Україна
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" лютого 2008 р.
Справа № 15/421-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О. , Фоміна В.О.
при секретарі Міщенко О.А.
за участю представників
сторін:
позивача -
Манохіна І.А. ( довіреність від 24.01.08 р
відповідача
- ОСОБА_1. ( довіреність від 23.01.08 р
розглянувши у
відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну
скаргу відповідача вх. №3310С/8 на рішення господарського суду Сумської
області від 15.10.07р. по справі №15/421-07
за позовом Акціонерного товариства закритого типу
"Сумська швейна фабрика "Спецодяг" м. Суми
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.
Суми
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та
визнання права власності
встановила:
Позивач,
Акціонерне товариство закритого типу "Сумська швейна фабрика
"Спецодяг", звернувся до господарського суду Сумської області з
позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права
власності.
Рішенням
господарського суду Сумської області від 15.10.2007 року по справі №15/421-07
(суддя Резниченко О.Ю.) позовні вимоги позивача задоволено частково, визнано
недійсним договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 16.07.2004
р., стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу "Сумська швейна
фабрика "Спецодяг" на користь Суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_2 170 000 грн.; зобов'язано СПД - ФО ОСОБА_2. повернути АТЗТ
"Сумська швейна фабрика "Спецодяг" нежитлове приміщення (
контора) за літерою “Л” площею 96,3 кв. м.
та цех ( будівля 3-ї дільниці) за
літерою “К,к” площею 474,6 кв. м.; стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_2. на користь АТЗТ
"Сумська швейна фабрика "Спецодяг" 1785 грн. витрат по сплаті
держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу, стягнути АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" в
доход державного бюджету України 1700 грн. державного мита. В іншій частині
-позов залишено без задоволення. Скасовано ухвалу суду від 09.08.2007 р. про
забезпечення позову.
Відповідач, СПДФО ОСОБА_2, із
рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення
господарського суду Сумської області від 15.10.2007 року по справі № 15/421-07
скасувати та прийняти нове, яким в задоволені позовних вимог позивача
відмовити, посилаючись на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального
та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги
відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають
значення для вирішення справи, яке полягає в незалученні до участі у справі на
стороні відповідача приватного нотаріуса ОСОБА_3, яка посвідчувала договір та
невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, яке полягає в
невірному встановлені факту укладення договору купівлі-продажу з перевищенням
повноважень з боку позивача. На час
укладення договору були відсутні правові підстави для проведення обов'язкової
оцінки майна тому відсутність офіційних документів про оцінку не може бути
підставою для визнання договору
недійсним.
Крім того, відповідачем надані
доповнення до апеляційної скарги, в яких відповідач зазначає, що в рішенні суду
не зазначені правові підстави визнання недійсним договору, відсутнє посилання
на фактичні дані, що обмежують цивільну дієздатність продавця, як юридичної
особи, а також, суд зобов'язав відповідача повернути нежитлові приміщення
придбані за спірним договором, проте не з'ясував можливості повернення
нежитлових приміщень в тому стані, який був на момент укладання спірного
договору. Суд не з'ясував чи не зазнали нежитлові приміщення придбані за
договором істотних змін, чи існують інші обставини, що унеможливлюють виконання
рішення господарського суду в частині повернення нежитлових приміщень.
Зазначені вище додаткові обґрунтування
вказують на незаконність та на необґрунтованість рішення господарського
суду Сумської області від 15.10.2007 р. по справі № 15/421-07.
11.02.08 р. через канцелярію
Харківського апеляційного господарського суду від представника відповідача
надійшло заперечення на відзив по апеляційній скарзі, в якому зазначає, що
відзив позивача жодним чином не узгоджується з фактичними обставинами справи та
з діючим в Україні законодавством.
Позивач, АТЗТ "Сумська швейна фабрика
"Спецодяг", надала відзив на апеляційну скаргу відповідача та в
судовому засідання пояснила, що оскаржуване рішення господарського суду
Сумської області законне та обґрунтоване, а доводи апеляційної скарги не
відповідають вимогам діючого законодавства України, ґрунтуються на припущеннях,
не відповідають фактичним обставинам справи, в зв'язку з чим просить залишити в
силі рішення суду першої інстанції.
12.02.08 р.
факсограмою надійшло пояснення від
позивача та в судовому засіданні зазначила, що Голова правління Товариства в
момент укладання Договору купівлі
-продажу не мав правової підстави та відповідних повноважень для реалізації
нерухомості АТЗТ «Сумська швейна фабрика «Спецодяг»та підпису Договору купівлі
-продажу, тобто не мав згоди акціонерів Товариства чи їх представницького
органу на відчуження об'єктів нерухомості, оформленої в порядку передбаченому
чинним законодавством України та вимогам установчих документів, чим були
порушені вимоги п.п 1,3 ст. 92, ст. ст. 157, 161, 203, 207, 208 ЦК України.
Питання можливості повернення майна
позивачу в тому стані, що існував на момент укладання спірного договору,
з'ясувалося судом першої інстанції про розгляді даної справи. Вважає доповнення
безпідставними.
Крім того,
позивач, подав клопотання з додатками про відкладення розгляду справи на іншу
дату, в зв'язку з тим, що розглядається
справа № 14/315-07 14.02.08 р. пов'язана у цією справою в господарському суді
Сумської області, про що свідчить Ухвала суду та очікуванням додаткових
доказів.
