Рішення

від 06.05.2011 по справі 5020/64/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

06 травня 2011 року справа № 5020/64/2011

За позовом Ф онду комунального майна Сева стопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 25750044

(99011, м. Севастополь, вул. Луна чарського, 5)

до Т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Акмол”,

ідентифікаційний код 315 83856

(99053, м. Севастополь, вул. Мен ьшикова, 92, кв. 2)

про розірвання догово ру оренди та звільнення прим іщень,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (Фонд комуналь ного майна СМР) - ОСОБА_2 - головний спеціаліст юридичн ого відділу, довіреність б/н в ід 05.01.2011;

відповідач (ТОВ „Акмол” ) - ОСОБА_1 - представник, довіреність б/н від 22.02.2011.

Обставини справи:

11.01.2011 Фонд комунального ма йна Севастопольської місько ї Ради звернувся до господар ського суду міста Севастопол я з позовом до Товариства з об меженою відповідальністю „А кмол” про стягнення 70 655,89 грн, р озірвання договору оренди та звільнення приміщень, також позивач просив повернути сп лачені ним судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтова ні неналежним виконанням від повідачем своїх зобов' язан ь за договором оренди нерухо мого майна № 74-02 від 19.03.2002 в частин і сплати орендної плати.

Відповідач в порядку с татті 59 Господарського проце суального кодексу України на дав відзив на позов /арк. с. 76/ та доповнення до відзиву /арк. с. 93-94/, згідно з яким проти позову заперечує, посилаючись на те , що, по-перше, відсутній п редмет спору внаслідок погаш ення ним майнових вимог пози вача у повному обсязі. По-др уге, у зв' язку з погашення м відповідачем заборгованос ті за договором оренди № 74-02 ві д 19.03.2002, відсутні підстави для р озірвання договору оренди та звільнення приміщень.

Ухвалою від 06.05.2011 провадження у справі, в частині стягнення 70 655,89 грн, припинено у зв' язку з відсутністю предмета спор у внаслідок погашення відпов ідачем заборгованості за дог овором /арк. с. 111-114/.

В частині позовних вимог пр о розірвання договору та пов ернення орендованого майна п озивач наполягає на їх задов оленні в повному обсязі, поси лаючись на порушення відпові дачем умов договору оренди. В ідповідач заперечує проти за доволення таких позовних вим ог, вважає, що підстави для роз ірвання договору відсутні, о скільки відсутня вина відпов ідача у порушенні зобов' яза нь за договором та відбулось повне погашення заборговано сті з урахуванням індексу ін фляції та 3% річних, а також штр афних санкцій.

Розглянувши матері али справи, дослідивши п редставлені докази, заслу хавши пояснення представ ників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2002 між Управлінням з п итань майна комунальної влас ності Севастопольської місь кої державної адміністрації , правонаступником якого є по зивач (Орендодавець) та Товар иством з обмеженою відповіда льністю „Акмол” (Орендар) укл адено Договір оренди нерухом ого майна № 74-02 /арк. с. 10-11/ (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначе но, що з метою ефективного вик ористання комунального майн а та досягнення найвищих рез ультатів господарської діял ьності Орендодавець зобов' язався передати, а Орендар - прийняти в оренду нерухоме м айно - вбудоване нежитлове п риміщення цокольного поверх у будівлі, загальною площею 197 ,7 м2, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 50, яке перебуває на балансі РЕ П-3 (надалі - об' єкт оренди), в артість якого складає, згідн о з актом оцінки вартості (екс пертним висновком) від 21.02.2002, - 120 330,00 грн.

Відповідно до пункту 3.2 Дого вору, орендна плата становит ь 1 002,75 грн за перший місяць орен ди та перераховується оренда рем орендодавцю не пізніше 20 ч исла поточного місяця на рах унок Орендодавця.

Протоколом від 08.09.2003 погодж ення змін до договору оренди № 72-08 від 19.03.2002 /арк. с. 14/ сторони вне сли зміни до пунктів 1.1, 2.2, 3.1, 3.2 Дог овору, зокрема, збільшили пло щу переданого за Договором о б' єкта оренди до 200,7 м2.

Протоколами погодження зм ін до договору оренди № 72-08 від 19.03.2002, від 20.12.2005 /арк. с. 18/, від 15.02.2007 /арк . с. 20/, від 10.03.2007 /арк. с. 22/ сторонами д оговору вносилися зміни до Д оговору стосовно вартості ор ендованого майна на розміру орендної плати.

