Постанова

від 10.04.2008 по справі 18/340

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/340

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "10" квітня 2008 р.       Справа №  18/340

   Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В.  при секретарі судового засідання Горловій М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні 10.04.2008 р. о 10:35 год. адміністративну справу №18/340

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді,                           м. Кіровоград  

до відповідача: Кіровоградського комунального підприємства "Теплоелектроцентраль", м. Кіровоград        

про стягнення  307 160,89  грн.  

Представники сторін:

від позивача - Білоус С.В., довіреність № 3 від 03.01.08, провідний  спеціаліст - юрисконсульт;

від відповідача - Пастух В.В., довіреність № 1 від 11.02.08, юрисконсульт.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді подано позовну заяву № 07-10/207 від 20.12.2007 року про стягнення з Кіровоградського комунального підприємства "Теплоелектроцентраль" заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та боргу по штрафній санкції і пені в загальній сумі 514 802,13 грн.

19.03.2008 року на адресу господарського суду надійшла заява управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді № 676/07-23 від 19.03.2008 року про зменшення суми позовних вимог, згідно якої  позивач просить стягнути лише заборгованість по страховим внескам на суму 307 160,89 грн. (а.с. 87-88). Зменшення суми позовних вимог пов"язано із введенням ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 06.02.2006 року по справі № 10/44 мораторію на задоволення вимог кредиторів КП "Теплоелектроцентраль", у зв"язку з чим сума фінансової санкції та пені зняті в особовій картці платника.

Відповідно до ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право зменшити розмір позовних вимог в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням зменшення підтримав у повному обсязі.

Відповідач у наданому до суду відзиві від 13.03.2008 р. (а.с. 65-66)  позов визнав частково  в частині стягнення заборгованості по внескам у розмірі 307 160,89 грн. Позов в частині стягнення за первісними вимогами штрафної санкції і пені заперечив  у зв"язку із введенням ухвалою господарського суду від 06.02.2006 р. по справі № 10/44 про банкрутство відповідача мораторію.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.04.2008 року позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення  суми позову визнав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, господарський  суд

                                                ВСТАНОВИВ:

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками визначається Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІV (далі по тексту - Закон).

За вимогами частини 3 статті 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України. Платниками страхових внесків згідно зі статтею 14 та 15 Закону є страхувальники-роботодавці, які набувають статусу платників страхових внесків з дня їх взяття на облік територіальним органом  Пенсійного фонду.

Органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, є Пенсійний фонд, який, при цьому, є центральним органом виконавчої влади, що слідує з Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. №121,  та  Положення  про  Пенсійний фонд України, затвердженого постановою  Кабінету  Міністрів України  № 1261 від 24.10.2007 р.

Виконавчими органами правління Пенсійного фонду є  виконавча дирекція та підвідомчі їй територіальні органи, які уповноважені стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків та застосовувати санкції, передбачені Законом  (ст.63, 64 Закону). З урахуванням частини 12 Прикінцевих  Положень Закону України №1058-ІV функції виконавчої дирекції та її територіальних  органів протягом п'яти років з дня набрання  чинності цим Законом виконують відповідно  Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

Згідно частини 1 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески для роботодавця нараховуються  на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового  забезпечення)  працівників, що включають виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних  та компенсаційних   виплат,   у  тому  числі  в натуральній  формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами,  прийнятими відповідно  до Закону України  "Про  оплату праці", виплату  винагород  фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та  допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Обчислюються страхові внески виключно у грошовій формі та мають сплачуватись за відповідний базовий період (календарний місяць) не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду та підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.  

Розміри страхових внесків встановлюються за ставками, визначеними Законом України  "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р.

Кіровоградське комунальне підприємство "Теплоелектроцентраль" згідно поданої ним заяви зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, а тому є платником страхових внесків відповідно до Закону (а.с. 24).

Як слідує з розрахунків сум страхових внесків за серпень-жовтень 2007 р. (а.с.10-12, 19-21) та акту документальної перевірки від 25.09.2007 р. за період з 01.07.2004 р. по 01.09.2007 р. за відповідачем присутня заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі  307 160,89 грн.

