Рішення

від 11.05.2011 по справі 48/603

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/603 11.05.11

За позовом Акціонерного товариства закритого типу "Олвіта"

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Термобуд-Жит омир"

про визнання недійсним догов ору та визнання права власно сті

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача: Жук Ю.О.

від відповідача: ОСОБА_5

Обставини справи:

Акціонерне товариств о закритого типу "Олвіта" (нада лі - АТЗТ "Олвіта") звернулося до господарського суду міст а Києва із позовом до Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Термобуд - Житомир" (над алі - ТОВ "Термобуд-Житомир") п ро визнання недійсним догово ру та визнання права власнос ті.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що договір купівлі - п родажу квартири від 02.03.2010 р. укл адений між позивачем та відп овідачем під впливом тяжких для позивача обставин та на н евигідних умовах, а тому згід но ст. 233 Цивільного кодексу Ук раїни є підстави для визнанн я його недійсним та застосув ання наслідків, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу Укра їни. Також, позивач просить ви знати право власності на ква ртиру АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 05.11.2010 р. поруш ено провадження у справі та п ризначено її до розгляду на 24. 11.2010 р.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 24.11.2010 р. задов олено клопотання відповідач а про зупинення провадження у справі, зупинено проваджен ня у справі №48/603 до вирішення г осподарським судом Житомирс ької області справи №2/24-К за по зовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Термобуд - Ж итомир" та Акціонерного това риства закритого типу "Олвіт а" про визнання недійсним ріш ення загальних зборів учасни ків ТОВ "Термобуд-Житомир" та д оговору купівлі - продажу кв артири від 02.03.2010 р.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 26.01.2011 р., залишеною без змі н постановою Вищого господар ського суду України від 14.03.2011 р. , ухвалу господарського суду міста Києва від 24.11.2010 р. скасова но, а матеріали справи №48/603 пер едано на розгляд до господар ського суду міста Києва.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 25.03.2011 р. розгл яд справи призначено до 11.04.2011 р.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 11.04.2011 р. у зв' язку із клопотанням представ ника відповідача розгляд спр ави відкладено до 11.05.2011 р.

21.04.2011 р. через канцелярію суду представником позивача пода но заяву про забезпечення по зову, в якій просить до набран ня законної сили рішенням су ду заборонити: ТОВ "Термобуд-Ж итомир" та будь-яким іншим осо бам вчиняти в будь-який спосі б будь-які дії, спрямовані на в ідчуження або передачу в оре нду квартири АДРЕСА_1; Ком унальному підприємству "Київ ське міське бюро технічної і нвентаризації" оформляти та реєструвати право власності за будь-якими особами на квар тиру АДРЕСА_1; нотаріальне посвідчення будь-яких догов орів щодо відчуження квартир и АДРЕСА_1; ТОВ "Термобуд-Жи томир" та будь-яким іншим особ ам виселяти АТЗТ "Олвіта" з ква ртири АДРЕСА_1.

Представник позивача в суд ове засідання з'явився, подан у заяву про забезпечення поз ову підтримує та просить вжи ти наведені заходи, позовні в имоги підтримує та просить з адовольнити їх повністю.

Дослідивши матеріали спра ви (в т.ч. надану відповідачем копію ухвали Святошинського районного суду міста Києва в ід 17.11.2010 р. у справі №2-4159 2010 р.) та зас лухавши думку представників сторін, суд приходить до висн овку про відсутність передба чених ст. 66 Господарського про цесуального кодексу України підстав для вжиття заходів д о забезпечення позову, а тому в задоволенні заяви позивач а про забезпечення позову не обхідно відмовити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, по дав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову п росить відмовити повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолю тивну частину рішення.

У судових засіданнях 24.11.2011 р. т а 11.04.2011 р. складалися протоколи згідно статті 81 1 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, а в фіксація судового засідання 11.05.2011 р. здійснювалас ь за допомогою технічних зас обів.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників стор ін, всебічно і повно з' ясува вши фактичні обставини, на як их ґрунтується позов, об' єк тивно оцінивши докази, які ма ють значення для розгляду сп рави і вирішення спору по сут і, господарський суд міста Ки єва -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2010 р. між АТЗТ "Олвіта" ( продавець) та ТОВ "Термобуд-Жи томир" (покупець) було укладен о договір купівлі-продажу кв артири, посвідчений приватни м нотаріусом Київського місь кого нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №660 (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1 Договору з а цим договором АТЗТ "Олвіта" п ередає у власність ТОВ "Термо буд-Житомир" квартиру під А ДРЕСА_1, а ТОВ "Термобуд-Житом ир" приймає вищевказану квар тиру і сплачує за неї обговор ену цим договором грошову су му.

