29/33
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа №
За позовом
до
про
Суддя
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Завод спецбетон»(надалі ВАТ «Завод спецбетон», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія відновлювальних енергетичних ресурсів»(надалі ТОВ «Квер», відповідач) заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 54 240 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані зобов'язання щодо оплати поставленої продукції згідно видаткових накладних.
Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив, що продукція позивача (бетонні блоки) була поставлена на будівельний майданчик –будівництва житлового будинку в другому мікрорайоні масиву Троєщина у Ватутинському районі м. Києва на якому відповідач виконував загальнобудівельні роботи на підставі договору підряду № 21 від 01.08.2001р. укладеного з БК «УкрАзіябуд».
Оскільки будівельні роботи були припинені, поставлені позивачем будівельні матеріали залишились на будівельному майданчику, та відповідно вирішується питання щодо їх викупу або повернення генеральним підрядником будівництва –ТОВ «Етьєн-вест».
В ході розгляду справи відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки 05.04.2004р. між сторонами було укладено договір № 35 щодо поставки відповідачем позивачу цементу, та відповідно позивач розраховувався за поставлений цемент виробами з нього. Таким чином відповідач не виключає, що поставлені позивачем бетонні вироби були розрахунком за цемент поставлений згідно договору № 35 від 05.04.2004р..
Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем було укладено усний договір поставки продукції, згідно домовленостей сторін позивачем на користь відповідача поставлялись будівельні матеріали (бетонні блоки).
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними № 412 від 29.07.2005р. на суму 1 120 грн., № 375 від 18.07.2005р. на суму 4 085, 42 грн., № 374 від 18.07.2005р. на суму 585 грн., № 407 від 29.07.2005р. на суму 2 800 грн., № 414 від 01.08.2005р. на суму 35 280 грн., № 502 від 26.08.2005р. на суму 15 680 грн., № 4 від 12.09.2006р. на суму 39 200 грн., № 17 від 01.02.2006р. на суму 1 960 грн., № 641 від 03.10.2005р. на суму 54 880 грн., № 641 від 03.10.2005р. на суму 233, 33 грн., № 782 від 01.11.2005р. на суму 5 880 грн., № 517 від 01.09.2005р. на суму 73 920 грн., № 941 від 16.12.2005р. на суму 23 520 грн..
Про отримання відповідачем вказаної продукції свідчать довіреності, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, факт поставки продукції відповідачем визнається.
В оплату поставленої продукції на рахунок позивача від ТОВ «Квер»було отримано 218 788, 65 грн., що підтверджується довідкою Святошинської філії АКБ «Київ»де обслуговується позивач.
Таким чином, відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково і станом на день звернення до суду заборгованість відповідача становить 54 240 грн..
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений між сторонами договір, фактично є договором поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач звертався до відповідача з претензією 09.11.2007р., яку відповідачем отримано 12.11.2007р. (згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованого листа –копія наявна у матеріалах справи), проте відповідач заборгованість не сплатив.
Посилання відповідача на те, що між сторонами проведено залік зустрічних вимог, що підтверджується укладеним договором № 35 від 05.04.2004р. та видатковими накладними № РН-0000005 від 07.05.2004р., № РН-0000020 від 30.09.2004р., № РН-0000023 від 29.10.2004р. судом визнається недоведеним, через відсутність належних доказів проведення такого заліку, складення відповідного акту, відповідних документів (листів, додаткових угод тощо) які б свідчили про досягнення такої згоди між сторонами.
Відповідно до умов укладеного договору (п.4.1) розрахунки за договором виконуються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі п'яти банківських днів з моменту отримання цементу, або в інші строки та іншим чином обумовленими додатковими угодами. Тобто, договором передбачено оплату поставленого цементу грошовими коштами та у визначений строк, а в разі зміни вказаних умов за домовленістю сторін –укладається додаткова угода. Додаткової угоди до вказаного договору, яка б передбачала розрахунок за отриманий товар продукцією, відповідачем до матеріалів справи не надано через її відсутність, жодних належних доказів що розрахунки за вказаним договором та за наданими до матеріалів справи видатковими накладними станом на час розгляду справи, не проведені суду не представлено. Питання щодо наявності чи відсутності заборгованості ВАТ «Завод Спецбетон»перед ТОВ «Квер»за договором № 35 від 05.04.2004р. немає жодного відношення до справи, що розглядається та не є предметом даного спору.
За таких обставин, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 54 240 грн., обов'язок по оплаті якої виник у відповідача згідно надісланої претензії, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача у сумі 660, 42 грн. (542, 42 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому витрати по оплаті юридичних послуг у розмірі 542 грн. не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія відновлювальних енергетичних ресурсів»(юрид. адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська 2Б, кв. 44, факт. адреса: м. Київ, вул. Горького 54, р/р 26001301002365 в АКБ «Мрія», МФО 321767, 260010035701 в КБ "Євробанк" м. Києва, МФО 380355, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, код ЄДРПОУ 19477779) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод спецбетон» (03134, м. Київ, вул. Якутська 5, р/р 26007600137401 в АКБ «Київ»в м. Києві, МФО 320939, код ЄДРПОУ 04012307) 54 240 грн. (п'ятдесят чотири тисячі двісті сорок гривень).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія відновлювальних енергетичних ресурсів»(юрид. адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська 2Б, кв. 44, факт. адреса: м. Київ, вул. Горького 54, р/р 26001301002365 в АКБ «Мрія», МФО 321767, 260010035701 в КБ "Євробанк" м. Києва, МФО 380355, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, код ЄДРПОУ 19477779) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод спецбетон»(03134, м. Київ, вул. Якутська 5, р/р 26007600137401 в АКБ «Київ»в м. Києві, МФО 320939, код ЄДРПОУ 04012307) 660, 42 грн. (шістсот шістдесят гривень 42 копійки) судових витрат.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2008 |
Оприлюднено | 16.04.2008 |
Номер документу | 1530734 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні