Рішення

від 06.05.2011 по справі 35/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/46

06.05.11

За позовом            Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія

          "Київводоканал"

до             Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК-107"

третя особа          Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"

про          стягнення 292 888,96 грн.

                                                                                                           Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:            ОСОБА_1 –представник за довіреністю;

від відповідача:            ОСОБА_2 –представник за довіреністю;

від третьої особи:          не з'явився.                                        

Рішення прийняте 06.05.2011, у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 27.04.2011 до 06.05.2011.

У судовому засіданні 06.05.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК-107" про стягнення 292 888,96 грн., з яких: 264 955,16 грн. –сума основного боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 14 975,21 грн. –пеня, 10 479,72 грн. –інфляційні втрати, 2 478,86 грн. –проценти річні, та стягнення судових витрат.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 порушено провадження у справі №35/46, розгляд справи призначено на 28.03.2011.

У судовому засіданні 28.03.2011 представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/46 від 14.03.2011, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позов, в якому просить частково задовольнити вимоги позивача у сумі 155 402,62 грн., посилаючись на те, що постачання холодної води, що йде на підігрів, не є предметом укладеного між сторонами договору № 05719/2-01 від 02.04.2006.

У судовому засіданні 28.03.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 04.04.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2011 на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго", розгляд справи відкладено на 27.04.2011.

21.04.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від АЕК "Київенерго" надійшли письмові пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 27.04.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог.

У судовому засіданні 27.04.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 06.05.2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,  Господарський суд міста Києва, -  

          ВСТАНОВИВ:

02.06.2006 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖЕК-107" (далі –відповідач) було укладено договір № 05719/2-01 від 02.06.2006 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач, як постачальник, зобов’язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва, а відповідач, як абонент, зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють відносини, які виникають за цим договором.

Згідно із п. 1.3. договору обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізацій, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується з постачальником і є невід'ємною частиною договору.

Як передбачено п. 2.1.1. договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування.

Пунктом 2.2.1. договору передбачено, що постачальних щомісяця направляє до банківської установи абонента розрахункові документи для оплати за поставлену питну воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.

Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента (п. 2.2.2. договору). В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.  

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що за період з 01.05.2010 по 01.01.2011 надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 284 137,55 грн., однак відповідач в порушення умов договору лише частково сплатив за надані послуги у сумі 19 182,39 грн., а тому борг відповідача за договором становить 264 955,16 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов’язків.

Як свідчать умови укладеного між сторонами договору, за своєю правовою природою укладений договору відноситься до договорів про надання послуг.

Згідно із ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У поданому відзиві на позов відповідач визнав суму боргу у розмірі 155 402,62 грн. за надані послуги з холодного водопостачання та водовідведення, та заперечив проти вимог про стягнення з нього заборгованості послуги з постачання питної води для потреб гарячого водопостачання у розмірі 89 545,67 грн.

Як встановлено судом, розбіжності у сумах боргу позивача та відповідача за надані послуги з холодного водопостачання та водовідведення виникли внаслідок того, що позивачем до боргу за період з травня 2010 по грудень 2010 була включена сума у розмірі 17 309,55, яка згідно пояснень позивача виникла за період, що передує вищезазначеному періоду стягнення. Однак жодних уточнень до позовної заяви в частині підстав позову позивачем не було надано.

Також позивачем не було враховано у розрахунках суми боргу суми сплати по пільгах та житлових субсидіях за червень 2010 у розмірі 2 690,45 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості за послуги з холодного водопостачання та водовідведення у розмірі 20 006,87 грн. є необґрунтованими і у їх задоволенні суд відмовляє.  

