Постанова

від 15.06.2006 по справі 6/50

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/50

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

Іменем України

15.06.2006 року                                                Справа № 6/50

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                                  Єжової С.С.

суддів                                                            Медуниці О.Є.

                                                            Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання                                 Антонова І.В.

за участю представників сторін:

від позивача:                                         головний спеціаліст юридичного відділу                               Косогова Л.О., довіреність №07-11-3396 від                     21.09.2005;

                                                                      головний спеціаліст юридичного відділу                               Грицькова І.В., довіреність №07-10-41 від                     16.01.2006;

від відповідача:                                         не прибув;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні матеріали

апеляційної скарги                              Луганського обласного відділення Фонду                               соціального страхування з тимчасової втрати                     працездатності Виконавчої дирекції,                               м.Луганськ

на рішення          

господарського суду                                 Луганської області

від                                                             03.04.2006

          у справі № 6/50 (суддя –Василенко Т.А.)

за позовом                                                   Луганського обласного відділення Фонду                               соціального страхування з тимчасової втрати                     працездатності Виконавчої дирекції,                               м.Луганськ

до відповідача                                         Товариства з обмеженою відповідальністю                     „Краснокутський гранкар”єр”, м.Красний Луч                     Луганської області

про                                                             стягнення 5808 грн. 88 коп.

В С Т А Н О В И В:

Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції, м.Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Краснокутський гранкар”єр”, м.Красний Луч Луганської області про стягнення 5808 грн. 88 коп., який виник у стані на 01.10.2005.

Заявою №07-11-706 від 23.03.2006 позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 4515 грн. 16 коп. заборгованості, яка виникла у період з 01.01.2003 по 01.01.2006. Але зазначену заяву суд залишив без задоволення, оскільки позивач не надіслав її відповідачу, тобто позивачем не був дотриманий відповідний порядок подання подібних заяв, передбачених нормами господарського процесуального законодавства.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.04.2006 позов задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 814 грн. 82 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків, в доход державного бюджету 14 грн. 31 коп. держмита, на користь ДП „Судовий інформаційний центр” витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 16 грн. 55 коп., у задоволенні позовних вимог у сумі 4204 грн. 97 коп. позивачу відмовлено, щодо позовних вимог у сумі 789 грн. 09 коп. провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 03.04.2006  Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції, м.Луганськ звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те,  що судом порушено норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

          15.06.2006 позивач подав уточнення до апеляційної скарги №07-11-1890 від 14.06.2006, в якому вказав, що заборгованістю, яка підлягає стягненню в судовому порядку відповідно до звіту Ф4-ФСС ТВП за дев”ять місяців 2005 року є заборгованість, яка склалася за період з 01.10.2002 по 01.10.2005 у сумі 4003 грн. 30 коп., у тому числі 3646 грн. 62 коп. –прострочена заборгованість,  а 356 грн. 68 коп. –пеня.

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.04.2006 для розгляду апеляційної скарги Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції, м.Луганськ призначена судова колегія у складі: головуючий суддя - Єжова С.С., суддя –Бойченко К.І., суддя – Медуниця О.Є.

          Ухвалою про відкладення розгляду справи від 18.05.2006 по справі №6/50 подальше здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції, м.Луганськ переведене на правила Кодексу адміністративного судочинства України та відкладений розгляд на 01.06.2006.

          У судовому засіданні 01.06.2006 згідно ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги відкладений на 15.06.2006. Постанова виноситься 15.06.2006.

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 14.06.2006 для розгляду апеляційної скарги Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції, м.Луганськ у зв'язку з відпусткою судді Бойченка К.І. його виключено із складу колегії та введено суддю Семендяєву І.В.

Учасники судового процесу по справі, направленими судом другої інстанції повістками-викликами, сповіщені, що розгляд скарги відбудеться 15.06.2006, у вказаний час і в приміщенні Луганського апеляційного господарського суду за вказаною адресою.

Відповідно до п. 2 1 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні здійснювалася звукова фіксація за допомогою звукозаписувального засобу.  

Судова колегія, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті оспореного судового акту, знаходить необхідним задовольнити частково апеляційну скаргу з наступних обставин.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб в сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначає принципи здійснення адміністративного судочинства, першими із яких вказані верховенство права і законність.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідними дійсності та підтвердженими достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Краснокутський гранкар”єр”, як правонаступник колективного підприємства „Краснокутський гранкар”єр” зареєстровано як платник збору на обов'язкове соціальне страхування.

