Постанова

від 08.09.2006 по справі 6/222/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/222/06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.09.06                                                                                       Справа №6/222/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді  Мірошниченко М.В.    , Кричмаржевський В.А.  , Хуторной В.М.

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників:

позивача:          Білоблоцький В.Г., паспорт СВ № 683942 від 25.06.2002р.,

                          генеральний директор;

позивача:          Кузнецов А.А., довіреність № 64 від 18.07.2006р.;

відповідача:      Джос Л.Ю., довіреність № 112 від 19.07.2006р.;

           розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу      Комунального закладу «Запорізька обласна філармонія»,

                                       м. Запоріжжя

на рішення                   господарського суду Запорізької області від 19.07.2006 року

у справі                         № 6/222/06

за позовом                    Приватного науково-виробничого підприємства «Базіс»,

                                      м. Запоріжжя

до відповідача             Комунальний заклад «Запорізька обласна філармонія»,

                                      м. Запоріжжя

про                                 усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями

ВСТАНОВИВ:

Приватним науково-виробничим підприємством «Базіс», м. Запоріжжя було подано позов до Комунального закладу «Запорізька обласна філармонія», м. Запоріжжя про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 66,4 кв.м., переданого позивачу в оренду за договором оренди від 21.07.2004р. і розташованого на 3 і 4 поверхах будівлі, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 183 (відповідно до уточнених позовних вимог).

Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 19.07.2006р. у справі № 6/222/06 (суддя Місюра Л.С.) позов задовольнив: зобов'язав відповідача усунути перешкоди позивачу у користуванні спірним майном. Рішення суду мотивовано тим, що додаткова угода від 17.01.2006р. до договору оренди є нікчемною, оскільки не посвідчена нотаріально, а отже є такою, що не має юридичної сили. У зв'язку з цим, відповідач незаконно створює позивачу перешкоди у користуванні орендованим приміщенням.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі Запорізька обласна філармонія, відповідач у справі, вказує на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що 17.01.2006р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди нерухомого майна від 21.07.2004р. Цією угодою передбачено, що орендар здійснює нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договору оренди за власний рахунок. Згідно з п.5.1 додаткової угоди від 17.01.2006р., строк дії договору закінчується 01.06.2006р. Згідно з п.1 ст.785 ЦК України, п.5.6 договору оренди, у разі припинення договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно. У відповідності з п.2 ст.291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено. На думку відповідача, з його боку не має перешкоджань в користуванні позивачем орендованими приміщеннями, оскільки договір оренди припинений 01.06.2006р. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2006р. у справі № 6/222/06 скасувати та прийняти нове рішення.

ПНВП «Базіс», позивач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що посилання відповідача на положення додаткової угоди є неправомірними, оскільки нікчемна угода для сторін не тягне ніяких правових наслідків. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2006р. у справі № 6/222/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2525 від 07.09.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М.

В судовому засіданні 08.09.2006р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

За клопотанням представників сторін розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Як випливає з матеріалів справи, 21.07.2004р. між Запорізькою обласною філармонією (орендодавець) і ПНВП «Базіс» (орендар) був укладений договір оренди, згідно з п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: пр. Леніна, 183, яке перебуває на балансі Запорізької обласної філармонії, вартість якого визначена відповідно до акта оцінки вартості нерухомого майна і становить 8838,15 грн. станом на 01.06.2004р.

Приміщення загальною площею 66,4 кв.м., розташоване на третьому та четвертому поверхах будівлі. Призначення приміщення: розміщення буфету (54,6 кв.м.) та розміщення офісу резидентів України (11,8 кв.м.) (п.1.2 договору).

Договір укладено строком до 01.01.2007р. (п.10.1 договору).

Зміни та доповнення до цього договору підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню (п.10.3 договору).

21.07.2004р. договір оренди посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за № 2142.

