Рішення

від 17.06.2009 по справі 2-64/2009

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-64 2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2009 року м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді: Цалин Б.М.

секретаря: Губчук Д.Ю.

З участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача, Пістинської с/ради: ОСОБА_2

представника відповідачки, ОСОБА_3: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пістинської сільської ради, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення сільської ради з земельного питання та Державного ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки та усунення перешкод у її користуванні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Пістинської сільської ради, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення сільської ради з земельного питання та Державного ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки та усунення перешкод у її користуванні.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що 22.10.2002 року померла ОСОБА_7, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Косівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 26.10.2007 року за реєстраційним номером 2261 він являється спадкоємцем всього майна, яке при житті належало ОСОБА_7 Спадкове майно, після померлої ОСОБА_7 складається із 7/10 частин житлового дерев’яного будинку, житловою площею 33, 5 кв. м., загальною площею 43, 9 кв.м., який розміщений в с Пістинь вул. Ровенська 30 Косівського району Івано-Франківської області. Право власності на даний житловий будинок було ним зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно. Йому відомо, що за померлою ОСОБА_7 числилася земельна ділянка площею 0, 15 га, для обслуговування житлового будинку. Як пізніше йому стало відомо, рішенням Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 10.10.2005 року ОСОБА_5, відповідачці по справі, жительці с Пістинь Косівського району передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0, 05 га (для сінокосу), яка знаходиться в с. Пістинь, вул. Ровенська 30, Косівського району. На підставі цього рішення ОСОБА_5 02.08.2006 року було видано Державний акт про право власності на дану земельну ділянку. Вважає рішення Пістинської сільської ради Косівського району в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0, 05 га, що по вул. Ровенська 30 в с Пістинь Косівського району та виданий на підставі цього рішення Державний акт на право власності на земельну ділянку на її ім’я незаконними в зв’язку із тим, що саме вказана земельна ділянка площею 0, 05 га є складовою земельної ділянки площею 0, 15 га відведеної для обслуговування належного йому на праві власності спадкового житлового будинку, що по вул. Ровенська 30 в с Пістинь Косівського району. Оскільки він на законних підставах успадкував після смерті ОСОБА_7 житловий будинок, то відповідно до норм спадкового законодавства йому, як спадкоємцю, повинно перейти і право користування земельною ділянкою на якій розташований будинок. Проте відповідачем, Пістинської сільською радою, дана норма закону була порушена і без його згоди, в односторонньому порядку земельну ділянку площею 0, 05 га, яка відведена для обслуговування належного йому на праві приватної власності житлового будинку та розміщена по вул. Ровенська 30 с Пістинь Косівського району, було передано у власність ОСОБА_5 змінивши її цільове призначення. В зв’язку з вищевикладеним, вважає рішення Пістинської сільської ради Косівського раону від 10.10.2005 року в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0, 05 га та виданий на її ім’я Державний акт на право власності на земельну ділянку незаконними та просить просить задоволити.

Представник відповідачки, ОСОБА_5 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, суду пояснила, що ОСОБА_7 яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 померла 22.10.2002 року. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке тривалий час залишалося безгосподарним, так як спадщину ніхто не приймав, оскільки ОСОБА_7 була одинока і осіб, які б проживали з нею однією сім’єю не було. Земельна ділянка площею 0, 15 га, яка була надана в користування ОСОБА_7, як до її смерті та і після залишалася власністю територіальної громади с Пістинь, тобто комунальною власністю. Оскільки земельною ділянкою, яка була раніше в користуванні ОСОБА_7, ніхто не користувався, то ОСОБА_5 звернулася з заявою до Пістинської сільської ради про передачу їй у власність частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Пістинської сільської ради від

1.   10.10.2005     року заяву відповідачки задоволено та передано їй у власність 0, 0500 га для ведення особистого селянського господарства, в тому числі під сінокіс - 0, 0500 га. Державний акт на право власності на дану земельну ділянку відповідачка отримала