Протоколом від 27.02.2008 погодж ення змін до договору оренди № 72-08 від 19.03.2002 /арк. с. 24/ сторони вст ановили строк дії Договору д о 02.02.2013.

За умовами пункту 4.4 Договор у Орендар зобов' язаний своє часно вносити орендодавцю ор ендну плату, а також здійснюв ати інші платежі, пов' язані з користуванням об' єктом о ренди, у тому числі оплату пос луг, що надаються підприємст вами комунальної сфери.

Відповідач свої зобов' яз ання щодо своєчасного та пов ного внесення орендної плати за договором оренди № 72-08 від 19. 03.2002 виконував неналежним чино м, внаслідок чого у нього утво рилась заборгованість перед позивачем за період з трав ня по жовтень 2010 року у розм ірі 70 655,89 грн, що і стало причино ю звернення позивача до суду із даним позовом.

Проте, під час розгляду спра ви відповідач повністю погас ив існуючу заборгованість з урахуванням індексу інфляці ї, 3% річних, а також пені, у зв' язку з чим провадження у спра ві в частині стягнення 70 655,89 грн припинено, про що зазначено в ухвалі суду від 06.05.2011 /арк. с. 111-114/.

В решті позовних вимог (щодо розірвання договору оренди № 74-02 від 19.03.2002) та зобов' язання в ідповідача звільнити (поверн ути) орендоване майно позива чу) суд продовжив розгляд спр ави.

Оцінюючи подані сторонам и докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вваж ає позовні вимоги такими, що н е підлягають задоволенню, ви ходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 2, 4, 9 Положення про Фонд комуналь ного майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської м іської Ради від 12.11.2002 № 339 (в редак ції рішення Севастопольсько ї міської Ради від 26.01.2010 № 9128), Фон д комунального майна Севасто польської міської Ради є пра вонаступником Управління з п итань майна комунальної влас ності Севастопольської місь кої державної адміністрації та виконавчим органом Севас топольської міської Ради по управлінню майном комунальн ої власності територіальної громади міста Севастополя, о дним із завдань якого є управ ління у визначених Радою меж ах майном комунальної власно сті /арк. с. 48-54/.

Статтею 1 Закону України „Пр о оренду державного та комун ального майна” унормовано, щ о даний Закон регулює органі заційні відносини, пов' язан і з передачею в оренду майна д ержавних підприємств та орга нізацій, підприємств, заснов аних на майні, що належить Авт ономній Республіці Крим або перебуває у комунальній влас ності (далі - підприємства), ї х структурних підрозділів; м айнові відносини між орендод авцями та орендарями щодо го сподарського використання д ержавного майна, майна, що нал ежить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунал ьній власності.

Враховуючи, що об' єктом ор енди є комунальне майно, заст осуванню до спірних відносин сторін підлягають норми Гос подарського кодексу України , Цивільного кодексу України , а також норми спеціального з аконодавства в сфері оренди комунального майна, яким є За кон України „Про оренду держ авного та комунального майна ”.

Звертаючись до господарсь кого суду із даним позовом Фо нд комунального майна Севаст опольської міської Ради заяв ив, зокрема, вимогу про розірв ання договору оренди нерухом ого майна № 74-02 від 19.03.2002 та поверн ення орендованого майна, пос илаючись на невиконання відп овідачем умов договору щодо внесення орендної плати.

З цього приводу суд зазнача є наступне.

Кожна особа має право звер нутися до суду за захистом св ого особистого немайнового п рава та інтересу. При цьому од ним із способів захисту циві льних прав та інтересів є при пинення правовідношення (ст. 16 ЦК України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов' язання або односторо ння зміна його умов не допуск ається, якщо інше не встановл ено договором або законом. Зо бов' язання має виконуватис я належним чином відповідно до умов договору та вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, а за від сутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діл ового обороту або інших вимо г, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стос овно господарських зобов' я зань міститься в частині пер шій статті 193 Господарського к одексу України.

У разі порушення зобов' я зання настають правові наслі дки, визначені договором або законом, зокрема, припинення зобов' язання внаслідок одн осторонньої відмови від зобо в' язання, якщо це встановле но договором або законом, або розірвання договору (ст. 611 ЦК У країни).

Відповідно до частини перш ої статті 188 Господарського ко дексу України зміна та розір вання господарських договор ів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або дог овором.