17.01.2006р. сторонами підписана додаткова угода до договору оренди, якою зокрема п.10.1 договору викладено в новій редакції, а саме: «Договір укладено строком на 1 рік, 9 місяців і 11 днів, що діє з 21.07.2004р. по 01.06.2006р. включно».

Вказана додаткова угода в нотаріальному порядку не посвідчена.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним добросовісно виконувались зобов'язання за договором оренди. Додаткова угода від 17.01.2006р., якою змінений (зменшений) строк оренди, в нотаріальному порядку не посвідчена, а отже не має юридичної сили, і для сторін не створює ніяких юридичних наслідків. Проте, відповідач створює перешкоди позивачу у здійсненні господарської діяльності в орендованих приміщеннях. У зв'язку з цим, позивач просить усунути перешкоди з боку відповідача у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 66,4 кв.м., переданого позивачу в оренду за договором оренди від 21.07.2004р. і розташованого на 3 і 4 поверхах будівлі, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 183. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 48, 50 Закону України «Про власність», ст.ст. 15, 16, 215, 216, 220, 640, 654, 793 ЦК України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди нерухомого майна від 21.07.2004р. був укладений сторонами на строк більше одного року. В порядку ст.793 ЦК України даний договір був нотаріально посвідчений.

Згідно зі ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З урахуванням положень п.10.3 договору оренди та вимог ст.654 ЦК України, всі зміни та доповнення до цього договору підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Обставини справи свідчать про те, що додаткова угода від 17.01.2006р. нотаріально не посвідчена.

У відповідності з ч.3 ст.640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Частиною 1 ст.220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

З огляду на те, що додаткова угода від 17.01.2006р. до договору оренди нотаріально не посвідчена, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що така додаткова угода є нікчемною. Вказана додаткова угода не породжує для сторін взаємні права та обов'язки.

Частиною 2 ст.215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, в силу ст.526 ЦК України, обов'язковими для сторін є умови, що викладені в договорі оренди від 21.07.2004р., в якому встановлений строк дії договору до 01.01.2007р.

Достроково договір оренди своєї дії не припиняв і сторонами не розривався.

Разом з тим, відповідачем створюються позивачу перешкоди у користуванні орендованим майном у вигляді опечатування приміщень, що підтверджується наказом відповідача від 25.05.2006р. № 20осн «Про опечатування приміщень», актами від 25.05.2006р., 26.05.2006р.

Відповідач також не заперечив факту опечатування орендованих позивачем приміщень.

За змістом ст.48 Закону України «Про власність», власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника.

У зв'язку з цим, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, зобов'язавши відповідача усунути позивачу перешкоди у користуванні орендованими приміщеннями.

Доводи скаржника про те, що договір оренди припинений 01.06.2006р., спростовуються вищевикладеними обставинами.

Обґрунтованим є також покладення судом на відповідача судових витрат, у відповідності зі ст.49 ГПК України, у т.ч. витрат на послуги адвоката в сумі 500,00 грн.

Так, статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру», де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

У якості  підтвердження понесення витрат, пов'язаних з наданням адвокатських послуг, позивачем наданий до суду договір про надання юридичних послуг № 34/06 від 14.06.2006р., укладений між позивачем та адвокатом Кузнєцовим А.О. (ціна договору визначена сторонами у розмірі 500,00 грн.), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 357 від 21.03.2002р., корінець платіжної  квитанції № 163 від 14.06.2006р. про сплату адвокату суми 500,00 грн.

У відповідності з п.10 Роз'яснення ВАСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 02-5/78 від 04.03.1998р., витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Згідно до ч.5 ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

Судові витрати покладені на відповідача у відповідності зі ст.49 ГПК України.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд –

            ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Комунального закладу «Запорізька обласна філармонія», м. Запоріжжя, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2006р. у справі № 6/222/06 – без змін.

Головуючий суддя Мірошниченко М.В.

 судді  Мірошниченко М.В.  

 Кричмаржевський В.А.  Хуторной В.М.