Рішення

від 13.05.2011 по справі 22/125

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/125

13.05.11

За позовом   Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут

                      авіаційної технології»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротек»

про                 стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:          ОСОБА_1 (довіреність № 662 від 01.11.2010р.);

від відповідача:     не з’явились;

13.05.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут авіаційної технології»(надалі ВАТ «Український науково-дослідний інститут авіаційної технології», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротек»(надалі ТОВ «Електротек», відповідач) заборгованості по орендній платі та відшкодуванню накладних витрат по утриманню орендованого приміщення з урахуванням індексів інфляції за весь час прострочення оплати в сумі 6 185, 94 грн., нарахованих процентів з простроченого зобовязання в сумі 232, 79 грн.; загальна сума з урахуванням фінансово-господарських санкцій становить 6 418, 73 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладених договорів № 2949 та № 2949-1 від 01.04.2009р. рахується заборгованість по орендній платі, відшкодуванню та відшкодуванню витрат по утриманню орендованого приміщення, яка є несплаченою відповідачем в сумі 5 440, 80 грн.. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, позивач просить стягнути зазначену суму боргу в судовому порядку, заявивши до стягнення також нараховані суми інфляційних збитків та 3% річних.

          Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 13.04.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду, що надсилалась за адресою відповідача вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Провадження у справі порушено ухвалою від 31.03.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          01 квітня 2009р. між ВАТ «Український науково-дослідний інститут авіаційної технології»та ТОВ «Електротек»укладено договір оренди нежитлового приміщення № 2949, згідно з яким відповідачу було надано в строкове платне (без права викупу) ви користування нежиле приміщення загальною площею 6,3 м. кв. (під офіс, перший поверх з терміном використання на загальних засадах місць загального користування), що знаходиться на балансі ВАТ УкрНДІАТ за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе 19-21.

За умовами договору (п. 3.3, 3.4) орендна плата сплачується орендарем орендодавцю щомісячно незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності орендаря; орендар зобов’язаний сплатити орендну плату не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі п. 3.1 договору в розмірі орендної плати за місяць; оплата здійснюється у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця; орендар зобов’язаний самостійно отримати від орендодавця оформлений рахунок, акти та інші документи.

Також між сторонами укладено договір № 2949-1 від 01.04.2009р. про відшкодування фактичних накладних витрат по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого приміщення згідно з яким:

- орендодавець надає послуги по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого приміщення (вода, тепло енергія, електроенергія, охорона об’єкту, вивіз побутових відходів, загально накладні витрати) із розрахунку на 6, 3 кв. м. орендованих приміщень (п. 1.1 договору);

- орендар користується наданими послугами та бере участь у витратах орендодавця на виконання вказаних послуг згідно розрахунків (п. 1.3 договору).

Плата по договору та порядок розрахунків визначені у розділі 2 договору, де згідно з п. 2.8 орендар оплачує накладні витрати на підставі рахунків, виставлених орендодавцем, протягом 3 банківських днів від дати одержання рахунку або на підставі акта відшкодування витрат протягом 3-х банківських днів з моменту його підписання сторонами.

Спір у справі виник через наявність заборгованості відповідача: по сумах орендної плати –5 028, 23 грн., відшкодуванню витрат по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого приміщення –412, 57 грн..

Уклавши додаткову угоду № 1 від 15.12.2009р. сторони домовились внести зміни у п. 7.1 договору оренди нежитлового приміщення № 2949 від 01.04.2009р. та припинити дію вказаного договору з 15 грудня 2009р.. Згідно з п. 2 вказаної додаткової угоди, протягом 10 днів з моменту підписання додаткової угоди сторони повинні скласти акт взаєморозрахунків; на підставі п. 7.3 договору оренди № 2949 від 01.04.2009р. умови договору зберігають силу в частині зобов’язань орендаря щодо сплати орендної плати –до повного виконання грошових зобов’язань орендарем.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів повної оплати орендної плати за договором  № 2949 від 01.04.2009р. та відшкодування витрат по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого приміщення за договором № 2949-1 від 01.04.2009р. відповідачем суду не представлено.  

Про визнання відповідачем заборгованості перед позивачем свідчать гарантійні листи у яких відповідач стверджував про обов’язковість погашення боргу у строк до 01.02.2010р., до липня 2010р..

З урахуванням умов договорів від 01.04.2009р. № 2949 (п. 3.4), № 2949-1 (п. 2.8) строки сплати по орендній платі, відшкодуванню витрат по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого приміщення у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення нарахованої суми основного боргу в розмірі  5 440, 80 грн., з яких 5 028, 23 грн. орендна плата, 412, 57 грн. –витрати по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого приміщення згідно актів відшкодування витрат, при врахуванні отриманих від відповідача оплат за період дії договору.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в оплаті за договором, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 745, 14 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 232, 79 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, доказів здійснення розрахунків по сплаті орендних платежів, відшкодуванню витрат по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого приміщення у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі у відповідності з положеннями та у строки встановлені договорами суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Щодо заявленого клопотання про стягнення з відповідача суми 62, 26 грн., як витрат, які позивач поніс при отриманні довідок з єдиного державного реєстру підприємств та організацій, в тому числі при отриманні довідки щодо власного товариства, суд відзначає наступне.

В абзаці другому пункту 1 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Довідки, у зв’язку з отриманням яких позивачем понесені витрати в розмірі 62, 26 грн., позивач зобов’язаний був надати на вимоги ухвали суду, а отримання документу на підтвердження статусу юридичної особи самого позивача жодним чином не пов’язане з діями відповідача. Звернення до суду є правом, а не обов’язком позивача, виконання вимог суду обумовлене положеннями ст. 33 ГПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно понесення зазначених позивачем витрат обумовлено насамперед необхідністю доведення обставин на які зроблені посилання, і такі витрати не можуть бути покладені на відповідача. Вказані витрати не є іншими витратами у розумінні ст. 44 ГПК України.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротек»(юрид. адреса: 01010, м. Київ, вул. Червоноармійська 65, р/р 26003001066 в КФ «Західінкомбанку»МФО 320051, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32851773) на користь Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут авіаційної технології»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе 19-21, р/р 2600801282229 в ВАТ «Укрексімбанк»МФО 322313, ідент. код 14308552) 5 028, 23 грн. (п’ять тисяч двадцять вісім гривень 23 копійки) заборгованості по орендній платі, 412, 57 грн. (чотириста дванадцять гривень 57 копійок) суми належної до відшкодування витрат по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого приміщення, 745, 14 грн. (сімсот сорок п’ять гривень 14 копійок) інфляційних втрат, 232, 79 грн. (двісті тридцять дві гривні 79 копійок) 3% річних, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 16.05.2011