Рішення

від 26.09.2006 по справі 32/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.06р.

Справа № 32/315

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельного підприємства „Промбудсервіс”, м. Дніпродзержинськ

До: Обласного Комунального підприємства „Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації” ,м. Дніпродзержинськ ( відповідач-1 ) та Приватного підприємства                    „Агропром” ,  м. Дніпропетровськ ( відповідач-2 )

Про:  визнання права власності та т.і.

                                                               Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача: Рогатинський М.З. (дов. № 83 від 06.09.06 р.);

Від відповідача-1: Кохан О.О. ( дов. № 578 від 06.09.06 р.) ;

Від відповідача-2 : не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

  Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання за ТОВ РБП  „Промбудсервіс” права власності на нерухоме майно –будівлі , що знаходиться за адресою : м. Дніпродзержинськ, вул. Лісна,1-А  ; придбані за відповідним договором купівлі –продажу від 30.06.06 р. ,укладеному між ПП  „Агропром”  ( продавець ) та ТОВ РБП  „Промбудсервіс”                    ( покупець ) ; та про  зобов'язання  ОКП „Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації”  зареєструвати право власності на спірне майно за позивачем. Позовні вимоги обґрунтовані  посиланням  на  відмову БТІ здійснити за позивачем державну реєстрацію права власності на вищезазначене нерухоме майно.

 Відповідач-1  проти позовних вимог про визнання права власності заперечував , зазначаючи у відзиві на позов , що на підставі наданого позивачем договору купівлі-продажу нерухомого майна , зареєстрованого на товарній біржі , БТІ не мало достатньо правових підстав для здійснення реєстрації права власності ; оскільки договір не був нотаріально посвідчений. Окрім того , на думку відповідача , БТІ не може бути відповідачем за позовами про визнання права власності на нерухоме майно , а може бути відповідачем лише за позовами про спонукання зареєструвати це право  , за наявності у заявника право встановлювального документа .В обґрунтування такої позиції відповідач посилався на приписи листа ВГСУ № 01-8/98 від 31.01.01 р.

   Відповідач-2 у відзиві на позов не заперечував проти визнання за позивачем права власності на спірне майно , підтвердив факт укладання відповідного договору купівлі-продажу та сплату  позивачем повної вартості придбаного майна ,

   Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення наявних представників сторін  , господарський суд, -

                                             ВСТАНОВИВ:

 31.05.06 р. комітетом кредиторів ПП «Агропром»( протокол засідання від 31.05.06 р.) прийняте рішення про продаж нерухомого майна , належного підприємству-банкруту , та розташованого за адресою : м. Дніпродзержинськ , вул.Лісна,1 А , на біржових торгах .

На виконання вищезазначеного рішення комітету кредиторів 30.06.06 р. між ПП  „Агропром”               ( продавець ) та ТОВ РБП  „Промбудсервіс” ( покупець )  укладено договір купівлі-продажу майна підприємства-банкрута ПП «Агропром», реєстраційний № 0032/06 . Відповідно до умов зазначеного договору позивач придбав у відповідача наступне майно : Лот № 1 Приміщення дозировки , літера Ф-6 ( загальна площа 581,4 кв.м. ) ; склад цементу , літера Ц-1 ( загальна площа 190,3 кв.м. ) ; приміщення котельної , літера Я-2 ( загальна площа 548,0 кв.м. ) ; що складає 233/500 частин майнового комплексу за адресою : вул. Лісна, 1а, м. Дніпродзержинськ , Дніпропетровської області. Зазначене майно продано за 7 246,80 грн., які покупець в повному обсязі перерахував на користь продавця ( що не заперечується відповідачем -2 та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами ) .Згідно із п.5  договору , право власності на майно переходить від продавця до покупця з часу повної оплати покупцем вартості майна та підписання сторонами цього договору акту приймання-передачі. 30.06.06 р. між сторонами договору купівлі-продажу укладено відповідний акт приймання –передачі нерухомого майна ,що є об'єктом відчуження . Цей договір був укладений на товарній біржі «Український Земельно-Промисловий Інвестиційний Ресурс».Тобто слід дійти висновку ,що договір виконано сторонами в повному обсязі і право власності на спірне майно перейшло до позивача 30.06.06 р. Але позивач позбавлений можливості зареєструвати належне йому на праві власності нерухоме майно у зв'язку із тим , що цей договір не є нотаріально посвідченим.