Колегія суддів
порадившись дійшла висновку, що клопотання позивача про відкладення розгляду
справи залишити без задоволення.
Дослідивши
матеріали справи, перевіривши
правильність застосування господарським судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного
господарського суду встановила наступне.
16.07.2004 р.
АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" та СПД ФО ОСОБА_2.
уклали договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від цілісного
майнового комплексу АТЗТ "Сумська швейна фабрика Спецодяг", що
знаходиться в місті Суми по АДРЕСА_1.
Згідно п. 1.1.
вказаного договору, у власність відповідача було передано 2 приміщення фабрики
за загальною ціною 170 000,00 грн., а саме: нежитлове приміщення (контора) за
літерою "Л" площею 963 кв. м. та цех (будівля 3-ї дільниці) за
літерами "К, к" площею 474,6 кв. м.
Як вбачається з
матеріалів справи, ОСОБА_4. на момент
укладення договору був головою правління АТЗТ «Сумська швейна фабрика
«Спецодяг»і у відповідності до змін та доповнень статуту Позивача (а.с. 13-16)
без довіреності мав вчиняти будь-які дії від імені АТЗТ «Сумська швейна фабрика
«Спецодяг»: укладати та підписувати договори, угоди, контракти, обмежень щодо
укладання договорів керівником статутом Позивача не передбачено, навіть
наявність обмежень не може впливати на відносини товариства з третіми особами.
Згідно п.
8.3.2. статуту АТЗТ «Сумська швейна фабрика «Спецодяг»передбачено, що
спостережна рада лише затверджує рішення Правління про операції з нерухомим
майном Товариства, а не дає згоди на укладення договорів, угод, контрактів.
Крім того,
навіть підписання керівником підприємства договору без отримання дозволу від
спостережної ради позивача не є підставою для визнання недійсною угоди з
підстав її укладення з перевищенням повноважень.
Відповідно до
п. 9.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р.
«Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод
недійсними»зазначено, що за загальним правилом передбачені установчими
документами обмеження повноважень особи щодо укладення угод у порівнянні з
визначеними у довіреності, законі не повинні впливати на відносини
підприємства, установи, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими
особами. Винятком є випадки, коли сторона знала чи повинна була знати про
існуючі обмеження.
Позивач не
доводив суду, що відповідач знав чи повинен був знати про будь-які обмеження
повноважень голови правління АТЗТ «Сумська швейна фабрика «Спецодяг»ОСОБА_4.
Крім того, в
момент укладення оскаржуваного договору, АТЗТ "Сумська швейна фабрика
"Спецодяг" перебувала в процедурі банкрутства в стадії розпорядження
майном боржника, про що свідчать ухвали Господарського суду Сумської області
від 19 травня 2003 року та від 28.07.2004 р.
Відповідно до
листа без зазначення номеру та дати складення, розпорядник майна АТЗТ
"Сумська швейна фабрика "Спецодяг" надав згоду на легалізацію
нерухомого майна в рамках чинного законодавства України та за умови, що кошти
отримані від його реалізації будуть спрямовані виключно на поточні зобов'язання
підприємства щодо сплати податків та погашення заборгованості працівникам по заробітній
платі.
Твердження
позивача, що кошти отримані за договором від 16.07.2004р. витрачені не на
погашення заробітної плати працівникам АТЗТ "Сумська швейна фабрика
"Спецодяг" не є підставою для
визнання угоди недійсною. Адже відповідач перерахував кошти чим виконав свої
зобов'язання за договором в повному обсязі.
Відповідно до
ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну
діяльність»на час укладення договору були відсутні правові підстави для
проведення обов'язкової оцінки майна, отже відсутність офіційних документів про
оцінку вартості нерухомого майна, яке продане за договором від 16.07.2004р. не
може бути підставою визнання його недійсним.
Приймаючи до уваги вищевикладене,
колегія судів вважає, що при прийняті рішення від 15.10.2007 р. р. по справі №
15/421-07 господарський суд Сумської області не повно з'ясував обставини, що
мають значення для справи, та прийняв рішення з неправильним застосуванням норм
матеріального права, в зв'язку з чим, рішення господарського суду Харківської
області підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає
задоволенню.
Відповідно до ст.68 ГПК України
питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що
розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Таким чином, підлягає скасуванню
забезпечення позову, застосоване ухвалою суду від 09.08.2007р. про забезпечення
позову по справі №15/421-07 (з врахуванням ухвали суду від 17.08.2007р. по
даній справі, який виправлено описку в п. 2 резолютивної частини ухвали від
09.08.2007р.).
В цій частині скасування ухвали від
09.08.2007 р. про забезпечення позову, рішення господарський суд Сумської
області залишити без змін.
Керуючись
статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, статтею 105, Господарського процесуального кодексу України
колегія суддів, -
постановила:
Клопотання
позивача про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.
Апеляційну
скаргу відповідача задовольнити.
Рішення
господарського суду Сумської області від 15.10.07 р. по справі № 15/421-07,
крім пункту 9 резолютивної частини, що стосується заходів забезпечення позову,
скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити
повністю.
Головуючий суддя Токар
М.В.
Судді
Івакіна В.О.
Фоміна
В.О.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2008 |
Оприлюднено | 11.04.2008 |
Номер документу | 1519745 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Івакіна В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні