Рішення

від 16.05.2011 по справі 33/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  33/120

16.05.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          приватного підприємства “Астелком”

до                    товариства з обмеженою відповідальністю “Персональна Електроніка”

про                 стягнення  2 537 261,12 грн.         

За участю представників сторін:

від позивача:      ОСОБА_1 –представник за довіреності б/н від 01.03.2011 року                                      

від відповідача:  не з’явились

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги приватного підприємства “Астелком”  до  товариства з обмеженою відповідальністю “Персональна Електроніка” про стягнення 2 537 261,12 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.08.2009 року між приватним підприємством «Астелком», товариством з обмеженою відповідальністю «Місто високих технологій»та товариством з обмеженою відповідальністю «Персональна Електроніка»укладено договір про переведення боргу № 5А, згідно п. 1.1. якого, товариство з обмеженою відповідальністю «Місто високих технологій»(первісний боржник) перевів свій борг на товариство з обмеженою відповідальністю «Персональна Електроніка»(новий боржник), внаслідок чого товариство з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка»замінив товариство з обмеженою відповідальністю «Місто високих технологій», як зобов'язану сторону у договорі поставки № ДП-СК-01/01/07 від 01.01.2007 року (далі - договір поставки), укладеного з приватним підприємством «Астелком»(кредитор).

Згідно умов договору переведення боргу, товариство з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка», як новий боржник, став зобов'язаним виконати на користь приватного підприємства «Астелком»грошове зобов'язання в сумі 3 167 560,34 грн.

Пунктом 2.2. договору про  переведення боргу, передбачені строки виконання зобов'язань, а саме новий боржник зобов'язаний виконувати грошові зобов’язання перед кредитором не пізніше 180  календарних днів із моменту підписання даного договору. Тобто кінцевий строк оплати настав - 26.02.2010 року.

За період з 26.08.2009 року по 26.02.2010 року відповідачем були здійснені оплати на загальну суму 701 622,89 грн.

З  метою  перевірки  взаємних  зобов'язань  сторонами  були складені та підписані акти звірки взаєморозрахунків за договором переведення боргу за період з 26.08.2009 року до 31.01.2010 року та за період з 01.02.2010 року до 23.02.2011 року.

Тобто, станом на 28.02.2011 року заборгованість відповідача за договором про переведення боргу № 5А від 26.08.2009 року становить 1 656 966,07 грн.

15.02.2010 року між приватним підприємством «Астелком»та товариством з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка»укладено договір поставки № 15-01, згідно умов якого постачальник постачає і передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця.

Згідно п. 2.2. договору, поставка товарів здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2000), місце поставки - склад покупця, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, буд. 1-А, «МЛП Чайка». Товар вважається поставленим та переданим покупцю з моменту підписання представниками сторін відповідних документів, які підтверджують факт приймання-передачі товарів.

На виконання умов договору позивач поставив товар на загальну суму 2 579 633,60 грн.

Відповідно до п. 3.7. договору, покупець зобов'язаний здійснити оплату за отримані товари на наступних умовах:

- термінали мобільного зв'язку - не пізніше 21 календарного дня, з дня отримання товарів, який зазначений у відповідних документах, що стверджують факт приймання-передачі товарів,

- аксесуари - не пізніше 60 календарних днів, з дня отримання товарів, який зазначений у відповідних документах, що підтверджують факт приймання-передачі Товарів,

- карти пам'яті - не пізніше 21 календарного дня, з дня отримання товарів, який зазначений у відповідних документах, що підтверджують факт приймання-передачі товарів.

З метою перевірки взаємних зобов'язань сторонами були складені та підписаний акт звірки взаєморозрахунків за договором поставки  за період з 15.02.2010 року до 23.02.2011 року.

За період з 07.04.2010 року відповідачем були проведені оплати на загальну суму 1 699 338,58 грн., тобто заборгованість відповідача за договором поставки № 15-01 від 15.02.2010 року станом на 28.02.2011 року становить 880 295,05 грн.