Наявність вказаної суми заборгованості по страховим внескам підтверджується даними картки особового рахунку платника (а.с.35-37), не заперечується відповідачем в акті звірки ( а. с. 51) та визнається у відзиві на позов ( а.с. 65-66) ,

Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого Правлінням ПФУ 19.12.2003 р. №21-1, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати страхових внесків органи Пенсійного фонду надсилають страхувальнику вимогу про сплату боргу (пункт 8.2.). Страхувальник протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми (пункт 8.4.). У разі незгоди з розрахунком суми вимог страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження має право на оскарження в судовому порядку (пункт 8.5.). Якщо страхувальник, який одержав вимогу, не сплатив зазначену у вимозі суму, або не узгодив і не оскаржив вимогу, або узгодив і не сплатив, орган Пенсійного фонду може звернутися до органів державної виконавчої служби для стягнення у встановленому законом порядку (пункт 8.8.). У зазначених випадках орган Пенсійного фонду має право також звернутися до суду з відповідним позовом (частина 3 статті 106 Закону).

З урахуванням викладених вимог, позивачем було сформовано вимоги №Ю- 870-у від 25.09.2007 р. на суму недоїмки 597,63 грн. (а.с. 71),  № Ю-256-у від 03.03.2007 року на суму недоїмки 23 695,37 грн. (а.с. 69), № Ю-50-у від 04.01.2008 року на суму недоїмки 762,19 грн. (а.с.73), № Ю-1110-у від 05.12.2007 року на суму недоїмки 287 619,53 грн. (а.с. 75), які отримані відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.70, 72, 74, 76).

За повідомленням позивача вказані вимоги на виконання до органів ДВС не пред'являлись та відповідачем не оскаржувались (а.с.68).

Крім того, рішенням  Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді №756 від 26.04.2007 р. до відповідача застосовано фінансові санкції  у вигляді стягнення штрафу в сумі 146825,96 грн. та нараховано пеню в сумі 59778,78 грн. (а.с.77) та рішенням №2405 від 27.09.2007 року до відповідача застосовано фінансові санкції  у сумі 1036,50 грн. (а.с.79). Примірники рішення відповідачем отримані (а.с.78, 79).

Проте, відповідно до заяви управління Пенсійного фонду України про зменшення суми позовних вимог № 676/07-23 від 19.03.2008 року, у зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 06.02.2006 року по справі № 10/44 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів КП "Теплоелектроцентраль", спеціалістами управління суми фінансової санкції і пені були зняті з обліку в особовій картці платника страхових внесків та зменшено суму позову на 207641,24 грн.

Таким чином, сума заборгованості підприємства становить 307 160,89 грн.  недоїмки по страховим внескам.

Згідно з частинами 2, 3 статті 106 Закону суми страхових внесків, які своєчасно не сплачені страхувальником, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка), з позовом про стягнення яких орган Пенсійного фонду  має право звернутися до суду.

В судовому засіданні 10.04.2008 року представником відповідача  адміністративний позов з урахуванням зменшення суми позовних вимог визнано у повному  обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Згідно ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову та прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи те, що визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, господарський суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем адміністративного позову та з огляду на наявні в матеріалах справи докази задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.  71, ч. 4 ст. 94, ч.ч. 3-4 ст. 112,  ч. 3 ст. 136, ст.ст. 160, 161, 162, 163, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1-4 ст. 254, ст. 258, п. 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                              ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Кіровоградського комунального підприємства "Теплоелектроцентраль" (25002, м. Кіровоград, вул. Енергетиків, 20, р/р 26000262 АКБ "Мегабанк", МФО 323680, ідентифікаційний код 30285726) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді (25001, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 4, р/р 256073011226 в Облуправлінні Ощадбанку, МФО 323475, ідентифікаційний код 20650088) - 307 160 грн. 89 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.  

           Суддя

  В.В.Тимошевська