1.   02.08.2005     року і з того часу користується земельною ділянкою за її цільовим призначенням. Посилання позивача на те, що цільове призначення даної земельної ділянки змінювалося є безпідставним, оскільки згідно погосподарських книг Пістинської сільської ради за ОСОБА_7 числилась земельна ділянка площею 0, 15 га, з яких: під будівлями - 0, 01 га, під ріллею -0, 07 га та під сінокосом - 0, 07 га. і саме з ділянки площею 0, 07 га, яка призначена під сінокіс їй було передано у власність 0, 0500 га під сінокіс. Окрім того, ОСОБА_1 належним чином оформив право власності тільки у 2007 році і з того часу із заявою про надання йому в користування чи у власність земельної ділянки до Пістинської сільської ради не звертався. Посилання позивача на норми спадкового законодавства, про перехід права користування земельної ділянки разом з переходом права власності на будинок вважає не обґрунтованими, оскільки до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом. А оскільки розмір земельної ділянки у заповіті не зазначений, ОСОБА_1 має належати земельна ділянка, яка необхідна для обслуговування житлового будинку, площа земельної ділянки, що залишилася в користуванні позивача складає 0, 10 га, що є достатнім для обслуговування житлового будинку. Просить у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Представник відповідача, голова Пістинської сільської ради ОСОБА_2, позовні вимоги заперечив, суду пояснив, що 22.10.2002 року померла ОСОБА_7, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Остання проживала в своєму господарстві одна, допомагав їй у веденні господарства позивач. За життя вона склала заповітне розпорядження, яким заповіла все належне їй на день смерті майно позивачу ОСОБА_1 Згідно погосподарських книг за ОСОБА_7 числилася земельна ділянка площею 0, 15 га, для обслуговування житлового будинку, однак остання не зверталась до сільської ради із заявою про приватизацію земельної ділянки. Після оформлення позивачем права на спадкове будинковолодіння, а саме в жовтні 2007 року, останній також не звертався до сільської ради із заявою про закріплення за ним в користування та у власність земельної ділянки, яка раніше числилась за господарством ОСОБА_7 Відповідно до рішення сесії Пістинської сільської ради від 10.10.2005 року ОСОБА_5, відповідачці по справі, жительці с Пістинь Косівського району передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0, 0500 га (для сінокосу), яка знаходиться в с Пістинь, вул. Ровенська 30, Косівського району. На підставі цього рішення сільської ради ОСОБА_5 02.08.2006 року видано Державний акт про право власності на дану земельну ділянку. Вважає рішення Пістинської сільської ради Косівського району в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0, 0500 га, що по вул. Ровенська 30 в с Пістинь Косівського району та виданий на підставі цього рішення державний акт на право власності на земельну ділянку на її ім’я законними, так як остання отримала у вланість земельну ділянку в той час, коли ця земельна ділянка не була в користуванні позивача, тим більше в його власності. Просить в позові відмовити.

Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними і такими, що не можуть підлягати до задоволення за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 померла 22.10.2002 року. Остання проживала в своєму господарстві одна та за життя склала заповітне розпорядження, яким заповіла все належне їй на день смерті майно позивачу ОСОБА_1 Спадкове майно померлої ОСОБА_7 складалось із 7/10 частин житлового будинку, який розміщений в с Пістинь вул. Ровенська 30 Косівського району Івано-Франківської області, що стверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.10). Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.11) від 26.10.2007 року позивач, ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_7 7/10 частин житлового дерев’яного будинку, житловою площею 33, 5 кв. м., загальною площею 43, 9 кв.м., який розміщений в с Пістинь вул. Ровенська 30 Косівського району Івано-Франківської області.

Відповідно до довідки № 2142 від 05.11.2008 року Пістинської сільської ради вбачається, що за господарством ОСОБА_7, числилася земельна ділянка площею 0, 15 га, із них: під будівлями - 0, 01 га, під ріллею - 0, 07 га та під сінокосом - 0, 07 га. Вказана земельна ділянка за життя ОСОБА_7 не була приватизована а тому, як до її смерті та і після залишалася власністю територіальної громади с Пістинь, тобто комунальною власністю. Відповідно до норм ст.12 ЗК України право розпорядження землями територіальних громад, в тому числі надання у власність на території сіл, селищ, міст належить до повноважень сільських, селищних міських рад. Як встановлено ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Суд звертає увагу на те, що позивач, ОСОБА_1 належним чином оформив право на спадкову частину будинковолодіння тільки у жовтні 2007 року і з того часу із заявою про надання йому в користування чи у власність земельної ділянки до Пістинської сільської ради він не звертався, що стверджується довідкою №1828 від 12.09.08 року Пістинської сільської ради. Як встановлено ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою на які вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом. В судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка позивачем не успадковувалась, так як не перебувала в приватній власності спадкодавця, а тому відповідно до вказаної норми закону до позивача переходить право користування земельною ділянкою, що необхідна для обслуговування успадкованих ним 7/10 частин будинковолодіння.

