна України, у яких зазначає, що в оспорюваних актах взагалі не міститься жодного переліку майна, яке увійшло до статутного фонду новоствореного Відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни», а тому твердження відповідача 1, що вартість спірних об’єктів не була врахована при формування статутного капіталу відповідача 2 є необґрунтованими. Крім того, відповідач 2 зазначає, що відповідно до переліку нерухомого майна, переданого у власність Відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни», який підписаний Заступником голови Фонду державного майна України учбово-виробничий корпус і цех по вул. Тираспольській, 1 у місті Херсоні увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни».

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання учасників провадження у справі, неналежне виконання ними вимог суду та необхідність витребувати додаткові докази у справі.

У даному судовому засіданні представник прокуратури заявив про підтримку позову.

Представники відповідачів проти позову заперечили підстав, викладених у наданих суду письмових поясненнях та відзиві на позовну заяву.

Представники позивачів та третіх осіб на виклик суду не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивачів та третіх осіб не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі.

У судовому засіданні 20.04.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.1993 р., у відповідності до Законів України «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та Порядку подання та розгляд заяв на приватизацію, Фондом державного майна України видано наказ № 12-ДП «Про прийняття рішень щодо приватизації об’єктів», яким надано дозвіл на приватизацію виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського»згідно поданих заяв на приватизацію, що зареєстровані у Фонді державного майна України.

21.06.1993 р. Фондом державного майна України видано наказ № 204-ПК про створення комісії з приватизації виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського».

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.1993 р. № 689 «Про передачу на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд»визначено обов'язок Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії здійснити передачу на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд до 01.10.1993 р., та зокрема - з балансу виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського»на баланс ПТУ № 1 м. Херсон навчальний корпус, майстерні, побутовий комплекс і гуртожиток.

Розпорядженням Фонду державного майна України № 234-РОМ від 09.11.1993 р. затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.03.1994 р. № 153-Р прийнято рішення щодо приватизації виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського».

Розпорядженням Фонду державного майна України № 8-РПП від 11.03.1994 р. затверджено план приватизації державного майна виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського».

У відповідності до наказу Фонду державного майна України від 11.03.1994 р. № 13-АТ «Про перетворення державного виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського»у Відкрите акціонерне товариство у процесі його приватизації»прийнято рішення перетворити державне виробниче об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського»у Відкрите акціонерне товариство «Херсонські комбайни», яке визначено правонаступником державного підприємства, яке приватизується та затверджено статут акціонерного товариства з наказом забезпечити його реєстрацію за місцем знаходження в установлений п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 686 від 07.12.1992 р. строк.

Обґрунтовуючи свій позов, прокурор зазначає, що в порушення ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»та постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.1993 р. № 689 «Про передачу на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд»комісією з приватизації необґрунтовано було включено до переліку майна, що підлягає приватизації, навчальний корпус, майстерні, побутовий корпус, гуртожиток ПТУ міста Харкова, які не було фактично передано на баланс ПТУ № 1 міста Харкова, що потягло за собою подальший продаж та зміну власника будівель учбового закладу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що ані в оспорюваному розпорядженні Фонду державного майна України від 09.11.1993 р. № 234-РОМ, ані в акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського»не міститься відомостей, що навчальний корпус, майстерня, побутовий корпус та гуртожиток ПТУ № 1 м. Херсона входить до складу майна, яке підлягає приватизації.

За таких обставин, вимоги прокурора про визнання недійсним розпорядження Фонду державного майна України від 09.11.1993 р. № 234 РОМ в частині включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 міста Херсона до акту оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського»задоволенню не підлягають, з огляду на відсутність у вказаному розпорядженні посилань на здійснення оцінки спірних об’єктів. виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського»у складі цілісного майнового комплексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»(в редакції, чинній на момент винесення оспорюваного розпорядження) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць. Фонд державного майна України та його регіональні відділення і представництва на місцях діють на підставі цього Закону та Положення про Фонд державного майна України, що затверджується Верховною Радою України.

У відповідності до Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р. № 2558-XII (в редакції, чинній на момент винесення оспорюваного розпорядження) Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Згідно з п. 4  Тимчасового положення до основних завдань Фонду державного майна України віднесено, зокрема, здійснення повноважень орендодавця майна державних підприємств і організацій, їх структурних підрозділів.

Пунктом 5 Тимчасового положення Фонд державного майна України встановлено, що відповідно до покладених на нього завдань змінює у процесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства, продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва.

В обґрунтування позову прокурор посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 01.09.1993 р. № 689 «Про передачу на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд»щодо передачі з балансу виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського»на баланс ПТУ № 1 м. Херсон навчальний корпус, майстерні, побутовий комплекс і гуртожиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у постанові № 40/151-22/156 від 16.12.2010 р. відзначає, що суди першої інстанції не дали належної правової оцінки п.п. 13.1., 13.2. Плану приватизації державного майна виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського»щодо викупу майна за рахунок приватизаційних сертифікатів за готівку на суму 20 238 750 тис. та щодо безкоштовної передачі колективу, якщо буде викуплено 51 % акцій об’єктів соціально-побутової інфраструктури та не визначено питання фактичної реалізації вказаних пунктів.

