Рішення

від 28.03.2008 по справі 6/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2008 р.                     Справа № 6/50.

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д. при секретарі Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні позов

Чернівецького відділення Інституту проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича Національної академії наук України

до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго”

про визнання недійсним рішення комісії Чернівецького РЕМ ВАТ “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго”

за участю представників сторін:

від позивача: Лавренчук О. П., доручення від 04.04.2008 № 151;                         Дронь А. В., доручення від 21.02.2008 № 26/151

від відповідача: Дряпак А. І.., довіреність від 01.02.2008 № 44,

В С Т А Н О В И В :

Чернівецьке відділення Інституту проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича Національної академії наук України звернулося до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” з позовною заявою про визнання недійсним рішення комісії Чернівецького РЕМ ВАТ “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” про порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 із змінами і доповненнями та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (далі –Правила), оформленого у вигляді протоколу без номера від 21.12.2007.

Позов мотивується тим, що 15 грудня 2007 року представниками відповідача було складено Акт про порушення Правил від 15.12.2007 № 7-1577, на підставі якого комісією Чернівецького РЕМ був прийнятий протокол від 21.12.2007, згідно з яким позивачеві безпідставно нараховано збитки в сумі 10570,41грн.

У наданому відзиві відповідач просить провадження у справі припинити на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що предмет спору відсутній, а спір вирішенню в господарських судах України не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду по суті в порядку господарського судочинства, а позовна вимога є обґрунтована з урахуванням наступних підстав.

Частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, у тому числі і на правовідносини, які пов'язані з виконанням договорів про постачання електроенергії.

У відповідності до частини 1 статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як зазначено у п. 10 ч. 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 ст. 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

За таких обставин твердження відповідача про відсутність предмету спору судом визнається хибним.

Судовим розглядом справи встановлено, що за результатами проведеної 15.12.2007 представниками відповідача перевірки дотримання позивачем Правил був складений акт № 7-1577 від того ж числа, з якого вбачається неврахування трансформаторною підстанцією холостого ходу, що є порушенням  пункту 5.40 Правил.

На підставі зазначеного акта 21.12.2007 комісією Чернівецького РЕМ, який є структурним підрозділом відповідача, було винесено рішення протокольної форми  від 21.12..2007 без номера, яким позивачеві було донараховано збитки в сумі 10570,41 грн.

Можливі порушення з боку споживачів електроенергії з метою зменшення показів приладу обліку, в тому числі і пошкодження пломб електропередавальної організації, встановлені пунктом 6.40 Правил.

Відповідальність позивача можлива лише при здійсненні ним конкретних дій, спрямованих на позаоблікове споживання електроенергії, а також при наявності інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ, та вини позивача.

Між тим факт здійснення позивачем будь-яких конкретних дій, спрямованих на зменшення показників засобу обліку електроенергії в ході розгляду справи судом не встановлено. У зв'язку з цим посилання  в акті на порушення позивачем вимог пункту 6.40 Правил судом визнається безпідставним.

Відшкодування збитків  передбачено статтею 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Такими чином, законодавцем визначено, що обов'язковими умовами для відшкодування збитків є порушення учасником господарських відносин господарського зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте в матеріалах справи відсутні безперечні докази як б дозволили зробити чіткий висновок про те, коли та яке саме порушення здійснено позивачем як суб'єктом господарювання; в чому воно полягає, які наслідки воно спричинило, наявність причинного зв'язку між діями позивача та наслідками, які настали тощо.

Щодо неврахування холостого ходу трансформаторною підстанцією суд зазначає, що якщо воно і мало місце, то це здійснилося насамперед з вини відповідача.

Пунктом 6.40 Правил встановлено, що у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

Проте, в порушення зазначеного пункту відповідач здійснив  розрахунок нібито недоврахованої електроенергії за період з 15.12.2004 по 15.12.2007, тобто за 3 роки або за період в 6 разів більше, ніж допускають Правила.

За таких обставин суд дійшов висновку, що задовольняючи обґрунтований позов, судові витрати належить покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсними рішення комісії Чернівецького району електричних мереж Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” від 21.12.2007 про донарахування позивачеві 10570, 41грн.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” (м. Чернівці, вул. Прутська. 23-А) на користь Чернівецького відділення Інституту проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича Національної академії наук України (м. Чернівці, вул. Ірини Вільде, 5, ідентифікаційний код 05540043) державне мито в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Суддя                                                             А. Паскарь