Відповідачка ОСОБА_5 Правомірно являється землекористувачем, землевласником спірної земельної ділянки розміром 0, 0500 га оскільки остання звернулася з заявою до Пістинської сільської ради про передачу їй у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Пістинської сільської ради від 10.10.2005 року заяву відповідачки задоволено та передано їй у власність 0, 0500 га для ведення особистого селянського господарства, в тому числі під сінокіс 0, 0500 га (а.с.12). На підставі вказаного рішення ОСОБА_5 отримала Державний акт на право власності на дану земельну ділянку від 02.08.2006 року (а.с.17) і з того часу користується земельною ділянкою за її цільовим призначенням.

Цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалося так як згідно погосподарських книг Пістинської сільської ради за ОСОБА_7 рахувалася земельна ділянка площею 0, 15 га, з яких: під будівлями - 0, 01 га, під ріллею — 0, 07 га та під сінокосом

- 0, 07 га. і саме з вказаної ділянки площею 0, 07 га, яка призначена під сінокіс ОСОБА_5 передано у власність 0, 0500 га - під сінокіс.

Згідно ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, ст. ст. 125, 126 цього ж Закону, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Із висновку експерта вбачається, що фактична величина (площа) земельної ділянки, що була відведена (залишена) для обслуговування житлового будинку по вул. Ровенська 30, що в с Пістинь Косівського району становила 0, 1175 га (1175 кв.м.). Однак суд звертає увагу на те, що ні позивачем, ні представником Пістинської сільської ради не представлено суду акту відведення та встановлення меж землекористування ОСОБА_7

Відповідно до висновку експерта, земельну ділянку площею 0, 05 га було надано у користування (приватизовано) ОСОБА_5 за рахунок земельної ділянки, що була закріплена за будинком (часткою 7/10) по вул. Ровенська 30, власником якого була померла ОСОБА_7 Інформація про переведення земельної ділянки площею 0, 05 га, яка була надана у власність ОСОБА_5 із категорії земель для будівництва і обслуговування житлового будинку в категорію земель сільськогосподарського призначення

- відсутня. Цільове призначення земельної ділянки площею 0, 15 га (фактично 0, 1175 га), якою користувалась ОСОБА_7, було як присадибна ділянка. - а.с. 46-53.

Суд не вбачає підстав для визнання недійсними рішення Пістинської сільської ради від 10.10.2005 року в частині передачі відповідачці у власність 0, 0500 га для ведення особистого селянського господарства та визнання недійсним Державного акту на право власності на дану земельну ділянку від 02.08.2006 року. А також суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов»язання Пістинську сільську раду та ОСОБА_5 повернути позивачу та не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0, 05 га., яка знаходиться в с.Пістинь вул Ровенська - 30 Косівського району. Позивач і на даний час не звернувся в сільську раду із заявою про закріплення за ним в користування та у власність земельної ділянки, необхідної для обслуговування успадкованої ним частини будинку. Останній не являється власником спірної земельної ділянки та не вправі ставити питання про її повернення, усунення перешкод в її користуванні.

На підставі наведеного ст. ст. 12, 83 ЗК України та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення 21 сесії 4-го демократичного скликання Пістинської сільської ради Івано-Франківської області від 10.10.2005 року в частині надання ОСОБА_5 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0, 0500 га (для сінокосу), яка знаходиться в с.Пістинь вул Ровенська - 30 Косівського району, визнання недійсним

Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0, 05 га серії ЯГ № 305365, що виданий Пістинською сільською радою від 02.08.2006 року на ім»я ОСОБА_5 та в частині зобов»язання Пістинську сільську раду та ОСОБА_5 повернути ОСОБА_1 та не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0, 05 га., яка знаходиться в с.Пістинь вул Ровенська - 30 Косівського району - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подано в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Косівського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.