Згідно з п.п. 13.1, 13.2 Плану приватизації державного майна виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського»товариством покупців за рахунок приватизаційних сертифікатів, приватизаційних коштів та готівки викуповується майно вартістю 20 238 750 тис. крб., а об’єкти соціально-побутової інфраструктури передаються колективу безкоштовно, при умові викупу 51% акцій.

При цьому розміщення простих акцій, в тому числі загальною сумою 20 238 750 тис. крб. визначено пунктом п. 15.2 Плану приватизації державного майна виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського»та встановлено, що останні розміщуються шляхом закритої підписки серед членів трудового колективу.

Тож, в даному випадку, при погодженні плану приватизації були визначені умови, за яких колективу передаються об’єкти соціально-побутової інфраструктури безкоштовно, що, в свою чергу, не підтверджує вирішення питання щодо включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 міста Херсона до плану приватизації державного майна виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського».

Крім того, у п. 13.2, зокрема, визначено, що створюване акціонерне товариство гарантує їх схоронність, відновлення та забезпечення досягнутого рівня соціально-побутового обслуговування працівників та членів їх сімей.

У відповідності до п. 14.1 Плану приватизації державного майна виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського»серед виставлених  Суворівською районною Радою народних депутатів вимог зазначено, що у разі передачі об’єктів соціально-побутової інфраструктури на баланс акціонерного товариства, необхідно забезпечити їх функціонування та збереження рівня соціально-побутового обслуговування працюючих та членів їх сімей.

Як зазначається в постанові Вищого господарського суду України № 40/151-22/156 від 16.12.2010 р., яка, в силу вимог ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, є обов’язковою при новому розгляді даної справи, матеріалами справи підтвердженого факт наявності на час приватизації та знаходження на балансі виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського»навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 міста Херсона, які утримувалися за рахунок цього підприємства і готували для нього кадри. Цілісний майновий комплекс, в т.ч. і приміщення, де знаходилось ПТУ відносились до державної власності та відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»(в редакції, яка діяла на момент приватизації), як об'єкт освітянського призначення використовувався для навчання.

Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»(в редакції, яка діяла на момент приватизації) об'єкти освіти, які належать підприємствам та відомствам, можуть приватизуватися за умови збереження освітянського призначення.

За таких обставин, вищенаведене повністю узгоджується із погодженими умовами приватизації згідно затвердженого плану приватизації державного майна виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що розпорядження Фонду державного майна України від 11.03.1994 р. № 8-РПП не підтверджує включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 міста Херсона до плану приватизації державного майна виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського».

У відповідності до п. 1 роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»від 26.01.2000 р. № 02-5/35 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

При цьому у пункті 2 зазначеного роз’яснення вказано, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюване розпорядження Фонду державного майна України від 11.03.1994 р. № 8-РПП не порушує прав та охоронюваних законом інтересів держави, а відтак - про визнання його недійсним в частині включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 міста Херсона до плану приватизації державного майна виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського»не підлягають задоволенню.

У відповідності до оскаржуваного наказу Фонду державного майна України від 11.03.1994 р. № 13-АТ «Про перетворення державного виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського»у Відкрите акціонерне товариство у процесі його приватизації»затверджено статут Відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбайновий»

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 статуту Відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни»майно товариства складається за рахунок внеску засновника а надходжень від реалізації цінних паперів; товариство є власником: переданого засновником майна перетвореного державного підприємства –виробничого об’єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського», продукції виробленої товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Разом з тим, суд відзначає, що вищевказаний наказ не містить відомостей про включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 міста Херсона до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського», а відтак вимоги прокурора про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України від 11.03.1994 р. № 13-АТ «Про перетворення державного виробничого об'єднання «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського»у Відкрите акціонерне товариство у процесі його приватизації»в частині включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 місті Херсоні до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського»визнаються судом безпідставними та не підлягають задоволенню.

Також у постанові Вищого господарського суду України № 40/151-22/156 від 16.12.2010 р. зазначається про необхідність надання правової оцінки п. 6.9. статуту Херсонського професійного машинобудівного ліцею.

Відповідно до п.1.5. статуту Херсонського професійного машинобудівного ліцею його юридичною адресою є м. Херсон, вул. Тираспільська, 1.

У відповідності до п. 6.9. вищевказаного статуту для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів ліцей має, зокрема, навчальний корпус, навчально-виробничі майстерні та гуртожитки.

При цьому, суд відзначає, що вищезазначені положення статуту Херсонського професійного машинобудівного ліцею не підтверджують та не спростовують обґрунтування прокурора заперечення відповідачів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, твердження прокурора не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведено у позовні заяві прокурором суду не надано.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                      Пригунова А.Б.

                                                                                                             Повне рішення складено: 29.04.2011 р.