Пунктом 6 Договору встановл ено, що продаж квартири за дом овленістю сторін вчиняється за 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп. (в т.ч. ПДВ), які отримані продав цем від покупця повністю до п ідписання цього договору. Ук ладанням та підписанням цьог о договору сторони підтвердж ують факт повного розрахунку за купівлю-продаж вищевказа ної квартири.

Згідно із п. 7 Договору відпо відно до відомостей, викладе них у довідці-характеристиці , виданої Київським міським б юро технічної інвентаризаці ї та реєстрації права власно сті на об' єкти нерухомого м айна під №1455221 від 12.02.2010 р., вартіст ь квартири, що відчужується с тановить 73 694 (сімдесят три тися чі шістсот дев' яносто чотир и) гривні 85 коп.

На виконання умов Договору 02.03.2010 р. позивач передав, а відпо відач прийняв квартиру АДР ЕСА_1, що підтверджується пі дписаним повноважними предс тавниками та скріпленим печа тками сторін актом прийому-п ередачі нежилих приміщень.

Спір у справі виник у зв' яз ку з невідповідністю, на думк у позивача, Договору вимогам чинного законодавства через його укладання під впливом т яжких обставин та на вкрай не вигідних умовах.

Позивач вказує, що Договір у кладено за наявності таких т яжких обставин:

- наявність заборгова ності перед ТОВ" КБ "Західінко мбанк" за кредитним договоро м та загроза втратити застав лене майно вартістю більше 10 0 00 000,00 грн.;

- наявність заборгова ності по заробітній платі на суму 89,5 тис. грн.;

- наявність заборгова ності перед Управлінням Пенс ійного фонду України в Дарни цькому районі на суму 2 587,79 грн.;

- наявність заборгова ності перед УДСО на суму 3 198,48 гр н.;

- наявність заборгова ності перед суб' єктами госп одарювання згідно доданих рі шень судів та виконавчих док ументів.

Невигідні умови позивачем обґрунтовуються тим, що квар тира продана за ціною 100 000,00 грн ., в той час як за інформацією б рокерських агентств її ціна в середньому становить 1 000 000,00 г рн. Також позивач вказує, що ві дповідач не виконав грошове зобов' язання за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивіль ного кодексу України підстав ою недійсності правочину є н едодержання в момент вчиненн я правочину стороною (сторон ами) вимог, які встановлені ча стинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодек су.

Недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільн ого кодексу України встановл ено, що зміст правочину не мож е суперечити цьому Кодексу, і ншим актам цивільного законо давства, а також інтересам де ржави і суспільства, його мор альним засадам; особа, яка вчи няє правочин, повинна мати не обхідний обсяг цивільної діє здатності; волевиявлення уча сника правочину має бути віл ьним і відповідати його внут рішній волі; правочин має бут и спрямований на реальне нас тання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду ци вільних справ про визнання п равочинів недійсними" №9 від 06 .11.2009 р. (надалі - "постанова Плен уму") визначено, що при розгляд і справ про визнання правочи нів недійсними суди залежно від предмета і підстав позов у повинні застосовувати норм и матеріального права, якими регулюються відповідні відн осини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Підставою позову є укладан ня правочину під впливом тяж кої обставини, а тому підляга ють застосуванню в т.ч. припис и ст. 233 Цивільного кодексу Укр аїни.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Цивіль ного кодексу України правочи н, який вчинено особою під впл ивом тяжкої для неї обставин и і на вкрай невигідних умова х, може бути визнаний судом не дійсним незалежно від того, х то був ініціатором такого пр авочину.

Пунктом 23 постанови Пленуму передбачено, що правочин мож е бути визнаний судом недійс ним на підставі статті 233 ЦК, як що його вчинено особою під вп ливом тяжкої для неї обстави ни і на вкрай невигідних умов ах, чим друга сторона правочи ну скористалася. Тяжкими обс тавинами можуть бути тяжка х вороба особи, членів її сім'ї ч и родичів, смерть годувальни ка, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або з меншення яких необхідно укла сти такий правочин.