У відповідності з п.п.2 п.2 ст.27 Закону України №2240-III від 18.01.2001 “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (далі –Закон №2240-III) роботодавці як страхувальники зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування.

Згідно ст.5 Закону України „Про обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (далі-Закон) обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків є одним з основних принципів страхування.

Відповідно до ст.ст.9, 10 цього Закону страхування здійснює Фонд –некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі Статуту, який затверджується правлінням; управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців; безпосередньо управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління та відділення на місцях.

Статтею 13 цього Закону встановлено, що Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Безпосередньо порядок надходження, обліку та витрачення коштів до Фонду визначає Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, затверджена постановою правління Фонду 26.06.2001 №16.

Пунктом 3.1.1 Інструкції встановлений розмір страхових внесків.

Відповідно до п.3.1.1 Інструкції розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України „Про оплату праці”, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат (п.3.2 Інструкції) та сплачуються юридичними особами щомісячно, в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою –платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду (п.4.12 Інструкції).

У відповідності зі ст.23 Закону України від 18.01.2001 №2240-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” роботодавці як страхувальники зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду.

Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що страхові внески страхувальниками сплачуються в день одержання коштів на оплату праці в установах банків.

Пунктом 4.4 вищевказаної Інструкції встановлено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством з нарахуванням пені.

Відповідно до фінансового звіту відповідача про нараховані внески, перерахування та витрати, пов”язані з загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності форми 4-ФСС станом на 01.10.2005 за відповідачем рахується прострочена заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 5808 грн. 88 коп.

Відповідач не оспорює наявність заборгованості у стані на 01.10.2005 в сумі 5808 грн. 88 коп., підтвердив актом звірення розрахунків (а.с.11), але вважає, що сума заборгованості в розмірі 3646 грн. 62 коп. виникла у 1995 році і згідно ст.18 Закону України від 21.12.2000 №2181- III “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” підлягає списанню.

Господарський суд погодився з доводами відповідача і рішенням від 03.04.2006 відмовив в задоволенні позову в цій частині.

Судова колегія вважає даний висновок господарського суду невірним, враховуючи наступне.

Закон України №2181- III є спеціальним законом з питань оподаткування і регулює питання зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно ст.9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” є некомерційною самоврядною організацією, до повноважень якої віднесено, у тому числі проведення збору та акумуляція страхових внесків і інших коштів.

Даним Законом не віднесено до компетенції Фонду вирішення питання щодо списання боргів.

Вирішення питання про списання податкових боргів згідно Закону України №2181- III віднесено до компетенції податкових органів і встановлений порядок вирішення цих питань.

Відповідачем не надано доказів звернення до компетентного органу з питання списання боргу по даній справі, який виник на 31.12.1999 і проведення податковим органом списання боргу.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд безпідставно дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог в цій частині.

За уточненням до апеляційної скарги позивач визначив суму боргу станом на 01.10.2005 в сумі 3646 грн. 62 коп., пені в сумі 356 грн. 68 коп.

Враховуючи надані відповідачем платіжні документи про перерахування у жовтні-грудні 2005 внесків за січень-травень 2005 в сумі 789 грн. 09 коп., сума боргу складає 2857 грн. 53 коп.

Пеня нарахована позивачем станом на 01.10.2005 відповідно чинного законодавства.

У судовому засіданні 15.06.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20.06.2006.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 167, 195, 196, п.3 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1.    Апеляційну скаргу Луганського обласного відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції, м.Луганськ на рішення місцевого господарського суду Луганської області від 03.04.2006 по справі №6/50 задовольнити частково.

2.    Рішення господарського суду Луганської області від 03.04.2006 по справі №6/50 скасувати частково.

3.     Позов задовольнити частково.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Краснокутський гранкар”єр”, м.Красний Луч Луганської області, с.Софієвка, п/р 260013010778 АКБ СР м.Красний Луч, МФО 304085, код 21779370:

-          на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду з тимчасової втрати працездатності, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, 13, код 21785643, р/р 25606158 в ЛОД АППБ „Аваль”, МФО 304007 заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 2857 грн. 53 коп. та пені в сумі 356 грн. 68 коп.

5.          В решті позовних вимог відмовити.

6. Доручити Господарському суду Луганської області  надати відповідний виконавчий лист згідно вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.   

Головуючий суддя                                                            С.С. Єжова

Суддя                                                                                О.Є. Медуниця

Суддя                                                                     І.В. Семендяєва

Спеціаліст 1-ої категорії                                                     С.І. Заєць

Надруковано 5 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          господарському суду Луганської області

5-          до наряду Луганського апеляційного господарського суду