Разом з тим, зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав передбачені договором послуги, але зобов‘язання по їх оплаті виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 155 402,62 грн.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Крім заборгованості за надані послуги з холодного водопостачання та водовідведення позивач просить стягнути з відповідача також суму боргу за надані послуги з постачання питної води для приготування гарячої у розмірі 89 545,67 грн.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання задоволенню не підлягають, оскільки згідно з п. 3.13 чинних з жовтня 2008 р. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008, розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб’єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Позивачем не надано доказів того, що на балансі відповідача перебувають теплові пункти (котельні), з яких здійснюється постачання гарячої води. Крім цього, укладеним між сторонами договором не передбачено надання позивачем послуг з постачання питної води для потреб гарячого водопостачання.

З огляду на зазначене, у позові про стягнення 89 545,67 грн. вартості питної води для потреб гарячого водопостачання належить відмовити. Також не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення пені у розмірі  4230,04 грн., процентів річних у розмірі 701,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3015,51 грн. за прострочення сплати суми боргу за послуги з постачання питної води для потреб гарячого водопостачання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають частковому задоволенню у розмірі 155 402,62 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 4.2 договору, у разі порушення строків виконання зобов'язань по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати послуг з водопостачання та водовідведення пеню у розмірі 10 745,18 грн., інфляційні втрати у розмірі 7464,21 грн. та проценти річні у розмірі 1 777,07 грн.

Згідно із нижченаведеними розрахунком суду розмір пені становить 7839,02 грн., а тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у зазначеному розмірі згідно із розрахунком суду.

Сума боргу (грн)

Період прострочення

К-сть днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

26666.63

11.06.2010 - 07.07.2010

27

9.5 %

374.79

08.07.2010 - 09.08.2010

33

8.5 %

409.86

10.08.2010 - 31.12.2010

144

7.75 %

1630.68

20736.65

11.07.2010 - 09.08.2010

30

8.5 %

289.74

10.08.2010 - 31.12.2010

144

7.75 %

1268.06

23448.96

10.08.2010 - 31.12.2010

144

7.75 %

1433.92

22238.41

11.09.2010 - 31.12.2010

112

7.75 %

1057.70

21860.61

11.10.2010 - 31.12.2010

82

7.75 %

761.23

20985.77

09.11.2010 - 31.12.2010

53

7.75 %

472.32

12745.28

06.12.2010 - 31.12.2010

26

7.75 %

140.72

7 839,02

Згідно із нижченаведеними розрахунком суду розмір інфляційних втрат становить 5613,49 грн., процентів річних - 1 491,92 грн., а тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у зазначеному розмірі згідно із розрахунком суду.

Сума боргу (грн)

Період прострочення

К-сть днів прострочення

Індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

26666.63

11.06.10 - 31.12.10

204

1.052

1386.66

3 %

447.12

20736.65

11.07.10 - 31.12.10

174

1.056

1161.25

3 %

296.56

23448.96

10.08.10 - 31.12.10

144

1.058

1360.04

3 %

277.53

22238.41

11.09.10 - 31.12.10

112

1.046

1022.97

3 %

204.72

21860.61

11.10.10 - 31.12.10

82

1.016

349.77

3 %

147.33

20985.77

09.11.10 - 31.12.10

53

1.011

230.84

3 %

91.42

12745.28

06.12.10 - 31.12.10

26

1.008

101.96

3 %

27.24

5 613,49

1 491,92

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної оплати наданих послуг та не навів підстав для звільнення від обов’язку їх оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 170 347,05 грн.  

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,   

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК-107" (03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, буд. 8, ідентифікаційний код 21687515) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 155 402,62 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дві гривні 62 коп.) основного боргу, 7 839,02 грн. (сім тисяч вісімсот тридцять дев'ять гривень 02 коп.) пені, 5 613,49  грн. (п'ять тисяч шістсот тринадцять гривень 49 коп.) інфляційних втрат, 1491,92 грн. (одну тисячу чотириста дев'яносто одну гривню 92 коп.) процентів річних, 1 703,47 грн. (одну тисячу сімсот три гривні 47 коп.) державного мита та 137,26 грн. (сто тридцять сім гривень 26 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                             М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 19.05.2011