Рішення

від 24.03.2008 по справі 33/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом                товариства з обмеженою відповідальністю «Арктика»

до                             товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Магазин № 904»

про                            стягнення 1 321,26 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Невмержицька І.П. –представник за довіреністю № 01  від 08.01.2008 року;                    

від відповідача:  не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арктика»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Магазин № 904» про стягнення боргу в сумі 1 321,26 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.09.2004 року відповідач згідно товарно-транспортної накладної № 111323 від 08.09.2004 року отримав від позивача товар на загальну суму 346,24 грн.

01.01.2006 року сторони уклали договір постачання № 1-202/1, відповідно до умов якого позивач зобов'язується постачати відповідачу продукцію «Крафт Фудз Україна»протягом дії цього договору згідно товарно-транспортних накладних, які є невід'ємними  частинами цього договору, а відповідач зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах, викладених в даному договорі.

Відповідно до п.4.1 договору № 1-202/1 від 01.01.2006 року загальна сума договору відповідає сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до цього договору.

Згідно п.6.4 договору № 1-202/1 від 01.01.2006 року передача товару здійснюється на підставі накладної, що підтверджується підписом та печаткою уповноваженого представника покупця.

Виконуючи умови даного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 848,26 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками товарно-транспортні накладні:

- № 716809 від 30.11.2006 року на суму 184,56 грн.;

- № 716810 від 30.11.2006 року на суму 663,70 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору  № 1-202/1 від 01.01.2006 року остаточний розрахунок за товар, що постачається покупцю постачальником, здійснюється не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання товарно-транспортної накладної покупцем шляхом:

а)перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника;

б)внесення грошових коштів безпосередньо в касу постачальника через ЕККА.

У випадку, коли грошові кошти за реалізований товар постачальнику не надійшли і покупець використав шляхи, не зазначені в п.5.1 –розрахунки покупця будуть розцінюватись як заборгованість.

10.05.2007 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 515 від 10.05.2007 року відповідно до якого позивач вимагав сплатити загальну суму заборгованості в розмірі 1 194,49 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії.

Листом зазначена претензія повернулася позивачу з приписом листоноші: «15/5 директор відмовилася від отримання листа».

Представниками сторін був підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період з 31.12.2005 року по 16.10.2007 року відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 194,49 грн.

У судове засідання 24.03.2008 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав уточнення до позовної заяви відповідно до якого збільшив розмір позовних вимог та подав клопотання про стягнення з відповідача 10,88 грн. за витяг з ЄДРПОУ. Просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 194,49 грн.,  три відсотки річних в розмірі 41,37 грн., індекс інфляції в розмірі 253,14 грн., витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 10,88 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/126 від 26.02.2008 року не виконав, обґрунтованого клопотань щодо своєї неявки не направив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення за № 05313175 на юридичну адресу: 03142, м. Київ, вул. Вернадського, 59.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням уточнення до позовної заяви.

08.09.2004 року позивач на адресу відповідача поставив товар на загальну суму 346,24 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 111323 від 08.09.2004 року, яка підписана сторонами та скріплена печаткою.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Також, на виконання умов договору № 1-202/1 від 01.01.2006 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 848,26 грн. Зазначений факт підтверджується   товарно-транспортними накладними № 716809 від 30.11.2006 року та № 716810 від 30.11.2006 року, які підписані сторонами та скріплені печатками

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 5.1 договору  № 1-202/1 від 01.01.2006 року остаточний розрахунок за товар, що постачається покупцю постачальником, здійснюється не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання товарно-транспортної накладної покупцем шляхом:

а)перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника;

б)внесення грошових коштів безпосередньо в касу постачальника через ЕККА.

У випадку, коли грошові кошти за реалізований товар постачальнику не надійшли і покупець використав шляхи, не зазначені в п.5.1 –розрахунки покупця будуть розцінюватись як заборгованість.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Представниками сторін був підписаний та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків за період з 31.12.2005 року по 16.10.2007 року відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 194,49 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 1 194,49 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 договору  № 1-202/1 від 01.01.2006 року остаточний розрахунок за товар, що постачається покупцю постачальником, здійснюється не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання товарно-транспортної накладної покупцем.

Тому, останнім днем виконання взятих на себе зобов'язань по оплаті товарно-транспортних накладних № 716809 від 30.11.2006 року та № 716810 від 30.11.2006 року на загальну суму 848,26 грн. мало бути 13.12.2006 року.

Щодо виконання зобов'язання по товарно-транспортній накладній № 111323 від 08.09.2004 року на суму 346,23 грн., то відповідно до ч.2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З направленої позивачем претензії вих. № 515 від 10.05.2007 року вбачається, що він вимагав сплатити заборгованості в розмірі 1 194,49 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії.

Оскільки, 15.05.2007 року директор відмовився від отримання листа, тому зобов'язання мало бути виконано до 21.05.2007 року.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних в розмірі 41,37 грн. та індексу інфляції в розмірі 253,14 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Представник позивача подав клопотання про стягнення з відповідача 10,88 грн. сплачених позивачем за витяг з ЄДРПОУ, витребуваних ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.02.2008 року по справі № 33/126 та на підтвердження оплати надав платіжне доручення № 320 від 13.03.2008 року з призначенням платежу: «сплата за надання відомостей з ЄДРПОУ по товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Магазин № 904».

Вимога позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 10,88 грн. належним чином доведена та підлягає задоволенню.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Магазин № 904»(03142, м. Київ, просп. Вернадського, 59, р/р 26001601066401 в АКБ Київ, МФО 320939, код ЄДРПОУ 30108330) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Актика»(03151, м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22; р/р 26001003038800 в «ІНГ Банк Україна»м. Києва, МФО 300539, код ЄДРПОУ 24260556) суму основного боргу 1 194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) грн. 49 коп., три проценти річних в розмірі 41 (сорок одна) грн. 37 коп., індекс інфляції в сумі 253 (двісті п'ятдесят три) грн. 14 коп., витрат пов'язаних з розглядом справи в розмірі 10 (десять) грн. 88 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 1 719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 88 коп.

        3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                                С.М.Мудрий