Особа, яка оскаржує правочи н, має довести, що за відсутнос ті тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Тобто, для кваліфікації пра вочину за ст. 233 Цивільного код ексу України необхідна обов' язкова наявність зазначених двох умов у сукупності: вплив тяжкої обставини і вкрай нев игідні умови. Крім того, має бу ти причинно-наслідковий зв'я зок між тяжкими обставинами та укладеним правочином (йог о укладання саме з метою усун ення обставин).

За змістом узагальнення Ве рховного Суду України "Практ ика розгляду судами цивільни х справ про визнання правочи нів недійсними" (лист від 24.11.2008 р .) тяжкі обставини судді розум іють як не будь-яке несприятл иве матеріальне, соціальне ч и інше становище, а як його кра йні форми. Наприклад, важка хв ороба особи чи її близьких, см ерть годувальника, крайня ну жденність її сім'ї, загроза вт ратити заставлене житло чи б анкрутства, надзвичайно низь ка винагорода за виконану ро боту або надану послугу, порі вняно з вартістю відчужувано ї речі, та інші обставини, для усунення чи пом'якшення яких необхідно терміново укласти цей правочин. Тяжка обставин а є оцінювальною категорією і має визначатися судом з ура хуванням всіх обставин справ и. Потерпілий, який оскаржує п равочин, повинен довести, що з а відсутності тяжких обстави н він взагалі або на зазначен их умовах не уклав би правочи н. Визнання правочину недійс ним не може пов'язуватись з ти м, чи усвідомлювала сторона к ористь, яку матиме від нього.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень. Докази подаються сторон ами та іншими учасниками суд ового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни господарський суд прий має тільки ті докази, які мают ь значення для справи. Обстав ини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

Наведені позивачем обстав ини на обґрунтування підстав для визнання Договору недій сним не можуть вважатися кра йньою формою тяжких обставин з огляду на таке:

- позика за кредитним д оговором з ТОВ "КБ "Західінком банк" отримана у 2008 році, а стро к її погашення встановлено д о 2011 року. Із листів ТОВ "КБ "Захі дінкомбанк" №272 від 07.12.2009 р. (а.с. 36 т. 1) та №724 від 13.09.2010 р. (а.с. 37 т.1) вбачаєт ься, що станом на грудень 2009 рок у (до укладання Договору) у АТЗ Т "Ольвіта" існувала заборгов аність у розмірі 345 819,96 грн. (пога шення векселів) та 71 076,26 грн. (по с платі відсотків), а станом на в ересень 2010 року (після укладан ня Договору) - 345 819,96 грн. (погаше ння векселів) та 120 580,12 грн. (по спл аті відсотків). Тобто, грошові кошти не були спрямовані на п огашення заборгованості та, як вказує позивач, уникнення звернення стягнення на заст авлене майно чи відвернення банкрутства;

- лист КМДА №006-2233 від 21.11.2008 р. про існування заборговано сті перед працівниками на су му 89,5 тис. грн. не може бути нале жним доказом існування таких обставин у лютому-березні 2010 р оку;

- судові рішення та вик онавчі листи про стягнення з АТЗТ "Ольвіта" заробітної пла ти (а.с. 39-48 т. 1) на загальну суму 28 7 81,47 грн., заборгованість перед П енсійним фондом України у ро змірі 2 587,79 грн. та УДСО у розмірі 3 198,48 грн., враховуючи наявність кредитних договорів на суму 5 000 000 грн. та передачу в заставу власного майна на суму 5 236 499 гр н. (договір застави №1502/08-1 від 15.02.20 08 р. (а.с. 18-29 т.1)) та на суму 5 025 500 грн. (д оговір застави №1407/08 від 14.07.2008 р. (а .с. 30-34 т.1)) не доводить існування тяжких обставин.

Таким чином, позивачем не д оведено існування тяжких обс тавин (їх крайньої форми) з яки ми приписи статті 233 Цивільног о кодексу України передбачаю ть можливість визнання Догов ору недійсним.

Крім того, позивачем не нада но жодних доказів того, що за в ідсутності викладених у позо ві обставин Договір не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах, адже наявн ість заборгованості у розмір і більше 6 мільйонів гривень (з пояснень позивача) не могла б ути усунута продажем майна з а 100 000,00 грн., а відтак твердження позивача, що укладання Догов ору здійснено з метою недопу щення банкрутства юридичної особи чи звернення стягненн я на заставлене майно є безпі дставними.

