Рішення

від 08.09.2006 по справі 22/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 22/144                                                                                                         08.09.06 р.

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Електротехмонтаж”

До          Державного підприємства “Дарницький вагоноремонтний завод”мницької діяльності - фі

про          стягнення 7 796,77 грн.

Суддя    Шкурат А.М.

Представники  

від позивача          Кириленко Є.І. (дов. б/н від 19.06.2006р.)

від відповідача          Євстіфєєв Ю.В. (дов. № 3056 від 23.12.2005р.)

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Електротехмонтаж” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Державного підприємства “Дарницький вагоноремонтний завод” 5 766,20 грн. суми основного боргу та 2 030,57 грн. пені.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору від 28 квітня 2004 року № 155/ж06/04/15/01-П, укладеного між сторонами, у відповідача виникло зобов'язання оплатити вартість виконаних електроналагоджувальних та електромонтажних робіт токарно-копіювального станка моделі КЖ 1832.03. За ствердженням позивача відповідач взяте на себе зобов'язання належним чином не виконав у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 5 766,20 грн. та нараховану пеню за період з 17 лютого 2005 року по 27 червня 2006 року у сумі 2 030,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 серпня 2006 року порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 8 вересня 2006 року.

Відповідач позов в частині стягнення нарахованої пені не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що проти нього Господарським судом міста Києва порушено справу про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів виключає можливість нарахування та стягнення штрафних санкцій, в тому числі пені.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Електротехмонтаж” та Державним підприємством “Дарницький вагоноремонтний завод”

28 квітня 2004 року було укладено договір № 155/ж06/04/15/01-П (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач за дорученням відповідача прийняв на себе виконання електромонтажних робіт токарно-копіювального станка моделі КЖ 1832.03.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору відповідач зобов'язався провести передоплату в розмірі 30 % від суми Договору, що складає 4 185,00 грн. та провести остаточний розрахунок у сумі 9 766,20 грн. на протязі десяти банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Позивачем роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується актами приймання-задавння робіт від 1 липня 2004 року та від 4 лютого 2005 року (далі –акти виконаних робіт).

Як вбачається із вищезазначених актів позивачем станом на 1 липня 2004 року були виконані роботи на суму 4 185,00 грн., а станом на 4 лютого 2005 року –на суму 9 766,20 грн.

Відповідач вартість робіт оплатив частково, перерахувавши позивачеві 4 185,00 грн. 1 липня 2004 року, що підтверджується випискою з рахунку в банку позивача, та 4 000,00 грн. 28 листопада 2005 року, що підтверджується платіжним дорученням № 5252. Таким чином, станом на 28 листопада 2005 року позивачеві загалом було перераховано 8 185,00 грн. (4 185,00 грн. + 4 000,00 грн.).

Прийнявши на підставі акту виконаних робіт від 4 лютого 2005 року виконані позивачем роботи, у відповідача відповідно до пункту 3.2 Договору виникло зобов'язання провести остаточний розрахунок на протязі десяти банківських днів з моменту підписання сторонами вказаного акту.

Отже, відповідач до 16 лютого 2005 року (включно) мав перерахувати позивачеві 5 766,20 грн. (4 185,00 грн. + 9 766,20 грн. –8 185,00 грн.).

Проте, відповідач взяте на себе зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт належним чином не виконав, статочний розрахунок не провів.

Відповідно до частини першої статті 854 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після останньої здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, –достроково.

Попри всі можливості отримання підрядником оплати до здачі-прийняття виконаної підрядником роботи, загальне правило, сформульоване в частині першій статті 854 ЦК України, покладає на замовника обов'язок сплатити підрядникові вартість роботи після остаточної здачі роботи.

За таких обставин суд вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 5 766,20 грн. визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки статтями 525 та 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Твердження відповідача про відсутність підстав для стягнення пені у зв'язку з тим, що проти нього Господарським судом міста Києва порушено справу про банкрутство і мораторій на задоволення вимог кредиторів виключає можливість нарахування та стягнення штрафних санкцій, суд вважає необґрунтованими виходячи із наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2004 року № 24/342-б розірвано мирову угоду укладену між заявником Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” та боржником Державним підприємством “Дарницький вагоноремонтний завод”, що була затверджена ухвалою від 25 квітня 2004 року у справі

№ 24/342-б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 жовтня 2004 року

№ 24/342-6 було виправлено допущені описки в ухвалі від 27 вересня 2004 року та зобов'язано заявника Акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго” подати до офіційних органів оголошення про порушення справи про банкрутство боржника. Оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача було опубліковано в Газеті “Голос України” від

16 грудня 2004 року № 238.

Судом встановлено, що позивач в частині стягнення 5 766,20 грн. суми основного боргу та 2 030,57 грн. пені, нарахованої за період з 17 лютого 2005 року по 27 червня 2006 року є поточним кредитором, оскільки вимоги до боржника виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

У вирішенні питання про те, на які вимоги кредиторів поширюється мораторій, слід виходити з такого.

Мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною 10 статті 17  Закону (частини 6 та 24 статті 1, частина 5 статті 12 Закону).

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди (частини 6 та 24 статті 1, частина 6 статті 12 Закону).

Відповідно до пункту 7.2. Договору відповідач при порушенні термінів остаточного розрахунку по Договору сплачує позивачеві пеню  у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до поданого розрахунку за період з 17 лютого 2005 року по 27 червня 2006 року з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 2 030,57 грн.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Дарницький вагоноремонтний завод” (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 74, п/р 260000006803 в АБ „Експрес-Банк” у м. Києві, МФО 322959, код 14294471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Електротехмонтаж” (04050,

м. Київ, вул. Кравченка, буд. 23, к. 118, п/р 26000550800001 у Печерській філії КБ “Приватбанк” у м. Києві, МФО 300711, код 32113735) 5 766 (п'ять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 20 коп. основного боргу, 2 030 (дві тисячі тридцять) грн. 57 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його прийняття.

            Суддя                                                                            А.М.Шкурат