Відповідно до вищевикладеного позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором про переведення боргу № 5А від 26.08.2009 року та  договором поставки № 15-01 від 15.02.2010 року в розмірі 2 537 261,12 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.04.2011 року порушено провадження у справі № 33/120, розгляд справи призначено на 18.04.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.04.2011 року, у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін та невиконанням останніми вимог суду, розгляд справи відкладено на 16.05.2011 року.

В судове засідання 16.05.2011 року з’явився представник позивача та надав суду пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2 537 261,12 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 372,61 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

26.08.2009 року між приватним підприємством «Астелком»(далі - позивач, кредитор за договором), товариством з обмеженою відповідальністю «Місто високих технологій»(первісний кредитор за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка»(далі –відповідач, новий кредитор за договором) укладено договір про переведення боргу № 5А, відповідно до умов якого, первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону у договорі поставки № ДП-СК-01/01/07 від 01.01.2007 року, укладеному між первісним боржником і кредитором.

Відповідно п. 1.2. договору, новий боржник стає зобов'язаним виконати на користь кредитора замість первісного боржника грошове зобов'язання, що виникло за договором поставки, в сумі  3 167 560,34 грн. Новий боржник зобов'язався  виконати обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах договору поставки.

Згідно положень п. 1.4. договору, новий боржник надає згоду замінити первісного боржника щодо переводу боргу за зобов'язаннями, що виникли за договором  поставки  № ДП-СК-01/01/07 від 01.01.2007 року на суму, визначену п.1.2. цього договору, в рахунок погашення своєї заборгованості на суму 3 167 560,34 грн., що виникла на підставі укладеного між первісним боржником та новим боржником договору поставки № 17102-2009 ПІ від 17.02.2009 року, а первісний боржник надає згоду на таку заміну його новим боржником за зобов'язаннями, що виникли за договором поставки № ДП-СК-01/01/07 від 01.01.2007 року, в рахунок погашення заборгованості нового боржника перед первісним боржником за договором поставки № 17102-2009 ПІ від 17.02.2009 року в сумі 3 167 560,34 грн.

У відповідності до положень п.2.2. договору про переведення боргу, новий боржник зобов'язаний виконати грошові зобов'язання за даним договором перед кредитором, не пізніше 180 календарних днів із моменту підписання даного договору.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства, відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе грошові зобов’язання, а саме за період з 26.08.2009 року по 26.02.2010 року здійснив перерахування коштів лише в розмірі 701 622,89 грн.

Таким чином, на дату розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем за договором про переведення боргу № 5А від 26.08.2009 року становить 1 656 966,07 грн., що також визнається відповідачем відповідно до підписаного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2010 року по 23.02.2011 року.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514  ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

15.02.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка» (покупець за договором) та приватним підприємством «Астелком»(постачальник за договором) укладено договір поставки № 15-01, відповідно до умов якого постачальник постачає та передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями та товаросупровідною документацією.

Згідно п.п. 3.1., 3.2. договору поставки, постачальник поставляє, а покупець своєчасно здійснює розрахунок за товари, шляхом банківського переказу на рахунок постачальника.

У відповідності до положень п. 3.7. покупець зобов’язався здійснити оплату за отримані товари на наступних умовах:

- термінали мобільного зв'язку - не пізніше 21 календарного дня, з дня отримання товарів, який зазначений у відповідних документах, що стверджують факт приймання-передачі товарів,

- аксесуари - не пізніше 60 календарних днів, з дня отримання товарів, який зазначений у відповідних документах, що підтверджують факт приймання-передачі Товарів,

- карти пам'яті - не пізніше 21 календарного дня, з дня отримання товарів, який зазначений у відповідних документах, що підтверджують факт приймання-передачі товарів.

Судом встановлено, на виконання умов договору поставки № 15-01 від 15.02.2010 року позивачем здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 2 579 633,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи  накладними, а саме: № 1983 від 07.04.2010 року на суму 33 627,78 грн., № 2142 від 14.04.2010 року на суму 47 016,29 грн., № 2304 від 21.04.2010 року на суму 38 084,20 грн., № 2455 від 27.04.2010 року на суму 94 961,78 грн., № 2515 від 29.04.2010 року на суму 69 926,00 грн., № 3910 від 22.06.2010 року на суму 35 500,01 грн., № 3957 від 23.06.2010 року на суму 4 325,10 грн., № 3956 від 23.06.2010 року на суму 5 100,24 грн., № 4139 від 30.06.2010 року на суму 2 579,18 грн., № 4138 від 30.06.2010 року на суму 316 834,46 грн., № 4350 від 07.07.2010 року на суму 113 388,06 грн., № 4618 від 15.07.2010 року на суму 172 470,96 грн., № 4826 від 20.07.2010 року на суму 29 120,04 грн., № 4825 від 20.07.2010 року на суму 113 539,90 грн., № 4941 від 23.07.2010 року на суму 5 955,55 грн., № 4942 від 23.07.2010 року на суму 63 202,51грн., № 4983 від 26.07.2010 року на суму 71 671,73 грн., № 4984 від 26.07.2010 року на суму 11 281,44 грн., № 5066 від 28.07.2010 року на суму 161 024,41 грн., № 5067 від 28.07.2010 року на суму 4 230,54 грн., № 5175 від 02.08.2010 року на суму 93 510,67 грн., № 5381 від 06.08.2010 року на суму 118 755,04 грн., № 5498 від 10.08.2010 року на суму 264 953,44 грн., № 5497 від 10.08.2010 року на суму 8 377,28 грн.,  № 5631 від 12.08.2010 року, №5632 від 12.08.2010 року на суму 51 223,56грн., № 1608002 від 16.08.2010 року на суму 134 352,22 грн., № 2108001 від 21.08.2010 року на суму 104 868,48 грн., № 209003 від 02.09.2010 року на суму 97 160,08 грн.,  № 809001 від 08.09.2010 року на суму 45 623,38 грн., № 1509002 від 15.09.2010 року на суму 10 269,95 грн., № 1509001 від 15.09.2010 року на суму 95 795,59 грн., № 2409002 від 24.09.2010 року на суму 125 475,43 грн., № 2409001 від 24.09.2010 року на суму 23 434,98 грн., який був отриманий останнім, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача, а також належним чином оформлені довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1589 від 07.04.2010 року, № 1342 від 12.04.2010 року, № 1495 від 20.04.2010 року, № 1499 від 26.04.2010 року, № 1507 від 26.04.2010 року, № 222 від 21.06.2010 року, № 225 від 21.06.2010 року, № 235 від 29.06.2010 року, № 239 від 07.07.2010 року, №242 від 18.07.2010 року, № 246 від 19.07.2010 року, № 250 від 19.07.2010 року, № 251 від 26.07.2010 року, № 256 від 26.07.2010 року, № 259 від 02.08.2010 року, № 357 від 02.08.2010 року, № 260 від 05.08.2010 року, № 262 від 12.08.2010 року, № 263 від 16.08.2010 року, № 374 від 21.08.2010 року, № 392 від 30.08.2010 року, № 401 від 06.09.2010 року, № 556 від 13.09.2010 року, № 570 від 20.09.2010 року.

Вищевказані накладні та довіреності приймаються судом в якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу  та прийняття його останнім.

Однак, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату отриманого товару в розмірі 1 699 338,58 грн. Таким чином, на дату розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 15-01 від 15.02.2010 року становить 880 295,05 грн., що також визнається відповідачем відповідно до підписаного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків за період з 15.02.2010 року по 23.02.2011 року.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензії про стягнення заборгованості № 82 від 01.03.2011 року. Однак зазначена пропозиція відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договорами про переведення боргу № 5А від 26.08.2009 року та  поставки № 15-01 від 15.02.2010 року у відповідача перед позивачем в сумі 2 537 621,12 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка»(03150,      м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, ідентифікаційний код 36385367) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного підприємства «Астелком»(49000, м. Дніпропетровськ, Станція лоцмана, 20, літ. В-1, ідентифікаційний код 32998834) заборгованість в розмірі 2 537 261 (два мільйони п’ятсот тридцять сім тисяч двісті шістдесят одна) грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 372 (двадцять п’ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 61 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.       

Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 19.05.2011 року