   Власник  на   свій   розсуд   володіє,   користується   і розпоряджається належним йому майном.Власник  має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не  суперечать  закону.  Він  може  використовувати  майно  для здійснення   господарської   та  іншої,  не  забороненої  законом,діяльності, зокрема, передавати його безоплатно  або  за  плату  у володіння і користування іншим особам.Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Держава  безпосередньо  не  втручається  в  господарську діяльність суб'єктів права власності                 ( ст.4 Закону України “Про власність”  ).Відповідно до ст. 48 Закону України “Про власність”, Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності.   Власник  може  вимагати  усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення  і  не  були  поєднані  з  позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.   Захист  права  власності  здійснюється судом, арбітражним судом або третейським судом;  володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом. (ст 49 Закону).

         Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначає «Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно»,яке спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності. Рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства ( п.1.13). У   реєстрації   прав  на  нерухоме  майно  може  бути відмовлено, якщо ( поміж іншим ) подані  документи  не  відповідають вимогам, установленим цим Положенням  та іншими актами чинного законодавства України, або не дають  змоги  установити  відповідність  заявлених  прав і поданих документів вимогам законодавства ( ст.3.3.) При  реєстрації  прав власності на нерухоме майно, які виникли  відповідно до договорів про відчуження частки (або частки від  частки)  нерухомого  майна,  що не посвідчені в нотаріальному порядку,  подається  документ,  що  встановлює  право власності на майно, частка якого відчужується, і на якому реєстратором робиться напис про розмір частки, яку відчужено ( ст.3.10 ) .Згідно з «Переліком правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна » , такими документами є  ( поміж іншим ) договори відчуження нерухомого майна, які не підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню ;рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

          Враховуючи  вищевикладене, господарський суд вважає ,що позовні вимоги стосовно визнання за позивачем права власності на спірне майно підлягають задоволенню . Одночасно в задоволенні позовних вимог про зобов'язання БТІ здійснити реєстрацію права власності на вищезазначене майно за позивачем слід відмовити , оскільки на час звернення позивача із заявою до БТІ про реєстрацію права власності у нього були відсутні правовстановлювальні документи , на підставі яких БТІ повинне здійснювати реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до вимог вищезазначеного Положення. Таким документом у разі набрання чинності в установленому законом порядку , буде рішення у цій справі .

   Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат ,суд , керуючись вимогами ст.49 ГПК України ( з урахуванням того,що спір доведено до суду з вини позивача ) ,покладає судові витрати на позивача.

   На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про власність»; «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно»; ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1.Визнати за позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельним підприємством „Промбудсервіс” ( 51925, Дніпропетровська область , м. Дніпродзержинськ  , вул. Коваленко , 6 ; код ЄДРПОУ 24443676 , пот./рах. № 26002160980001 в ДФ КБ «Приватбанк», МФО 305965) право власності на  наступне майно : приміщення дозировки , літера Ф-6 ( загальна площа 581,4 кв.м. ) ; склад цементу , літера Ц-1 ( загальна площа                 190,3 кв.м. ) ; приміщення котельної , літера Я-2 ( загальна площа 548,0 кв.м. ) ; що складає 233/500 частин майнового комплексу за адресою : вул. Лісна, 1а, м. Дніпродзержинськ , Дніпропетровської області.

2. В іншій частині позовних вимог відмовити .              

Суддя                                                                                                        О.Ю.Васильєв