Рішення

від 25.07.2006 по справі 14/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/267

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

25.07.2006р.                                                                                          Справа №  14/267

за позовом  Приватного   підприємства "Полтехкомплект", вул.Жовтнева, 44, к.60, м. Полтава, Полтавська область,36000

до  Приватної  аграрної фірми  "Обрій", с. Пестичевське, Лохвицький район, Полтавська область,37250

про  стягнення  15960,33 гривень грошових коштів

                                                                      Суддя  Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача:  Юхименко Б.Ю - директор

від відповідача:  Зінчекно В. - директор

СУТЬ СПОРУ:  Розглядається позовна заява про стягнення 15960,33 гривень заборгованості   по договору відповідального  зберігання від 17.03.2005 р., в тому числі: 14400,00 грн. – основного боргу, 974,47 грн. – пені; 2880,00 грн. – штраф; 153,86 грн. –3% річних; 432,00 грн. – збитки від інфляції.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.06.2006 року., строк вирішення спору, було продовжено за клопотанням сторін, відповідно до вимог п. 4 статті 69 ГПК України.

Відповідач у відзиві та   в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково на суму основного боргу – 11400,00 гривень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 17.03.2006 р. між Приватним підприємством «Полтехкомплект», м. Полтава (далі – позивач) та  Приватною аграрною фірмою “Обрій”с. Пестичевське   (далі – відповідач) було укладено договір № 1  відповідального зберігання (далі – договір зберігання), згідно з яким позивач  передав  на  зберігання, на склад відповідача, насіння соняшнику а відповідач зобов'язався  зберігати насіння  і повернути позивачу у схоронності у визначені терміни.

Згідно з пунктом 1.1 договору позивач (поклажодавець) передає на зберігання насіння соняшнику, родові та якісні ознаки якого визначені у накладних на склад відповідача (зберігача) , а відповідач зобов'язується зберігати їх і повернути позивачу у схоронності у визначені терміни.

Позивач на виконання умов договору згідно видаткової накладної №ПХ-0000042 від 16.03.2005р.  та довіреності відповідача №015079 від 17.03.06р. передав   на відповідальне зберігання відповідачу – насіння соняшника в кількості 1,200 тон вартістю 14400,00 гривень.

Статтею 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона

(зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем ), і повернути її в схоронності.  

Договір зберігання  укладається у письмовій формі.

Укладення договору зберігання  підтверджується, якщо  прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаною зберігачем. В нашому випадку це підтверджується видатковими накладними позивача (поклажодавця) та  довіреностями  відповідача (зберігача).   

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору зберігання.

Відповідно до пункту  2.7 договору відповідач (зберігач) зобов'язаний прийняти на збереження і зберігати передане йому насіння до пред'явлення позивачем (поклажодавцем) вимоги про його повернення.

Після закінчення дії договору 31 грудня 2005 року відповідачем не було повернуто отримане за договором насіння соняшнику. В зв'язку з тим, що відповідач використав соняшник переданий йому на зберігання для власних потреб, що підтверджується ним (див. матеріали справи доповнення до відзиву).

Пункт   3.2. договору передбачає, що відповідач (зберігач)  у випадку реалізації, використання для власного вжитку, втрат або псування насіння, переданого йому на зберігання позивачем (поклажодавцем) повинен не  пізніше як на протязі десяти банківських днів перерахувати вартість цього насіння на розрахунковий рахунок позивача (поклажодавця).

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є  право відношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.   Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання  має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту  5.2. даного договору передбачає, що у разі невиконання зобов'язань, винна сторона відшкодовує іншій стороні всі спричинені цим збитки.

Відповідно до  статті 546 ЦК України виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути  встановлені  інші  види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею  549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Згідно пункту 5.3 договору у випадку реалізації товару відповідач (зберігач) за несвоєчасне проведення розрахунків сплачує позивачу (поклажодацю) пеню за простроченими платежами у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р.№543/96-ВР у розмірі 2-х облікових ставок НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день  прострочення .

Відповідачу  нарахована пеня в сумі - 974,47 гривень та штраф - 2880,00 гривень  (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Відповідачу нараховано збитки від інфляції в сумі -  432,00 гривень та 3% рвчних ву сумі - 153,86 гривень  ( розрахунок в матеріалах справи).  

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази /у матеріалах справи/, які дають підстави суду задовольнити їх та стягнути з відповідача на користь позивача основну суму боргу –  14400,00 грн. – основного боргу, 974,47 грн. – пені; 2880,00 грн. – штраф; 153,86 грн. –3% річних; 432,00 грн. – збитки від інфляції; 159,60 грн. - витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу – 118 грн.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 233, 36, 43, 44-45, 49,69(4), 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної аграрної фірми “Обрій”, Полтавська область, Лохвицькийрайон, с. Пестичівське   (р/р 26002203089 в АБ “Полтава-Банк”, в м. Лохвиця  МФО 331489, код ЄДРПОУ 30811000) на користь Приватного підприємства “Полтехкомплект”, 36000, м. Полтава, вул.Жовтнева,44 кв.60, (р/р 26009710751 філія ВАТ “МТБ” у м. Полтаві, МФО 331973, код ЄДРПОУ 32461276) – суму боргу –  14400,00 грн., пені - 974,47грн., штраф – 2880,00 грн., 3% річних – 153,86 грн., збитки від інфляції – 432,00 грн., витрати по сплаті держмита – 159,60 грн., та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу – 118 грн.    

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

СУДДЯ                                                            Іваницький О.Т.