При цьому, із змісту Статуті в сторін вбачається, що учасн иками АТЗТ "Ольвіта" є ОСОБА _2 (50%) та ОСОБА_3 (50%), а учасник ами ТОВ "Термобуд-Житомир" є ОСОБА_2 (25%), ОСОБА_1 (25%), ОСО БА_4 (25 %) та ОСОБА_5 (25%).

За таких обставин, суд погод жується із твердженням предс тавника відповідача про те, щ о керівник та власник 50% часто к участі позивача, який уклад ав від імені товариства Дого вір здійснював це свідомо та не міг перебувати під впливо м тяжких обставин через відч уження такого майна на корис ть юридичної особи в якій вол одів часткою участі.

Стосовно твердження позив ача про укладання Договору н а вкрай невигідних умовах су д відзначає наступне.

Позивач вказує на продаж ма йна за 100 000,00 грн., в той час як за й ого даними середня вартість подібної квартири становить 1 000 000,00 грн.

За змістом ст.ст. 6, 627, 628 Цивільн ого кодексу України зміст до говору становлять умови (пун кти), визначені на розсуд стор ін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповід но до актів цивільного закон одавства, а сторони є вільним и в укладенні договору, вибор і контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших ак тів цивільного законодавств а, звичаїв ділового обороту, в имог розумності та справедли вості.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного к одексу України передбачено, що ціна в договорі встановлю ється за домовленістю сторін . У випадках, встановлених зак оном, застосовуються ціни (та рифи, ставки тощо), які встанов люються або регулюються упов новаженими органами державн ої влади або органами місцев ого самоврядування.

Підстав для здійснення дер жавного регулювання цін при спірних правовідносинах сто ронами не доведено.

За змістом п. 7 Договору згід но довідки-характеристики ва ртість квартири становить 73 6 94,85 грн., а за змістом преамбули та п. 6 Договору сторони, діючи добровільно і перебуваючи п ри здоровому розумі та ясній пам'яті добровільно визначи ли ціну у розмірі 100 000,00 грн.

Крім того, із змісту ухвали Святошинського районного су ду м. Києва від 17.11.2010 р. у справі № 2-4159 2010 р. вбачається, що в матеріа лах наведеної справи містить ся копія попереднього догово ру наведеної квартири від 20.01.20 10 р. про намір АТЗТ "Ольвіта" пр одати таку квартиру за 90 000,00 грн .

Таким чином, твердження поз ивача про продаж квартири за 100 000,00 грн. не свідчить про існув ання вкрай невигідних умов.

Отже, судом встановлено від сутність крайньої форми тяжк их обставин, відсутність існ ування вкрай невигідних умов та відсутність причинно-нас лідкового зв' язку між навед еними позивачем обставинами та укладанням Договору, тобт о, сукупність обставин кожна із яких виключає можливість визнання правочину недійсни м на підставі ст. 233 Цивільного кодексу України.

Твердження позивача про не виконання відповідачем грош ового зобов' язання по оплат і вартості квартири за Догов ором не може бути підставою д ля визнання правочину недійс ним з огляду на те, що стан вик онання сторонами зобов' яза нь не впливає на дійсність чи недійсність укладеного Дого вору. До того ж із змісту п. 6 Дог овору та акту прийому-переда чі нежилих приміщень від 02.03.2010 р . вбачається, що розрахунки пр оведені в момент підписання Договору, а сторони не мають ф інансових чи матеріальних пр етензій одна до одної.

Позов в частині визнання пр ава власності на квартиру за позивачем не підлягає задов оленню, оскільки судом не вст ановлено наведених в позові підстав для визнання Договор у недійсним, а відтак з огляду на зміст ст. 328 Цивільного коде ксу України відсутні підстав и для висновку про належніст ь майна на праві власності по зивачу.

За таких обставин, в задовол енні позову необхідно відмов ити повністю з покладенням с удових витрат згідно ст. 49 Гос подарського процесуального кодексу України на позивача .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовни х вимог Акціонерного товарис тва закритого типу "Олвіта" ві дмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили п ісля закінчення строку подан ня апеляційної скарги, якщо а пеляційну скаргу не було под ано. У разі подання апеляційн ої скарги рішення, якщо його н е скасовано, набирає законно ї сили після розгляду справи апеляційним господарським с удом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повно го тексту рішення - 16.05.2011 р.