Статтею 291 Господарського к одексу України визначено, що на вимогу однієї зі сторін до говір оренди може бути достр оково розірваний з підста в, передбачених Цивільним ко дексом України для розірв ання договору найму в порядк у, встановленому статтею 188 Го сподарського кодексу Україн и.

Згідно з частинами першою , другою статті 651 Цивільного к одексу України зміна або роз ірвання договору допускаєть ся лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договор ом або законом. Договір може б ути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу одні єї із сторін у разі істотно го порушення договору дру гою стороною та в інших випад ках, встановлених договором або законом. Істотним є так е порушення стороною договор у, коли внаслідок завданої ци м шкоди друга сторона значно ю мірою позбавляється того, н а що вона розраховувала при у кладенні договору.

Виходячи з наведеного, нео бхідною умовою для застосува ння господарської санкції у вигляді розірвання договору є матеріальні наслідки у вид і реально заподіяної шкоди. Т обто йдеться не про загрозу з аподіяння шкоди, не ймовірні сть її заподіяння, а про вже за подіяну шкоду, наслідком яко ї є позбавлення сторони за до говором чогось, на що та розра ховувала при укладенні догов ору.

Отже, факт заподіяння шкоди має бути доведено позивачем . Натомість її не лише не довед ено, а й взагалі відсутні будь -які посилання на наявність ш коди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається н а неналежне виконання відпов ідачем умов договору в части ні сплати орендної плати. Вра ховуючи, що відповідно до час тини першої статті 10 Закону Ук раїни „Про оренду державного та комунального майна”, орен дна плата з урахуванням її ін дексації є істотною умовою д оговору оренди, позивач роби ть висновок про істотне пору шення договору відповідачем .

Суд відхиляє дані доводи по зивача, оскільки поняття пор ушення істотних умов договор у та істотного порушення дог овору не є тотожними. Так, недо сягнення сторонами згоди щод о усіх істотних умов договор у має наслідком його неуклад еність (ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України). Натомість, істотне п орушення умов договору може бути підставою для його розі рвання в судовому порядку на вимогу однієї зі сторін (ст. 651 ЦК України).

За правилами статті 33 Госп одарського процесуального к одексу обов' язок (тягар) док азування певних обставин пок ладається на особу, яка посил ається на ці обставини. Отже, с аме позивач повинен довести той факт, що відповідач припу стився істотного порушення Д оговору.

Проте, позивач не надав до казів істотного порушення ві дповідачем договору чи збитк ів, понесених позивачем від т акого порушення, оскільки за боргованість за Договором, я ка стала підставою для зверн ення позивача до суду із дани м позовом, погашена відповід ачем під час розгляду справи у повному обсязі, з урахуванн ям індексу інфляції, 3% річних та пені.

Крім того, відповідно до ста тті 614 Цивільного кодексу Укра їни особа, яка порушила зобов ' язання, несе відповідальні сть за наявності її вини (умис лу або необережності), якщо ін ше на встановлено договором або законом.

Заперечуючи проти позову, в ідповідач стверджує, що прос трочення у виконанні зобов' язання щодо внесення орендно ї плати сталося не з його вини , оскільки значна частина оре ндованих приміщень (загально ю площею 148,6 м2) за згодою орендо давця була передана в суборе нду фізичній особі-підприємц ю ОСОБА_3, що підтверджуєт ься договором суборенди № 1-09 в ід 01.04.2009 /арк. с. 103-105/.

Як убачається з листа-вимог и, надісланого на адресу субо рендаря, остання станом на 02.08.2 010 мала заборгованість в сумі 69819,61 грн /арк. с. 109/, що навіть перев ищує суму основного боргу ві дповідача перед позивачем та свідчить про відсутність ви ни останнього у порушенні зо бов' язання щодо внесення ор ендної плати.

За таких обставин суд дійш ов висновку про відсутність підстав для розірвання догов ору оренди нерухомого майна № 74-02 від 19.03.2002, а отже, і вимога про зобов' язання відповідача з вільнити (повернути) об' єкт оренди, як похідна від первіс ної вимоги, також не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладен е, позовні вимоги є необґрунт ованими, а тому задоволенню н е підлягають.

За правилами статті 49 Гос подарського процесуального кодексу України у разі відмо ви в задоволенні позовних ви мог судові витрати покладают ься на позивача.

На підставі викладеного , керуючись статтями 49, 82-85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні по зову відмовити повністю.

Суддя підпис В.О. Гол овко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

11.05.2011.